Постанова

від 26.11.2024 по справі 442/7349/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 442/7349/23 Головуючий у 1 інстанції: Ткачова С.М.

Провадження № 22-ц/811/2296/24 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря Зеліско-Чемерис К.Р.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 13 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей,

в с т а н о в и в:

17.10.2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягувати з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 25000 грн. на двох дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 11.10.2023 року і до досягнення дітьми повноліття.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що з 18.09.2010 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 03 серпня 2023 року.

В шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розірвання шлюбу проживають разом із позивачкою, однак, відповідач у добровільному порядку не надає дітям необхідної матеріальної допомоги, хоча має постійний дохід, оскільки зареєстрований як фізична особа підприємець і здійснює підприємницьку діяльність, має у власності санаторій «Едельвейс», є кінцевим бенефіціарним власником приватного підприємства «Медичний центр «Едельвейс», офіційно працевлаштований на посаді директора підприємства «Стожари» громадської організації інвалідів «Велес» та отримує заробітну плату, окрім того, має у власності житловий будинок, загальною площею 777,2 кв.м., та земельну ділянку у м. Східниця та 1/3 частину квартири у м. Бориславі Львівської області.

Ураховуючи матеріальну можливість відповідача та потреби дітей, яким позивачка прагне забезпечити всесторонній розвиток, лікування, навчання та інші потреби, вважає, що відповідач повинен сплачувати аліменти на дітей у розмірі 25000 грн. щомісячно, тобто по 12500 грн. на кожну дитину, до досягнення ними повноліття.

Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 13 червня 2024 року позов задоволено частково.

Вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 13000 грн. на двох дітей щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з часу звернення до суду, тобто з 17.10.2023 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Рішення суду оскаржила позивач ОСОБА_2 , просила його змінити, шляхом збільшення розміру присуджених до стягнення аліментів: з 13000 грн. до 25000 грн.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідач як ФОП має постійний дохід, який в середньому складає близько 340000 грн. на місяць, також у власності має кілька об`єктів нерухомості.

Вказує, що у відзиві на позовну заяву відповідач зазначав, що має на утриманні непрацездатну за віком матір, однак, жодних доказів її утримання суду не надав, тому підстав для висновку про те, що він несе будь-які витрати на утримання своєї матері, немає.

Апелянт наголошує, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності відповідача знаходиться житловий будинок, земельна ділянка та 1/3 частка квартири, відтак, вважає, що відповідач має матеріальну можливість сплачувати аліменти в такому розмірі, як вона просила.

Зазначає, що суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог.

14.11.2024 року відповідач ОСОБА_3 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи та вимоги апелянта.

Зазначає, що задекларований ним дохід є валовим доходом (оборотом) і відображає його, як суб`єкта господарювання, доходи з урахуванням податкових зобов`язань, витрат на оплату праці найманих працівників, а також видатків для здійснення господарської діяльності (утримання приміщень, виробничі потреби, оплата комунальних послуг тощо).

Додає, що він дійсно має у власності житловий будинок, загальною площею 777,2 кв.м., однак, цей будинок він використовує для постійного проживання та здійснення підприємницької діяльності.

Також просить врахувати, що за період з 03.09.2023 року по 08.11.2024 року ним перераховано на корить позивачки на утримання дітей 203000 грн. аліментів, окрім того, він регулярно купує дітям одяг, взуття та інші речі, самостійно несе додаткові витрати, зокрема, оплатив за стоматологічні послуги доньки ОСОБА_6 в розмірі 31120 грн.

В судове засідання апеляційного суду відповідач не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, тому відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, розгляд справи проведено апеляційним судом у його відсутності.

Заслухавши пояснення сторони позивача в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 18.09.2010 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 03 серпня 2023 року.

Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи, виданого виконавчим комітетом Східницької селищної ради 05.09.2023 року, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки №1781 від 06.09.2023 року, виданої КП «Господарник», ОСОБА_2 не працює з 30.09.2021 року по даний час.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.12.2023 року підтверджено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа підприємець з 13.12.2021 року, за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.12.2023 року, ОСОБА_3 , є засновником і кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи: приватного підприємства «Медичний центр «Едельвейс».

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованою 15.12.2023 року, ОСОБА_3 є власником житлового будинку, житловою площею 356,4 кв.м., загальною площею 777,2 кв.м., та земельної ділянки, площею 0,04 га, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_3 . Йому також належить1/3 частка у праві спільної власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_4 .

Згідно з довідками про доходи, виданими підприємством «Стожари» ГО інвалідів «Велес» №1127 від 27.12.2023 року, ОСОБА_3 обіймає посаду директора даного підприємства і його дохід на займаній посаді за період з січня по грудень 2022 року становив 150374 грн. 10 коп., а за січень листопад 2023 року 122279 грн. 21 коп.

Згідно з довідками, виданими Головним управлінням ДПС у Львівській області №12555 та №12556 від 27.12.2023 року, ОСОБА_3 перебуває на обліку у Бориславській ДПІ, як суб`єкт підприємницької діяльності, його дохід згідно податкової декларації за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року становить 3900000 грн., а за період з 01.01.2023 року по 30.11.2023 року 4250000 грн.

Згідно копій наказів, виданих підприємством «Стожари» ГО інвалідів «Велес», №19 від 29.01.2024 року та №43 від 13.02.2024 року, ОСОБА_3 перебуває у відпустці без збереження заробітної плати з 01.02.2024 року по 13.05.2024 року.

Відповідно до ст.51 Конституції України, Конвенції про права дитини, статей 5, 154, 257 СК України, держава Україна гарантує кожній дитині захист її прав та інтересів, бере під свою охорону кожну дитину як особистість.

Згідно із ч.2 ст.51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст.5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом №11), кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст.ст.180-184 СК України.

Відповідно до приписів статті 180 СК України, батьки зобов`язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.181 СК України, той з батьків, з яким проживає дитина, має право на одержання матеріального утримання (аліментів) на дитину від іншого з батьків, який проживає окремо від дитини.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина (ч.3 ст.181 СК).

Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; а також інші обставини, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що у 2024 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3196 грн.

Разом з тим, необхідно враховувати, що законодавцем визначено лише мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину, а тому розмір аліментів, з урахуванням матеріального становища дитини та її стану здоров`я, матеріального становища платника аліментів та інших обставин, які відповідно до ст.182 СК України враховуються судом при визначенні розміру аліментів, може бути більшим для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

За встановлених обставин справи та ураховуючи матеріальне становище відповідача, який має високий щомісячний дохід від здійснення підприємницької діяльності, не має інших дітей та непрацездатних утриманців, а також його матеріальну спроможність сплачувати аліменти в більшому розмірі, ніж визначений законом мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину, що не заперечується відповідачем і додатково підтверджується поданими ним письмовими поясненнями у відзиві на апеляційну скаргу про здійснені платежі в рахунок сплати аліментів та додаткових витрат, пов`язаних із лікуванням дитини, колегія суддів доходить висновку, що з метою забезпечення якнайкращих інтересів дітей, виходячи з фінансових можливостей відповідача та за відсутності доходу у позивача, аліменти необхідно визначити у розмірі по 10000 гривень на кожну дитину, щомісячно.

Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, повно та всебічно дослідив усі обставини справи, однак, не в повній мірі врахував вимоги закону щодо визначення розміру аліментів й тієї обставини, що відповідач має матеріальну можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі з метою забезпечення дітям повноцінного та гармонійного розвитку, тому оскаржуване рішення необхідно змінити, збільшивши розмір аліментів на кожну дитину до 10000 гривень.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України та ураховуючи наслідки розгляду справи апеляційним судом, рішення суду першої інстанції необхідно змінити і в частині розподілу судових витрат, визначивши судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, у розмірі 1800 грн.

В іншій частині, підстав для зміни чи скасування рішення немає, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Бориславськогоміського судуЛьвівської областівід 13червня 2024року вчастині визначеннярозміру аліментів,які підлягаютьстягненню з ОСОБА_3 накористь ОСОБА_2 на утримання дітей, змінити.

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі по 10000 (десять тисяч) гривень на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 17 жовтня 2023 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.

Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 13 червня 2024 року в частині розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 1800 гривень.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 06 грудня 2024 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич