Рішення

від 26.12.2024 по справі 160/27549/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 рокуСправа №160/27549/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпровської обласної ради» до Східного офісу Держаудитслужби, Головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби Ніни Олександрівни Міщенко про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпровської обласної ради» з позовною заявою до Східного офісу Держаудитслужби, Головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби Ніни Олександрівни Міщенко, в якій просить суд:

- визнати противоправними дії посадової особи Східного офісу Держаудитслужби, головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби Ніни Олександрівни МІЩЕНКО зі складання Аудиторського звіту від 11.07.2024 р. № 040407-20/1а за результатами державного фінансового аудиту діяльності комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради» за період з 01.01.2020 по 31.12.2023 та оформлення обґрунтувань неврахованих коментарів до звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності суб`єктів господарювання від 16.07.2024 р.;

- зобов`язати Східний офіс Держаудитслужби утриматись від вчинення дій щодо проведення моніторингу стану врахування і впровадження пропозицій та рекомендацій, зазначених у Аудиторському звіті від 11.07.2024 р. № 040407-20/1а за результатами державного фінансового аудиту діяльності Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради» за період з 01.01.2020 р. по 31.12.2023 р.;

- зобов`язати посадову особу Східного офісу Держаудитслужби, головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби Ніну Олександрівну Міщенко за результатами державного фінансового аудиту діяльності комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради» за період з 01.01.2020 по 31.12.2023 скласти звіт в узгодженій редакції відповідно до Протоколу узгодження звіту про результати державного фінансового аудиту господарської діяльності від 11.07.2024 р., тобто з врахуванням коментарів комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради».

Ухвалою суду, після залишення даної позовної заяви без руху, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами ознайомлення з проектом аудиторського звіту, Комунальне підприємство культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпровської обласної ради» (далі театр) підготувало та 10.07.2024 р. подало до Східного офісу Держаудитслужби Обґрунтовані коментарі до проекту аудиторського звіту разом із супровідним листом від 10.07.2024 р. вих. №259. 11.07.2024 р. за участі керівника театру та керівника аудиту - головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби Міщенко Н.О. (направлення №187 від 17.04.2024 р. на проведення державного фінансового аудиту) відбулося обговорення та узгодження проекту аудиторського звіту, в результаті чого звіт погоджено із коментарями, про що свідчить складений та підписаний протокол узгодження звіту про результати державного фінансового аудиту господарської діяльності від 11.07.2024 р.

23.07.2024 р. Театр отримав поштою підписаний відповідачем-1 аудиторський звіт від 11.07.2024 р. № 040407-20/1а за результатами державного фінансового аудиту діяльності комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради» за період з 01.01.2020 р. по 31.12.2023 р., який був складений без врахування коментарів театру та підписані відповідачем-1 обґрунтування неврахованих коментарів до звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності суб`єктів господарювання від 16.07.2024 р. разом із супровідним листом «Про впровадження пропозицій аудиторського звіту» від 17.07.2024 р. № 040407-15/4257-2024 (вх. № 30 від 23.07.2024 р.) із зазначенням строку інформування про виконання пропозицій та рекомендацій та результати їх впровадження до 20.08.2024 р.

На підставі означеного, позивач звернувся до суду з даним позовом.

До суду надійшло клопотання від відповідача-1 - Східного офісу Держаудитслужби про закриття провадження в частині позовних вимог у справі за позовною заявою Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпровської обласної ради» до Східного офісу Держаудитслужби, Головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби Ніни Олександрівни Міщенко про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме: про визнання протиправних дій посадової особи Східного офісу Держаудитслужби, головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби Міщенко Ніни Олександрівни зі складання аудиторського звіту від 11.07.2024р. за результатами державного аудиту та оформлення обґрунтування неврахованих коментарів до звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності суб`єктів господарювання від 16.07.2024р. та зобов`язання посадової особи Східного офісу Держаудитслужби, головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби Міщенко Ніни Олександрівни скласти звіт в узгодженій редакції, відповідно до протоколу узгодження звіту про результати державного фінансово аудиту господарської діяльності від 11.07.2024 р.

