Постанова

від 26.12.2024 по справі 400/8480/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/8480/23

Перша інстанція: суддя Бульба Н.О.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідачаЯковлєва О.В.,

суддів:Єщенка О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївські парки» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року, у справі за позовом Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївські парки» до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И Л А :

Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Миколаївські парки» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Управлінню Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області та Південному офісу Держаудитслужби, а саме:

- визнання протиправним та скасування п. 1 вимоги № 151406-14/1123 від 01 червня 2023 року, яким, відповідно до статей 218, 219, 222-227 Господарського кодексу України, статей 22, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України, зобов`язано забезпечити відшкодування до міського бюджету, згідно з Класифікацією доходів бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04 січня 2011 року № 11, незаконно перерахованих бюджетних коштів на адресу ФОП ОСОБА_1 , розміром 3 372,23 тисячі грн, ТОВ «Південьагрохімсервіс», розміром 1620,81 тисяч грн, ТОВ «Єврокомунсервіс», розміром 1477,18 тисяч грн, ТОВ «Інтерсвітсервіс», розміром 422,95 тисячі грн;

- визнання частково протиправним та скасування п. 2 вимоги № 151406-14/1123 від 01 червня 2023 року, в частині висновку про зобов`язання вжити заходів щодо відшкодування нестачі, розміром 1556,33 тисяч грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, так як такий висновок сформовано без оцінки усіх доводів позивача та без встановлення усіх обставин справи.

При цьому, апелянт вважає, що оскаржувані пункти вимоги Держаудитслужби про забезпечення відшкодування збитків є протиправними, так як, враховуючи факт невизнання спірних порушень апелянтом, перевірка правомірності нарахування спірних бюджетних збитків можлива лише під час розгляду позовних вимог Держаудитслужби про примусове стягнення збитків.

Крім того, апелянт наголошує на безпідставності виявлених порушень та вважає, що контролюючим органом формально, без дослідження усіх обставин діяльності КП Миколаївської міської ради «Миколаївські парки», встановлено факт вчинення останнім спірних порушень.

В свою чергу, відповідачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про залишення без задоволення позовних вимог, так як суб`єктом владних повноважень доведено правомірність оскаржуваного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності у КП Миколаївської міської ради «Миколаївські парки» за період діяльності з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2022 року.

Акт ревізії від 17 квітня 2023 року № 15-14-11/4 позивачем підписано із запереченнями, на які Управлінням надано висновок листом від 18 травня 2023 року № 151406-14/988-2023 про неврахування таких заперечень.

При цьому, позивачу направлено вимогу щодо усунення порушень законодавства від 01 червня 2023 року № 151406-14/1123-2023, якою від позивача вимагається:

- відповідно до норм статей 218, 219, 222-227 Господарського кодексу України, статей 22, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України, забезпечити відшкодування до міського бюджету згідно з Класифікацією доходів бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04 січня 2011 року № 11, незаконно перерахованих бюджетних коштів на адресу ФОП ОСОБА_1 , розміром 3 372,23 тисяч грн, ТОВ «Південьагрохімсервіс», розміром 1620,81 тисяч грн, ТОВ «Єврокомунсервіс», розміром 1 477,18 тисяч грн, ТОВ «Інтерсвітсервіс», розміром 422,95 тисяч грн;

- відповідно до вимог Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879, вжити заходів щодо обліку нестачі та її відшкодування на суму 1 556,33 тисяч грн;

- відповідно до вимог Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879 та статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відобразити в бухгалтерському обліку виявлені лишки на суму 257,15 тисяч грн.

В ході ревізії встановлено, що впродовж 2022 року позивачем укладено 15 господарських договорів, за якими проведено взаєморозрахунки на загальну суму 60 396 557,93 грн, зокрема:

1) з ФОП ОСОБА_1 за договором від 16 лютого 2022 року № 003/0222, на суму 2 633 188,05 грн (без ПДВ). При цьому, суцільною звіркою розшифровок актів приймання-передачі послуг з графіками надання послуг в розрізі об`єктів встановлено надання послуг в кількості більшій, ніж встановлено графіками, на суму 928 755,13 грн; за договором від 22 лютого 2022 року №005/0222, на суму 5 208 166,40 грн (без ПДВ). При цьому, суцільною звіркою розшифровок актів приймання-передачі послуг з графіками надання послуг в розрізі об`єктів встановлено надання послуг в кількості більшій, ніж встановлено графіками, на суму 2 443 465,65 грн;

