Постанова

від 26.12.2024 по справі 215/2034/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 215/2034/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року (суддя Юрков Е.О.) у справі №215/2034/22 за позовом ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки генерального директора комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №16» Криворізької міської ради Криштопа Ігоря Петровича про встановлення наявності компетенції та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила:

- встановлення наявності компетенції (повноважень) виконуючого обов`язки генерального директора комунального некомерційного підприємства Криворізька міська лікарня №16 Криворізької міської ради Криштопи Ігора Петровича, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 02.05.22р. вх. 538 звернутися до Власника - Криворізької міської ради для прийняття рішення до правового порядку ст. 140, 144 Конституції України і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов`язати виконати таку процедуру;

- встановлення наявності компетенції (повноважень) виконуючого обов`язки генерального директора комунального некомерційного підприємства Криворізька міська лікарня №16 Криворізької міської ради Криштопи Ігора Петровича у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 02.05.22р. вх. 538 надати запрошення для мого представника з повідомленням про повноваження осіб, які розглядатимуть мою заяву, а після розгляду її, висновки викласти в рішенні, наказі і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов`язати видати цей документ;

- встановлення наявності компетенції (повноважень) виконуючого обов`язки генерального директора комунального некомерційного підприємства Криворізька міська лікарня №16 Криворізької міської ради Криштопи Ігора Петровича, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 02.05.22р вх. 538 сприяти мені в терапії раку щитовидної залози застосуванням дози L-тироксину 300мкг/добу і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов`язати сприяти мені в такій терапії, яка мені допомагає;

- встановлення наявності компетенції (повноважень), виконуючого обов`язки генерального директора комунального некомерційного підприємства Криворізька міська лікарня №16 Криворізької міської ради Криштопи Ігора Петровича, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 02.05.22р. вх. 538 надати

належно завірений статут підприємства Криворізька міська лікарня №16 визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов`язати видати цей документ;

- встановлення наявності компетенції (повноважень) виконуючого обов`язки генерального директора комунального некомерційного підприємства Криворізька міська лікарня №16 Криворізької міської ради Криштопи Ігора Петровича, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 02.05.22р. вх. 538 перевірити дії лікаря ОСОБА_2 в правильності, своєчасності та повноти вчинення медичного обслуговування і лікарської допомоги 25.04.22р., 26.04.22р. і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов`язати виконати такі процедури.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року позовну заяву повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк позивачем вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконані, у зв`язку з чим наявні правові підстави для її повернення позивачеві на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю згідно статті 315 КАС України. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилається на те, що судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що ухвалу про залишення позову без руху, до дня його повернення судом, не отримувала, у зв`язку з чим не мала об`єктивної можливості усунути недоліки позовної заяви.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, копія ухвали про залишення позовної заяви без руху була направлена судом першої інстанції на поштову адресу позивача, яка вказана ним в позовній заяві, однак на адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Крім цього, встановлено, що ухвала про залишення позову без руху була оприлюднена судом першої інстанції в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку від 05 березня 2009 року №270 (зі змінами та доповненнями) після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Пунктом 4 частини шостої вказаної статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно із частиною першою статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до змісту абзацу четвертого частини четвертої статті 124 КАС України у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

За правилами частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

При цьому беруться до уваги положення частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення із копію ухвали про залишення позовної заяви без руху не вручено адресату з незалежних від суду причин, а тому вважається, що така ухвала суду є врученою позивачу.

Суд зауважує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Матеріали справи у справі свідчать про те, що позивач не виявив необхідної старанності з метою подання позову до суду, який би відповідав вимогам ст..161 КАС України.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2020 року (справа №640/209945/18).

У справі №9901/471/21 (постанова від 21 вересня 2023 року) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що саме позивач як особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що з часу постановлення ухвали про залишення без руху від 26.09.2022 по день винесення судом ухвали про повернення позову від 10.02.2023 пройшло більш чотирьох місяців, але позивач не проявив зацікавленості, протягом такого тривалого часу, з метою з`ясування ходу судового розгляду його справи.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції виконано покладений на нього обов`язок щодо інформування учасників справи про ухваленні судові рішення, а не вручення ухвали суду про залишення позову без руху позивачу мало місце з незалежних від суду причин.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, оскільки у встановлений судом строк позивачем недоліки позовної заяви усунуті не були, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення позову позивачу.

З огляду на викладене, враховуючи те, що повернення позову не позбавляє ОСОБА_1 процесуальної можливості повторно звернутися до суду, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.315, ст.ст.316 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року по справі №215/2034/22 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строки, які визначено ст..329 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 26.12.2024

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк