Постанова

від 23.12.2024 по справі 279/3630/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №279/3630/24 Головуючий у 1-й інст. Шульга О. М.

Категорія 85 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючогосудді Коломієць О.С.

суддів Шевчук А.М., Талько О.Б.,

з участю секретаря

судового засідання Журавської Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №279/3630/24за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, ОСОБА_2 , про призначення другим (додатковим) опікуном над недієздатною особою

за апеляційноюскаргою ОСОБА_1

на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 серпня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Шульги О.М.

в с т а н о в и в:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою, в якій просив призначити його другим (додатковим) опікуном над недієздатним братом - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказував, що за поданням органу опіки та піклування в особі Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради, рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03.03.2006 року його брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано недієздатним.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21.11.2007 року по справі №2-269/2007 над недієздатним ОСОБА_3 призначено опікуном ОСОБА_4 , який ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24.02.2023 року встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та призначено його опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якою подано заяву до УПСЗН виконавчого комітету Коростенської міської ради у зв`язку з сімейними обставинами про призначення «другим» опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , її брата ОСОБА_1 .

Зазначав, що підопічний являється інвалідом з дитинства першої групи «А» безстроково, потребує постійного стороннього догляду та нагляду. Має характерні виражені зміни особистості, навички самообслуговування підопічним збережені частково, а тому потребує постійного стороннього догляду.

Його сестра в зв`язку з сімейними обставинами та іншими важливими необхідностями (трудова діяльність, вирішення побутових проблем) не має змоги постійно знаходитись поряд з підопічним «24/7», як того останній потребує (наявність потреби в цьому підтверджується відповідним рішенням суду та доданими до заяви документами), тому він завжди їй допомагає, оскільки підопічний (його брат) є дорослою людиною і сестра фізично не має можливості самостійно здійснювати догляд. Крім них, його сім`ї, він нікого на психологічному рівні не сприймає і на сторонніх людей поряд реагує агресивно.

Тому, з метою врегулювання його статусу по відношенню до брата (підопічного), він разом з сестрою звернулися до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради із відповідними заявами про призначення його другим опікуном над братом (підопічним), оскільки він по факту у певній мірі виконує всі обов`язки, що покладаються на опікуна, однак не має статусу опікуна, що є на шкоду в першу чергу підопічному.

УПСЗН виконавчого комітету Коростенської міської ради винесено подання до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, яким пропонується призначити його другим опікуном над недієздатним ОСОБА_3 .

Призначення в конкретному випадку додаткового опікуна недієздатній особі, переслідує перш за все найважливішу ціль не залишити без належного догляду особу, яка за своїм станом позбавлена можливості самостійно доглядати за собою, в тому числі і для здійснення ним замість підопічного в його інтересах цивільних прав та виконання цивільних обов`язків.

Рішенням Коростенського міськрайонногосуду Житомирськоїобласті від28серпня 2024року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення другим (додатковим) опікуном над недієздатною особою, відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду, заявник подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування закону, просить скасувати рішенняКоростенського міськрайонногосуду Житомирськоїобласті від28серпня 2024року та задовольнити його заяву в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що підставою подання ним заяви стала та обставина, що його сестра не має змоги в зв`язку з сімейними обставинами постійно знаходитись поряд з підопічним та фізично не має можливості самостійно здійснювати догляд. Наслідком поданих ним і його сестрою (сестрою підопічного) заяв до УПСЗН виконкому Коростенської міськради стало внесення останнім подання до суду про призначення його другим опікуном над недієздатним ОСОБА_3 .

Вказує, що 20.08.2024 року до суду направлено заяву діючого опікуна ОСОБА_2 про те, що вона має намір з двома неповнолітніми дітьми виїхати до Німеччини, так як має посвідку на проживання копію, якої вона додала до заяви, і таким чином не зможе виконувати обов`язки опікуна над недієздатною особою.

Вважає, що судом самовільно проігноровано заяву заінтересованої особи, його сестри ОСОБА_2 , поданої до суду 24.08.2024 року з доданими доказами. Наразі його сестра не може виїхати до Німеччини, маючи на утриманні двох неповнолітніх дітей, оскільки іншої кандидатури опікуна крім нього немає, їх батько помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати є інвалідом 2 групи 1 чорнобильської категорії і сама за висновком ЛКК потребує постійного догляду. Вказує, що жодним законодавчим актом не передбачене примусове виконання обов`язків опікуна недієздатної особи.

Зазначає, що судом в рішенні помилково вказано, що в поданні органу опіки та піклування відсутня мотивація потреби у призначенні другого опікуна, хоча призначення другого опікуна викликане сімейними обставинами опікуна ОСОБА_2 .

Вказує, що суд помилково вважає, що таким чином скаржник бажає ухилитися від мобілізації, оскільки він має право на відстрочку згідно п. 9 ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» (висновки ЛКК про потребу матері в постійному догляді та висновок ЛКК про можливість здійснення постійного догляду ним долучено до апеляційної скарги).

Вважає, що оскаржуване рішення не містить жодних аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв, оскільки судом не зазначено в оскаржуваному рішенні, в чому саме полягає «значний суспільний інтерес» справи.

Просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким його заяву задовольнити.

ОСОБА_2 скористалась своїм правом та подала відзив на апеляційну скаргу, а пізніше пояснення щодо апеляційної скарги, в якому доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити. Вказує, оскільки вона має посвідку на проживання в Німеччині і в подальшому хоче виїхати, таким чином не зможе виконувати обов`язки опікуна над недієздатною особою, тому вважає за можливе призначити ОСОБА_1 другим опікуном над недієздатним ОСОБА_3 .

