Постанова

від 26.12.2024 по справі 420/10818/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/10818/23

Перша інстанція суддя Хурса О. О.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача:Яковлєва О.В.,

суддівЄщенка О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕССА-НВ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕССА-НВ» до Одеської митниці про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕССА-НВ» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Одеській митниці, а саме:

- визнання протиправною відмову, викладену у листах від 16 лютого 2023 року № 7.10-3/15-04/13/2477, та від 14 квітня 2023 року № 7.10-1/15-04/13/7030, щодо відновлення режиму вільної торгівлі щодо товарів, оформлених у митному відношенні відповідно до митної декларації № 22UA500490012182U0 від 29 грудня 2022 року;

- визнання протиправною відмову Одеської митниці, викладену у листі від 16 лютого 2023 року № 7.10-3/15-04/13/2481, щодо відновлення режиму вільної торгівлі щодо товарів, оформлених у митному відношенні відповідно до митної декларації № 22UA500490012202U1 від 29 грудня 2022 року;

- зобов`язання вчинити передбачені чинним законодавством дії щодо повернення надміру сплачених митних платежів, в сумі 61 220,77 грн у якості ввізного мита та 257 127,24 грн у якості податку на додану вартість, відповідно до митної декларації № 22UA500490012182U0 від 29 грудня 2022 року;

- зобов`язання вчинити передбачені чинним законодавством дії щодо повернення надміру сплачених митних платежів, в сумі 16 820,30 грн у якості ввізного мита та 57 623,09 грн у якості податку на додану вартість, відповідно до митної декларації № 22UA500490012202U1 від 29 грудня 2022 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, так як позивачем у межах спірних правовідносин належним чином доведено необхідність відновлення режиму вільної торгівлі щодо товарів, ввезених на територію України, а як наслідок доведено його право на повернення надмірно сплачених митних платежів.

При цьому, апелянт наголошує на помилковості висновків митного органу про те, що при транспортуванні товару недотримано правила прямого сполучення між країнами.

В свою чергу, відповідачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено про те, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про залишення без задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 03 жовтня 2022 року між фірмою «Berwin Polymer Processing Group», як продавцем, та ТОВ «ДЕССА-НВ», як покупцем, укладено контракт № 07-UA/22, за умовами якого продавець постачає покупцеві гумові суміші, іменовані надалі «товари», а покупець приймає і оплачує товари.

При цьому, для здійснення митного оформлення придбаного за вказаним контрактом товару, ТОВ «ДЕССА-НВ» подано до митного органу митну декларацію від 29 грудня 2022 року № 22UA500490012182U0.

Крім того, разом митною декларацією до митного органу позивачем скеровано лист № 24/1 від 24 січня 2023 року, в якому останній просив відновити режим вільної торгівлі між Україною та Сполученим Королівством.

У доповнення до листа позивачем надіслано заяву № 31 від 24 березня 2023 року про відновлення режиму вільної торгівлі та повернення сум митних платежів, до якої додано: сертифікат з перевезення товару EUR.1 №S068835, інвойс №032448, експортну декларацію MRN 22GB12X64906212013 та транзитну декларацію зі Сполученого Королівства до Чехії Т1MRN 22GB00006013802E37.

В свою чергу, листом від 16 лютого 2023 року № 7.10-3/15-04/13/2477 митним органом повідомлено позивача, що згідно товаро-супровідних документів, наданих при митому оформленні товару за митною декларацією від 29 грудня 2022 року № 22UA500490012182U0 (UA500490/2022/ 012182), вантаж прямував з Великобританії через Францію, Німеччину та Чехію. Згідно інформації, яка міститься у графі 13 CMR від 21 грудня 2022 року № 001636 (з Чехії), вантаж з Чехії прямував в Україну через Словаччину. А також гр. 13 містить інформацію про зміну митного забезпечення.

При цьому, відновлення режиму вільної торгівлі до товару «невулканізовані гумові суміші...», оформленого за митною декларацією від 29 грудня 2022 року № 22UA500490012182U0 (UA500490/2022/ 012182), можливе за умови надання підтверджуючих документів, що товар постійно перебував під наглядом митних органів Словаччини, з товаром не виконувались операції, крім розвантаження, перевантаження та заходів, необхідних для збереження їх у належному стані.

