Справа № 577/5746/23
Провадження № 1-кп/577/128/24
В ИР ОК
І МЕ НЕ М УК РА ЇН И
26 грудня 2024 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотопі кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023200450000952 від 22 вересня 2023 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та зареєстрованої АДРЕСА_1 , мешканка АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, освіта середня, не заміжня, не працюючої, раніше судимої: 22.02.2012 року Тростянецьким районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 115 КК України до 8 років позбавлення волі,
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
21.09.2023 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в гостях у квартирі своєї знайомої ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , на столі у приміщенні кухні побачила належний потерпілій мобільний тефон «Samsung Calaxy А32 5 G» білого кольору. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний корисливий з умисел, направлений на таємне викрадення вказаного мобільного телефону. Реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, усвідомлюючи протиправність та караність своїх злочинних дій, ОСОБА_4 діючи умисно, розуміючи, що на всій території Украйни введено військовий стан, згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, який продовжено до 15.11.2023 року, переконалася, що її дії є непомітними для потерпілої ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_8 , який також перебував у вказаній квартирі та шляхом вільного доступу взяла мобільний телефон «Samsung Calaxy А32 5 G» білого кольору, вартістю 9009 грн. із сім-карткою оператору мобільного зв?язку «Київстар», належними ОСОБА_7 , який лежав на столі у приміщенні кухні, тим самим заволоділа вищевказаним майном. У подальшому ОСОБА_4 з викраденим мобільним телефоном «Samsung Calaxy А32 5 G» білого кольору, залишила квартиру ОСОБА_7 та поїхала до свого місця проживання в м. Київ, де зберігала викрадений мобільний телефон при собі, який у подальшому 23.09.2023 року добровільно видала працівникам Конотопського РВП ГУ НП в Сумській області. Згідно висновку експерта № СЕ-19/119-23/13719-ТВ від 26.09.2023 року ринкова вартість станом на 21.09.2023 року смартфону марки «Samsung Calaxy А32 5 G» на 128 Gb становить 9009 грн. Таким чином ОСОБА_4 спричинила потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду в розмірі 9009 грн.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнала повністю, при обставинах, визначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння нею кримінального правопорушення, зазначені в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, вона їх в повному обсязі підтверджує. Щиро розкаюється у вчиненому. Потерпіла претензій до неї не має, так як викрадене майно їй повернуто, а завдані збитки повністю відшкодовані.
Показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Згідно вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд впевнився в правильному розумінні учасниками судового провадження змісту цих обставин і у суду немає сумнівів в добровільності і істинності їх позиції, а також судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати у апеляційному порядку ті фактичні обставини справи, які не досліджувались у суді.
Таким чином вина обвинуваченої ОСОБА_4 повністю доведена і її дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування спричинених збитків.
Обставиною, що обтяжує покарання, є рецидив злочину.
У відповідності до ст. 8 ч. 1 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права.
Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Разом з цим, суд при призначенні покарання обвинуваченій враховує таку пом`якшуючу покарання обставину, як щире каяття, оскільки обвинувачена визнала вину у інкримінованих їй злочину, надала показання, які відповідають обставинам, викладеним у обвинувальному акті, що свідчить про наявність належної критичної оцінки своєї протиправної поведінки та про готовність нести кримінальну відповідальність.
До вказаного висновку суд прийшов також, виходячи із висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішенні в справі «Орлов проти України» від 11.02.2016 року, відповідно до яких «… національні суди за жодних обставин не повинні дозволяти випадків, за яких завдання тілесних і моральних страждань залишатиметься безкарним. Це важливо для забезпечення громадської впевненості у принципі верховенства права і його підтримки, а також у попередженні будь-яких ознак толерантності органів влади до незаконних дій або співучасті у них».
При цьому суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Зазначене узгоджується із положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 року і відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, якими передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Злочин, вчинений обвинуваченою є дійсно небезпечним, оскільки посягає на власність громадян. Однак мета покарання - це те, чого прагне держава, застосовуючи його, щодо особи, яка вчинила злочин. Покарання повинно володіти силою впливу та стримування, що полягає не у жорстокості, а у невідворотності та можливої швидкості.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Уилкокс и Херфорд проти Сполученого Королівства» (заяви № № 43759/10 та 43771/12), зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
При обранні виду та міри покарання для ОСОБА_4 суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченої та запобіганню вчинення нею нових злочинів.
Враховуючи обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, яка задовільно характеризується за місцем проживання, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання, а саме: повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, позицію потерпілої, обвинувачена висловила щирий жаль з приводу вчиненого кримінального правопорушення та осудила свою поведінку, що свідчить про дійсне її каяття, враховуючи поведінку обвинуваченої під час та після вчинення кримінального правопорушення, готовність нести відповідальність за його вчинення, усвідомила свій негативний вчинок і запевнила не повторювати протиправну поведінку в майбутньому, що в своїй сукупності та співвідношенні істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає можливим при призначенні основного покарання застосувати ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст. 185 ч. 4 КК України у виді обмеженні волі.
На думку суду, саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.
Процесуальні витрати, що складаються з вартості проведеної експертизи в розмірі 717 грн. 00 коп. (а. 39 наданих матеріалів) підлягають стягненню з обвинуваченої у відповідності зі ст. 124 КПК України на користь держави.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 100, 124, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 визнати винною за ч. 4 ст. 185 КК України і призначити покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді обмеження волі строком 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
Початок строку відбування покарання рахувати з 26 грудня 2024 року.
В строк відбування покарання ОСОБА_4 зарахувати час попереднього ув`язнення з моменту затримання, а саме: з 17 жовтня 2024 року до вступу вироку в законну силу, у відповідності з вимогами ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку, що один такий день відповідає двом дням обмеження волі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.
На підставі ст. 57 ч. 2 КВК України направити ОСОБА_4 , засуджену до обмеження волі, до місця відбування покарання у порядку встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 717 грн. 00 коп.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26 вересня 2023 року на майно, а саме: мобільний тефон «Samsung Calaxy А32 5 G» білого кольору, який визнано речовим доказом (а. 39 наданих матеріалів) скасувати.
Речові докази після вступу вироку в законну силу, а саме: мобільний тефон «Samsung Calaxy А32 5 G» білого кольору (а. 33 наданих матеріалів) який знаходиться під збережною розпискою у потерпілої ОСОБА_7 , - залишити їй.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Конотопський міськрайонний суд.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Конотопський міськрайонний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124076437 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Крадіжка |
Кримінальне
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
Буток Т. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні