Рішення

від 09.12.2024 по справі 521/12028/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/12028/24

Провадження № 2/521/5618/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2024 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання Гриневич І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Одеська Універсальна Товарна біржа «Gip» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визначення часток у спільній сумісній власності,

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернув ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Одеська Універсальна Товарна біржа «Gip» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визначення часток у спільній сумісній власності та просить суд визнати договір купівлі - продажу нерухомого майна №95/1182 від 19 червня 1995 року, відповідно до якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 , яка діяла в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , придбали квартиру АДРЕСА_1 - дійсним; визначити розмір часток співвласників у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по частині за кожною особою.

В обґрунтуваннясвоїх позовнихвимог позивачпосилається нате,що 19.06.1995р. між ОСОБА_2 , як продавцем, та ОСОБА_3 , яка діяла в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , як покупцями, був укладений договір купівлі-продажу №95/1182 квартири АДРЕСА_1 . Вказаний договір був укладений між ними, як членами Одеської Універсальної Товарної біржи «Gip»,та зареєстрований01.08.1995р. вОдеському міжміськомубюро технічноїінвентаризації під №89доп.стр.168реєстр 1938.

Зазначену квартиру було придбано у відповідача за 140000000млн.крб., які були одержані відповідачем повністю до підписання справжнього договору.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Звернувшись до Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одеса із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , позивач отримав листа, в якому зазначено, що вказаний договір не відповідає правовим нормам законодавства, які діяли під час реєстрації договору, а саме у договорі учасником правочину була неповнолітня особа, яка не могла бути членом біржі. Крім того, у вищевказаному договорі не зазначені частки, які належать покупцям. Рекомендовано звернутися до суду з питань захисту порушених прав.

Наразі посвідчити договір неможливо, оскільки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач у призначене судове засідання не з`явився, однак надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач та третя особа у призначене судове засідання не з`явилися, повідомлялися заздалегідь належним чином.

Згідно ст. 280 ч.1 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, що 19.06.1995р. між ОСОБА_2 , як продавцем, та ОСОБА_3 , яка діяла в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , як покупцями, був укладений договір купівлі-продажу №95/1182 квартири АДРЕСА_1 . Вказаний договір був укладений між ними, як членами Одеської Універсальної Товарної біржи «Gip»,та зареєстрований01.08.1995р. вОдеському міжміськомубюро технічноїінвентаризації під №89доп.стр.168реєстр 1938.

Зазначену квартиру було придбано у відповідача за 140000000млн.крб., які були одержані відповідачем повністю до підписання справжнього договору.

Згідно п. 9 Договору купівлі - продажу нерухомого майна, договір підлягає реєстрації в МБТІ м. Одеса на ім?я ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Однак даний договір нотаріально не посвідчувався, оскільки на час укладення договору, такого обов`язку не було.

Правочин обома сторонами повністю виконаний, відповідачем була звільнена кватира, передані ключі позивачу та ОСОБА_3 , які використовували квартиру для постійного проживання..

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Звернувшись до Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одеса із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , позивач отримав листа, в якому зазначено, що вказаний договір не відповідає правовим нормам законодавства, які діяли під час реєстрації договору, а саме у договорі учасником правочину була неповнолітня особа, яка не могла бути членом біржі. Крім того, у вищевказаному договорі не зазначені частки, які належать покупцям. Рекомендовано звернутися до суду з питань захисту порушених прав.

Беручи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що при укладанні договору між сторонами було досягнуто згоди по всім істотним його умовам і сторони повністю виконали угоду: продавець отримав кошти, а покупцям було передано нерухоме майно і до них перейшло право власності на спірну квартиру, яке в установленому порядку було зареєстровано.

Згідност. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1ст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 2ст. 47 ЦК УкраїниЦК УРСР(в ред. 1963 року), яка діяла на час укладення договору, передбачено: якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення суд може визнати такий договір дійсним.

Згідно ч. 2ст.220ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Отже, докази щодо виконання умов договору купівлі-продажу № 95/1182 від 19.06.1995р. ніким не спростовані та свідчать про те, що позивач є добросовісним набувачем вказаної квартири, оскільки придбав її разом зі своєю матір`ю відповідно до діючого законодавства, уклавши договір купівлі-продажу, виконавши усі істотні умови договору, оплативши відповідачу її вартість, зареєструвавши його в Одеському міському бюро технічної інвентаризації, але вказаний договір нотаріально посвідчений не був.

Відповідно дост. 334 ЦК Україниправо власності у набувача майна за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За таких обставин, коли позивач та його мати передала гроші за придбану квартиру, а відповідач передав у відповідь квартиру та правовстановлюючі документи, а позивач та його матір відповідно їх прийняли, та розпочали користуватися вказаною квартирою, то суд на підставі ст.ст. 224-225 ЦК УРСР(в ред.1963р.), які діяли на час домовленостей і існуючих правовідносин між сторонами, вважає, що відбулося повне виконання договору купівлі-продажу і право власності на куплене нерухоме майно підлягає захисту шляхом визнання правочину дійсним.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978 року, зі змінами №15 від 15.05.1998 року Про судову практику по справам про визнання угод недійсними, з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу. Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч. 2ст. 47 ЦК(1963р.) за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною.

Оскільки на момент укладення договору сторони керувались положеннями спеціального законодавства щодо укладення договорів на товарній біржі, під час оформлення договору сторони були ознайомлені з його умовами, ніяких претензій з питання оформлення договору не виникало; договір було укладено з дотриманням вимог діючого на той час законодавства, за спільною згодою сторін та на прийнятних для сторін умовах, умови договору сторонами повністю виконано, право власності позивача на придбане нерухоме майно зареєстроване відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення.

Крім того, згідно зст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч.ч.1,2ст. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.ч.1,3ст.368,ч.ч.1,2ст.369,ч.2ст.370Цивільного кодексуУкраїни спільна власністьдвох абобільше осіббез визначеннячасток кожногоз ниху правівласності єспільною сумісноювласністю. Співвласники майна,що єу спільнійсумісній власності,володіють ікористуються нимспільно,якщо іншене встановленодомовленістю міжними. Розпоряджаннямайном,що єу спільнійсумісній власності,здійснюється зазгодою всіхспіввласників,якщо іншене встановленозаконом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Таким чином, оскільки відомості про те, що між покупцями було здійснено перерахунок частин придбаної квартири, відсутні, в такому випадку суд вважає, що частки у покупців квартири АДРЕСА_1 є рівними.

Відповідно дост. 41 Конституції України, п.2 ч.1ст. 3 ЦК Українита ч.1ст. 321 ЦК Україниніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановленихКонституцієюта Законом.

Згідно ч.1ст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.3ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.ч.1-3ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-258, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 16, 220, 334, 368-370, 638, 658 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Одеська Універсальна Товарна біржа «Gip» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визначення часток у спільній сумісній власності задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна №95/1182 від 19 червня 1995 року квартири АДРЕСА_1 , укладений на Одеській УніверсальнійТоварній біржі«Gip» між ОСОБА_2 , як продавцем, та ОСОБА_3 , яка діяла в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , як покупцями, - дійсним.

Визначити розмір часток співвласників у спільній сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по частині за кожною особою.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 20 грудня 2024 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А. МАЗУН