В судовому засіданні заявник доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та ухвалити нове, яким його заяву задовольнити.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені. Представник Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області скерував до суду заяву про розгляд справи без їх участі за наявними в матеріалах справи документами.

За приписами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судовоїповісткиабозайого клопотанням,коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місцерозглядусправи,не перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03.03.2006 року визнано недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Коростень, Житомирської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.13).

Відповідно до рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21.11.2007 року у цивільній справі №2-269/2007 над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено опікуном ОСОБА_4 (а.с.14).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 03.11.2022 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Коростень, Житомирської області (а.с.15).

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24.02.2023 року у цивільній справі №279/613/23 встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та призначено його опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.16).

В травні місяці 2024 року ОСОБА_1 подав на адресу начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради заяву про призначення його другим (додатковим) опікуном над недієздатним ОСОБА_3 .

21 травня 2024 року за підписом начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради на адресу суду скеровано подання, в якому пропонується розглянути питання про призначення опікуном ОСОБА_1 над недієздатним ОСОБА_3 , оскільки останній внаслідок стійкого психічного розладу не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (потребує призначення опікуна), а ОСОБА_1 виявив бажання виконувати обов`язки опікуна (а.с.17).

Відповідно до медичного висновку №400 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, мати заявника - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , потребує денного догляду, догляду вдома, паліативного догляду вдома, отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи (а.с.45).

Як вбачається з довідки ІНФОРМАЦІЯ_6 , виданої ОСОБА_1 , останньому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як опікуна згідно протоколу №45 від 05.11.2024 року (а.с.80).

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що доказів існування у ОСОБА_2 інших об`єктивних причин неможливості повного чи часткового виконання обов`язків опікуна щодо підопічного ОСОБА_3 суду не надано. Також у поданні органу опіки та піклування відсутня мотивація потреби у призначенні другого опікуна, а в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження неможливості повноцінного виконання обов`язків опікуном ОСОБА_2 , існування будь-яких підстав для необхідності призначення ОСОБА_1 другим опікуном над недієздатним ОСОБА_3 .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно ч. 1 ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконуватиобов`язки.

Згідно з положеннямст.58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Відповідно до ч.5 ст. 63 ЦК України, фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Згідно п. 2 ч. 1ст. 64 ЦК Україниопікуном та піклувальником не може бути фізична особа, поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

Відповідно до ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Питання щодо встановлення опіки і піклування регулюються Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України № 34/166/131/88 від 26 травня 1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за №387/3680 та Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866.

Відповідно до п. 1.2 цих правил опіка є особливою формою державної турботи про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їхніх прав та інтересів. Значення опіки полягає в забезпеченні особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Опіка встановлюється для здійснення замість особи в її інтересах цивільних прав та виконання цивільних обов`язків її представниками.

Відповідно до пункту 3.1 вказаних правил для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Згідно п. 3.1 Правил опіки та піклування, для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 30 червня 2022 року в справі № 552/3443/20 (провадження № 61-15239св21).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин 1, 3 статті 12, частин 1, 6 статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок по доведенню обставин покладається на сторони.

Частиною першою ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 , яка наразі є опікуном ОСОБА_3 , який визнаний недієздатним, не може в повній мірі здійснювати за ним догляд в зв`язку з переїздом до Німеччини, на підтвердження чого нею подано посвідку на проживання в Німеччині, яка судом не може бути взята до уваги, оскільки дана посвідка не перекладена та не легалізована відповідно до чинного законодавства України, тому наразі відсутні підстави призначення заявника додатковим опікуном недієздатного ОСОБА_3 .

Відповідно до правових висновків Верховного Суду (наприклад, постанова від 28 січня 2021 року у справі № 753/6498/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 500/6325/17, від 04 липня 2018 року у справі № 496/4271/16-а (К/9901/29090/18)) висновок органу опіки та піклування не містить ознак рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії - він не породжує прямих юридичних наслідків для сторін та безпосередньо не впливає на їх права й обов`язки, тобто є фактично джерелом доказування при наявності цивільного спору, оскільки несе виключно інформативний характер і на відміну від рішень органу опіки та піклування має рекомендаційний характер.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо того, що в поданні зазначено як причину в призначенні додаткового опікуна сімейні обставини опікуна ОСОБА_2 , оскільки із заявою про звільнення її як опікуна або піклувальника від виконання покладених на неї обов`язків, ні вона, ні орган опіки та піклування, не зверталися.

Колегія суддів вважає за необхідне також зауважити, що подання № 1041/23.4 від 21 травня 2024 року Виконкому Коростенської міської ради Житомирської області є лише одним із доказів у справі, носить рекомендаційний характер та не може бути самостійним засобом захисту порушеного права. Цьому документу може бути надана лише оцінка в сукупності з іншими доказами у справі при вирішенні по суті питання, для якого він був складений. Також подання не містить зазначення підстав доцільності призначення додаткового опікуна, що не дає суду підстав дійти висновку про необхідність призначення додаткового опікуна ОСОБА_1 .

Судом першої інстанції надано належну оцінку обставинам справи та доказам, які надані сторонами, що тому відсутні правові підстави для задоволення заяви.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та, враховуючи, що заявником не надано жодного доказу на підтвердження необхідності призначення його додатковим опікуном недієздатного брата, колегія суддів приходить до висновку, що заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з`ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.367,368,374,375,381-384ЦПК України,суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити беззадоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 серпня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 грудня 2024 року.

Головуючий Судді