Постанова

від 26.12.2024 по справі 420/17648/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/17648/24

Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді доповідача Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу Одеської обласної державної (військової) адміністрації на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі за позовом керівника Біляївської окружної прокуратури, в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції Південно Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Одеської обласної державної (військової) адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та про зобов`язання вжити заходів щодо ліквідації несанкціонованого стихійного сміттєзвалища на земельній ділянці.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У червні 2024 року керівник Біляївської окружної прокуратури (далі прокурор) звернувся до суду першої інстанції з позовом, в інтересах Державної екологічної інспекції Південно Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (надалі - Держекоінспекція), до Одеської обласної державної (військової) адміністрації (далі Одеська ОДА) в якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо ліквідації несанкціонованого стихійного сміттєзвалища на земельній ділянці, розташованій за межами с. Вигода Одеського району Одеської області за 300 м і за 500 м від вул. Шилова, в напрямку с. Зоряна Одеського району Одеської області за географічними координатами 46.618543,30.419344 та 46.617815,30.420386.

Також прокурор просив зобов`язати Одеську ОДА вжити заходів щодо ліквідації вказаного стихійного сміттєзвалища.

Обґрунтовуючи своє звернення із вказаним позовом, прокурор заявляє, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697- VII (далі - Закон №1697- VII) він, у цій справі, здійснює представництво в суді законних інтересів держави у зв`язку з порушенням її інтересів держави, враховуючи, що орган державної виконавчої влади неналежним чином здійснює відповідні повноваження щодо охорони навколишнього середовища.

Далі, прокурор зазначив, що відповідно до пункту 5 Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2016 №275 (далі - Положення № 275), Інспекція має право звертатися до суду з вимогами про визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб.

Є в позовній заяві посилання на те, що позов прокурор пред`явив у зв`язку з невиконанням Одеською ОДА вимог Закону «Про охорону навколишнього середовища» від 25.06.1991 №1264 ХІІ (далі Закон №1264 ХІІ), порушення вказаного закону зафіксовані в рамках кримінального провадження.

Пояснюючи обставини порушення Закону №1264 ХІІ, прокурор зазначив, що 09.11.2023, на виконання доручення Державної екологічної інспекції України №1638 від 03.11.2023, Держекоінспекція сумісно з фахівцями Департаменту екології та природних ресурсів Одеської ОДА та Одеської районної адміністрації провела комісійне обстеження, в ході якого встановила несанкціоноване сміттєзвалище побутових відходів, яке розміщено за межами населеного пункту с. Вигода на несформованих земельних ділянках комунальної власності, орієнтовною площею 2,2 га (за географічними координатами: 46.618543,30.419344 та 46.617815,30.420386). За результатами комісійного обстеження складено відповідний акт.

Також, за твердженням прокурора, відповідно до листа Держекоінспекції № 897/2.3 від 28.02.2024 Одеську районну військову адміністрацію було повідомлено про наявність стихійного сміттєзвалища на земельній ділянці, розташованій за межами с. Вигода Одеського району Одеської області, за 500 м від вул. Шилова в напрямку с. Зоряна Одеського району Одеської області та зобов`язано вжити заходи за вказаними у листі фактами порушень.

Однак, як заявляє прокурор, до теперішнього часу відповідь районною адміністрацією не надана, а повторний огляд вищевказаної земельної ділянки свідчив, що несанкціоноване стихійне сміттєзвалище будівельних та побутових відходів не ліквідовано.

Покликаючись на пункт 5.19 Положення про Департамент екології та природних ресурсів Одеської ОДА, затвердженого розпорядженням голови Одеської ОДА від 15.01.2024 №21/А-2024, до повноважень Департаменту, у сфері управління відходами належить, в тому числі, облік несанкціонованих сміттєзвалищ та відходів, власних яких не встановлений, а також координація роботи щодо ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, та здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Крім того, за поясненнями позивача, Біляївською окружною прокуратурою було надіслано запит до Одеської ОДА за № 56-912ВИХ- 24 від 14.03.2024 щодо вжиття заходів, у межах повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища за вказаним фактом, у тому числі шляхом ліквідації вказаного стихійного сміттєзвалища.

