Рішення

від 23.12.2024 по справі 120/6974/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 грудня 2024 р. Справа № 120/6974/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

судді Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання Гепфель Анастасії Андріївни,

позивачки ОСОБА_1 ,

представниці позивачки Дмитришиної Тетяни Іванівни,

представників відповідача Бурака Анатолія Валентиновича та Серьогіна Станіслава Юрійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 до Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі № 120/11416/23, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року, частково задоволено її позов до Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про поновлення на посаді.

Зокрема цим судовим рішенням поновлено позивачку на посаді завідувача сектору менеджменту активів Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, з 18 липня 2023 року. В цій частині рішення суду допущено до негайного виконання.

Позивачка стверджує, що на виконання згадуваного судового рішення її слід було поновити на посаді негайно, тобто одразу після його постановлення.

Проте відповідач поновив ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору менеджменту активів Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів лише 28 лютого 2024 року, що, на переконання позивачки, свідчить про невчасне виконання судового рішення.

При цьому, як вказує ОСОБА_1 , відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

За таких обставин, на думку позивачки, відповідача слід зобов`язати нарахувати та виплатити їй середній заробіток за час затримки виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі № 120/11416/23 за період з 31 січня 2024 року по 28 лютого 2024 року включно.

Разом із позовною заявою подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

29 травня 2024 року від відповідача до суду надійшла заява, у якій йшлося про пропущення ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовом.

Ухвалою суду від 03 червня 2024 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишено без задоволення, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

10 червня 2024 року представником відповідача подано до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у якій йшлося про необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження, що судом розцінено як клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

18 червня 2024 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що виконавчий лист № 120/11416/23 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору менеджменту активів Центрально-західного територіального управління АРМА доставлено до електронного суду 01 лютого 2024 року о 20 годині 23 хвилини. Зазначене підтверджується карткою руху документу з електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд".

Таким чином, на думку представника відповідача, відповідно до положень статей 120, 251 Кодексу адміністративного судочинства України виконавчий лист було вручено відповідачу лише 02 лютого 2024 року, а перебіг строку на його виконання мав розпочатися лише 04 лютого 2024 року.

При цьому відповідно до частини 3 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст судового рішення. Так, після проголошення судового рішення у справі № 120/11416/23 представником відповідача було повідомлено головуючого суддю про незрозумілість змісту судового рішення в частині допущення до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді, на що головуючий суддя зазначив, що зі змістом судового рішення відповідач зможе ознайомитися після складання повного тексту такого рішення (тобто після 12 лютого 2024 року).

Проте, оскільки відповідачу не було зрозуміло зміст судового рішення, користуючись правом, наданим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач 05 лютого 2024 року звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення судового рішення. При цьому відповідно до положень частини 4 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, в тому числі і в частині допущення його до негайного виконання.

Ухвалою суду від 06 лютого 2024 року у справі № 120/11416/23 розгляд заяви відповідача призначено до розгляду в судовому засіданні на 13 лютого 2024 року.

Таким чином, затримка виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді обумовлена правомірними діями відповідача.

Як зазначив представник відповідача далі, відповідно до виконавчого листа № 120/11416/23, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом 31 січня 2024 року, допущено до негайного виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі № 120/11416/23 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору менеджменту активів Центрально-західного територіального управління АРМА з 18 липня 2023 року.

Проте наказом Центрально-західного територіального управління АРМА від 02 серпня 2023 року № 65/06 на посаду завідувача сектору менеджменту активів Центрально-західного територіального управління АРМА з 03 серпня 2023 року призначено ОСОБА_2 .

При цьому відповідно до наявних в матеріалах справи листків непрацездатності ОСОБА_2 у період з 08 лютого 2024 року по 27 лютого 2024 року був тимчасово непрацездатним.

Відповідно до абзацу п`ятнадцятого статті 40 Кодексу законів про працю України не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності.

Згідно з пунктом постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" № 9 від 06 листопада 1992 року правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (частина 3 статті 40 Кодексу законів про працю України) стосуються як передбачених статтями 40, 41(1) Кодексу законів про працю України, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

Тобто, на переконання представника відповідача, з огляду на відсутність ОСОБА_2 (працівника, який підлягає звільненню з посади, на яку слід поновити ОСОБА_1 ) у Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, відсутня можливість запропонувати цьому працівнику переведення на іншу посаду.

Відтак з огляду на наявність в статті 40 Кодексу законів про працю України прямої заборони звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності Центрально-західне міжрегіональне територіальне управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, позбавлене можливості звільнити працівника ОСОБА_2 з посади завідувача сектору менеджменту активів Центрально-західного міжрегіонального територіального управління АРМА та видати наказ про поновлення на цій посаді ОСОБА_1 .

Окремо у поданому відзиві представник відповідача вказав на те, що позивачкою подано докази, які не відповідають вимогам статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також звернув увагу на зловживанні ОСОБА_1 її процесуальними правами.

Враховуючи наведене, на думку представника відповідача, у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

19 червня 2024 року представником відповідача подано до суду заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20 червня 2024 року клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено. Вирішено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 15 липня 2024 року.

21 червня 2024 року позивачкою подано до суду відповідь на відзив, у якій додатково наведені аргументи щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування такої ОСОБА_1 вказала, що 31 січня 2024 року Вінницьким окружним адміністративним судом ухвалено рішення в адміністративній справі № 120/11416/23, яким зокрема допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору менеджменту активів Центрально-західного територіального управління АРМА з 18 липня 2023 року. Не отримавши повідомлення про поновлення на посаді, позивачка 02 лютого 2024 року звернулася до відповідача із заявою про поновлення її на згадуваній вище посаді.

Як зазначає позивачка далі, 13 лютого 2024 року Вінницьким окружним адміністративним судом за результатами розгляду заяви представника відповідача про роз`яснення судового рішення від 31 січня 2024 року у справі № 120/11416/23 постановлено ухвалу про відмову в роз`ясненні такого рішення, пославшись на те, що представник відповідача фактично просить роз`яснити не судове рішення, а спосіб його виконання, що не є роз`ясненням в розумінні положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

В подальшому представник відповідача звертався до Сьомого апеляційного адміністративного суду із заявами про зупинення виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору менеджменту активів Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року заява Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів повернута без розгляду, а ухвалою цього ж суду від 26 лютого 2024 року в задоволенні заяви від 22 лютого 2024 року відмовлено.

Також у відповіді на відзив зазначено, що позиція відповідача фактично ґрунтується на наявності поважної причини для невиконання рішення суду, оскільки ОСОБА_2 , який на той час займав посаду завідувача сектору менеджменту активів Центрально-західного міжрегіонального територіального управління АРМА перебував на лікуванні, проте, на думку позивачки, відповідачу нічого не заважало виконати рішення суду з 31 січня 2024 року по 08 лютого 2024 року.

При цьому, на переконання позивачки, усі наведені представником відповідача доводи у відзиві на позовну заяву зводяться до невизнання висновків, що наведені у рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі № 120/11416/23, які стосуються поновлення ОСОБА_1 на посаді.

За наведених обставин позивачка наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

26 червня 2024 року представником відповідача в порядку, передбаченому статтею 164 Кодексу адміністративного судочинства України, подано до суду заперечення проти доводів, наведених у відповіді на відзив. В обґрунтування таких представник відповідача зазначив, що відповідач, не погоджуючись із рішенням Вінницького окружного адміністративного суду та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 120/11416/23, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року у справі № 120/11416/23 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів, на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі №120/11416/23.

Також ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року у справі № 120/11416/23 задоволено клопотання Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів, про зупинення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі № 120/11416/23 та зупинено виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі №120/11416/23 в частині стягнення з Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 18 липня 2023 року по 31 січня 2024 року в сумі 132426,36 гривень з вирахуванням при виплаті встановлених законом податків і зборів до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Таким чином, на думку представника відповідача, дії Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, були обґрунтованими, а виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/11416/23 зупинено до завершення касаційного провадження.

З огляду на викладене представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

04 липня 2024 року представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, а 05 липня 2024 року - заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

12 липня 2024 року представником відповідача подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Підготовче засідання, призначене на 15 липня 2024 року, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Яремчука К.О. у відпустці. Наступне засідання призначено на 28 серпня 2024 року.

21 серпня 2024 року представником відповідача подано до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 26 серпня 2024 року заяву представника відповідача задоволено та допущено участь представників Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у підготовчому засіданні, призначеному на 28 серпня 2024 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

28 серпня 2024 року представником відповідача подано до суду доповнення до заяви від 04 липня 2024 року про залишення позову без розгляду, а 28 серпня 2024 року - клопотання про застосування строків позовної давності.

Також 28 серпня 2024 року представником відповідача подано до суду клопотання про відкладення підготовчого судового засідання та заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Підготовче судове засідання, призначене на 28 серпня 2024 року, не відбулося у зв`язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога" на території міста Вінниці. Наступне засідання призначено на 19 вересня 2024 року.

06 вересня 2024 року представником відповідача подано до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 09 вересня 2024 року задоволено та допущено участь представників Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у підготовчому засіданні, призначеному на 19 вересня 2024 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 19 вересня 2024 року у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Також в ході підготовчого засідання 19 вересня 2024 року судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 07 жовтня 2024 року.

30 вересня 2024 року представником відповідача подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі.

02 жовтня 2024 року представником відповідача подано до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку ухвалою суду від 03 жовтня 2024 року задоволено та допущено участь представників в судовому засіданні, призначеному на 07 жовтня 2024 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

03 жовтня 2024 року представником відповідача подано до суду заяву про відвід судді Яремчука К.О. від розгляду справи.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2024 року подану представником відповідача заяву про відвід судді залишено без задоволення.

07 жовтня 2024 року представником відповідача подано до суду клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні до розгляду апеляційної скарги на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача від 30 вересня 2024 року про зупинення провадження у справі відмовлено.

В ході судового засідання, що мало місце 07 жовтня 2024 року, клопотання представника відповідача про оголошення перерви в судовому засіданні задоволено. Наступне судове засідання призначено на 28 жовтня 2024 року.

17 жовтня 2024 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року, якою витребувано з Вінницького окружного адміністративного суду адміністративну справу № 120/6974/24.

25 жовтня 2024 року представником відповідача подано до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2024 року заяву представника відповідача задоволено та допущено участь представників Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у підготовчому засіданні, призначеному на 28 жовтня 2024 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

28 жовтня 2024 року представником відповідача подано до суду клопотання, у якому просив оголосити перерву в судовому засіданні до завершення розгляду апеляційної скарги на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року.

Під час судового засідання 28 жовтня 2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, якою клопотання представника відповідача про оголошення перерви в судовому засіданні залишив без задоволення.

Іншою ухвалою суду від 28 жовтня 2024 року провадження у справі зупинено до перегляду Сьомим апеляційним адміністративним судом ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року в порядку апеляційного провадження.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року.

26 листопада 2024 року до Вінницького окружного адміністративного суду з Сьомого апеляційного адміністративного суду повернулася адміністративна справа № 120/6974/24.

Ухвалою суду від 27 листопада 2024 року провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 23 грудня 2024 року.

05 грудня 2024 року представником відповідача подано до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку ухвалою суду від 09 грудня 2024 року задоволено та допущено участь представників в судовому засіданні, призначеному на 23 грудня 2024 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 23 грудня 2024 року позивачка та її представниця підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.

Натомість, представники відповідача заперечували щодо задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши позивачку та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.

Відповідно до наказу начальника Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів № 21 від 13 листопада 2019 року ОСОБА_1 призначено на посаду завідувача сектору менеджменту активів Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Іншим наказом Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів № 58/06 від 17 липня 2023 року завідувача сектору менеджменту активів Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів ОСОБА_1 звільнено із займаної посади з 17 липня 2023 року.

Не погоджуючись зі своїм звільненням, позивачка звернулася до суду з позовом за захистом своїх прав.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі № 120/11416/23, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Цим рішенням окрім іншого поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору менеджменту активів Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, з 18 липня 2023 року. В цій частині рішення суду допущено до негайного виконання.

Наказом начальника Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 28 лютого 2024 року № 17/06 поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору менеджменту активів Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, з 18 липня 2023 року.

Зі змісту вкладишу до трудової книжки серії НОМЕР_1 (запис № 30) слідує, що 17 липня 2023 року ОСОБА_1 звільнено з посади завідувача сектору менеджменту активів Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Запис № 31 цієї ж трудової книжки, який здійснено 28 лютого 2024 року, свідчить про те, що запис № 30 є недійсним, а ОСОБА_1 поновлено на посаді завідувача сектору менеджменту активів Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (наказ № 17/06 від 28 лютого 2024 року).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частин 1, 6 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Частина 1 статті 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частин першої і сьомої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки (стаття 236 Кодексу законів про працю України).

Висновки про застосовність приписів статті 236 Кодексу законів про працю України до правовідносин, пов`язаних із виконанням рішення суду про поновлення на роботі/посаді, яке допущено до негайного виконання, вже неодноразово викладались Верховним Судом у своїх постановах.

Так, у постанові від 21 жовтня 2021 року у справі № 640/19103/19 Верховний Суд з цього приводу зазначив, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості та підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його проголошення у судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист прав та інтересів громадян і держави.

Належним виконанням рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання роботодавцем (власником або уповноваженим ним органом) про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Верховний Суд у цій справі підкреслив, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Водночас така відповідальність не поставлена в залежність від дій чи ініціативи працівника.

Також суд касаційної інстанції наголосив на тому, що наведені приписи Кодексу законів про працю України не містять застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткових дій, які б вказували на його бажання поновитися на роботі.

Верховний Суд за результатами розгляду справи № 640/19103/19 виснував, що для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України суду потрібно встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення; у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після ухвалення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Подібні висновки Верховного Суду щодо застосування приписів статті 236 Кодексу законів про працю України викладені у постановах від 21 жовтня 2021 року у справі № 280/5260/19, від 27 січня 2022 року у справі № 580/5185/20, від 09 листопада 2022 року у справі № 460/600/22, від 23 березня 2023 року у справі № 420/8539/21 та ряду інших.

Окрім того, суд враховує й висновки суду касаційної інстанції, викладені у постанові від 09 листопада 2022 року у справі № 460/600/22, згідно з якими Верховний Суд, врахувавши раніше висловлену правову позицію щодо застосування статті 236 Кодексу законів про працю України, зазначив, що приписи частини восьмої статті 235 Кодексу законів про працю України і приписи пункту 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України достатньо чітко і однозначно встановлюють, що рішення про поновлення на роботі/посаді підлягають негайному виконанню і цей імператив адресований передовсім роботодавцю. Невчинення позивачем як працівником дій, спрямованих на виконання рішення суду щодо його поновлення на посаді (як-то неподання заяви про поновлення чи незвернення до органу державної виконавчої служби) жодним чином не впливає на обов`язок роботодавця самостійно виконати рішення суду, допущене до негайного виконання, яке покладає на нього зобов`язання щодо поновлення працівника на посаді.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі № 120/11416/23 частково задоволено позов ОСОБА_1 . Цим рішенням, окрім іншого, поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору менеджменту активів Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів з 18 липня 2023 року та в цій частині рішення суду допущено до негайного виконання.

При цьому під час проголошення судового рішення 31 січня 2024 року в судовому засіданні був присутній представник Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, ОСОБА_3 , що свідчить про поінформованість відповідача про прийняте судом рішення.

Проте рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі № 120/11416/23 в частині поновлення позивачки на посаді, з якої її було звільнено, виконано відповідачем лише 28 лютого 2024 року.

Представник відповідача вказує на те, що неможливість виконання судового рішення раніше 28 лютого 2024 року обумовлена об`єктивними причинами. Так, по-перше, виконавчий лист щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді доставлено до електронного кабінету відповідача 01 лютого 2024 року о 20:23 годині, а вже 05 лютого 2024 року відповідач звернувся до суду із заявою про роз`яснення судового рішення, яку розглянуто 13 лютого 2024 року (відповідно до частини 4 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення), а по-друге, відповідно до листків непрацездатності ОСОБА_2 , який з 03 серпня 2023 року обіймав посаду завідувача сектору менеджменту активів Центрально-західного територіального управління АРМА (тобто посаду, на яку слід було поновити позивачку), у період з 08 по 27 лютого 2024 року був тимчасово непрацездатним.

Однак суд критично оцінює такі доводи відповідача з огляду на те, що Кодекс законів про працю України не пов`язує неможливість виконання судового рішення, зокрема й того, що слід виконати негайно, із будь-якими об`єктивними чи поважними причинами.

Варто наголосити на тому, що невиконання судового рішення, що набрало законної сили, або надання йому переоцінки суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності. Суд, за загальним правилом, не бере до уваги посилання сторони у справі на фактичні обставини, виникнення яких стало наслідком невиконання такою стороною судового рішення.

Відтак посилання представника відповідача на деякі обставини (як-то звернення до суду із заявою про роз`яснення судового рішення, неможливості звільнення працівника з посади, на яку слід було поновити ОСОБА_1 тощо), що, на його думку, унеможливили виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі № 120/11416/23 слід визнати такими, що жодним чином не впливали на виконання рішення суду в частині поновлення позивачки на посаді, з якої її було звільнено, раніше 28 лютого 2024 року (тобто раніше дати видання наказу про поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору менеджменту активів Центрально-західного територіального управління АРМА).

За наведених обставин слід дійти висновку, що відповідачем безпідставно не вчинялися дії щодо виконання судового рішення від 31 січня 2024 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді раніше 28 лютого 2024 року.

Водночас суд враховує те, що позивачку поновлено на посаді, з якої її було звільнено, 28 лютого 2024 року, що підтверджується наказом Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, від 28 лютого 2024 року № 17/06, а також записом № 31 вкладиша до трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Варто зауважити, що рішення суду про поновлення особи на роботі вважається виконаним з моменту прийняття уповноваженим органом наказу про поновлення незаконно звільненого працівника та внесення відповідного запису до його трудової книжки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачка має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі № 120/11416/23, що допущене до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України за період з 01 лютого 2024 року (наступний день після ухвалення рішення суду про поновлення позивачки на посаді) по 27 лютого 2024 року (день, що передує даті видання наказу Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, від 28 лютого 2024 року № 17/06 про поновлення ОСОБА_1 на посаді).

Отже, відповідачем допущено протиправну бездіяльність, що полягає у невиконанні рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі № 120/11416/23 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору менеджменту активів Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у період з 01 лютого по 27 лютого 2024 року включно.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

З огляду на те, що суд дійшов висновку щодо протиправної бездіяльності відповідача в частині невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі № 120/11416/23 у період з 01 лютого по 27 лютого 2024 року включно, а тому задоволенню підлягає також і вимога щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання такого судового рішення за період з 01 лютого 2024 року по 27 лютого 2024 року включно.

Водночас відсутні підстави для задоволення вимоги щодо нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення саме з 31 січня 2024 року і по 28 лютого 2024 року, адже суд наголошував, що відповідальність роботодавця за затримку виконання судового рішення, яке допущено до негайного виконання, починається з наступного дня після ухвалення рішення про поновлення на роботі (тобто з 01 лютого 2024 року) і закінчується днем, що передує даті прийняття наказу про поновлення на роботі (тобто 27 лютого 2024 року).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачкою, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 134, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, що полягала у невиконанні рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі № 120/11416/23 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору менеджменту активів Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, за період з 01 лютого 2024 року по 27 лютого 2024 року включно.

Зобов`язати Центрально-західне міжрегіональне територіальне управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі № 120/11416/23 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору менеджменту активів Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, за період з 01 лютого 2024 року по 27 лютого 2024 року включно.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ); реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 )

Відповідач: Центрально-Західне міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (місцезнаходження: 21027, м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. 25; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42639235)

Повний текст рішення суду складено 26.12.2024

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович