Рішення

від 11.12.2024 по справі 751/9350/24

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Рішення

Іменем України

11 грудня 2024 року

місто Чернігів

Справа №751/9350/24

Провадження №2/751/2031/24

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Ченцової С. М.

секретар Барбаш М. В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

представник позивача адвокат Веремій Т.М.

відповідач ТОВ «ФК АЙКОНС»

треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кудрановський Ю.В.,

розглянувши у судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «АЙКОНС»</a>, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кудрановський Юрій Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно отриманих коштів,

Установив:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Адвокат Веремій Т.М., в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом до ТОВ «Фінансова компанія «АЙКОНС» про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1534 від 23.09.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЙКОНС» заборгованості у розмірі 18455 гривень; стягнення з ТОВ «ФК «АЙКОНС» безпідставно отримані кошти у сумі 16607 гривень 55 копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23.09.2021 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., на підставі заяви ТОВ «ФК АЙКОНС» про вчинення виконавчого напису, було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №1534, про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК АЙКОНС» заборгованості за кредитним договором.

11.11.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Журид С.М. було відкрито виконавче провадження №67494737 щодо виконавчого напису №1534 від 23 вересня 2021 року про стягнення з позивача боргу в розмірі 18455 гривень на користь ТОВ «ФК АЙКОНС».

До приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Журида С.М. надійшла заява, якою стягувач просить передати всі виконавчі провадження приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Кудрановському Ю.В. для подальшого виконання виконавчого провадження №67494737. Приватним виконавцем Журида С.М. передано паперові матеріали виконавчого провадження про що 08.02.2023 винесено постанову про прийняття виконавчого провадження.

Підставою для винесення виконавчого напису №1534 від 23.09.2021 року є наявність заборгованості по кредитному договору, право вимоги за яким було неодноразово відступлене.

Позивач не погоджується із зазначеним вище виконавчим написом нотаріуса, в зв`язку із відсутністю правових підстав для його вчинення.

Зазначає, що позивач не повідомлявся про відступлення права вимоги на користь ТОВ «ФК АЙКОНС», не отримував вимогу про стягнення коштів на користь вказаної фінансової установи, що становить під сумнів правомірність відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором на користь ТОВ «ФК АЙКОНС». Позивач, як боржник, не отримував письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, направлення якої передбачено законодавством для вчинення виконавчого напису. Виконавчий напис вчинено не на підставі документу, який підтверджує безспірність даної заборгованості та відповідно дає підстави для безспірного її стягнення. Заборгованість не є безспірною, оскільки боржник її не визнає. Стягнення заборгованості відбулось поза межами трирічного строку давності.

Станом на дату вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу договору чи його нотаріально посвідченої копії, що має силу оригінала. Вчинення виконавчого напису на підставі копій договорів чинним законодавством не передбачалось, а тому виконавчий напис №1534 від 23.09.2021 року, що видав приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. вчинено з порушенням норм чинного законодавства і він має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

На момент вчинення приватним нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису 23 вересня 2021 року, кредитний договір, за яким боржником допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, не входив до Переліку №1172, адже постанова КМУ про доповнення вказаного Переліку цим розділом, була визнана незаконною та нечинною судовим рішенням, яке набрало законної сили. А відтак, з врахуванням приписів ст. 87 Закону України «Про нотаріат», нотаріус не мав законних підстав для вчинення оскаржуваного виконавчого напису.

Зазначає, що пункт 1 Переліку №1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів і не може застосовуватись до кредитного договору, укладеного у простій письмовій формі.

Оскільки виконавчий напис №1534 від 23.09.2021 року вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у спразі № 826/20084/14, а укладений кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 28.10.2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 23.09.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., вчинений виконавчий напис, який зареєстрований у реєстрі за № 1534, про звернення стягнення з ОСОБА_1 за договором № 3364104090/510747 від 16.03.2020 року, укладеним з ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група», правонаступником якого є ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», правонаступником якого є ТОВ «ФК «АЙКОНС» заборгованості у розмірі 17255 гривень.

Відповідно до виконавчого напису, строк платежу за Кредитним договором № 3364104090/510747 від 16.03.2020 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 16.03.2020 року до 30.08.2021 року. Сума заборгованості складає 17255 гривень, що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 5000 гривень; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 12255 гривень. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату на користь стягувача в розмірі 1200 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає до стягнення складає 18455 гривень.

11.11.2021 року, на підставі вказаного виконавчого напису № 1534 приватного нотаріуса, який має силу виконавчого документа, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Журид С.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 67494737 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АЙКОНС»» заборгованості в розмірі 18455 гривень (а.с.42).

11.11.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Журид С.М. накладено арешт на грошові кошти/електронні кошти, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт, що належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 20700 гривень 50 копійок (а.см.45).

07.02.2023 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Журид С.М. передано виконавчий напис № 1534, виданого 23.09.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. про стягнення з ОСОБА_1 до приватного виконавця Кудрановського Ю.В. (а.с.43)

08.02.2023 року приватним виконавцем Кудрановським Ю.В. прийнято виконавче провадження № 67494737 з примусового виконання виконавчого напису № 1534, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 18455 гривень (а.с.44).

Відповідно до листа приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кудрановського Ю.В. від 30.09.2024 року, у ході проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 67494737 з примусового виконання виконавчого напису № 1534 від 23.09.2021 року з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АЙКОНС» стягнуто станом на 30.09.2024 року 21168 гривень 30 копійок, стягувачу перераховано борг у розмірі 16607 гривень 55 копійок (а.с.35).

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 23.10.2024 року, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 1534 від 23.09.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЙКОНС» заборгованості у розмірі 18455 гривень.

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі - Порядок).

Так, згідно із статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно із підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів).

На момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряє доводи боржника в повному обсязі й встановлює, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до положень ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Зі змісту виконавчого напису вбачається, що з позивача стягнуто грошові кошти на користь ТОВ «ФК «АЙКОНС» за кредитним договором №3364104090/210747 від 16.03.2020 року.

Відповідачем не подано доказів на підтвердження отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором №3364104090/210747 від 16.03.2020 року.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Вчинення виконавчого напису, в разі порушення основного зобов`язання, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).

Разом з тим, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення грошового зобов`язання, що підтверджено висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10 цс18).

Згідно із виконавчим написом, сума заборгованості за кредитним договором складається, у тому числі з простроченої заборгованості за сумою кредиту та простроченої заборгованості за несплаченими відсотками на загальну суму 17255 гривень. Однак, на підтвердження даної суми відповідачем не подано розрахунку.

Також, 26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в Перелік та доповнено його після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Відповідно до розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» нотаріус може вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор має надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та не чинною. Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Також, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін. Крім того, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви представника Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року за нововиявленими обставинами. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишено без задоволення. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року в справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Відповідно до статті 124 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року №23.

Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Однак, з копії договору, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що кредитний договір №501095284 від 17.12.2018 року, який був наданий приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не посвідчений нотаріально.

Таким чином, на час вчинення виконавчого напису у розпорядженні нотаріуса не було усіх необхідних документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат», а також відсутні підстави для визнання суми заборгованості за договором №3364104090/210747 від 16.03.2020 року безспірною, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За змістом статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володiння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв`язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають при наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності правової підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але в подальшому відпала.

При цьому, відповідно до статті 1215 Цивільного кодексу України непідлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Згідно із частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Майном як особливим об`єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, враховуючи те, що виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №1534 від 23.09.2021 року є таким, що не підлягає виконанню, а отже, відпала підстава, на якій ТОВ «ФК «АЙКОНС» набув кошти від позивача внаслідок вчинення виконавчих дій, пов`язаних з виконанням виконавчого напису нотаріуса, у зв`язку з чим суд вважає за можливе застосувати до вказаних відносин положення законодавства щодо повернення безпідставно набутого майна.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 28 січня 2020 року в справі № 910/16664/18, від 06 березня 2019 року в справі № 910/1531/18.

Враховуючи, вище викладене вимога про стягнення із ТОВ «ФК «АЙКОНС» на користь ОСОБА_1 безпідставно набутих коштів у розмірі 16607 гривень 55 копійок, у порядку повернення стягнутого за виконавчим написом № 1534 від 23.09.2021 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. підлягає задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, п. 3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у розмірі 2147 гривень 20 копійок підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частин 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Із матеріалів справи вбачається, що правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору про надання правничої допомоги від 13.09.2024 адвокатом Веремій Т.М., яка діє від імені адвокатського бюро «Веремій та Партнери» (а.с.17) та ордеру (а.с.16).

Позивач сплатив на користь адвоката 5000 гривень за надання правничої допомоги, що підтверджується квитанцією від 20.09.2024 року (а.с.1а) та актом прийняття-передачі наданих послуг судових витрат (а.с.21).

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт (адвокат не приймав участь у судовому розгляді, оскільки справа розглядається без повідомлення сторін), з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати не співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат», статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «АЙКОНС»</a> про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно отриманих коштів задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №1534 від 23.09.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЙКОНС» заборгованості у розмірі 18455 гривень.

Стягнути із ТОВ «Фінансова компанія «АЙКОНС» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти у сумі 16607 гривень 55 копійок.

Стягнути із ТОВ «Фінансова компанія «АЙКОНС» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3028 гривень.

Стягнути із ТОВ «Фінансова компанія «АЙКОНС» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 3000 гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «АЙКОНС»</a> (місцезнаходження: 02132, м. Київ, вул. Зарічна, 1б офіс 236, код ЄДРПОУ 44334170)

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович (місцезнаходження: АДРЕСА_2 )

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кудрановський Юрій Володимирович (місцезнаходження: 03142, м. Київ, вул. Кримського Академіка, 27а, офіс 234)

Суддя С. М. Ченцова