Рішення

від 26.12.2024 по справі 420/22786/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/22786/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в особі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами окремого позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-272, 287 КАС України справу за адміністративним позовом Регіонального управління Морської охорони Адміністрації державної прикордонної служби України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною бездіяльності, протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, вирішив, що адміністративний позов не належить до задоволення.

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, Регіонального управління Морської охорони Адміністрації державної прикордонної служби України в Одеській області, до відповідача, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса), у якій позивач просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), яка полягає у закінченні виконавчого провадження ВП №75187469 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України Про виконавче провадження, у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 по справі №420/6608/22 згідно з виконавчим документом до відкриття виконавчого провадження.

-зобов`язати Відділ примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) закінчити виконавче провадження №75187469 від 31.05.2024 на підставі п.9 частини 1 статті 39 Закону України Про виконавче провадження, у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 по справі №420/6608/22 згідно з виконавчим документом до відкриття виконавчого провадження.

-визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) ВП №751987469 від 15.07.2024 про накладення штрафу.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

Позивач вважає рішення про накладення штрафу за невиконання рішення суду протиправним. Позивач стверджує, що він добровільно виконав судове рішення ще до відкриття виконавчого провадження. Він про це неодноразово повідомляв відповідача. Проте відповідач, не зважаючи на надані позивачем докази виконання рішення суду, проявив протиправну бездіяльність, не закінчивши виконавче провадження, та протиправно застосував штрафні санкції до позивача.

(б) Позиція відповідача

Відповідач у відзиві на позов заперечував проти задоволення позовних вимог. Вважає, що рішення суду не виконано в повному обсязі, зокрема, відповідач не нарахував належну грошову компенсацію для отримання жилого приміщення.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

01.10.2024 суд відкрив провадження у справі з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-273, 287 КАС України, зупинив провадження у справі до отримання витребуваних судом матеріалів виконавчого провадження.

06.11.2024 суд поновив провадження у справі, на судовому засіданні, заслухавши пояснення позивача, суд за згодою позивача ухвалив продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

IV. Обставини, встановлені судом

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 03.03.2023 у справі №420/6608/22 зобов`язав позивача розглянути на засіданні житлової комісії звернення ОСОБА_1 від 21.10.2021 щодо виплати йому грошової компенсації за належне для отримання жилове приміщення та прийняти рішення відповідно до вимог Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.01.2021 №26 з урахуванням висновків суду. В мотивувальній частині рішення суд визнав право ОСОБА_1 на грошову компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення. Суд встановив, що за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 Регіональне управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України не прийняло відповідне рішення про надання грошової компенсації, як це встановлено в п.5 розділу VII Інструкції організації і забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби та членів їх сімей, затвердженої наказом МВС України від 18.01.2021 №26. Суд зробив висновок про протиправність такої бездіяльності.

Рішення суду набрало законної сили 11.07.2023.

20.07.2023 на виконання зазначеного рішення суду на засіданні Одеської загальногарнізонної житлової комісії Регіонального управління Морської охорони був розглянутий рапорт ОСОБА_1 від 21.10.2021 щодо виплати йому грошової компенсації та прийнято рішення у формі протоколу №4. Зокрема, члени комісії у протоколі зазначили, що вони прийняли рішення про те, що ОСОБА_1 та члени його сім`ї мають право на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення. Виплата грошової компенсації здійснюється у порядку черговості у відповідності до п.10 постанови КМУ від 03.09.2015 №728 Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян. При надходженні коштів для виплати грошової компенсації та настанням черговості військовослужбовця запасу ОСОБА_1 та членів його сім`ї письмово проінформувати про право на отримання грошової компенсації, її орієнтовний розмір та перелік документів, необхідний для її отримання.

07.06.2024 позивач листом просив закінчити виконавче провадження, посилаючись на добровільне виконання ним рішення суду.

15.07.2024 відповідач за невиконання судового рішення виніс постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.

28.07.2023 позивач повідомив відповідача листом про виконання судового рішення з надсиланням витягу з протоколу засідання житлової комісії.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не належить до задоволення.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Зміст даних спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо існування законних підстав у відповідача для застосування штрафних санкцій до позивача за невиконання рішення суду без поважних причин. Для цього суду необхідно встановити, чи виконав позивач рішення суду, як він зазначає, у добровільному порядку.

Згідно з ч.1 ст. 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Принцип обов`язковості судових рішень також закріплений ч. 2 та ч. 3 ст.14 КАС України, якою передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно, виходячи з предмету спірних правовідносин, спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404).

Порядок виконання рішень суду, за якими боржник повинен вчинити певні дії, встановлений ст.63 Закон №1404.

Відповідно до ч.1 ст.63 Закону №1404 за рішеннями, якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення виконавець наступного робочого дня після закінчення строку 10 робочих днів перевіряє виконання рішення боржником.

Згідно з п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404 виконавче провадження належить до закінчення у разі фактичного виконання в повному обсязі у відповідності до виконавчого документа.

Частини 2 і 3 ст.63 Закону №1404 визначають :

[...] У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

3. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідальність за невиконання рішення суду, зокрема умови, підстави та розмір застосування штрафних санкцій встановлені в ст. 75 Закону №1404 - VIII:

1. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

2. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Звертаючись до фактів цієї справи, у судовому рішенні у справі №420/6608/22 , яке є предметом виконання, суд зобов`язав позивача розглянути на засіданні житлової комісії звернення ОСОБА_1 від 21.10.2021 щодо виплати йому грошової компенсації за належне для отримання жилове приміщення та прийняти рішення відповідно до вимог Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.01.2021 №26 з урахуванням висновків суду. Також суд зробив висновок про протиправну бездіяльність Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонноїх служби України, яка полягає у непрйнятті рішення про надання грошової компенсації, відповідно, як це встановлено в п.5 розділу VII Інструкції організації і забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби та членів їх сімей, затвердженої наказом МВС України від 18.01.2021 №26.

В свою чергу згідно з п.5 розділу VII Інструкції організації і забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби та членів їх сімей, затвердженої наказом МВС України від 18.01.2021 №26, житлові комісії органів Держприкордонслужби розглядають надані документи та приймають відповідне рішення про надання грошової компенсації. Рішення затверджується керівником органу Держприкордонслужби та оформлюється наказом, в якому зазначаються підстави для надання компенсації, склад сім`ї, на який він надається.

З огляду на зміст протоколу №4 від 20.07.2023, на складання якого позивач посилається як на виконання ним судового рішення, суд звертає увагу, що в ньому міститься визнання права за ОСОБА_1 на грошову компенсацію, натомість відсутнє розпорядження про її надання військовослужбовцю.

З урахуванням вказаної вище правової норми, суд висновує, що протокол №4 від 20.07.2023 не є відповідним рішенням ні за формою, ні за змістом. Відтак - суд погоджується з позицією відповідача про невиконання рішення суду.

Узагальнюючи викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для закінчення виконавчого провадження, а оскаржувана постанова державного виконавця про накладення на позивача штрафу є законною.

VI. Судові витрати

З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позовної вимоги, а також те, що впродовж розгляду справи свідки не залучалися та експертизи не призначалися, суд не здійснює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 268-273, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Відповідно до ст.272 КАС України судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО

.