2) з ТОВ «Південьагрохімсервіс» проведено розрахунки за двома договорами, а саме: від 15 квітня 2022 року № 017/0422 та від 25 жовтня 2022 року № 042/1022, на суму 6 674 084,50 грн. При цьому, суцільною звіркою розшифровок актів приймання-передачі послуг з графіками надання послуг в розрізі об`єктів встановлено надання послуг в кількості більшій, ніж встановлено графіками, на суму 1 578 573,70 грн (за Договором № 017/0422 на 1 269 411,06 грн та за Договором № 042/1022 на 309 162,64 грн). Зустрічною звіркою встановлено, що при документуванні надання послуг за вказаними договорами до актів приймання-передачі послуг з квітня по вересень та з жовтня по грудень 2022 року, через невідповідність визначеної площі об`єктів благоустрою зеленого господарства, розташованих на території Центрального району (зонування №1) в м. Миколаєві, в актах наданих послуг з проектами землеустрою щодо організації та встановлення меж скверів, парків безпідставно включено послуг на суму 32 310,55 грн та 9 292,50 грн відповідно, що призвело до зайвих витрат бюджетних коштів;

3) з ТОВ «Єврокомунсерівс» проведено розрахунки за двома договорами, а саме: за договором від 01 червня 2022 року № 026/0622, на загальну суму 3 796 117,19 грн (без ПДВ). При цьому, суцільною звіркою розшифровок актів приймання-передачі послуг з графіками надання послуг в розрізі об`єктів встановлено надання послуг в кількості більшій, ніж встановлено графіками, на суму 1 297 133,43 грн. За договором від 25 жовтня 2022 року № 046/1022, на загальну суму 1 509 575,20 грн (без ПДВ). При цьому суцільною звіркою розшифровок актів приймання-передачі послуг з графіками надання послуг в розрізі об`єктів встановлено надання послуг в кількості більшій, ніж встановлено графіками, на суму 159 506,73 грн.

4) з ТОВ «Інтерсвітсервіс» проведено розрахунки за договором від 15 квітня 2022 року № 020/0422, на загальну суму 4 478 613,81 грн з ПДВ. При цьому суцільною звіркою розшифровок актів приймання-передачі послуг з графіками надання послуг в розрізі об`єктів встановлено надання послуг в кількості більшій, ніж встановлено графіками, на суму 314 591,83 грн.

В свою чергу, позивач у відповіді від 30 червня 2023 року № 316 на вимогу визнає безпідставність сплати ТОВ «Інтерсвітсервіс» бюджетних коштів за договором від 15 квітня 2022 року № 020/0422 на суму 931,49 грн.

Крім того, перевіркою актів прийому наданих послуг встановлено надання ТОВ «Інтерсвітсервіс» послуг з обслуговування зупиночних комплексів в кількості 12 шт., які відсутні в переліку для обслуговування згідно з графіками до договору, через що зайво витрачено бюджетні кошти, на суму 32 449,56 грн.

Також в ході ревізії встановлена нестача на загальну суму 1556,33 тисяч грн, а саме:

- деревини в обсязі 3,0 тисячі м3, на загальну суму 1488,51 тисячі грн;

- паливно-мастильних матеріалів (дизельного палива в кількості 712,53 літрів та бензину А-95 в кількості 408,75 літрів), на загальну суму 64,12 тисяч грн;

- гаражу металевого, площею 69,3 м2, за адресою: вул. Біла, 2, на суму 3,7 тисячі грн.

Не погоджуючись із правомірністю отриманої вимоги, в частині виявлених порушень, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про відмову в задоволенні позову, так як суб`єктом владних повноважень доведено правомірність оскаржуваних пунктів вимоги, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.

Згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 2 ст. 1 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно ч. 3 ст. 1 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

При цьому, Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі Порядок № 550).

Згідно п. 45 Порядку № 550, у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Згідно п. 46 Порядку № 550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, та у разі надходження заперечень до нього - не пізніше ніж 10 робочих днів після надсилання висновків на такі заперечення об`єкту контролю надсилається вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об`єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності пунктів 1, 2 (частково) письмової вимоги Південного офісу Держаудитслужби щодо усунення виявлених ревізією КП Миколаївської міської ради «Миколаївські парки» порушень законодавства № 151406-14/1123-2023 від 01 червня 2023 року.

Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, у межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, щодо доводів апеляційної скарги позивача про те, що оскаржувані пункти вимоги Держаудитслужби про забезпечення відшкодування збитків є протиправними, так як, враховуючи факт невизнання спірних порушень апелянтом, перевірка правомірності нарахування спірних бюджетних збитків можлива лише під час розгляду позовних вимог Держаудитслужби про примусове стягнення збитків, колегія суддів зазначає.

З аналізу завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства вбачається, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їхніх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

При цьому, та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема, стягнення збитків у судовому порядку на підставі п. 10 ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», жодним чином не відміняє того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їхніх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.

За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

Таку правову позиція неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, у постановах від 22 жовтня 2020 року (справа № 820/3089/17), від 31 травня 2021 року (справа № 826/18686/16), від 31 серпня 2021 року (справа № 160/5323/20), від 02 листопада 2021 року (справа № 420/6808/19), від 12 травня 2022 року (справа № 620/4169/20), від 22 грудня 2022 року (справа № 826/13003/17), від 21 березня 2023 року (справа № 560/4370/22).

Тобто, вибір Держаудитслужбою заходів реагування на виявлені порушення законодавства відноситься до дискреційних повноважень відповідного органу, а тому колегія суддів не вбачає порушень у тому, що Держаудитслужбою у межах спірних правовідносин реалізовано своє право на винесення оскаржуваної вимоги, а не право на звернення до суду з позовом про стягнення збитків.

Між тим, проаналізувавши зміст спірної вимоги в оскаржуваних пунктах, колегія суддів констатує, що вона не стягує виявлені збитки з позивача, а лише вказує на необхідність усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку.

Тому, за умови невизнання позивачем факту вчинення спірних порушень, оскаржувані пункти вимоги Держаудитслужби про забезпечення відшкодування збитків можуть бути перевіреними на відповідність критеріям, викладеним в ч. 2 ст. 2 КАС України, а не одразу визнаними протиправними лише з підстав відмови позивача виконувати такі вимоги.

Більш того, у межах спірних правовідносин позивачем реалізовано своє право на судовий захист та оскаржено у судовому порядку спірні вимоги контролюючого органу.

В свою чергу, щодо виявлених порушень, колегія суддів зазначає, що п. 1 вимоги Держаудитслужби, відповідно до статей 218, 219, 222-227 Господарського кодексу України, статей 22, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України, зобов`язано позивача забезпечити відшкодування до міського бюджету згідно з Класифікацією доходів бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04 січня 2011 року № 11, незаконно перерахованих бюджетних коштів на адресу ФОП ОСОБА_1 , розміром 3 372,23 тисяч грн, ТОВ «Південьагрохімсервіс», розміром 1620,81 тисяч грн, ТОВ «Єврокомунсервіс», розміром 1477,18 тисяч грн, ТОВ «Інтерсвітсервіс», розміром 422,95 тисяч грн.

В даному випадку, контролюючим органом, за наслідком проведення заходів державного фінансового контролю щодо КП Миколаївської міської ради «Миколаївські парки» та безпосередньо контрагентів ТОВ «Південьагрохімсервіс», ТОВ «Єврокомунсервіс», ТОВ «Інтерсвітсервіс», з перевіркою первинних бухгалтерських документів, складених в процесі виконання зазначених правочинів, встановлено факти надання послуг, згідно актів приймання-передачі послуг, в більшому обсязі, ніж передбачався складеними сторонами графіками надання послуг у відповідних договірних відносинах.

При цьому, зазначений висновок контролюючого органу ґрунтується на тому, що у ході проведення ревізії КП Миколаївської міської ради «Миколаївські парки», останнім не надано контролюючому органу документів, на підставі яких надавався більший обсяг послуг контрагентами, зокрема письмових доручень замовника послуг, надання яких прямо передбачалось умовами договорів з відповідними контрагентами.

Тобто, у межах спірних правовідносин мали місце факти оплати послуг в обсязі, який не передбачався укладеними договорами по відповідним періодам, а також необхідність надання яких не підтверджувалась існуючими на момент проведення ревізії первинними бухгалтерськими документами чи іншими документами.

Згідно висновків контролюючого органу, вказані обставини, у відповідних періодах, на які затверджувались графіки надання послуг, спричинили заяву витрату бюджетних коштів.

В свою чергу, дослідивши доводи апелянта, зібрані матеріали справи та висновки суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що усі витрати бюджетних коштів на момент вчинення таких витрат безумовно мають бути прозорими, зрозумілими та підтвердженими усіма необхідними документами (ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі»).

Між тим, як зазначено вище, у ході ревізії позивача та зустрічної звірки контрагентів, факту існування документів, зокрема письмових доручень щодо надання додаткових послуг, що обґрунтовують збільшення витрат, не встановлено.

Тому, колегія суддів вважає, що понесені витрати бюджетних коштів, які здійснювались поза обсягами витрат, розписаних в узгоджених графіках виконання робіт, є саме безпідставними витратами, так як необхідність понесення таких додаткових витрат жодним чином не документувалась у межах спірних правовідносин, а як наслідок такі витрати були непрозорими та необґрунтованими.

Крім того, колегія суддів критично ставиться до наданих позивачем пояснень про те, що він не володів інформацією про дійсні розміри територій, для благоустрою яких він закуповував спірні послуги, а також не міг враховувати усіх факторів, які впливатимуть на обсяг послуг, так як саме позивач має знати дійсний обсяг об`єктів, на які він замовляє послуги за бюджетні кошти, а також саме позивач узгоджував відповідні графіки виконання робіт.

Також, необхідність здійснення додаткових витрат, зокрема з підстав виникнення непередбачених обставин, про які гіпотетично зазначено в апеляційній скарзі, мала документуватись у встановленому порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що зазначене порушення, виявлене контролюючим органом, підтверджено у ході розгляду даної справи.

При цьому, щодо обраного контролюючим органом способу усунення виявленого порушення, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Главою 24 ГК України врегульовано загальні засади відповідальності учасників господарських відносин (статті 216 223).

Главою 25 ГК України врегульовано відшкодування збитків у сфері господарювання (статті 224 229).

При цьому, статтею 22 ЦК України визначається право на відшкодування збитків у зв`язку з порушенням цивільного права, визначаються види збитків та способи відшкодування майнової шкоди.

Глава 51 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов`язання та відповідальність за порушення зобов`язання (статті 610 625).

В свою чергу, згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Між тим, колегія суддів наголошує, що предметом спору у даній справі не є стягнення збитків з позивача за позовом органу державного фінансового контролю у визначеному розмірі.

Тобто, оскаржувана вимога суб`єкта владних повноважень не створює негативних наслідків безпосередньо для КП Миколаївської міської ради «Миколаївські парки», а лише, на підставі отриманої інформації під час проведеної ревізії та зустрічних звірок про те, що позивач оплачував бюджетними коштами послуги, які не замовлялись у встановленому порядку, спонукає позивача вчинити дії щодо захисту своїх інтересів та інтересів громади у встановленому порядку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувана вимога у відповідній частині є обґрунтованою, відповідає нормам матеріального права, а також не порушує прав позивача.

Щодо виявленої контролюючим органом нестачі пального (дизельного палива та бензину А-95), деревини та металевого гаражу, колегія суддів, з урахуванням доводів апеляційної скарги позивача, зазначає наступне.

В даному випадку, апелянт вважає, що контролюючим органом при формуванні висновку про нестачу пального не враховано, що відповідне пальне на момент ревізії знаходилось безпосередньо в паливних баках автомобілів та спеціальної техніки, а як наслідок його відсутність в обліку не є нестачею.

В свою чергу, колегія суддів критично ставиться до зазначених доводів апелянта, так як, згідно акта ревізії, спірна нестача виявлена безпосередньо під час проведення інвентаризації запасів комісією КП Миколаївської міської ради «Миколаївські парки».

Крім того, колегія суддів вважає очевидними та обґрунтованими висновки контролюючого органу про те, що за умови збільшення позивачем в подорожніх листах показників тахографу, які не відповідають знятим показникам при здійсненні контрольної перевірки автомобілів, в оборотно-сальдових відомостях відбулось безпідставне списання з обліку пального на підставі подорожніх листів з неправдивою інформацією.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувана вимога у відповідній частині є обґрунтованою, відповідає нормам матеріального права, а також не порушує прав позивача.

Аналогічним чином колегія суддів не приймає доводів апеляційної скарги про те, що виявлена нестача деревини обумовлена фактом передачі відповідної деревини на потреби Сил безпеки й оборони України в умовах триваючої збройної агресії проти України, так як у межах проведеної ревізії встановлено відсутність належного документування відповідної передачі, а не факт безпідставності передачі такої деревини Силам безпеки й оборони України.

В свою чергу, зібрані позивачем після проведення ревізій документи від Сил безпеки й оборони України, на переконання колегії суддів, мають враховуватись контролюючим органом при оцінці наслідків виконання спірної вимоги, а не спростовувати раніше сформовані висновки такої ревізії.

З іншого боку, нестача металевого гаража, виявлена контролюючим органом, не пояснюється у межах доводів апеляційної скарги, а тому колегія суддів не вбачає підстав для формування висновку про безпідставність відповідного порушення та помилковість висновків суду у цій частині.

Більш того, у відповіді на відзив на позовну заяву позивачем визнається факт допущення порушень вимог бухгалтерського обліку у відповідній частині (а.с. 167).

Між тим, враховуючи суттєвість виявлених у ході ревізії порушень, колегія суддів вважає, що оскаржувана вимога є такою, що відповідає критеріям, визначеним у частині другій ст. 2 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування.

З іншого боку, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права не допущено.

Тому, керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївські парки» залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Миколаївські парки».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. ЯковлєвСудді О.В. Єщенко А.В. Крусян