Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
25 грудня 2024 року Справа №200/7030/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши клопотання Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Донецькій області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР КОМПЛЕКТАЦІЇ ЕКСІТО» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР КОМПЛЕКТАЦІЇ ЕКСІТО» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням уточнених позовних вимог) до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення відповідача 1 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.06.2024 року № 11242218/43051273, № 11242219/43051273, № 11242220/43051273, № 11242221/43051273, № 11242222/43051273, № 11242224/43051273, № 11242223/43051273 про відмову у реєстрації податкових накладних від 01.04.2024 року № 161, від 01.04.2024 року № 160, від 01.04.2024 року № 162, від 01.03.2024 року № 87, від 27.12.2023 року № 729, від 14.12.2023 року № 682, від 19.12.2023 року № 689 в Єдиному реєстрі податкових накладних та її зупинення; зобов`язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 01.04.2024 року № 161, податкову накладну від 01.04.2024 року № 160, податкову накладну від 01.04.2024 року № 162, податкову накладну від 01.03.2024 року № 87, податкову накладну від 27.12.2023 року № 729, податкову накладну від 14.12.2023 року № 682, податкову накладну від 19.12.2023 року № 689 датою їх фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи.
Відповідачами у відзивах на позовну заяву заявлені клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, у зв`язку з чим повідомити про час та дату судового засідання, які обґрунтовані тим, що дана справа є важливою для органів ДПС у зв`язку з вирішенням питання відносно сторони відповідача, потребує детального розгляду спору по суті, дослідження великої кількості первинної документації та з`ясування всіх обставин справи.
Розглянувши зазначені клопотання відповідачів, суд зазначає наступне.
За приписами частини 2статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставіЗакону України"Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначенихчастиною першоюстатті 266-1цього Кодексу.
Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини 4статті 12 КАС України.
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставіЗакону України"Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначенихчастиною першоюстатті 266-1цього Кодексу.
Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частинами 5, 6статті 262 КАС Українивстановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначенихстаттею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людиниз питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal»). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, положенняКАС Українигарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Положеннямистатті 260 КАС Українипередбачене право відповідача на звернення до суду із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. При цьому за наслідками розгляду відповідного заперечення суд, з урахуванням конкретних обставин справи, наділений дискреційними повноваженнями з огляду на принцип диспозитивності на підставі рішень Європейського суду з прав людини.
Частина 4 цієї ж статті закріплює спеціальне правило про процесуальні повноваження адміністративного суду залежно від обґрунтованості заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження: залишити заяву відповідача без задоволення; розглянути справу за правилами загального позовного провадження та зробити заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Окрім цього, згідно частини першої статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Таким чином, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, що здійснюється без виклику сторін, зважаючи на його особливості, не обмежує відповідача у його змагальних та диспозитивних правах, і тим більш не порушує змагальності адміністративного процесу, оскільки сторони не обмежені у поданні до суду письмових доказів, заяв, пояснень та заперечень.
Разом з цим суд також звертає увагу відповідача на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів не вбачаються підстави для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, оскільки обсяг доказів є незначним, розгляд справи не становить значний суспільнийінтерес.
Враховуючи те, що під час розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідачі не обмежені у поданні доказів, предмет заявленого позову не підпадає під жодну з підстав, визначених частиною п`ятою статті 257 КАС України, згідно яким дана справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає заявлене клопотання відповідачів необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями12,257,260,262 Кодексу адміністративного судочинства України
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Донецькій області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відмовити.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Троянова
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124079682 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Троянова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні