ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 554/9334/23 Номер провадження 22-ц/814/2178/24Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л.І. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Дряниці Ю.В.,
суддів: Пилипчук Л.І., Чумак О.В.,
секретаря Чемерис А.К.,
за участі адвоката Плеханова І.О.,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Полтаві цивільнусправу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавське житлово експлуатаційне підприємство «Будівельник»на заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2024 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавське житлово експлуатаційне підприємство «Будівельник» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виселення із зайнятого житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення,-
в с т а н о в и в:
У жовтні 2023 року ТОВ «Будівельник» звернулось до суду із вказаним позовом. Вказувало, що товариству належить квартира АДРЕСА_1 . 12 січня 2023 року черговим нарядом патрульної поліції ГУНП в Полтавській області було встановлено, що в належній позивачу квартирі проживають відповідачі. Оскільки позивач, як власник квартири, не приймав в установленому житловим законодавством порядку рішення про вселення відповідачів у квартиру, не укладав договору найму, правові підстави для проживання відповідачів у квартирі відсутні. Вважає, що відповідачі самоуправно вселилися у спірне жиле приміщення з порушенням встановленого законом порядку. За таких обставин, проживання відповідачів в квартирі не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, відтак є неправомірним, тому наявні правові підстави для їх виселення без надання іншого жилого приміщення. На підставі наведеного, просив суд виселити відповідачів із самовільно зайнятого житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2024 року у задоволенні позову ТОВ «Полтавське житлово експлуатаційне підприємство «Будівельник» відмовлено.
Апеляційну скаргу на вказане рішення подає позивач, в якій посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Вважає доведеним факт самовправного вселення відповідачів у спірну квартиру.
Відповідно до частин першої та третьої статті 47 Конституції України кожен має право на житло.
Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом (частина четверта статті 9 ЖК України).
Відповідно до частини першоїстатті 109 ЖК України виселенняіз займаного жилого приміщення допускається з підстав, передбачених законом.
Частиною третьоюстатті 116 ЖК Українипередбачено, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Питання про виселення на підставі частини третьоїУкраїни може ставитися лише в разі встановлення факту самоправного зайняття жилого приміщення (відсутність договору або ордера, а також визнання їх недійсними).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Таким чином, слід вважати, що такими, які самоправно зайняли жиле приміщення, вважаються особи, які вселилися до нього самовільно без будь-яких підстав, а саме без відповідного рішення про надання їм цього приміщення та відповідного ордера на житлове приміщення. Виселення цих осіб пов`язане з відсутністю у них будь-яких підстав для зайняття жилої площі.
Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, що позивач не надав доказів самоправного вселення відповідачів у спірну квартиру, також ним не надано доказів, що вселення відбулося незаконно.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що згідно З Інформації з Єдиного державного демографічного реєстру № 278005 від 18 жовтня 2023 року, відповідач ОСОБА_1 був зареєстрований 25 червня 2004 року, а 22 лютого 2022 року знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
З повідомлення Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради від 16 листопада 2023 року № 01-12-05.1-11/9376 слідує, що ОСОБА_2 , знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 22 лютого 2022 року.
Отже, встановлено, що відповідачі були зареєстровані у спірному житловому помешканні, що передбачає існування у них певного правої підстави для його зайняття на момент їх реєстрації, що виключає можливість застосування до виниклих правовідносин положень ст. 116 ЖК України.
Отже, апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для його скасування колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст.367,374ч. 1 п. 1,375,381,384 ЦПК України, суд,-
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавське житлово експлуатаційне підприємство «Будівельник» залишити без задоволення.
Заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з часу її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Ю. В. Дряниця
Судді Л. І. Пилипчук
О. В. Чумак
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124074512 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них про виселення (вселення) |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Дряниця Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні