Ухвала

від 26.12.2024 по справі 620/16801/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 грудня 2024 року м. Чернігів справа № 620/16801/24

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіна М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И Л А:

19.12.2024 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, у якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області щодо своєчасного остаточного розрахунку з ним при звільненні, а саме нарахування та виплати його середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 06.06.2017 по 18.07.2022 - у повному обсязі та за період з 19.11.2022 по 22.11.2024 - не більш як за шість місяців відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100;

зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області виплатити йому середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 06.06.2017 по 18.07.2022 - у повному обсязі та за період з 19.11.2022 по 22.11.2024 - не більш як за шість місяців відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100;

визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області щодо нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно, за весь час затримки виплати;

зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно, за весь час затримки виплати.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на таке.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру, а саме: щодо виплати йому середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 06.06.2017 по 18.07.2022 - у повному обсязі та за період з 19.11.2022 по 22.11.2024 - не більш як за шість місяців відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100; щодо нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно, за весь час затримки виплати.

При цьому, за одну вимогу позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Щодо іншої вимоги позивача, а саме нарахування та виплата йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення, суд вказує, що за цю вимогу необхідно сплатити судовий збір як за майнову, з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно із статтею 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).

Водночас, зі змісту статті 1 Закону №2050-ІІІ видно, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

У пункті 4 цього Порядку №159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

За такої умови слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Отже, компенсація втрати частини доходів не входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця, а є компенсаційною виплатою, яка виплачується за певних умов, у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.

Крім того, суд вказує, що компенсація втрати частини доходів за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати/грошового забезпечення.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає вказаний вище Закон №3674-VІ.

У відповідності до статті першої Закону №3674-VІ судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою статті 4 Закону №3674-VІ встановлено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до статті сьомої Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.

Отже, судовий збір за подання цього позову з майновою вимогою (компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення) становить 1 відсоток ціни заявленої позовної вимоги.

Суд зазначає, що позивач просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів без визначення конкретної суми, а тому у цьому випадку розмір судового збору за одну майнову вимогу становить 1211,20 грн.

Відтак позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн (реквізити для сплати судового збору: рахунок UА348999980313191206084025739, отримувач - ГУК у Чернігівській області/тгм.Чернігів/22030101, код ЄДРПОУ - 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101) та подати до суду платіжний документ, що підтверджує таку сплату.

Крім того, суд вказує, що відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, з приводу чого суд зазначає наступне.

У відповідності до частини першої статті 2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 2050-III відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Аналогічну норму містить пункт 8 Порядку №159.

В постанові від 11.12.2020 у справі №200/10820/19-а Верховний Суд вказав, що з огляду на те, що позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації відповідно до Закону №2050-ІІІ та Порядку №159, а відповідач не відмовляв позивачу у виплаті відповідної компенсації, то право позивача ще не було порушено суб`єктом владних повноважень і звернення його до суду з цим позовом є передчасним.

Застосовуючи зазначений правовий висновок, а також маючи на меті його уточнити, Верховний Суд у постановах від 09.06.2021 у справі №240/186/20 та від 17.11.2021 у справі №460/4188/20 вказав, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону №2050-ІІІ та Порядку №159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті. А тому тільки у разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов`язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.

Крім того, Верховний Суд дійшов висновку, що у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати саме з моментом отримання листа-відповіді про відмову у виплаті особі компенсації відповідно до Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 пов`язується початок перебігу строку на звернення до суду з позовом про визнання протиправним рішення власника або уповноваженого ним органу (особи) щодо відмови у виплаті відповідної компенсації та зобов`язання останнього її виплатити. Саме відмова у виплаті особі компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати свідчить про факт ймовірного порушення суб`єктом владних повноважень права особи на отримання такої компенсації та зумовлює виникнення у такої особи права на захист у судовій юрисдикційній формі, а саме у формі звернення з відповідним позовом до адміністративного суду.

У постанові від 04.05.2022 у справі №200/14472/19-а Верховний Суд не знайшов підстав для відступу від наведеної позиції.

Отже, законодавцем передбачено обов`язкове досудове врегулювання спору у правовідносинах щодо виплати компенсації втрати частини доходів шляхом подання відповідної заяви до уповноваженого органу, та виключно відмову останнього за наслідком розгляду такого звернення особа може оскаржити у судовому порядку.

Так, спірне питання позивача щодо виплати компенсації втрати частини доходів пов`язане виключно з термінами виплати індексації грошового забезпечення, яка була виплачена позивачу на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі №620/6621/24.

При цьому, доказів звернення до відповідача із відповідною заявою щодо виплати компенсації втрати частини доходів для досудового врегулювання спору в частині порушення термінів виплати індексації грошового забезпечення, що виплачена на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду, а також відмови відповідача у виплаті компенсації втрати частини грошових доходів за наслідком розгляду такої заяви, виключно яку позивач може оскаржити у судовому порядку, до матеріалів позовної заяви не надано.

Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з моменту отримання ухвали, подавши до суду документ про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн та докази досудового врегулювання спору у спірних правовідносинах щодо виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, що виплачена на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі №620/6621/24, а саме: докази подання до відповідача відповідної заяви та відмови останнього у виплаті компенсації за наслідками розгляду такого звернення.

У разі неусунення цих недоліків позовної заяви, вона відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України буде повернута позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати позивачу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків його позовної заяви.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Марія ДУБІНА