Ухвала

від 26.12.2024 по справі 420/33080/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/33080/24

У Х В А Л А

26 грудня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотань про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, загального позовного провадження та допит позивачки у якості свідка по справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, адміністратора Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради Кулик Аліни Валеріївни, третя особа ОСОБА_3 , про визнання протиправною відмову у проведенні реєстраційних дій, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради (далі Департамент), адміністратора Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради Кулик Аліни Валеріївни, третя особа ОСОБА_3 , в якому позивачка просить суд:

визнати протиправною відмову адміністратора Департаменту ОСОБА_4 у реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Болградського районного суду Одеської області від 24.04.2023 року по справі №497/2287/22, яким визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_2 з матір`ю ОСОБА_1 , зазначену в заяві про реєстрацію місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) від 19.08.2024 року, поданої ОСОБА_1 як законним представником ОСОБА_2 до Департаменту;

зобов`язати Департамент зареєструвати місце проживання ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_1 з одночасним зняттям з попереднього місця реєстрації за адресою АДРЕСА_2 за заявою ОСОБА_1 від 19.08.2024 року про реєстрацію місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_2 , поданою без згоди батька ОСОБА_3 на підставі рішення Болградського районного суду Одеської області від 24.04.2023 року по справі №497/2287/22, яким визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_2 , з матір`ю ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 25.10.2024 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 11.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 23.12.2024 року позов залишено без розгляду в частині позовних вимог зобов`язального характеру.

До суду від представника Департаменту надійшли клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, загального позовного провадження.

В обґрунтування поданих клопотань зазначено, що справа стосується здійснення Департаментом як органом реєстрації покладених на нього повноважень з реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання, у зв`язку з чим має важливе значення для Департаменту. Також справа стосується прав та інтересів дитини, необхідність захисту яких виникає у будь-якому випадку, коли відбувається їх порушення.

Таким чином, необхідність повного та всебічного доведення суду під час судового засідання Департаментом своєї правової позиції щодо предмету спору обумовлена не тільки бажанням Департаменту реалізувати свої права та обов`язки, а й забезпеченням уникнення у даній категорії справ неоднакового застосування судами норм матеріального та процесуального права, що призводять до різного вирішення справ по суті та прийняття рішення, а також запобігання з боку Департаменту дискримінації права одного з батьків на визначення місця проживання дитини

Для підтримання правової позиції Департаменту та захисту репутації органів місцевого самоврядування, а також повного та всебічного з`ясування обставин справи мають бути вивчені, досліджені та враховані всі обставини та докази по справі, надана всебічна правова оцінка діям Департаменту та позиції позивачки, що неможливо реалізувати в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивачка подала до суду клопотання, у якому зазначила, що не заперечує проти задоволення клопотання Департаменту та розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін та в разі, якщо суд дійде висновку про обґрунтованість такого клопотання одночасно заявляє клопотання про допит її в якості свідка на підставі ст. 216 КАС України, оскільки їй особисто відомі обставини, які мають значення для справи, описані в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник Департаменту подав до суду клопотання, у якому просив відмовити у задоволенні заяви позивачки про її допит як свідка, оскільки не викладено аргументи щодо доцільності та необхідності проведення такого допиту, встановлення яких обставин має значення для вирішення справи.

Розглянувши клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, загального позовного провадження та допит позивачки як свідка, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч.3 ст.257 КАС України суд при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи;6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 2 ст.257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Частина 4 ст.257 як і ч.4 ст.12 КАС України встановлює перелік справ які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

За приписами ч.9 ст.171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа. Таким чином, вказане питання вирішується судом у будь-якому випадку з урахуванням вимог ст.12 КАС України щодо форм судочинства.

З урахуванням критеріїв визначених ч.3 ст.257 КАС України, а також того, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч.4 ст.12 КАС України), суд ухвалою суду від 14.10.2024 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частина 12 ст.171 КАС України регламентує питання вирішення клопотання позивача про розгляд справи у спрощеному провадженні, якщо таке буде надано відповідно до ч.5 ст.161 КАС України.

Згідно з ч.12 ст.171 КАС України якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п`яти днів з дня вручення ухвали.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або за власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з п.2 ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною 7 ст.262 КАС України встановлено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Суд вважає, що при визначенні ухвалою суду від 11.11.2024 року порядку розгляду справи - за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін враховані характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі.

При цьому суд враховує, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява N 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява N 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Судом по даній справі створено учасникам процесу належні умови для реалізації своїх прав щодо ознайомлення з рухом справи. Кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час судових засідань свої аргументи, які висловлені нею у заяві по суті справи не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників або у порядку загального позовного провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від своїх висновків, наведених в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, в частині обраного судом порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд не приймає доводи представника відповідача як на підставу для розгляду справи з викликом сторін або за правилами загального позовного провадження, бажання брати участь у судових засіданнях по даній справі з метою доказування обставин, які свідчать про правомірність оскаржуваних дій, оскільки відповідач має право подавати відзив на позов, заперечення та пояснення по справі.

Також, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про її допит в якості свідка, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.216 КАС України якщо сторона, третя особа, їхні представники заявляють, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за їхньою згодою можуть бути допитані як свідки згідно зі ст.212-214 цього Кодексу.

Однак в клопотанні зазначено, що позивачка має намір викласти пояснення, вже описані в поданих до суду позовній заяві та відповіді на відзив. При цьому, позивачкою не наведено про неможливість встановлення судом відповідних обставин з долучених нею до позовної заяви доказів.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що всі обставини, які відомі позивачці та мають значення для справи, вона може викласти шляхом надання додаткових пояснень, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про її допит в якості свідка.

Керуючись ст.ст. 166, 167, 216, 262, 241, 243, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотань представника Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та загального позовного провадження по справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, адміністратора Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради Кулик Аліни Валеріївни, третя особа ОСОБА_3 , про визнання протиправною відмову у проведенні реєстраційних дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Відмовити у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та її допит у якості свідка по справі за її позовом в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, адміністратора Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради Кулик Аліни Валеріївни, третя особа ОСОБА_3 , про визнання протиправною відмову у проведенні реєстраційних дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включено до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя Е.В. Катаєва