Постанова

від 26.12.2024 по справі 280/4902/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 280/4902/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року (суддя Мінаєва К.В.) у справі №280/4902/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

1) визнати протиправними та скасувати рішення відповідача Про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 25.04.2024 № 4;

2) зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою позивача щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 2322188400:03:001:0200 площею 16,3400 га, розташованої на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населених пунктів для рибогосподарських потреб.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що звернувшись до відповідача із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), останнім не було прийнято жодного рішення, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду. На виконання рішення суду у справі № 280/211/22 відповідачем було прийнято рішення про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 23.03.2023 № 24 з огляду на те, що технічна документація із землеустрою є недостовірною, оскільки площа розташованого на ній водного об`єкту фактично збільшилася. Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області затвердити проект землеустрою. Рішенням суду у справі № 280/4825/23 було зобов`язано повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою з урахуванням висновків суду. На виконання зазначеного рішення суду відповідачем прийнято рішення про відмову затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 25.04.2024 № 4, обґрунтоване тим, що технічна документація із землеустрою є недостовірною, так як земельна ділянка має розширені межі (водний об`єкт розташований на даній земельній ділянці має збільшені розміри). На думку позивача, повторне рішення про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою є безпідставним, внаслідок

чого він вважає, що воно підлягає скасуванню з подальшим зобов`язанням відповідача розглянути та затвердити таку подану ним технічну документацію. Серед іншого, звертає увагу, що відповідач не здійснював обстеження земельної ділянки, натомість приймав рішення на підставі неналежних та застарілих документів, зокрема, акта про здійснення обстеження від 19.11.2021. Зауважував, що відповідач, приймаючи спірне рішення, здійснив виключно загальні посилання на можливу невідповідність та недостовірність відомостей такої технічної документації без конкретних підстав для відмови у затвердженні технічної документації.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем обставин, які визначаються Земельним кодексом України, як підстави для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою. При цьому, суд першої інстанції звернув увагу на те, що наведеним в оскаржуваному рішення підставам для відмови в затвердженні технічної документації із землеустрою вже була надана оцінка судом в іншій справі, проте відповідачем, при прийнятті оскаржуваного рішення, вказані висновки суду не були враховані.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що в силу змін, які були внесені в 2021 році до Земельного кодексу України, Долинська сільська рада є власником спірної земельної ділянки, а отже саме Долинська сільська рада уповноважена розпоряджатися земельною ділянкою. Відповідач також звертає увагу на те, що рішенням суду в іншій справі, на яке посилався суд першої інстанції, було визначено обов`язок сільської ради перевірити документацію із землеустрою на предмет відповідності її вимогам законодавства, що і було зроблено відповідачем внаслідок чого було прийнято спірне рішення, яке обгрунтовано недостовірністю відомостей, що містить документація із землеустрою, яку подано на затвердження. Відповідач звертає увагу на те, що право користування спірною ділянкою позивач втратив ще у 2020 році, але її не повернув, у зв`язку з чим сільська рада звернулася до господарського суду про зобов`язання її повернення. Не погоджується відповідач і з визначеним судом способом захисту права, оскільки сільська рада не може зобов`язати депутатів голосувати певним чином. В додаткових поясненнях до апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що на теперішній час взагалі не існує спірної земельної ділянки, оскільки рішенням сільської ради її було розділено на дві окремі земельні ділянки, які мають окремі кадастрові номери, а відповідно є окремими об`єктами цивільних прав.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що у липні 2021 року позивач звернувся до Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 16,3400 га (кадастровий номер 2322188400:03:001:0200), розташованої на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населених пунктів для рибогосподарських потреб.

Технічна документація із землеустрою розроблена на підставі розпорядження голови Запорізької облдержадміністрації від 26.04.2021 №289 Про надання фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 16,3400 га для рибогосподарських потреб.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2022 у справі №280/211/22, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.12.2022, було визнано протиправною бездіяльність Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області щодо неприйняття рішення за заявою ФОП ОСОБА_1 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 16,3400 га; зобов`язано Долинську сільську раду Запорізького району Запорізької області повторно розглянути заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 16,3400 га (кадастровий номер 2322188400:03:001:0200) розташованої на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населених пунктів для рибогосподарських потреб, та за результатом її розгляду прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням правової оцінки, наданої в судовому рішенні.

23.03.2023 рішенням двадцять другої чергової сесії восьмого скликання Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області №24 відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з підстави того, що технічна документація із землеустрою є недостовірною, оскільки площа розташованого на ній водного об`єкту фактично збільшилася з 9,2274 до 10,4476 га.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.09.2023 у справі № 280/4825/23, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024, було визнано протиправним та скасовано рішення Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області Про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 23.03.2023 № 24; зобов`язано Долинську сільську раду Запорізького району Запорізької області повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 2322188400:03:001:0200 площею 16,3400 га, розташованої на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населених пунктів для рибогосподарських потреб, з урахуванням висновків суду.

За наслідками виконання наведеного рішення суду 25.04.2024 рішенням тридцять четвертої позачергової сесії восьмого скликання Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 4 відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). В обґрунтування прийнятого рішення зазначено, що згідно з проведеним обстеженням земельної ділянки кадастровий номер 2322188400:03:001:0200 площею 16,3400 га, під час якого було встановлено наступне: земельна ділянка має розширені межі, а саме водний об`єкт, розташований на даній земельній ділянці, має збільшені розміри з 9,2274 до 10,4476 га, в хвостовій частині розташованого на земельній ділянці водного об`єкта проводились земляні роботи щодо розширення останнього; на всіх під`їздах до водного об`єкта встановлені закриті шлагбауми, які перешкоджають вільному доступу до нього. ФОП ОСОБА_1 продовжує здійснювати господарську діяльність на водному об`єкті без будь-яких правовстановлюючих документів (акт про здійснення обстеження від 19.11.2021 № б/н). Факт затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 2322188400:03:001:0200 площею 16,3400 га, що містить в собі недостовірні відомості, а також передача водного об`єкту в користування іншій особі приведе до порушення прав мешканців територіальної громади, а відповідно призведе до порушення їх законних інтересів у формі вільного доступу до водного об`єкту.

Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), позивач звернувся з позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, суд першої інстанції правильно виходив з того, що Земельним кодексом України передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність та користування громадян, а саме: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується та затверджується у відповідності до приписів статті 186 Земельного кодексу України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

У спірному випадку спірні відносини між сторонами виникли на стадії погодження та затвердження проекту землеустрою.

Виникненню спірних відносин передували такі обставини.

Земельна ділянка загальною площею 16,3400 га, в тому числі: під водою 9,2274 га, прибережна захисна смуга (пасовища) 6,0126 га, під дамбою 1,100 га була предметом договору оренди землі від 05.04.2008 (реєстровий №3818), зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.05.2008 за №040826000001 (далі Договір 1). Орендодавцем за цим Договором виступала Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області, орендарем приватний підприємець ОСОБА_1 . Договір було укладено на 12 років (до 07.05.2020).

10.07.2012 між Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області та приватним підприємцем ОСОБА_1 , на виконання вимог статті 51 Водного кодексу України був укладений договір надання водного об`єкту загальнодержавного значення, розташованого на території Запорізького району у тимчасове користування на умовах оренди (далі Договір 2). Предметом Договору 2 було водне дзеркало площею 9,2274 га. Строк дії Договору 2 до 07.05.2020. Умовою для укладення Договору 2 була наявність договору оренди землі від 05.04.2008 (за реєстровим №3818), зареєстрованого 07.05.2008 за №040826000001 (пункт 5.1. Договору 2).

Отже, право користування позивача на спірну земельну ділянку та водний об`єкт у період до 07.05.2020 посвідчувалось договорами: договором оренди земельної ділянки та договором надання водного об`єкту у тимчасове користування.

В матеріалах справи також наявний нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу від 03.06.2004 згідно якого позивач придбав на спірній земельній ділянці споруди дамби ставка.

З огляду на доводи апеляційної скарги відповідач ставить під сумнів наявність у позивача права власності на вказаний об`єкт нерухомості, посилаючись, зокрема, на здійснення досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.02.2024 за №12024082230000087.

Натомість, на теперішній час у суду відсутні докази, які б давали підстави для висновку про те, що на спірній земельній ділянці відсутні об`єкти, які належать позивачу на праві власності, а також те, що договір купівлі-продажу від 03.06.2004 визнаний недійсним у встановленому законом порядку.

03.12.2020 набув чинності Закон України від 04.11.2020 №963-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об`єктів у комплексі з земельними ділянками, яким внесено зміни до статті 51 Водного кодексу України. У відповідності до цих змін, водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт.

26.04.2021 розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації №289 фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 16,3400 га для рибогосподарських потреб.

27.05.2021 набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин №1423-ІХ. Цим Законом, зокрема підпунктом 58 пункту 4, розділ Х Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 24. Згідно з пунктом 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними. Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Отже, той факт, що після внесених Законом №1423-ІХ змін до Земельного кодексу України спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності територіальної громади Долинської сільської ради, не свідчить про те, що розпорядження голови Запорізької облдержадміністрації від 26.04.2021 №289 після 27.05.2021 є нечинним, а також не свідчить про те, що виготовлена на підставі цього розпорядження документація з землеустрою не підлягає погодженню та затвердженню Долинською сільською радою.

Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою визначено положеннями статті 186 Земельного кодексу України.

Відповідно до частин восьмої-десятої статті 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України Про землеустрій;

надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;

проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, на етапі погодження та затвердження документації із землеустрою підставою для відмови в цьому може бути виключно невідповідність положень документації із землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

У спірному випадку відповідачем не обгрунтовано та не зазначено в оскаржуваному рішенні те, в чому полягає невідповідність поданої позивачем документації вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Як зазначено вище, спірним рішенням відмовлено позивачу у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з підстави того, що: земельна ділянка кадастровий номер 2322188400:03:001:0200 площею 16,3400 га має розширені межі, а саме водний об`єкт, розташований на даній земельній ділянці, має збільшені розміри з 9,2274 до 10,4476 га, в хвостовій частині розташованого на земельній ділянці водного об`єкта проводились земляні роботи щодо розширення останнього; на всіх під`їздах до водного об`єкта встановлені закриті шлагбауми, які перешкоджають вільному доступу до нього; ФОП ОСОБА_1 продовжує здійснювати господарську діяльність на водному об`єкті без будь-яких правовстановлюючих документів. Зазначене встановлено обстеженням, за наслідками якого складено акт від 19.11.2021 № б/н. Підсумовано, що факт затвердження технічної документації містить в собі недостовірні відомості, а також передача водного об`єкту в користування іншій особі приведе до порушення прав мешканців територіальної громади, а відповідно призведе до порушення їх законних інтересів у формі вільного доступу до водного об`єкту.

Суд першої інстанції обгрунтовано звернув увагу на те, що такі саме підстави для відмови в погодженні та затвердженні документації з землеустрою були визначені відповідачем в рішенні №24 від 23.03.2023, яке було предметом оскарження у справі №280/4825/23. Судовим рішенням у вказаній справі, яке набрало законної сили, визнано такі підстави для відмови в погодженні та затвердженні документації з землеустрою необгрунтованими.

В той же час, приймаючи оскаржуване у цій справі рішення, відповідач знову посилається на обставини, які стали підставою для прийняття рішення №24 від 23.03.2023, яке визнано неправомірним у судовому порядку.

При цьому, в оскаржуваному рішенні міститься посилання на акт про здійснення обстеження від 19.11.2021, який приймався до уваги відповідачем і при прийняті рішення №24 від 23.03.2023. За змістом вказаного було проведено обстеження земельних ділянок з водними об`єктами щодо здійснення на них господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 . Комісією було встановлено, що земельна ділянка під водним об`єктом загальнодержавного значення кадастровий номер 2322188400:03:001:0200 загальною площею 16,3400 га, площею водного дзеркала 9,2274 га, який розташований на території Долинської сільської ради в районі с.Нижня Хортиця за межами населеного пункту, має розширені межі. На всіх під`їздах до водного об`єкту встановлені закриті шлагбауми, які перешкоджають вільному доступу до водного об`єкту. Також комісією встановлено, що земельна ділянка під водним об`єктом загальнодержавного значення, кадастровий номер відсутній, орієнтовна площа водного дзеркала 10 га, який розташований на території Долинської сільської ради, та цей водний об`єкт використовується не за цільовим призначенням.

Дослідивши зміст вказаного акту, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що з цього акту неможливо з`ясувати, яким чином комісією було встановлено, що площа розташованого на земельній ділянці водного об`єкту збільшилася з 9,2274 га до 10,4476 га.

Вже під час розгляду цієї справи судом першої інстанції відповідачем надано ще один акт, за змістом якого 14.06.2024 комісія Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області провела обстеження земельної ділянки кадастровий номер 2322188400:03:001:0200 загальною площею 16,3400 га, на якій розташовано водний об`єкт загальнодержавного значення площею водного дзеркала 9,2274 га. Цей акт хоча і не має вплив на прийняття оскаржуваного рішення, оскільки був складений після прийняття рішення, але в ньому відсутнє бу яке посилання на розширення меж водного об`єкта.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірному випадку відповідачем не обгрунтовано обставин, з якими Земельний кодекс України пов`язує наявність підстав для відмови в погодженні та затвердженні документації з землеустрою.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з визначеним судом способом захисту права, шляхом зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою, оскільки такий спосіб захисту узгоджується з встановленими у цій справі обставинами, які свідчать про те, що спірні відносини між сторонами вже вирішувалися судом та з цього приводу ухвалювалися судові рішення, які не призвели до остаточного вирішення спору.

Посилання відповідача в додаткових поясненнях на апеляційну скаргу про те, що на теперішній час не існує такого об`єкту цивільного права як спірна земельна ділянка, оскільки сільською радою було прийнято рішення про її поділ, суд апеляційної інстанції вважає такими, що не впливають на законність та обгрунтованість висновків суду першої інстанції, оскільки таке рішення сільської ради приймалося вже після ухвалення судом рішення у цій справі.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у справі №280/4902/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 26.12.2024

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк