Постанова

від 26.12.2024 по справі 320/1652/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1652/23 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу виконавчого комітету Мукачівської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еко ХХІ століття» до виконавчого комітету Мукачівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Еко ХХІ століття» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради №541 від 06.12.2022;

- зобов`язати виконавчий комітет Мукачівської міської ради видати ТОВ «Еко ХХІ століття» дозвіл на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Мукачево, перехрестя вул. І. Зріні та вул. Окружна, біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» строком на 5 років.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради №541 від 06.12.2022; зобов`язано виконавчий комітет Мукачівської міської ради (код ЄДРПОУ 04053743; місцезнаходження: 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, площа Духновича, 2) повторно розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ХХІ СТОЛІТТЯ» (код ЄДРПОУ 33784216; місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 32-Г, прим. №261) про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Мукачево, перехрестя вул. І. Зріні та вул. Окружна, біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» строком на 5 років, з урахуванням правових висновків, сформульованих судом у цьому рішенні; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням виконавчий комітет Мукачівської міської ради звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 12.05.2008 на підставі розпорядження Мукачівського міського голови №150 від 29.03.2004 виконавчим комітетом Мукачівської міської ради було надано позивачу дозвіл на розміщення зовнішньої реклами в м. Мукачево, перехрестя вул. І.Зріні та вул. Окружна.

29.08.2013 рішенням виконавчого комітету Мукачівської міської ради №170 позивачу було продовжено дозвіл на розміщення зовнішньої реклами перехрестя вул. І.Зріні та вул. Окружна з 12.05.2013 до 12.05.2018.

11.04.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання рішення про продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами в м. Мукачево, перехрестя вул. І.Зріні та вул. Окружна. Однак, заява позивача була відхилена.

02.04.2021 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами в м. Мукачево, перехрестя вул. І.Зріні та вул. Окружна. Однак, заява позивача знову була відхилена.

У зв`язку з тим, що рішення про видачу дозволу або про відмову у видачі дозволу відповідачем прийнято не було, позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 у справі №260/1765/21 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Еко ХХІ століття» задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Мукачівської міської ради щодо розгляду заяви від 02.04.2021 товариства з обмеженою відповідальністю «Еко ХХІ століття» про видачу дозволу на розміщення зовнішньої реклами у м. Мукачево за адресою: перехрестя вул. І. Зріні та вул. Окружна, біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»; зобов`язано виконавчий комітет Мукачівської міської ради розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Еко ХХІ століття» про видачу дозволу на розміщення зовнішньої реклами у м. Мукачево за адресою: перехрестя вул. І. Зріні та вул. Окружна, біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», за результатом розгляду якої прийняти рішення; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Відповідно до Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Мукачево, затверджених рішенням 21 сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання від 15.12.2016 №423, враховуючи рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 у справі №260/1765/21, протокол засідання технічної ради від 05.12.2022 №93/2022, керуючись пп. 13 п. «а» ст. 30, ст. 40, ч. 1 ст. 52, ч. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідачем було прийнято рішення №541 від 06.12.2022, яким відмовлено в наданні дозволу товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКО ХХІ століття» на розміщення зовнішньої реклами в кількості 1 конструкція за адресою: перехрестя вул. І. Зріні та вул. Окружна, біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» у м. Мукачево.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки відповідач жодним чином не конкретизує, які саме норми чинного законодавства порушено позивачем, або ж яким нормам не відповідає розміщення рекламної конструкції та не довів існування обставин, з якими він пов`язує наявність підстав для відмови у продовженні строку дії дозволу, то підстави відмови у продовженні строку дії дозволу не передбачені чинним законодавством, тобто не входять до вичерпного переліку підстав, установлених Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», тоді як конкретні підстави для відмови передбачені в ч. 5 ст. 4-1 Закону №2806-IV.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Отже, оскільки апелянт у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Статтею 16 Закону України «Про рекламу» визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При цьому, зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Абзацом 2 ч.1 ст.41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-IV передбачено, що порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп.13 п. "а" ч.1 ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надання дозволу на розміщення реклами, належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад як повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку.

Пунктами 1, 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003 (далі - Типові правила), встановлено, що ці Правила регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Згідно ч.2 Типових правил дозвіл - це документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці; а в частині 3 даних Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Відповідно до абзацу 2 п.3 Типових правил видача (відмова у видачі, переоформленні, видачі дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Відповідно до абзацу 4 ч.1 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» строк видачі документів дозвільного характеру становить 10 робочих днів, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п.3 та 5 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган).

Згідно з пунктом 6 Типових правил, до повноважень робочого органу, зокрема, належить, розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу чи про відмову у його наданні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було прийнято рішення № 541 від 06.12.2022, яким відмовлено у наданні дозволу товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКО ХХІ століття» на розміщення зовнішньої реклами в кількості 1 конструкція за адресою: перехрестя вул. І.Зріні та вул. Окружна, біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» у м. Мукачево.

Надаючи оцінку такому рішенню з урахуванням доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ч.5 ст.4-1 Закону №2806-IV підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

- подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

- виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;

- негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Відтак, цим Законом визначено вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу. При цьому, зобов`язує орган у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Окремих підстав відмови в продовженні строку дії дозволу на розміщення реклами зазначений Закон не передбачає.

Колегія суддів погоджується з правильністю висновків суду першої інстанції, що у рішенні, прийнятим відповідачем, жодним чином не конкретизовано, які саме норми чинного законодавства порушено позивачем, або ж яким нормам не відповідає розміщення рекламної конструкції. Зокрема, відповідач не довів існування обставин, з якими він пов`язує наявність підстав для відмови у продовженні строку дії дозволу.

Разом з цим, відмовляючи у продовженні строку дії дозволу, відповідач указав лише загальні посилання на положення законодавства, а саме перераховані повноваження відповідача, згідно з пп. 13 п. а ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами; ст. 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вказано, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження; ч. 1 ст. 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вказує, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради; ч.6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сказано, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, первісно дозвіл наданий позивачеві ще в 2008 році.

Тож, на той час він був погоджений у встановленому законодавством порядку з усіма компетентними органами.

Крім того, в матеріалах апеляційної скарги жодними належними і допустимими доказами не підтверджено наявності підстав для відмови у видачі документа дозвільного характеру або у продовженні строку його дії.

Разом з тим, підстави відмови у продовженні строку дії дозволу не передбачені чинним законодавством, тобто не входять до вичерпного переліку підстав, установлених Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», тоді як конкретні підстави для відмови передбачені в ч. 5 ст. 4-1 Закону №2806-IV.

Колегія суддів критично ставиться до викладених в оскаржуваному рішенні відповідача підстав для відмови у продовженні строку дії дозволу та вважає таку відмову такою, яка вчинена не на підставі, передбаченою законодавством і нормативно-правовими актами міської ради, а отже, є протиправною.

Щодо зобов`язання Мукачівської міської ради видати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Мукачево, перехрестя вул. І. Зріні та вул. Окружна, біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» строком на 5 років, то колегія суддів зазначає, що оскільки відповідачем не було наведено мотивованих доводів щодо відмови, а ті доводи, які зазначені, були безпідставними, то суд апеляційної інстанції погоджується з обраним способом захисту порушеного права позивача, а саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Мукачево, перехрестя вул. І. Зріні та вул. Окружна, біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» строком на 5 років, з урахуванням вищевикладених правових висновків.

Відтак, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню.

Також, надаючи оцінку всім доводам учасників справи, колегія суддів враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Мукачівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.