У відповідь Одеська ОДА надіслала листа № 3541/7/01-46/3915/2-24 від 27.03.2024 про те, що вжиття заходів з ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, виявлених за межами населених пунктів, буде вирішуватись після прийняття відповідних актів Кабінету Міністрів України з цього приводу, а саме Порядку виявлення та обліку відходів, власник яких не встановлений.

Така відповідь, на думку прокурора, свідчить про бездіяльність Одеської ОДА, яка полягає у невжитті заходів щодо ліквідації несанкціонованого стихійного сміттєзвалища на земельній ділянці, розташованій за межами с. Вигода Одеського району Одеської області за 300 м і за 500 м від вул. Шилова в напрямку с. Зоряна Одеського району Одеської області за географічними координатами 46.618543,30.419344 та 46.617815,30.420386.

Узагальнюючи викладене, прокурор наголошує, що Одеська ОДА порушила статті 18, 21, 25 Закону України «Про управління відходами» від 20.06.2022 №2320- ІХ (далі Закон №2320- ІХ), статтю 16 Закону №1264 ХІІ, статтю 46 Закону України «Про охорону земель» від 19.06.2003 №962- IV (далі Закон №962 - IV).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), позов задоволено.

Суд визнав протиправною бездіяльність Одеської ОДА щодо ліквідації несанкціонованого стихійного сміттєзвалища на земельній ділянці, розташованій за межами с. Вигода Одеського району Одеської області за 300 м і за 500 м від вул. Шилова в напрямку с. Зоряна Одеського району Одеської області за географічними координатами 46.618543,30.419344 та 46.617815,30.420386 та зобов`язав вжити заходів щодо його ліквідації.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, проаналізувавши вимоги Закону №1264 ХІ, Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 №187/98-ВР (далі - Закон №187/98 - ВР), Закону №962 IV, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР, (далі Закон №280/97-ВР), Закону №1697- VII, дійшов висновку, що саме на Одеську ОДА покладений обов`язок вжити заходів стосовно ліквідації стихійного сміттєзвалища, про яке йде спір.

Керуючись, в тому числі Законом №2320- ІХ суд відзначив, що до повноважень, зокрема, у сфері управління відходами, місцевого органу виконавчої влади, що входить до системи органів виконавчої влади України належить облік несанкціонованих сміттєзвалищ та відходів, власник яких не встановлений, а також ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ.

На підтримку висновку, що Одеської ОДА є належним відповідачем у справі, на думку суду першої інстанції, свідчить те, що несанкціоноване сміттєзвалище побутових та будівельних відходів у с. Вигода розміщено на несформованих земельних ділянках, орієнтовною площею 2,2 га (за межами с. Вигода Одеського району Одеської області, за 500 м від вул. Шилова в напрямку с. Зоряна Одеського району Одеської області).

Суд не погодився з доводами представника Одеської ОДА, що власником земельної ділянки, на якій знаходиться несанкціоноване сміттєзвалище, є Вигодянська сільська рада Одеського району Одеської області, а відтак, саме вона зобов`язана вчиняти заходів щодо захисту земельної ділянки від засмічення.

Як вважав суд, сільрада законодавчо неуповноважена забезпечувати ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ, що розташовані поза межами населених пунктах (в даному випадку поза межами населеного пункту с. Вигода).

До того ж, суд зауважив, що така позиція Одеської ОДА суперечить позиції, яку вона виклала в листі від 27.03.2024 № 3541/7/01-46/3915/2-24 про те, що заходи з ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, виявлених за межами населених пунктів, будуть вирішуватися після прийняття відповідних актів Кабінетом Міністрів України з цього приводу, а саме прийняття Порядку виявлення та обліку відходів, власник яких не встановлений.

Покликаючись на пункти 2 та 6 Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1217 від 03.08.1998 (далі Порядок №1217), суд першої інстанції зазначив, шо на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації був покладений обов`язок утворити постійно діючі комісії з питань поводження з безхазяйними відходами.

Указана комісія визначає кількість, склад, властивості, вартість відходів, ступінь їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та вживає заходів до визначення власника відходів. У разі необхідності для визначення власника відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти та експерти.

Проте, як зауважив суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутній висновок комісії з питань поводження з безхазяйними відходами, яким би було визначено власником відходів Вигодянську сільську раду Одеського району Одеської області (далі Вигодянська сільрада).

Невжиття відповідачем заходів щодо ліквідації несанкціонованого стихійного сміттєзвалища, суперечить, на переконання суду першої інстанції, інтересам держави у сфері охорони земель, охорони навколишнього середовища та поводження з відходами, що спричиняє небезпеки для життя та здоров`я людей.

Суд також звернув увагу на те, що зазначений в адміністративному позову захід реагування до Одеської ОДА не є санкцією за порушення вимог законодавства, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим Одеська ОДА, в апеляційній скарзі, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову прокурору в задоволенні позову.

Підставами для задоволення, поданої апеляційної скарги, Одеська ОДА заявляє таке.

По перше, скаржник указує на помилковість висновку суду першої інстанції про допущення, з боку Одеської ОДА, протиправної бездіяльності, позаяк суд не прийняв до уваги те, що бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.02.2024 справа №9901/493/19).

Представник Одеської ОДА звертає увагу на неодноразові звернення до Вигодянської сільської територіальної громади з листами про вжиття заходів щодо ліквідації спірного сміттєзвалища, як до моменту вступу в дію Закон №2320- ІХ так і після

Зокрема, як зазначає скаржник, на лист Одеської ОДА від 07.02.2024 № 311/06/04-16/2-24/57 Вигодянська сільрада відповіла листом від 08.02.2024 № 254/02-13/09 про те, що кошти, які було їй виділено на ліквідацію несанкціонованого сміттєзвалища, за межами населеного пункту, було перерозподілено. Це було зроблено, за поясненнями скаржника, незважаючи на приписи Держекоінспекції на адресу Вигодянської сільради.

По друге, на думку скаржника, суд першої інстанції не врахував, зміни в законодавстві, відповідно до яких з 27.05.2021 власником земельної ділянки, на якій знаходиться несанкціоноване сміттєзвалище, є Вигодянська сільрада, адже землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

На підтвердження того, що земельна ділянка, на якій знаходиться сміттєзвалище, входить до меж населеного пункту, скаржник надав рішення Вигодянської сільради від 22.10.2020 №1366 VII, відповідно до якого був затверджений «Генеральний план та план зонування території села Вигода Вигодянської сільради Біляївського району Одеської області», а також копії графічних матеріалів.

По-третє, представник Одеської ОДА наголошує, що у зв`язку із значним суспільним інтересом (публікації в медіа), дана справа вимагає детального аналізу всіх обставин та фактів, в тому числі тих, про які стало відомо стороні після ухвалення рішення судом першої інстанції.

За таких обставин, як стверджує скаржник, прийняття судом апеляційної інстанції нових доказів є необхідним для забезпечення справедливого та всебічного розгляду справи.

Узагальнюючи викладене, скаржник висновує, що проведення реформи децентралізації надає підстави стверджувати, що земельні ділянки, розташовані за межами сільрад та об`єкти, розташовані на цих земельних ділянках, є комунальною власністю територіальних громад, а відтак на підставі статті 11 Закону №2320- ІХ, суб`єктом права власності на відходи, які складувались більше 10 років мешканцями Вигодянської територіальної громади, на несанкціонованому сміттєзвалищі біля села Вигода слід вважати Вигодянську сільраду.

У відзиві на апеляційну прокурор наголошує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляції не заслуговують на увагу, оскільки не засновані на діючому законодавстві.

Так, на переконання прокурора, в цій справі належним відповідачем є Одеська ОДА, а підтвердженням цього є пункт 5.19 Положення про Департамент екології та природних ресурсів Одеської ОДА, затвердженого розпорядженням голови Одеської ОДА від 15.01.2024 №21/А-2024, де вказано, що до повноважень Департаменту, у сфері управління відходами належить, в тому числі, облік несанкціонованих сміттєзвалищ та відходів, власних яких не встановлений, а також координація роботи щодо ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, та здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Відповідно до пункту 3 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Фактичні обставини справи.

На протязі більше 10 років, на території Вигодянської територіальної громади її мешканцями здійснюється несанкціонований вивіз побутових та будівельних відходів на несанкціоноване сміттєзвалище, утворене за географічними координатами: 46.618543, 30.419344.

22.10.2020 Вигодянська сільрада прийняла рішення №1366 VII «Про затвердження державного планування генеральних планів населених пунктів Вигодянської сільської ради Біляєвського району Одеської області».

За змістом указаного рішення затверджено містобудівну документацію «Генеральний план та план зонування, у тому числі, території села Вигода Вигодянської сільради та звіт про стратегічну екологічну оцінку.

Відповідно до рішень Генерального плану села Вигода, територія розташування ділянок на яких відбувається несанкціонований вивіз побутових відходів, розташовується на території інженерної інфраструктури с. Вигоди. На даному місці запроектовано розміщення сонячної електростанції (пункт 186 відповідно до експлікації будівель та споруд на кресленні Генерального плану с. Вигоди).

З викопіювання з плану зонування с. Вигоди випливає знаходження ділянок, на яких відбувається несанкціонований вивіз побутових відходів.

19.10.2023 на адресу Вигодянської сільради Держекоінспекція направила листа про те, що вона вивила несанкціоноване сміттєзвалище за межами с. Вигода Одеського району Одеської області.

Покликаючись на статтю 26 Закон №280/97-ВР, Держекоінспекція наголошувала на обов`язку даного органу місцевого самоврядування забезпечити ліквідацію несанкціонованого сміттєзвалища, а про вжиті заходи проінформувати Інспекцію до 20.11.2023 (а.с.31).

31.10.2023, на вказаний лист Вигодянська сільрада надала відповідь, що з метою вирішення озвученої проблеми, вона провела наступні заходи, зокрема, за розпорядженням сільського голови утворила тимчасову комісію, яка є відповідальною за виконання заходів щодо ліквідації стихійного сміттєзвалища.

Також у вказаному листі вказано про отримання, 23.10.2013, комерційної пропозиції від ТОВ «ЕКО-ЛІДЕР», згідно якої, очікувана вартість послуг з ліквідації стихійного сміттєзвалища становила 2 414 500,0 грн з ПДВ та про те, що рішенням сесії Вигодянської сільради на ліквідацію стихійного сміттєзвалища від 26.10.2023 виділено кошти у розмірі 519 100 грн.

Наголошується на тому, що тендерна документація на ліквідацію стихійного сміттєзвалища знаходиться на стадії завершення та найближчим часом буде оголошено про проведення публічної закупівлі (а.с. 64)

Слідчим відділом Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023162250000826 від 02.11.2023, розпочатого за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 239 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні забезпечується прокурорами Біляївської окружної прокуратури.

Так, під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, із залученням фахівців Держекоінспекції в якості спеціалістів, було проведено огляд стихійного сміттєзвалища за межами с. Вигода Одеського району Одеської області, за 300 м і 500 м від вул. Шилова в напрямку с. Зоряна Одеського району Одеської області, відібрані проби ґрунту та складено відповідний акт № 33 від 02.11.2023.

Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів, складеного працівниками Інспекції № 33 від 21.12.2023 виявлено перевищення показників відносно контрольного вмісту речовин та гранично допустимої концентрації, а саме стосовно нітратів, сульфатів, хлоридів, органічних речовин.

09.11.2023 Держекоінспекцією складений акт перевірки (обстеження) земельної ділянки щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсі.

Перевірка проводилася також за участі представника Департаменту екології та природних ресурсів Одеської ОДА та голови Вигодянської сільради.

За результатами обстеження, як зазначено в акті, на території Вигодянської територіальної громади наявні 2 несанкціонованих сміттєзвалища, а саме за межами населеного пункту с. Вигода та за межами с. Березань.

Несанкціоновані сміттєзвалища побутових та будівельних відходів у с. Вигода розміщено на несформованих земельних ділянках комунальної власності, орієнтовною площею 2,2 га. Встановлено, що наявне паспортизоване місце видалення твердих побутових відходів в с. Василівка, площею 4,0148 га знаходиться в комунальній власності Вигодянської сільради. В акті зазначено про виділення Вигодянською сільрадою коштів на проведення заходів з ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища та про те, що тривають тендерні процедури.

На письмовий запит Одеської ОДА від 07.02.2024 № 311/06/04-16/2-24/57 про те, які заходи вчиняються стосовно ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища Вигодянська сільрада відповіла листом від 08.02.2024 № 254/02-13/09 про те, що кошти, які було їй було виділено на ліквідацію несанкціонованого сміттєзвалища за межами населеного пункту було перерозподілено.

Також, в матеріалах справи наявний лист Біляївської окружної прокуратури від 14.03.2024 за №56-912ВИх-24 на адресу Одеської ОДА із запитом, які дії, в межах повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища, вчиняються даним органом, у тому числі стосовно ліквідації вказаного стихійного сміттєзвалища.

У відповідь (№3541/7/01-46/3915/2-24 від 27.03.2024) Одеська ОДА повідомила про невиконання посадовими особами Вигодянської сільради обов`язків, передбачених Законом №2320- ІХ та про те, що Держекоінспекцією були складені акти обстежень та наданий припис, зокрема, на адресу Вигодянської сільраді про необхідність вжиття заходів з ліквідації виявлених несанкціонованих сміттєзвалищ.

Додатково повідомлено, що вжиття заходів ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ виявлених за межами населених пунктів буде вирішуватись після прийняття відповідних актів Кабінету Міністрів України з цього приводу, а саме Порядку виявлення та обліку відходів, власник яких не встановлений (а.с.86-87).

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляцій і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, зважаючи на таке.

З огляду на доводи апеляційної скарги, наріжним питанням у цій справі являється чи є Одеська ОДА належним відповідачем у даній справі та чи є правові підставі для визнання протиправною її бездіяльності та накладення обов`язку вжити заходів щодо ліквідації несанкціонованого стихійного сміттєзвалища.

Відповідаючи на це питання, колегія суддів зазначає таке.

Екологічні інтереси населення підлягають судовому захисту на підставі приписів статті 66 Основного Закону, відповідно до якої кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно зі статтею 13 Конституції України природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об`єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

На момент пред`явлення прокурором позову діяв Закон №187/98 ВР, який визначав правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов`язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини на території України (втратив чинність 20.06.2022).

Частина 2 та 3 статті 9 даного Закону унормовує, що територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об`єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).

Держава є власником відходів, що утворюються на об`єктах державної власності чи знаходяться на території України і не мають власника або власник яких невідомий (крім відходів, зазначених у частині другій цієї статті), а також в інших випадках, передбачених законом. Від імені держави управління відходами, що є державною власністю, здійснюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

За приписами статті 20 Закон №187/98 ВР до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері поводження з відходами, зокрема, належить:

взаємодія з органами місцевого самоврядування;

розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів;

організація ведення обліку утворення, оброблення, знешкодження, утилізації та видалення відходів, їх паспортизації;

забезпечення ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів самостійно або за рішенням уповноважених на те органів.

Відповідно до статті 21 Закону №187/98 - ВР № 187/98 органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують зокрема, виконання вимог законодавства про відходи, ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів.

Правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров`я людей та навколишнє природне середовище визначає Закон №2320- ІХ, який набрав чинності 09.07.2023.

Стаття 12 вказаного Закону визначає виявлення та облік відходів, власник яких не встановлений.

Так, відповідно до частини 4 даної статті, якщо власник відходів не встановлений, передача відходів до суб`єкта господарювання у сфері управління відходами та усунення негативних наслідків, спричинених відходами, здійснюється за рахунок державного або місцевого бюджету.

Частини 5 та 6 даної статті встановлюють, що збирання, перевезення та/або оброблення відходів, власник яких не встановлений організовують:

виявлених за межами населених пунктів - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації;

виявлених у межах населених пунктів - органи місцевого самоврядування.

Збирання, перевезення та/або оброблення таких відходів здійснюють суб`єкти господарювання у сфері управління відходами.

Порядок виявлення та обліку відходів, власник яких не встановлений, визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 26 Закону №2320-ІХ встановлює повноваження органів місцевого самоврядування у сфері управління відходами.

Положеннями вказаної норми, зокрема передбачено, що орган місцевого самоврядування приймають рішення про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об`єктів поводження з відходами, укладають договори з організаціями розширеної відповідальності виробників щодо запровадження приймання та роздільного збирання видів побутових відходів, на які поширюється розширена відповідальність виробника.

Як установив суд апеляційної інстанції, земельна ділянка, на якій розміщено стихійне сміттєзвалище знаходиться в межах с. Вигода

Такі обставини, були встановлені на підставі доказів, наданих до безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме рішення №1366 VII «Про затвердження державного планування генеральних планів населених пунктів Вигодянської сільської ради Біляєвського району Одеської області», Генерального плану села Вигода, викопіювання з плану зонування с. Вигоди

Клопотання про залучення вказаних доказів до справи та їх дослідження в суді апеляційної інстанції, скаржник обґрунтував тим, що суд розглядаючи справу в письмовому провадженні без виклику сторін не дослідив докази щодо розташування земельної ділянки на якій знаходиться несанкціоноване сміттєзвалище, а саме не дослідив, що вона входить до меж населеного пункту с. Вигоди.

До того ж, скаржник наголошував, що дослідження нових доказів є необхідним для забезпечення справедливого та всебічного розгляду справи, адже справа має значний суспільний інтерес, ураховуючи публікації в медіа.

Суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання Одеської ОДА, представлені докази були прийняти судом до уваги при вирішення даного спору.

Підставою для прийняття нових доказів став, зокрема, принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, якій закріплений в статті 9 КАС України.

Окрім того, прокурор ознайомившись з доводами апеляції Одеської ОДА та наданими до неї доказів, не висловив незгоду щодо їх приєднання до матеріалів справи.

Повертаючись до матеріалів справи, колегія суддів установила, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції, між сторонами не існувало спору з приводу того, що власником земельної ділянки, на якій розміщено стихійне сміттєзвалище є Вигодянська сільрада.

Утім суд першої інстанції розглядаючи даний довід зазначив, що він не має правового значення для вирішення цієї справи, оскільки відповідно до пункту 7 частини 2 статті 26 Закону №2320-ІХ , сільрада законодавчо не уповноважена забезпечувати ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ, що розташовані поза межами населених пунктах (в даному випадку поза межами населеного пункту с. Вигода).

Водночас, колегія суддів не може погодитися з таким висновком, з огляду на таке.

Насамперед, слід погодитися з доводами скаржника, що суд першої інстанції повинен був впевнитися в тому, що несанкціоноване сміттєзвалище дійсне знаходиться не в межах с. Вигоди. Водночас суд, використав для встановлення вказаних обставин дані, що були зазначені прокурором в позові, а саме, що стихійне сміттєзвалище знаходиться за межами с. Вигода за 300 м і 500 м від вул. Шилова в напрямку с. Зоряна Вигодянської сільської ради.

До того ж, для встановлення належного відповідача у справі, суд першої інстанції повинен був звернути увагу на такі обставини справи та правові норми.

Стаття 35 Закону № 962-IV зобов`язує власників і землекористувачів, в тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності, зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від забруднення, уживати заходів щодо запобігання негативному і еколого-небезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Пунктом 24 перехідних положень до Земельного Кодексу України передбачено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад (набрав чинність 27.05.2021).

Отже, після проведення реформи децентралізації, земельні ділянки, які були розташовані за межами сільських рад землі перешли у комунальну власність територіальних громад, а відтак і об`єкти, які були розташовані на зазначених землях, у тому числі і відходи, перейшли у власність територіальних громад, а тому, як правильно відзначив скаржник, з урахуванням статті 11 Закону №2320-ІХ України суб`єктом права власності на відходи, які складувались мешканцями Вигодянської територіальної громади, на несанкціонованому сміттєзвалищі біля села Вигода слід вважати Вигодянську сільраду.

Про те, що Вигодянська сільрада є власником відходів несанкціонованого сміттєзвалища свідчить також, згадані вище статті 9, 12 Закону Закон №187/98 ВР, та частина 2 статті 11 Закону №2320-ІХ, якими встановлено, що територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об`єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території, а відтак територіальні громади повинні забезпечити вирішення питань щодо вжиття заходів стосовно недопущення утворення несанкціонованих сміттєзвалищ твердих побутових відходів на підконтрольній території та своєчасного їх видалення на сміттєзвалища, забезпечити проведення просвітницьких заходів серед населення щодо належного поводження з побутовими відходами.

Суду першої інстанції слід було надати оцінку тому, що Держекоінспекція, встановивши порушення вимог законодавства у сфері порушення навколишнього природного середовища направляла приписи щодо їх усунення на адресу Вигодянської сільради, а остання, на їх виконання зобов`язалася розробити схему санітарного очищення населених пунктів Вигодянської сільради та укласти договір з ТОВ «ЕКО ЛІДЕР» для ліквідації стихійного сміттєзвалища, оскільки за статтею 26 Закону №2320- ІХ, сільради, у тому числі, укладають договори з організаціями, щодо ліквідації стихійного сміттєзвалища.

До того ж, як вважає суд апеляційної інстанції, на користь того, що Вигодянська сільрада є належним відповідачем у даній справі свідчать підпункти 6, 15 пункту «а» частини першої статті 30 Закону № 280/97-ВР, в яких унормовано, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку належить, зокрема: вирішення питань поводження з побутовими відходами, знешкодження та захоронення трупів тварин; затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів.

Є важливим також те, що відповідно до частини першої статті 33 Закону №280/97- до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить підготовка і подання на затвердження ради проектів місцевих програм охорони довкілля, участь у підготовці загальнодержавних і регіональних програм охорони довкілля, здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, визначення території для розміщення відходів відповідно до законодавства, здійснення контролю за діяльністю суб`єктів підприємницької діяльності у сфері поводження з відходами, здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з побутовими та виробничими відходами та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.

Згідно з підпунктами 6, 15 пункту «а» частини першої статті 30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку належить, зокрема: вирішення питань поводження з побутовими відходами, знешкодження та захоронення трупів тварин; затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів.

Як правильно зауважив суд першої інстанції, після прийняття Закону №2320-ІХ, в пункті «а» статті 0 Закону №280/97 з`явився підпункт 26, якій встановлює, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать забезпечення ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ у межах населених пунктів.

Поряд з цим, неповне з`ясувавши обставини, що мають значення для справи, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що Вигодянська сільрада звільнена від обов`язку ліквідувати несанкціоноване сміттєзвалище.

Ретельно ознайомившись з відзивом прокурора на апеляцію Одеської ОДА, колегія суддів установила, що прокурор не коментує питання розташування несанкціонованого сміттєзвалища на території с. Вигода, але обґрунтовуючи підстави, що позов поданий до належного відповідача, наголошує на тому, що згідно пункту 5.19 Положення про Департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації, в редакції розпорядження голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації №21/А-2024 від 15.01.2024) до повноважень Департаменту у сфері управління відходами належить, в тому числі облік несанкціонованих сміттєзвалищ та відходів, власник яких не встановлений, а також координація роботи щодо ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ та здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Проаналізувавши наведене, колегія суддів зазначає, що позов прокурором пред`явлений не у зв`язку з непроведенням місцевим органом виконавчої влади відповідної роботи з координації дій, пов`язаних з ліквідацією несанкціонованого сміттєзвалища, а у зв`язку з непроведенням робіт, які пов`язані безпосередньо зі ліквідацією несанкціонованого сміттєзвалища.

Тобто, Одеська ОДА повинна була відповідно до Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 №1217, створити комісію, яка визначає кількість, склад, властивості, вартість відходів, ступінь їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров`я людини, виділити кошти та провести тендерні процедури для визначення виконавця послуг із вивезенням побутових відходів.

Водночас, ураховуючи правове врегулювання встановлених обставин справи, колегія суддів висновує, що Одеська ОДА не являється тим суб`єктом владних повноважень, на якого покладено вищевикладені обов`язки.

З огляду на викладене, є підстави вважати, що суд першої інстанції допустив порушення пункту 1 частини 1 статті 317 КАС України, шо виразилося неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

За правилами вказаної норми, це є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення про відмову прокуророві в задоволенні позову.

За результатами апеляційного оскарження розподіл судових витрат не проводиться.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.

Керуючись статтями: 308, 311, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської обласної державної (військової) адміністрації задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року скасувати.

Ухвалити у справі за позовом керівника Біляївської окружної прокуратури, в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції Південно Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Одеської обласної державної (військової) адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та про зобов`язання вжити заходів щодо ліквідації несанкціонованого стихійного сміттєзвалища на земельній ділянці нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 26.12.2024.