Постанова

від 26.12.2024 по справі 420/7846/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/7846/24Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

22.05.2024 року;

Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати надбавки за кваліфікацію за період з червня 2016 року по березень 2018 року в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру;

зобов`язати НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та доплатити надбавки за кваліфікацію з червня 2016 року по березень 2018 року у розмірі, визначеному у Додатку №25 до постанови КМУ від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум;

зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої кваліфікації за весь час затримки виплати з 01.06.2016 року по день фактичної виплати.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив військову службу у Держприкордонслужбі та наказами від 02.01.2024 року №2-ОС, від 03.02.2024 звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу і усіх видів забезпечення.

В порушення вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення Державної прикордонної служби України» від 20.05.2008 №425 надбавка за кваліфікацію за період з червня 2016 по березень 2018 позивачеві здійснювалась, виходячи з 50% від законодавчо встановленого розміру.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Суд визнав протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період з червня 2016 року по березень 2018 року в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.

Зобов`язав НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та доплатити ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію з червня 2016 року по березень 2018 року у розмірі, визначеному у Додатку №25 до постанови КМУ від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум.

В решті позовних вимог суд відмовив.

Вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 29.06.2008, а саме з набранням чинності наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України №425, у відповідача існував обов`язок щодо виплати позивачеві надбавки за кваліфікацію у розмірі, установленому у додатках 25-28 до Постанови №1294 та підпункту 3.13.1 пункту 3.13 розділу ІІІ Інструкції №425.

З огляду на те, що нарахування позивачеві надбавки за кваліфікацію проводилось у розмірі 50 відсотків від установленого розміру у Додатках до постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про протиправність бездіяльності відповідача щодо нарахування позивачеві належного грошового забезпечення.

В апеляційній скарзі НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати в частині задоволених вимог та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що відповідно до пункту 9 Постанови Кабінету Міністрів України №1294 видатки, пов`язані з набранням чинності цією постановою, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання державних органів. Відповідач, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, мав діяти у межах затверджених кошторисів та відповідно до наказів Адміністрації Держприкордонслужби про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) у 2016, 2017, 2018 роках. Тому, здійснюючи виплату додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатком 25 до Постанови №1294, у розмірі 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатком розміру, відповідач діяв виключно відповідно до вимог законодавства України та у межах своїх повноважень.

Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 у визначений апеляційним судом строк не надійшов.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Держприкордонслужби.

Наказом начальника НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 03.02.2024 №75-ОС позивача, звільненого з військової служби у запас Збройних Сил України на підставі наказу від 02.01.2024 №2-ос, виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.

03.02.2024 позивач звертався до Держприкордонної служби із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити надбавку за кваліфікацію з червня 2016 року по березень 2018 року у розмірі, визначеному у Додатку №25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

У листі від 05.03.2024 за №09/К-125/ НОМЕР_3 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України за звернення позивача повідомив про те, що відповідно до наказів Адміністрації Державної прикордонної служби «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби у 2016, 2017, 2018 роках» додаткові види грошового забезпечення, визначені в додатку 25 до Постанови Кабінету Міністрів України №1294 виплачується у розмірі 50 відсотків установленого згідно із зазначеним додатком розміру. Тому, надбавка за класну кваліфікацію виплачено заявникові з дотриманням чинного законодавства.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, посилаючись на їх неправомірність та необґрунтованість, позивач звернулась до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей врегульовано Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 12.12.1991 року №2011-ХІІ, який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У статті 1 Закону України від 12.12.1991 року №2011-ХІІ передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 2 Закону України від 12.12.1991 року №2011-ХІІ визначено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 12.12.1991 року №2011-ХІІ Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно частини 2, 3 статті 9 Закону України від 12.12.1991 року №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

За правилами частини 4 статті 9 Закону України від 12.12.1991 року №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

07.11.2007 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності із 01.01.2008 і була чинною до 01.03.2018.

Як статтею 9 Закону України від 12.12.1991 року №2011-ХІІ так і Постановою №1294 передбачалось, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Зокрема, Постановою №1294 затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах , які знайшли відображення в додатках 25-28 до цієї постанови, у тому числі надбавка за кваліфікацію та винагорода за бойове чергування.

Також, у пункті 2 Постанови №1294 передбачалось, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

Пунктом 11 Постанови №1294 визначено Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству фінансів, іншим державним органам упорядкувати у тримісячний строк перелік і розміри виплати додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Одночасно, у пункті 7 Постанови №1294 передбачалось, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які виконують водолазні роботи, проходять службу у високомобільних десантних військах та частинах спеціального призначення, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які знешкоджують вибухові предмети.

Водночас, 20 травня 2008 року відповідно до Закону України «Про Державну прикордонну службу України», постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано наказ за №425, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення Державної прикордонної служби України, яка набрала чинності 29.06.2008 та була чинною до 10.08.2018.

Слід враховувати, що розділом ІІІ Інструкції №425 визначався порядок, умови та розміри виплати додаткових видів грошового забезпечення та відповідно до підпункту 3.13.1 пункту 3.13 розділу ІІІ цієї Інструкції №425 особам офіцерського складу (крім військових льотчиків і штурманів, військових льотчиків і штурманів інструкторського складу), особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які мають клас, присвоєний у встановленому порядку, виплачується надбавка в таких розмірах:

2-й клас - 5 відсотків посадового окладу;

1-й клас - 8 відсотків посадового окладу;

клас майстра - 11 відсотків посадового окладу.

З наведеного нормативного регулювання спірних правовідносин слідує, що наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 №425 упорядковано додаткові види грошового забезпечення, визначені згідно з додатками 25-28 до Постанови №1294. Тому, з дати набрання чинності Інструкції №425 виплата додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28 до Постанови №1294, в тому числі і надбавки за кваліфікацію, виплачується у встановлених цією Інструкцією розмірах.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що з 29.06.2008 у відповідача існував обов`язок щодо виплати позивачеві надбавки за кваліфікацію у розмірі, установленому у підпункті 3.13.1 пункту 3.13 розділу ІІІ Інструкції №425.

Отже, виплата надбавки за класну кваліфікацію на момент упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28 до Постанови №1294, на підставі Інструкції №425, в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, суперечить чинному на той час законодавству та безумовно вплинуло на права позивача на належне грошове забезпечення.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення у відповідній частині.

Оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв