Постанова

від 12.12.2024 по справі 947/39255/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/878/24

Справа № 947/39255/21

Головуючий у першій інстанції Калашнікова О.І.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙСУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів: Дришлюка А.І., Громіка Р.Д.,

при секретарі: Узун Н.Д.,

за участю представник позивача Згоди О.О., представника відповідача Жовтонецького В.М.,

переглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Ідея Банк» на додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 червня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», третя особа без самостійних вимог Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання зобов`язання виконаним та припиненим, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07 червня 2022 року задоволено позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (- далі АТ «Ідея Банк») про визнання зобов`язання за кредитним договором №910.22292 від 08.05.2013, укладеним між ПАТ «Ідея Банк» (ЄДРПОУ 19390819) та ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) припиненим з 08 січня 2015 року у зв`язку з його повним виконанням.

07 червня 2022 року адвокат Згода Олексій Олександрович в інтересах позивачки ОСОБА_1 надав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення з питання стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу та витрат по сплаті судового збору.

До судового засідання адвокат Згода О.О. не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що заяву підтримує і посилався на договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі виконаних робіт.

Представник відповідача, АТ «Ідея Банк», Жовтонецький В.М. заперечував проти задоволення вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, посилаючись на недоведеність заявлених вимог.

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17 червня 2022 року заяву адвоката Згоди Олексія Олександровича представника позивачки ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Суд ухвалив додаткове рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Ідея Банк», третя особа без самостійних вимог Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання зобов`язання виконаним та припиненим та стягнув з АТ «Ідея Банк» (ЄДРПОУ 19390819) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в сумі 14 000 грн. Вимоги в частині відшкодування витрат на оплату судового збору залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням суду, представник АТ «Ідея Банк» - Жовтонецький В.М. подав апеляційну скаргу в якій просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити в нове рішення про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції від відповідачки ОСОБА_1 надійшли пояснення в яких вона наголошує на правильності та законності висновків суду першої інстанції та просить суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, а додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання, призначене на 12 грудня 2024 року об 14 год 20 хв з`явились: представник позивача Згода О.О. та представник відповідача Жовтонецький В.М., інші сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою (т. 2, а.с. 92).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційну скаргу слід без задоволення, виходячи з наступного.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що витрати позивача ОСОБА_1 на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені на суму 14 000 грн належними та допустимими доказами, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи із наступного.

Так, судом встановлено, що 18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 та адвокат Згода О.О. уклали договір про надання правничої допомоги. За умовами договору адвокат прийняв на себе зобов`язання надати правову допомогу з питання зняття обтяжень з автомобіля CHEVROLET AVEO 2013 року випуску, реєстраційний номер № НОМЕР_2 . Правова допомога полягає у представництві клієнта та захисті його інтересів перед державними органами, банками, підприємствами, установами, фізичними особами, представництві клієнта та захисті його прав в правоохоронних органах, органах місцевого самоврядування, судах усіх інстанцій з правами, наданому позивачу, відповідачу, третій особі. Клієнт зобов`язався сплатити гонорар адвокату. Порядок розрахунків сторони визначили у п. 3.1 Договору вартість послуг адвоката сторони визначили у розмірі 35 000 грн. Сторони передбачили, що вартість послуг за даним договором може бути зменшена або збільшена за домовленістю сторін. У позові, що надійшов до суду 14 грудня 2021 року викладена вимога про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 35 000 грн.

07 червня 2022 року сторони склали акт виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 18.10.2021, в якому зазначили, що цей акт є підтвердженням того, що адвокат на виконання умов договору надав, а клієнт отримав юридичні послуги (діяльність у сфері права). В акті вказані роботи, виконані адвокатом і вартість цих робіт: вивчення та дослідження документів, наданих клієнтом для складання запитів, заяви-вимоги та позовної заяви 2 000 грн, складання письмових запитів до АТ «Ідея-Банк», ТОВ «Дельта М Юкрейн» щодо надання підтверджуючих документів 1 500 грн, підготовка заяви-вимоги до АТ «Ідея-Банк» щодо зняття обтяження з ТЗ та припинення зобов`язання за кредитом 1 500 грн, підготовка позовної заяви 7 000 грн, участь у судовому засіданні 2 000 грн. Загалом 14 000 грн.

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно статті1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (у редакції на час укладення договору)договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) (далі Закон) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини першоїстатті 26 Законуадвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами,що посвідчуютьповноваження адвокатана наданняправової допомоги,можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно частини першої статті 27 Закону договір пронадання правовоїдопомоги укладаєтьсяв письмовійформі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права(частина третя статті 27Закону).

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положенням про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (частина п`ята статті 626 ЦК України).

Отже, договір про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг, може бути оплатним або безоплатним.

Відповідно до статті30 Закону, статтею 28 Правил адвокатської етики (у редакції 2012 року) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчисленнягонорару (фіксований розмір, погодинна оплата),підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з правовим висновком викладеним у додатковій постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18: «Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

При визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерій реальності витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі«Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна та інші проти України» (пункти 34-36),від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95)зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №379/1418/18 (провадження №61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Доводи апеляційної скарги щодо того, що у адвоката Згоди О.О. були відсутні підстави представляти інтереси позивачки ОСОБА_1 апеляційний суд відхиляє так як з матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанції інтереси позивача ОСОБА_1 представляв адвокат Згода Олексій Олександровича на підставі ордеру від 09 грудня 2021 року.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано копіями договору №75/21 про надання правничої допомоги від 18 жовтня 2021 року, укладений між адвокатом Згода Олексієм Олександровичем та ОСОБА_1 , у якому зазначено порядок розрахунків сторони, визначений у п. 3.1 Договору, вартість послуг адвоката сторони визначили у розмірі 35 000 грн, передбачили, що вартість послуг за даним договором може бути зменшена або збільшена за домовленістю сторін (а.с. 17-18) та акту виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 18.10.2021 та 07.06.2022, у якому зазначені роботи, виконані адвокатом і вартість цих робіт: вивчення та дослідження документів, наданих Клієнтом для складання запитів, заяви-вимоги та позовної заяви 2 000 грн, складання письмових запитів до АТ «Ідея-Банк», ТОВ «Дельта М Юкрейн» щодо надання підтверджуючих документів 1 500 грн, підготовка заяви-вимоги до АТ «Ідея-Банк» щодо зняття обтяження з ТЗ та припинення зобов`язання за кредитом 1 500 грн, підготовка позовної заяви 7 000 грн, участь у судовому засіданні 2 000 грн, загалом 14 000 грн (а.с. 190).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які строна сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

07 червня 2022 року представником позивача подано до канцелярії суду заяву про неможливість надання в повному обсязі всіх документів щодо понесених судових витрат та про необхідність ухвалення по справі додаткового рішення.

07 червня 2022 року було закрито підготовче засідання.

13 червня 2022 року представником позивачки було надано докази витрат на правову допомогу.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо невчасного звернення із відповідною заявою про ухвалення додаткового рішення та невчасного надання доказів не знайшли своє підтвердження в матеріалах справи.

Виходячи з викладеного, витрати позивачки ОСОБА_1 на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, а апелянтом не наведено вмотивованих доводів, які б свідчили про незаконність або неправильність висновків суду першої інстанції при ухваленні додаткового рішення про стягнення судових витрат, а саме витрат на правову допомогу.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних висновків суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України, відхиляючи апеляційну скаргу, залишає рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 381-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуАкціонерного товариства«Ідея Банк»на додатковерішення Київськогорайонного судум.Одеси від17червня 2022року - залишити без задоволення.

Додаткове рішенняКиївського районногосуду м.Одеси від17червня 2022року- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено: 23 грудня 2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

А.І. Дришлюк