Ухвалою суду у задоволенні заяви відповідача-1 - Східного офісу Держаудитслужби про закриття провадження в частині позовних вимог у справі за позовною заявою Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпровської обласної ради» до Східного офісу Держаудитслужби, Головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби Ніни Олександрівни Міщенко про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено, із зазначенням, що означені позовні вимоги, у відповідності до норм ч.1 ст.5 КАС України, є предметом розгляду адміністративного судочинства, з посиланням на практику Верховного Суду, викладену у постанові від 02.10.2020 р. у справі №808/1422/17 в тексті якої зазначено, що висновки на коментарі до рекомендацій аудиторського звіту, як і висновки такого звіту, є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні п.1 ч.2 ст.17 КАС України, оскільки зумовлюють виникнення прав та обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому можуть бути предметом спору.

Представником відповідача-1 було подано письмовий відзив на позов, в якому у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що сам по собі аудиторський звіт не є обов?язковим для виконання рішенням суб?єкта владних повноважень, не створює, не змінює, не припиняє будь-яких правовідносин. Так само і висновки та рекомендації такого звіту, які є його частиною, слугують для визначення якості роботи підконтрольної установи, мають рекомендаційний та консультативний характер, а тому не створюють жодних правових наслідків для позивача. Вимога позивача про утримання від вчинення дій Офісу щодо проведення моніторингу стану врахування і впровадження пропозицій та рекомендацій не підлягає задоволенню, оскільки вимога не створює жодних правових наслідків. Представник відповідача зазначає, що аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31 січня 2018 року №К/9901/1141/18.

Відповідачем-2 було подано відзив на позовну заяву, в тексті якого зазначено, що під час обговорення та узгодження проекту аудиторського звіту, що відбулося 11.07.2024 р. (з 10 год. 00 хв. до 11 год. 30.хв), аудиторський звіт погоджено з коментарями, про що свідчить складений та підписаний Протокол узгодження від 11.07.2024 р.

Так, у повному обсязі були враховані при складанні аудиторського звіту обґрунтовані коментарі КПК «Дніпровський академічний театр опери та балету» ДОР», що викладені у обгрунтованих коментарях, - розділі І «Щодо результатів аналізу фінансово-господарської діяльності КПК «Дніпровський академічний театр опери та балету» ДОР» (сторінки 11, 12,13 та 14 Проекту Аудиторського звіту); також при складанні Аудиторського звіту враховані в повному обсязі коментарі Театру на стор.24 (абзац 5) Проекту Аудиторського звіту. Пунктами 26-30 Порядку №252 визначено, що керівник аудиту протягом трьох робочих днів з дня підписання протоколу узгодження складає та підписує по одному примірнику звіту для органу Держаудитслужби та об?єкта аудиту. Кожен примірник звіту візує керівник аудиту на кожній сторінці із зазначенням загальної кількості сторінок на останній сторінці. Східним офісом Держаудитслужби складено аудиторський звіт за результатом проведеного аудиту господарської діяльності КПК «Дніпровський академічний театр опери та балету» ДОР із викладенням у ньому висновків за результатом аналізу та перевірки фінансово-господарської діяльності суб?єкта господарювання. Аудиторський звіт складено та підписано у визначений п.26 Порядку №252 термін, а саме, 11.07.2024 р. та зареєстровано в журналі реєстрації перевірок 11.07.2024 р. за №040407-20/1a (передбачено Порядком № 252 протягом трьох робочих днів з дня підписання протоколу узгодження); один примірник аудиторського звіту направлено Театру супровідним листом від 17.07.2024 р. №040407-15/4257-2024 (рекомендованим листом з повідомленням АТ «Укрпошта» від 17.07.2024 р. ФН ПРРО 4000770892). Також були направлені, одночасно з Аудиторським звітом від 11.07.2024 р. за №040407-20/1а, обгрунтування неврахованих коментарів до звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності суб?єкту господарювання (на 62 аркушах).

Під час аудиту господарської діяльності КПК «Дніпровський академічний театр опери та балету» ДОР, аудиторською групою, встановлено неефективних управлінських дій (прийняття рішень) або ризикових операцій, що призвели до упущених вигод/неотриманих доходів або непродуктивних/зайвих витрат у загальній сумі 10 962,7 тис. грн та встановлено фінансових порушень, які призвели до втрат ресурсів на загальну суму 87,2 тис. гривень.

Водночас, відповідач -1 Східним офісом Держаудитслужби відповідно до Порядку № 252 надіслано на адресу позивача, КПК «Дніпровський академічний театр опери та балету» ДОР, супровідний лист разом з Аудиторським звітом, у якому зазначено, що за наслідками проведеного аудиту напрацьовано пропозиції, які мають на меті покращення ефективності діяльності театру, усунення недоліків та запобігання їх в подальшому; також зазначено, що враховуючи вимоги п.28 та п.29 Порядку №252, пропозиції та рекомендації, що містяться у Аудиторському звіті, обов?язкові до розгляду об?єктом аудиту.

Східний офіс Держаудитслужби рекомендував КПК «Дніпровський академічний театр опери та балету» ДОР надати детальну інформацію про стан виконання пропозицій та рекомендацій, викладених в аудиторському звіті від 11.07.2024 р. № 040407-20/1а та результати їх упровадження разом з копіями підтвердних документів та управлінських рішень надіслати до Східного офісу Держаудитслужби у визначений у листі строк. Пропозиції та рекомендації, що містяться у Аудиторському звіті, обов?язкові до розгляду об`єктом аудиту.

На підставі означеного вище, представник відповідача просить суд у задоволенні пред`явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представником позивача було подано до суду відповіді на відзиви, в тексті яких зазначено, що він підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідно до положеньст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовної заяви, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що направленням Східного офісу Держаудитслужби №187 від 17.04.2024 р. за підписом його начальника було направлено головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східого офісу Держаудитслужби Міщенко Н.О. для проведення державного фінансового аудиту діяльності комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради з метою оцінки законності та ефективності використання державних та/або комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, стану внутрішнього контролю у суб?єктів господарювання на підставі п.4.5 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на І квартал 2024 року.

За результатами державного фінансового аудиту Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпровської обласної ради» був складений аудиторський звіт від 11.07.2024 р., в якому висловлені рекомендації та пропозиції щодо діяльності театру з метою покращення його ефективності.

27.06.2024 р. театр отримав проект аудиторського звіту за результатами державного фінансового аудиту діяльності комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради» за період з 01.01.2020 р. по 31.12.2023 р. разом із супровідним листом «Про направлення проекту аудиторського звіту» від 27.06.2024 р. № 040407-15/3841-2024, в якому пропонувалося у разі наявності коментарів до проекту аудиторського звіту, надіслати їх у письмовій формі на адресу Східного офісу Держаудитслужби, та запрошено представників театру 11.07.2024р. для обговорення та узгодження проекту аудиторського звіту, складання та підписання протоколу узгодження. За результатами ознайомлення з проектом аудиторського звіту театр підготував та 10.07.2024 р. подав до Східного офісу Держаудитслужби Обґрунтовані коментарі до проекту аудиторського звіту разом із супровідним листом від 10.07.2024 р. вих. № 259.

11.07.2024 р. за участі керівника театру так і відповідачів відбулося обговорення та узгодження проекту аудиторського звіту, в результаті чого звіт погоджено із коментарями, про що свідчить складений та підписаний протокол узгодження звіту про результати державного фінансового аудиту господарської діяльності від 11.07.2024 р.

23.07.2024 р. театр отримав поштою підписаний відповідачем-1 аудиторський звіт від 11.07.2024 р. за № 040407-20/1а за результатами державного фінансового аудиту діяльності Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради» за період з 01.01.2020 р. по 31.12.2023 р., який був складений без врахування коментарів театру, та підписані відповідачем-1 обґрунтування неврахованих коментарів до звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності суб`єктів господарювання від 16.07.2024 р. разом із супровідним листом «Про впровадження пропозицій аудиторського звіту» від 17.07.2024 р. № 040407-15/4257-2024 (вх. № 30 від 23.07.2024 р.) із зазначенням строку інформування про виконання пропозицій та рекомендацій та результати їх впровадження до 20.08.2024 р.

Позивач вважає дії суб`єкта владних повноважень відповідача-1 зі складання аудиторського звіту від 11.07.2024 р. № 040407-20/1а за результатами державного фінансового аудиту діяльності комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради» за період з 01.01.2020 р. по 31.12.2023 р. та оформлення обґрунтувань неврахованих коментарів до звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності суб`єктів господарювання від 16.07.2024 р. протиправними, як такі, що вчинені не на підставі, не у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для вчинення таких дій, упереджено, необ`єктивно та дискримінаційно по відношенню до позивача. Також позивач вважає, що, як наслідок протиправності вищезазначених дій відповідача-1, відповідач-2 має утриматись від вчинення дій щодо проведення моніторингу стану врахування і впровадження пропозицій та рекомендацій, зазначених у аудиторському звіті, а аудиторський звіт має бути складений відповідачем-1 в узгодженій редакції, тобто з врахуванням коментарів театру, відповідно до протоколу узгодження звіту про результати державного фінансового аудиту господарської діяльності від 11.07.2024 р.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначеніЗаконом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»від 26.01.1993 р. № 2939-XII(далі - Закон № 2939-ХІІ).

Частиною 1 статті 1 Закону № 2939-XII визначено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до норм статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно зі статтею 3 Закону № 2939-XII, державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті.

Відповідно до частини 1статті 5 Закону № 2939-ХІІконтроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленомуЗаконом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Згідно з підпунктами 1, 3 пункту 3 Положення про Державну аудиторську службу України (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43, основними завданнями Держаудитслужби є: забезпечення формування і реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

За змістом підпункту 3 пункту 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, державного фінансового аудиту.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).

Механізм проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами (далі - органи Держаудитслужби) державного фінансового аудиту діяльності суб`єктів господарювання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року №252 «Про затвердження Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб`єктів господарювання» (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 6 Порядку процес аудиту складається з таких етапів:

1) планування та організація аудиту (попереднє вивчення об`єкта аудиту, складення та затвердження робочого плану та програми аудиту).

Робочий план та програму аудиту складає керівник аудиту та подає на затвердження керівникові органу Держаудитслужби або одному з його заступників. Керівник аудиту подає для ознайомлення програму аудиту об`єкту аудиту одним із способів, визначених у пункті 16 цього Порядку;

2) проведення аудиторських процедур, формування і оформлення аудиторських доказів, підготовка аудиторських висновків, пропозицій та рекомендацій;

3) звітування за результатами аудиту шляхом оформлення та узгодження проекту звіту про результати аудиту (далі - звіт), підписання протоколу узгодження звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності суб`єктів господарювання (далі - протокол узгодження), формування, підписання та подання звіту об`єкту аудиту;

4) моніторинг виконання поданих за результатами аудиту пропозицій та рекомендацій та результатів їх впровадження.

Пунктом 9 Порядку визначено, що аудит проводиться згідно з планом заходів державного фінансового контролю, затвердженим в установленому порядку та погодженим з Міністром Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня його надходження.

Як зазначено вище, аудит Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" проведено відповідно до пункту 4.1. Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на IV квартал 2019 року, затвердженого наказом Держаудитслужби від 23 вересня 2019 року № 271 та погодженого 23 вересня 2019 року Міністром Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 19 Порядку Керівник аудиту відповідно до методики проведення аудиту формує проект звіту та подає його об`єкту аудиту для ознайомлення не пізніше ніж в останній робочий день завершення строку проведення аудиту, визначеного в направленні з урахуванням продовження або скорочення такого строку, одним із способів, передбачених пунктом 16 цього Порядку.

Пунктом 20 Порядку визначено, що керівник та визначені ним працівники об`єкта аудиту ознайомлюються з проектом звіту та готують (у разі потреби) обґрунтовані коментарі до нього у письмовій формі у строк, що становить не більш як десять робочих днів з дня отримання такого проекту звіту одним із способів, визначених у пункті 16 цього Порядку.

Об`єкт аудиту надсилає (у разі їх наявності) органу Держаудитслужби коментарі у строк, визначений органом Держаудитслужби у супровідному листі до такого проекту звіту з урахуванням строку ознайомлення з ним об`єкта аудиту.

Згідно пунктів 21-24 Порядку керівник та визначені ним працівники об`єкта аудиту разом із керівником аудиту та державними аудиторами обговорюють і узгоджують проект звіту у визначений органом Держаудитслужби у супровідному листі до такого проекту строк з урахуванням строку ознайомлення з ним об`єкта аудиту.

Під час обговорення та узгодження проекту звіту державні аудитори мають право отримувати від об`єкта аудиту додаткову інформацію, підтвердні документи та/або відповідні пояснення з метою уточнення викладених у коментарях до проекту звіту фактів.

За результатами обговорення та узгодження проекту звіту складається протокол узгодження за формою згідно з додатком 1. Протокол узгодження підписують у день обговорення та узгодження проекту звіту керівник аудиту та керівник об`єкта аудиту по одному примірнику для органу Держаудитслужби та для об`єкта аудиту.

У разі коли за результатами обговорення та узгодження проекту звіту керівник аудиту не врахував коментарів об`єкта аудиту, протокол узгодження підписується з відповідною позначкою в ньому.

Обґрунтування неврахованих коментарів до звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності суб`єктів господарювання оформляються під час підписання протоколу узгодження у формі згідно з додатком 2 та надсилаються об`єкту аудиту разом із звітом і є його невід`ємною частиною.

Як зазначено вище та не заперечується позивачем від 27.06.2024 р. за № 040407-15/3841-2024, сформований проект аудиторського звіту надісланий для ознайомлення Комунальному підприємству культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпровської обласної ради».

За результатами ознайомлення з проектом аудиторського звіту Комунальне підприємство культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпровської обласної ради» підготував та 10.07.2024 р. подав до Східного офісу Держаудитслужби Обґрунтовані коментарі до проекту аудиторського звіту разом із супровідним листом від 10.07.2024 р. вих. № 259.

11.07.2024 р. за участі керівника Комунального підприємствоа культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпровської обласної ради» та керівника аудиту - головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби Міщенко Н.О. відбулося обговорення та узгодження проекту аудиторського звіту, в результаті чого звіт погоджено із коментарями, про що свідчить складений та підписаний протокол узгодження звіту про результати державного фінансового аудиту господарської діяльності від 11.07.2024 р.

Так, пунктами 26-30 Порядку визначено, що керівник аудиту протягом трьох робочих днів з дня підписання протоколу узгодження складає та підписує по одному примірнику звіту для органу Держаудитслужби та об`єкта аудиту.

Кожен примірник звіту візує керівник аудиту на кожній сторінці із зазначенням загальної кількості сторінок на останній сторінці.

Керівник аудиту протягом трьох робочих днів з дня підписання протоколу узгодження подає відповідний примірник звіту об`єкту аудиту одним із способів, визначених у пункті 16 цього Порядку.

Разом із звітом керівник аудиту подає об`єкту аудиту супровідний лист, підписаний керівником органу Держаудитслужби, із зазначенням строку інформування про виконання пропозицій та рекомендацій, поданих у ньому, та результати їх впровадження.

Пропозиції та рекомендації, що містяться у звіті, обов`язкові до розгляду об`єктом аудиту.

Об`єкт аудиту у строк, визначений у листі органу Держаудитслужби, зазначеному в пункті 28 цього Порядку, інформує орган Держаудитслужби про стан і результати розгляду пропозицій та рекомендацій, що містяться у звіті, заплановані та вжиті заходи, спосіб і результати впровадження пропозицій та рекомендацій.

Орган Держаудитслужби проводить моніторинг стану врахування і впровадження пропозицій та рекомендацій, зазначених у звіті, та результатів їх впровадження.

З системного аналізу викладеного вбачається, що Держаудитслужби зобов`язана скласти аудиторський звіт за результатом проведеного аудиту із викладенням у ньому висновків за результатом аналізу та перевірки фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання.

Як зазначено вище, 11.07.2024 р. за №040407-20/1а року складено та описано аудиторський звіт за результатами державного фінансового аудиту Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпровської обласної ради» за період з 01.01.2020 р. по 31.12.2023 р.

Водночас, суд зазначає, що КПК «Дніпровський академічний театр опери та балету» ДОР» листом від 10.07.2024р. за вих. №259 на адресу Східного офісу Держаудитслужби надіслано обґрунтовані коментарі до проекту аудиторського звіту за результатами державного фінансового аудиту діяльності з додатками (разом на 67 аркушах), які частково були враховані при складанні Аудиторського звіту від 11.07.2024 р. за № 040407-20/1а (далі - аудиторський звіт).

Під час обговорення та узгодження проекту аудиторського звіту, що відбулося 11.07.2024 р. (з 10 год. 00 хв. до 11 год. 30.хв), аудиторський звіт погоджено з коментарями, про що свідчить складений та підписаний протокол узгодження від 11.07.2024 р.

Так, у повному обсязі були враховані при складанні аудиторського звіту обгрунтовані коментарі КПК «Дніпровський академічний театр опери та балету» ДОР», що викладені у обгрунтованих коментарях, - розділі І «Щодо результатів аналізу фінансово-господарської діяльності КПК «Дніпровський академічний театр опери та балету» ДОР» (сторінки 11, 12,13 та 14 проекту аудиторського звіту); також при складанні аудиторського звіту враховані в повному обсязі коментарі театру на стор.24 (абзац 5) проекту аудиторського звіту.

Пунктами 26-30 Порядку №252 визначено, що керівник аудиту протягом трьох робочих днів з дня підписання протоколу узгодження складає та підписує по одному примірнику звіту для органу Держаудитслужби та об?єкта аудиту.

Кожен примірник звіту візує керівник аудиту на кожній сторінці із зазначенням загальної кількості сторінок на останній сторінці.

Східним офісом Держаудитслужби складено аудиторський звіт за результатом проведеного аудиту господарської діяльності КПК «Дніпровський академічний театр опери та балету» ДОР із викладенням у ньому висновків за результатом аналізу та перевірки фінансово-господарської діяльності суб?єкта господарювання.

Аудиторський звіт складено та підписано у визначений п.26 Порядку №252 термін, а саме, 11.07.2024 р. та зареєстровано в журналі реєстрації перевірок 11.07.2024 р. за № 040407-20/1a (передбачено - Порядком № 252 протягом трьох робочих днів з дня підписання протоколу узгодження); один примірник аудиторського звіту направлено Театру супровідним листом від 17.07.2024 р. №040407-15/4257-2024 (рекомендованим листом з повідомленням АТ «Укрпошта» від 17.07.2024 р. №0404407-15/4257-2024).

Також були направлені, одночасно з аудиторським звітом від 11.07.2024 р. за №040407-20/1а, обґрунтування неврахованих коментарів до звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності суб?єкту господарювання (на 62 аркушах).

Судом встановлено, що Східним офісом Держаудитслужби, відповідно до Порядку №252 надіслано на адресу позивача, КПК «Дніпровський академічний театр опери та балету» ДОР, супровідний лист разом з аудиторським звітом, у якому зазначено, що за наслідками проведеного аудиту напрацьовано пропозиції, які мають на меті покращення ефективності діяльності театру, усунення недоліків та запобігання їх в подальшому; також зазначено, що враховуючи вимоги п.28 та п.29 Порядку №252, пропозиції та рекомендації, що містяться у аудиторському звіті, обов?язкові до розгляду об?єктом аудиту.

Східний офіс Держаудитслужби рекомендував КПК «Дніпровський академічний театр опери та балету» ДОР надати детальну інформацію про стан виконання пропозицій та рекомендацій, викладених в аудиторському звіті від 11.07.2024 р. №040407-20/1а, та результати їх упровадження разом з копіями підтвердних документів та управлінських рішень надіслати до Східного офісу Держаудитслужби у визначений у листі строк.

Пропозиції та рекомендації, що містяться у аудиторському звіті, обов?язкові до розгляду об?єктом аудиту.

Об?єкт аудиту у строк, визначений у листі органу Держаудитслужби, зазначеному в пункті 28 Порядку № 252, інформує орган Держаудитслужби про стан і результати розгляду пропозицій та рекомендацій, що містяться у звіті, заплановані та вжиті заходи, спосіб і результати впровадження пропозицій та рекомендацій. Орган Держаудитслужби проводить моніторинг стану врахування і впровадження пропозицій та рекомендацій, зазначених у аудиторському звіті, та результатів їх впровадження.

З системного аналізу викладеного вбачається, що при проведення аудиту Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпровської обласної ради» відповідачі діяли, відповідно до згадуваних пунктів Порядку.

Висновки, викладені в аудиторському звіті від 11.07.2024 р. за №040407-20/1а, відображають опис виявлених аудитором порушень, носять лише інформаційний характер. Наразі аудиторський звіт можливо ототожнити із актом перевірки.

При цьому, позивачем оскаржено звіт, однак, висновки, викладені в аудиторському звіті від 11.07.2024 р. за №040407-20/1а, відображають опис виявлених аудитором порушень та носять лише інформаційний характер.

Будь-які належні та допустимі докази того, що оскаржений звіт безпосередньо впливає на права та інтереси позивача, в матеріалах справи відсутні.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені вище положення нормативних актів не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 11.05.2018 р. у справі № 766/7172/17.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав. Отже, для того, аби надати судовий захист, суд повинен встановити, що ця особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес були порушені відповідачем.

Водночас, докази того, що права та інтереси позивача порушені прийняттям аудиторського звіту за результатами державного фінансового аудиту Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпровської обласної ради» суду не надані, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Статтею 13 Закону №2939-XII встановлено, що дії або бездіяльність посадових осіб органу державного фінансового контролю можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку.

При вирішенні спору в аналогічних спірних правовідносинах Верховний Суд України в постанові від 10 вересня 2013 року у справі №21-237а13 вказав, що обов`язковою ознакою рішень та дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Висновки, викладені в акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків, не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення в ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Судження контролюючого органу про виявлені порушення, викладені у висновку, є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Також Верховний Суд України в указаному вище судовому рішенні вказав, що диспозиція статті 13 Закону №2939-XII передбачає оскарження дій службової особи, які пов`язані з порушенням порядку проведення перевірки (ревізії), наприклад із порушенням трудового розпорядку такою особою під час проведення ревізії; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу (ревізії); дій щодо проведення ревізії без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, предметом оскарження відповідно до статті 13 Закону № 2939-XII є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

В контексті викладеного, суд у даній справі приходить до висновку, що аудиторський звіт не є документом, який встановлює права та обов`язки суб`єкта господарювання та, відповідно, дії посадової особи щодо включення до цього звіту певних висновків за тих чи інших обставин є лише способом фіксації інформації та не створюють правових наслідків, а їх викладення не суперечить законодавству. Правомірність таких дій може бути підтверджена або спростована судом у разі спору про законність рішень чи дій, в основу яких покладено згадувані висновки звіту.

Висновки, викладені в аудиторському звіті від 11.07.2024 № 040407-20/1а відображають опис виявлених аудитором порушень, носять лише інформаційний характер, а отже, з огляду на відсутність будь-яких рішень або вчинення відповідачем дій, обов`язкових до виконання позивачем на підставі згадуваного звіту, не порушує права та інтереси позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позовній заяви.

При цьому, судовом враховано, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У ході судового розгляду справи судом не здобуто доказів прийняття відповідачем-1 на підставі висновків, викладених в аудиторському звіті від 11.07.2024 № 040407-20/1а, будь-яких рішень або вчинення дій, обов`язкових до виконання позивачем.

Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. № ETS N005, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною 3 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга статті цього ж Кодексу).

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Зокрема, «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні правові наслідки для особи у вигляді виникнення, зміни чи припинення певних правовідносин за її участю. Іншими словами, таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене, на його думку, право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З огляду на викладене, відповідач, склавши аудиторський звіт від 11.07.2024 р. за № 040407-20/1а, з огляду на відсутність будь-яких рішень або вчинення відповідачем дій, обов`язкових до виконання позивачем на підставі згадуваного звіту, не порушує права та інтереси позивача.

Доводи позивача про те, що аудиторський звіт від 11.07.2024 № 040407-20/1а в майбутньому може призвести певних негативних наслідків та негативно вплине на подальшу роботу Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпровської обласної ради» вцілому, на думку суду, є припущеннями з огляду на відсутність доказів порушеного права позивача.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що відповідачем доведено правомірність дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, натомість позивачем не надано доказів порушення його прав та інтересів оскаржуваним звітом, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної заяви.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазанчає наступне.

З урахуванням того, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а матеріали справи не містять доказів понесення відповідачами судових витрат, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для компенсації судових витрат.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпровської обласної ради» до Східного офісу Держаудитслужби, Головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби Ніни Олександрівни Міщенко про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювався.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене встроки, передбаченістаттею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька