Постанова

від 26.12.2024 по справі 522/10703/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 522/10703/24

Головуючий в 1 інстанції: Павлик І.А.

Дата і місце ухвалення 11.11.2024 р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді доповідача Шеметенко Л.П.

судді Градовського Ю.М.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та Державної інспекції архітектури та містобудування України про скасування постанов про накладення штрафу у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

02.07.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та Державної інспекції архітектури та містобудування України, в якому просив суд про скасування постанови № 44 по справі про адміністративне правопорушення від 07.02.2018, постанови № 45 по справі про адміністративне правопорушення від 07.02.2018, постанови № 46 по справі про адміністративне правопорушення від 07.02.2018, за якими ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 7 ст. 96 КУпАП, ч. 12 ст. 96 КУпАП, ч. 13 ст. 96 КУпАП та накладені адміністративні стягнення у вигляді штрафу.

Одночасно позивачем було надано заяву про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням підстав поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05 липня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що ухвала винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що наведені у поданій разом із позовом заяві про поновлення строку на звернення до адміністративного суду обставини та надані в ході судового засідання пояснення, при винесені оскаржуваного судового рішення, не були взяті до уваги судом першої інстанції. Апелянт вказує, що про списання коштів він дізнався 24 червня 2024 року, а про наявність оскаржуваних постанов 27 червня 2024 року, після отримання виписки банку та ознайомлення із матеріалами виконавчих проваджень. На думку апелянта, суд першої інстанції передчасно застосував наслідки пропуску строку на звернення до суду з адміністративним позовом без надання по суті оцінки доводам позивача на підтвердження поважності пропуску строку та наданим з його боку письмовим доказам.

Суд першої інстанції, вирішуючи спірне питання, виходив з того, що позивачем було пропущено строк звернення до суду, при цьому, наведені представниками позивача причини пропуску строку для звернення з даним адміністративним позовом не є поважними та залежали виключно від волевиявлення самого позивача.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку та надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина друга якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС строк звернення до суду (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

У частині першій статті 123 КАС України закріплено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зазначена норма кореспондується й з приписами частини першої статті 169 КАС України, згідно з якою суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У той же час, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України).

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина четверта статті 123 КАС України).

При цьому, дії судді першої інстанції, які мають вчинятись за наслідком отриманням позовної заяви, визначені в статті 171 КАС України.

За приписами частини тринадцятої статті 171 КАС України вказано, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Слід звернути увагу, що положення частини тринадцятої статті 171 КАС України кореспондується із приписами вже наведеної частини третьої статті 123 КАС України, яка, при її буквальному аналізі, вказує про обов`язок суду оцінити доводи позивача про пропуск ним строку на звернення із позовом до суду, якщо такий факт був виявлений судом після відкриття провадження у справи.

З цього слідує, що суд першої інстанції, застосовуючи частину третю статті 123 КАС України має залишити позовну заяву без руху, надавши строк позивачу для надання заяви із вказівкою в ній підстав для поновлення пропущеного строку звернення із цим позовом до суду. (Така практика висловлена Верховним Судом у справі №620/244/19 постанова від 12 березня 2021 року, у справі №826/2098/18, постанова від 23 серпня 2022 року).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач, звертаючись із позовною заявою, просив визнати строк звернення до суду пропущеним з поважних причин.

В свою чергу, суд першої інстанції не залишав позовну заяву без руху, не надав оцінки доводам позивача щодо поновлення строку, натомість відкрив провадження у даній справі, не вирішивши при цьому питання про поважність чи неповажність пропуску строків звернення до суду з цим позовом. В подальшому, суд залишив позовну заяву без розгляду.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції безпідставно залишив позовну заяву без розгляду, оскільки не залишив позовну заяву без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, чим не надав позивачеві можливості належним чином обґрунтувати поважність пропуску строку на звернення до суду, зокрема, з урахуванням висновків суду.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постановах від 21 серпня 2024 року (справа № 160/22624/23), від 29 листопада 2023 року (справа №200/8674/21), від 27 листопада 2023 року справа № 160/18098/22 та від 22 лютого 2023 року (справа № 640/35137/21).

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Так, у справі «Delcourt v. Belgium» (заява № N 2689/65) Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain» (заява №28090/95), «Beles and others v. the Czech Republic» (заява № 47273/99), «RTBF v. Belgium» (заява №50084/06).

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Згідно вимог ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, які є передчасними, а тому, у відповідності до положень ст. 320 КАС України, наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2024 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та Державної інспекції архітектури та містобудування України про скасування постанов про накладення штрафу у справі про адміністративне правопорушення направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судове рішення складено у повному обсязі 26.12.2024 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька