Постанова

від 26.12.2024 по справі 400/5990/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/5990/24Перша інстанція: суддя Устинов І. А.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого:Градовського Ю.М.

суддів:Турецької І.О.,

Шеметенко Л.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІВЕН» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024р. по справі за адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІВЕН» про стягнення 26 440,31грн.,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2024р. Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду із адміністративним позовом до ТОВ «НІВЕН», у якому просило:

- стягнути заборгованість в сумі 26 440,31грн., з яких 25 760,51грн. сума адміністративно-господарських санкцій, 679,8грн. пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

В обґрунтування позовних вимог Миколаївське обласне відділення ФСЗОІ зазначило, що середньооблікова чисельність штатних працівників з інвалідністю у відповідача є меншою ніж встановлено нормативом згідно з ч.1 ст.19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», і відповідач не сплатив самостійно адміністративно-господарську санкцію. Загальна сума заборгованості за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік складає 26 440,31грн., з яких адміністративно-господарська санкція 25 760,51грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 679,8грн..

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024р. адміністративній позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ «НІВЕН» на користь Миколаївського обласного відділення ФСЗОІ загальну суму заборгованості 26 440,31грн., з яких: адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році в сумі 25 760,51грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 679,8грн..

Не погодившись із даним судовим рішенням, ТОВ «НІВЕН» подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, відповідачем не надано до суду доказів сплати адміністративно-господарської санкції чи працевлаштування осіб з інвалідністю.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі та належної оцінки доказів, допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушив норми процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до розрахунку Миколаївського обласного відділення ФСЗОІ, виходячи із середньооблікової чисельності штатних працівників ТОВ «НІВЕН» у 2023 році 9 осіб, підприємство мало працевлаштувати 1 особу з інвалідністю.

Однак, середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність у 2023 році становить 0 осіб (а.с.5).

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 25 760,51грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 679,8грн..

Зазначені санкції в добровільному порядку відповідач не сплатив, що стало підставою звернення позивача до суду про стягнення вказаних сум в примусовому порядку.

Перевіряючи наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості нарахованої позивачем, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон №875-XII) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Положеннями ч.2 ст.19 вказаного Закону №875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Приписами ч.6 ст.19 Закону №875-XII Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю (ч.7 ст.19 Закону №875-XII).

Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані (ч.8 ст.19 Закону №875-XII).

Згідно із ч.12 ст.19 Закону №875-XII Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України (ч.13 ст.19 Закону №875-XII).

У відповідності до ч.1 ст.20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч.2 ст.20 Закону №875-ХІІ).

Так, згідно з ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ч.2 ст.218 ГК України).

Відповідно до змісту ч.2 ст.218 ГК України, вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).

У доводах апеляційної скарги ТОВ «НІВЕН», як на підставу для звільнення від відповідальності, посилається на те, що з 3.06.2019р. на підприємстві працює особа з інвалідністю - ОСОБА_1 ..

Отже, оскільки в ТОВ «НІВЕН» у 2023р. працювала особа з інвалідністю, не змінювалась кількість штатних працівників, не було вільних вакансій для осіб з інвалідністю, відтак у відповідача відсутні підстави для створення додаткових робочих місць та надання державній службі зайнятості інформації про попит на робочу силу (вакансії).

З метою перевірки доводів, викладених в апеляційній скарзі ТОВ «НІВЕН», апеляційним судом було повідомлено представника скаржника про необхідність надання до суду копій податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого внеску за 2023р., копій документів щодо працюючої на підприємстві особи з інвалідністю.

16.12.2024р. до суду надійшло клопотання ТОВ «НІВЕН» про долучення документів до справи.

19.12.2024р. до суду надійшли додаткові пояснення скаржника.

Надаючи оцінку вказаному, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно із податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого внеску, поданих відповідачем контролюючому органу 10.05.2023р. за І квартал 2023р., 9.08.2023р. за ІІ квартал 2023р., 9.11.2023р. за ІІІ квартал 2023р., 9.02.2024р. за IV квартал 2023р., середньооблікова кількість штатних працівників у ТОВ «НІВЕН» становила: у січні 2023р. 9 осіб; у лютому 2023р. 9 осіб; у березні 2023р. 9 осіб; у квітні 2023р. 9 осіб; у травні 2023р. 9 осіб; у червні 2023р. 9 осіб; у липні 2023р. 9 осіб; у серпні 2023р. 9 осіб; у вересні 2023р. 9 осіб; у жовтні 2023р. 9 осіб; у листопаді 2023р. 9 осіб; у грудні 2023р. 9 осіб.

При цьому, у І кварталі 2023р. вказано, що на підприємстві працює 1 особа з інвалідністю.

У додаткових поясненнях ТОВ «НІВЕН» зазначає, що у звітності за ІІ, ІІІ, VI квартали 2003р. бухгалтером товариства помилково не була внесена інформація про роботу особи з інвалідністю, оскільки в ПФУ була відсутня інформацію про зміну чи відмову в продовженні інвалідності ОСОБА_1 , а відповідно до постанови КМУ №225 від 8.03.2022р. інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу, що ТОВ «НІВЕН» у своїх поясненнях від 19.12.2024р. помилково зазначає 2003р., а тому, враховуючи предмет спору, та обставини справи щодо стягнення адміністративно-господарської санкції за 2023р., вказана технічна помилка не може спростовувати вказаних пояснень та наданих товариством доказів.

Як вбачається з наказу ТОВ «НІВЕН» за №18-к від 31.05.2019р. ОСОБА_1 звільнено із займаної посади геолога на умовах сумісництва згідно з п.1 ст.36 КЗпПУ з 31.05.2019р. та прийнято на посаду геолога на умовах повної зайнятості з 3.06.2019р..

Згідно із Довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ за №447571 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності строком до 1.08.2022р..

Колегія суддів зазначає, що п.3 Постанови КМУ «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» від 8 березня 2022р. №225 вказано, що повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення: осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009р. №1317.

При цьому, інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.

У разі коли в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю встановлений строк повторного огляду, що припав на період дії воєнного стану на території України, та в особи з інвалідністю відсутня можливість пройти медико-соціальну експертну комісію, а в дитини з інвалідністю - лікарсько-консультативну комісію закладу охорони здоров`я, їх індивідуальна програма реабілітації продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд і не отримано відповідну індивідуальну програму реабілітації.

З урахуванням наведених вище норм, слід дійти висновку, що державою створені правові засади щодо проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України, при цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжено до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не було проведено повторний огляд.

Отже, з огляду на приписи Постанови КМУ №225, колегія суддів дійшла висновку, що у зв`язку з неможливістю повторного огляду, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, строк дії інвалідності та відповідно довідок до акту огляду МСЕК продовжуються на період дії воєнного стану на території України і 6 місяців після його припинення/скасування.

Відтак, Довідка до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ за №447571 ОСОБА_1 була чинною і у спірному 2023 році.

При цьому, колегією суддів враховано, що згідно із Довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ за №521382 від 22.07.2024р. ОСОБА_1 під час повторно огляду було встановлено третю групу інвалідності безстроково.

З огляду на викладене, апеляційний суд зазначає, що оскільки у відповідача у 2023 році працювала 1 особа з інвалідністю ОСОБА_1 , відтак ТОВ «НІВЕН» виконало норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році.

Судова колегія наголошує, що суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Апеляційний суд вказує, що одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів доброго врядування і належної адміністрації (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до якості закону).

Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04, пункт 70) Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності.

Отже, враховуючи вищевказане та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази, судова колегія вважає, що ТОВ «НІВЕН» доведено факт наявності працюючого працівника особи з інвалідності у 2023 році, а тому в даному випадку застосування до товариства адміністративно-господарської санкції та стягнення пені є не обґрунтованим.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини по справі, та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову про відмову у задоволенні позову з вищенаведених підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІВЕН» задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024р. скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІВЕН» про стягнення 26 440,31грн. відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий:Ю.М. Градовський

Судді І.О. Турецька

Л.П. Шеметенко