Листом від 14 квітня 2023 року № 7.10-3/15-04/13/7030 відповідач повідомив, що CMR від 21 грудня 2022 року № 001636 видана в Чехії, при цьому відповідно до інформації у графі 13 вантаж з Чехії прямував в Україну через Словаччину зі зміною митного забезпечення. У той же час у автотранспортній накладній № CMR001636 зазначена вага брутто 7459кг, у митній декларації від 29 грудня 2022 року № 22UA500490012182U0 (UA500490/2022/012182), сертифікаті з переміщення EUR.1 від 21 грудня 2022 року № 0685835, експортній та транзитній декларації вага брутто 5709кг.

Також, позивачем подано до митного органу митну декларацію на товари від 29 грудня 2022 №22UA500490012202U1.

Разом з митною декларацією до митного органу позивачем скеровано лист № 19 від 19 січня 2023 року, в якому останній просив відновити режим вільної торгівлі між Україною та Сполученим Королівством. До цього листа додано: сертифікат з перевезення товару EUR.1 №S0454032, інвойс № 3305, експортну декларацію MRN 22GB11X62749932017 та транзитну декларацію зі Сполученого Королівства до Чехії Т1MRN 22СZ6100009073WB00.

Листом від 16 лютого 2023 року № 7.10-3/15-04/13/2481 відповідач повідомив, що згідно з даними графи 15 МД від 29 грудня 2022 року № 22UA500490012202U1 (UA500490/2022/012202), країною відправлення товару є Чехія, яка у розумінні Угоди є третьою стороною. Відповідно з наданою митною декларацією Сполученого Королівства від 15 листопада 2022 року MRN 22GB11X62749932017, товар експортовано зі Сполученого Королівства до країни призначення Чехії на адресу чеської компанії. За наданою копією транзитної декларації Т1 Чехії від 29 листопада 2022 MRN 22СZ6100009073WB00 товар перевозився територією цієї країни до визначеного пункту призначення у Чехії.

Таким чином, згідно з наданими документами виконання умов Протоколу І до Угоди щодо дотримання «правила прямого транспортування» при ввезенні в Україну товару, оформленого за МД від 29 грудня 2022 року № 22UA500490012202U1 (UA500490/2022/ 012202) не підтверджується.

Не погоджуючись з отриманими відмовами від митного органу, товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про залишення без задоволення позовних вимог, так як митним органом не порушено прав товариства у межах спірних правовідносин, які можуть бути захищені у судовому порядку, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно з ч. 5 ст. 280 МК України, ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Згідно ч. 1 ст. 281 МК України, допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Між тим, згідно ч. 1 ст. 41 МК України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

Електронні документи про непреференційне походження товару, створені, передані, збережені або перетворені електронними засобами у візуальну форму, можуть використовуватися як документи про походження товару на паперовому носії з дотриманням законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, а також у сфері електронних довірчих послуг.

У разі якщо декларант створює ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ про походження товару та документ на паперовому носії, кожен із цих документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Згідно ч. 2 ст. 41 МК України, країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації, крім випадків, якщо обов`язкове подання оригіналу такого документа для цілей визначення країни походження товару передбачено законами України або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 3 ст. 41 МК України, сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

При цьому, між Україною та Сполученим Королівством укладено Угода про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії (далі - Угода про вільну торгівлю), яку ратифіковано Законом України № 1100-IX від 16 грудня 2020 року та яка набрала чинності в Україні 31 грудня 2020 року.

Відповідно до п. 1 ст. 26 Угоди про вільну торгівлю, положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами-, що походять з територій Сторін.

Відповідно до п. 2 ст. 26 Угоди про вільну торгівлю, термін «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі І до цієї Угоди («Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва»).

Згідно п. 1 ст. 13 Протоколу І, преференційний режим, передбачений цією Угодою, застосовується лише до товарів, які відповідають умовам цього Протоколу, транспортованих безпосередньо між Сторонами або через територію інших країн, у яких застосовується кумуляція відповідно до статей 3 та 4. Проте товари в складі однієї партії можуть бути транспортовані через інші території з перевантаженням або тимчасовим зберіганням на цій території (за необхідності) за умови постійного перебування цих товарів під наглядом митних органів у країні транзиту чи зберігання та відсутності будь-яких операцій із цими товарами, окрім розвантаження, перевантаження та заходів, необхідних для збереження в належному стані.

Товари, що походять із певної країни, можуть бути транспортовані через трубопровід територією інших країн, відмінних від Сторін.

Згідно п. 2 ст. 13 Протоколу І, підтвердження виконання умов, наведених у пункті 1, мають бути надані митним органам Сторони-імпортера у вигляді:

(a)єдиного транспортного документа, який регламентує перевезення товарів із Сторони-експортера через країну транзиту; або

(b)сертифіката, виданого митними органами країни транзиту:

(i)з повним описом товарів;

(ii)з позначенням дат розвантаження та перевантаження товарів і, за необхідності, назв суден або інших використаних транспортних засобів; і

(iii)з підтвердженням умов перебування цих товарів у країні транзиту; або

(c)за відсутності цих документів будь-яких документальних свідчень.

Згідно п. 1 ст. 16 Протоколу І, товари, що походять з однієї Сторони після ввезення до іншої Сторони підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (а) сертифікат із перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у включеному Додатку III а; (b) сертифікат із перевезення товару EUR-MED, зразок якого наведений у включеному Додатку III b; (c) у випадках, указаних у статті 22(1), декларація, надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати. Текст декларації походження наведений у включених Додатках IV а і b.

На виконання підпункту (а), декларантом було надано до митного органу сертифікат із перевезення товару EUR.1 №.S 0685835 та №.S 0454032 (а.с.25, 54).

Відповідно п. 1ст. 33 Протоколу І, митні органи країни імпорту мають право здійснювати подальші перевірки підтвердження походження товару у довільному порядку або тоді, коли мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статус походження відповідних товарів або виконання інших вимог даного Протоколу.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності відмов Одеської митниці щодо відновлення режиму вільної торгівлі відносно товарів, оформлених відповідно до митної декларації № 22UA500490012182U0 від 29 грудня 2022 року та митної декларації № 22UA500490012202U1 від 29 грудня 2022 року.

В даному випадку, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується зібраними матеріалами у справі, у межах спірних правовідносин ТОВ «ДЕССА-НВ» ввезено на митну територію України товари та проведено їх митне оформлення згідно вищезазначених митних декларацій.

При цьому, після митного оформлення товару ТОВ «ДЕССА-НВ» звернулось до Одеської митниці з проханням про відновлення режиму вільної торгівлі відносно ввезених товарів, так як на підставі укладених Україною міжнародних договорів, відповідні товари, ввезені зі Сполученого Королівства, звільняються від сплати митних платежів.

В свою чергу, не заперечуючи право ТОВ «ДЕССА-НВ» на отримання відповідних пільг, митним органом відмовлено у задоволенні звернень ТОВ «ДЕССА-НВ» про відновлення режиму вільної торгівлі, з підстав недотримання правила прямого сполучення між країнами у процесі транспортування товару.

Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, відповідно до доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В даному випадку, як вбачається зі змісту оскаржуваних відмов Одеської митниці від 16 лютого 2023 року № 7.10-3/15-04/13/2477 (т. І, а.с. 35-36), від 14 квітня 2023 року № 7.10-1/15-04/13/7030 (т. І, а.с. 44-46), від 16 лютого 2023 року № 7.10-3/15-04/13/2481 (т. І, а.с. 58-59), митним органом не заперечується право товариства на ввезення в Україну товарів без сплати митних платежів на підставі ратифікованої Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії.

При цьому, як зазначено вище, митним органом відмовлено позивачу у відновленні режиму вільної торгівлі, з підстав недотримання правила прямого сполучення між країнами у процесі транспортування товару.

В свою чергу, як вбачається з аналізу вищевикладених норм матеріального права, сертифікат з перевезення товару EUR.1 є документом, який підтверджує статус преференційного походження товару відповідно до Угоди. При цьому, такий сертифікат є доказом того, що товар відповідає вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених Угодою.

Між тим, зі змісту митної декларації № 22UA500490012182U0 вбачається посилання на сертифікат EUR1 № S 0685835 (т. І, а.с. 25), а зі змісту митної декларації № 22UA500490012202U1 на сертифікат EUR1 № S 0454032 (т. І, а.с. 25).

Зазначені документи безумовно підтверджують статус та походження товару в рамках Угоди, як такого, що підлягає звільненню від сплати митних платежів.

Схожі висновки викладено в постанові Верховного Суду від 17 листопада 2023 року (справа № 160/12677/19), від 05 червня 2024 року (справа № 814/1737/17).

Вказані постанови Верховного Суду додатково спростовують висновки суду першої інстанції про те, що вирішення даного спору лежить поза межами юрисдикції судів.

З іншого боку, щодо недотримання правила прямого сполучення між країнами у процесі транспортування товару, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні експортні декларації на спірні дві групи товарів зі Сполученого Королівства, в яких кінцевим отримувачем зазначено позивача (т. І, а.с. 32, 56), а також транзитні декларації за формою Т1 (перевезення товару в незмінному вигляді, тобто, транзитом, без сплати митних зборів і податків), з яких вбачається факт перевезення товару через Чеську Республіку (т.І а.с.34,57).

Тому, з урахуванням наявних сертифікатів з перевезення товару EUR.1, транзитних декларації, CMR, а також транспортних документів (відносно взаємовідносин з логістичними компаніями), колегія суддів вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що позивачем недотримано правила прямого сполучення між країнами.

При цьому, наявність відмітки у CMR001636 (згруповане відправлення відповідних товарів з Чеської Республіки) про те, що митними органами Словацької Республіки змінювалось пломбування вантажу (графа 13), без додаткової інформації про проведення будь-яких операцій з вантажем, що суперечать Угоді, на переконання колегії суддів, не є достатньою підставою для висновку про те, що товариством чи перевізником порушено правила прямого сполучення між країнами у процесі транспортування товару.

Враховуючи викладене, оскаржувані відмови, викладені в листах митного органу, є протиправними.

З іншого боку, колегія суддів вважає передчасними вимоги товариства про зобов`язання митного органу повернути надмірно сплачені митні платежі, а саме ввізне мито та податок на додану вартість, так як для вчинення відповідних дій митному органу, після завершення митного оформлення ввезених товариством товарів, необхідно, у встановленому порядку, внести зміни до митних декларацій товариства, зокрема шляхом оформлення аркушів коригування у встановленому порядку п. 37 Положення про митні декларації, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, Порядку оформлення аркуша коригування, що затверджений наказом Міністерства фінансів України 06 листопада 2012 року № 1145.

Тобто, зобов`язання митного органу повернути самостійно обраховані товариством суми митних платежів, в обхід повноважень митного органу та встановлених процедур, свідчитиме про надмірне втручання судом у діяльність митного органу.

При цьому, колегія суддів вважає, що належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача у межах спірних правовідносин є зобов`язання митного органу повторно розглянути заяви ТОВ «ДЕССА-НВ» № 19 від 24 січня 2023 року та № 31 від 24 березня 2023 року (з урахуванням попередньої заяви від 24 січня 2023 року № 24), з урахуванням висновків суду щодо протиправності оскаржуваних відмов, які викладено у даній постанові.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, що є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

В свою чергу, частково задовольняючи позовні вимоги, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань митного органу частину сплаченого судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги, пропорційно до задоволених позовних вимог, загальним розміром 13420,00 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Частково задовольнити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕССА-НВ».

Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року, з ухваленням у справі нового рішення про часткове задоволення позову скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕССА-НВ» до Одеської митниці про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправними відмови Одеської митниці у відновленні режиму вільної торгівлі щодо товарів, ввезених Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕССА-НВ» на підставі митної декларації № 22UA500490012182U0 від 29 грудня 2022 року та митної декларації № 22UA500490012202U1 від 29 грудня 2022 року, викладені у листах Одеської митниці: від 16 лютого 2023 року № 7.10-3/15-04/13/2477, від 14 квітня 2023 року № 7.10-1/15-04/13/7030, від 16 лютого 2023 року № 7.10-3/15-04/13/2481.

Зобов`язати Одеську митницю повторно розглянути заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕССА-НВ» № 19 від 24 січня 2023 року та № 31 від 24 березня 2023 року, з урахуванням висновків суду.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕССА-НВ» понесені судові витрати зі сплати судового збору, загальним розміром 13420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. ЯковлєвСудді О.В. Єщенко А.В. Крусян