Ухвала

від 23.12.2024 по справі 320/5932/13-ц

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №320/5932/13-ц

Провадження №4-с/333/54/24

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді Варнавської Л.О., за участю секретаря судового засідання Меркулової М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними та скасування постанови державного виконавця Кальміуського відділу державної виконавчої служби у Кальміуському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), заінтересовані особи: КУ «Запоірзькій дитячий будинок інтернат» ЗОР, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась ОСОБА_1 зі скаргою на дії державного виконавця Кальміуського відділу державної виконавчої служби у Кальміуському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), заінтересовані особи: КУ «Запоірзькій дитячий будинок інтернат» ЗОР, а саме просила визнати неправомірною та скасувати постанову заступника начальника відділу Кальміуського ВДВС у Кальміуському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Гладкоскок О.О. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 28.11.2022 ВП №39402298 стосовно ОСОБА_1 , винесену при примусовому виконання виконавчого листа №320/5932/13-ц виданий 02.07.2013 Мелітопольським міським судом Запорізької області.

Посилається на те, що Постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 28.11.2022 у виконавчому провадженні №39402298 було встановлено обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 .

Рішенням про відмову в перетинанні державного кордону України ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.07.2024 року ОСОБА_1 відмовлено в перетинанні кордону у зв`язку з наявністю в базі даних ДПСУ виконавчого провадження №39402298 від 16.08.2013 року. Постановою про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №320/5932/13-ц виданий 02.07.2013 на підставі рішення Мелітопольського міського суду Запорізької області закінчено. Припинено арешт майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Відповідно до листа Кальміуського відділу Державної виконавчої служби обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 не знято, оскільки існує заборгованість по сплаті аліментів а розмірі 324328 грн. Виконавче провадження №39402298 закінчене постановою від 22.07.2024 року, а тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України триває. ОСОБА_1 , яка що знаходиться на тимчасово окупованій території є внутрішньо переміщеною особою, не може під час дії правового режиму воєнного стану виїхати за межі України для отримання притулку за кордоном в працевлаштування.

В судове засідання ОСОБА_1 та її представник адвокат Коблик М.В. не з`явились, надала заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник Кальміуського ВДВС у Кальміуському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Ашумов Т.Е. надіслав письмові пояснення по скарзі, де зазначив, що за даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень в Кальміуському відділі ВДВС у Кальміуському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) перебувало виконавче провадження №39402298 з примусового виконання виконавчого листа щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь КУ «Запорізького дитячого будинку на утримання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . 19.07.2024 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.1 ч.7 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження». На момент закінчення виконавчого провадження заборгованість по аліментам ОСОБА_1 складає 324328 грн. Жодних підтверджень щодо сплати аліментів стягувану до відділу не надходило, підстави для скасування обмеження у праві виїзду за межі України відсутні. Також надіслав розрахунок заборгованості по аліментам ОСОБА_1 .

Вирішуючи заявлені вимоги по суті, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Кальміуському відділі ВДВС у Кальміуському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) перебувало виконавче провадження №39402298 з примусового виконання виконавчого листа щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь КУ «Запорізького дитячого будинку на утримання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Постановою про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №320/5932/13-ц виданий 02.07.2013 на підставі рішення Мелітопольського міського суду Запорізької області закінчено. Припинено арешт майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Відповідно до листа Кальміуського відділу Державної виконавчої служби обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 не знято, оскільки існує заборгованість по сплаті аліментів а розмірі 324328 грн.

Рішенням про відмову в перетинанні державного кордону України ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.07.2024 року ОСОБА_1 відмовлено в перетинанні кордону у зв`язку з наявністю в базі даних ДПСУ виконавчого провадження №39402298 від 16.08.2013 року.

Відповідно до ч. 1ст. 33 Конституції Україникожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу №4 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території (п. 1). Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною (п. 2). На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб (п. 3). Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві (п. 4).

В силуст. 313 ЦК Українифізична особа має право на свободу пересування (ч. 1). Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України (абз. 2 ч. 2). Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом (ч. 4).

Як зазначено у ч. 1ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну.

Згідно п. 5 ч. 1ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб як найскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення (постанова Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі №331/8536/16).

Відповідно дост. 441 ЦПК Українисуд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника (ч. 5). Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця (ч. 6). За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена (ч. 7).

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у разі зміни нею поведінки по відношенню до виконання покладеного на неї рішенням суду обов`язку, зокрема, внесення платежів на погашення заборгованості, добросовісне виконання обов`язків боржника, яка визначеніЗаконом України «Про виконавче провадження», а також прийняття необхідних мір для виконання рішення суду.

Скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнуто переслідувану мету гарантування повернення боргу або виявлені обставини, які б спростовували критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або є інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання у здійснення особою права на свободу пересування.

На підтвердження таких обставин заявниця посилається в тому числі на часткову добровільну сплату заборгованості по аліментах 18.11.2024 року в сумі 7000 грн.

На думку суду, така часткова сплата заборгованості по аліментах, з огляду на непроведення боржницею жодних виплат на виконання судового рішення упродовж тривалого часу, є створенням видимості добровільної сплати заборгованості по аліментах з метою скасування вказаного обмеження.

Доказів неплатоспроможності боржниці ОСОБА_1 суду не надано, як і не надано доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про поважні причини не виконання боржницею рішення суду протягом 14 років.

За приписамип.6 РозділуXVIІнструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 за наявності заборгованості зі сплати аліментів, яка утворилася з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання та сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці (у випадках, визначенихабзацом шостимчастини дев`ятої статті 71 Закону, - три місяці), державний виконавець виносить вмотивовані постанови, передбаченіпунктами 1-4частини дев`ятої статті 71 Закону, які виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження.

Тимчасові заходи, передбаченіпунктами 1-4частини дев`ятої статті 71 Закону, припиняються у разі погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі на підставі постанов державного виконавця про скасування таких заходів або закінчення виконавчого провадження на підставіпунктів 1,2,5,7,9,10,12,14частини першої статті 39 Закону.

Пункт сьомий частини першоїстатті 39Закону передбачає обов`язок припинити тимчасові заходи у випадку закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, але з обмежує у випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів.

Тобто, державний виконавець був зобов`язаний припинити тимчасові заходи у відношенні ОСОБА_1 лише у разі погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі (п.6Розділу XVIІнструкції з організації примусового виконання рішень). На день розгляду справи існує заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів по виконавчому провадженню №39402298 з примусового виконання виконавчого листа щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь КУ «Запорізького дитячого будинку на утримання малолітнього ОСОБА_2 в сумі 324328 грн.

Відтак підстав для задоволення скарги та визнання дії державного виконавця неправомірними та скасування тимчасового обмеження боржниці у праві виїзду за межі України суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.260-261,441 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними та скасування постанови державного виконавця Кальміуського відділу державної виконавчої служби у Кальміуському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), заінтересовані особи: КУ «Запоірзькій дитячий будинок інтернат» ЗОР залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Л.О. Варнавська