Постанова

від 23.12.2024 по справі 460/7005/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/7005/24 пров. № А/857/23021/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Коваля Р.Й., Заверухи О.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року, (прийняте суддею Недашківською К.М. у м. Рівне в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження) у справі № 460/7005/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області, яка виразилась у не зарахуванні йому до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи в таких державних органах: Рівненська районна державна адміністрація з 20.09.2002 по 13.08.2012 (9 років 10 місяців 24 дні), Державна податкова інспекція з 14.08.2012 по 27.01.2014 (1 рік 5 місяців 13 днів), Рівненська районна державна адміністрація з 03.02.2014 по 08.04.2014 (2 місяці 5 днів), Рівненська районна рада з 09.04.2014 по 24.02.2015 (10 місяців 15 днів), Рівненська районна державна адміністрація з 25.02.2015 по 22.12.2015 (11 місяців 27 днів), Рівненська районна рада з 23.12.2015 по 08.06.2018 (2 роки 05 місяців 16 днів), Головне управління Державної фіскальної служби у Рівненській області з 15.11.2018 по 08.10.2019 (10 місяців 3 дні); всього разом: 16 років 8 місяців 10 днів; зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони ОСОБА_1 час попередньої роботи в таких державних органах: Рівненська районна державна адміністрація з 20.09.2002 по 13.08.2012 (9 років 10 місяців 24 дні), Державна податкова інспекція з 14.08.2012 по 27.01.2014 (1 рік 5 місяців 13 днів), Рівненська районна державна адміністрація з 03.02.2014 по 08.04.2014 (2 місяці 5 днів), Рівненська районна рада з 09.04.2014 по 24.02.2015 (10 місяців 15 днів), Рівненська районна державна адміністрація з 25.02.2015 по 22.12.2015 (11 місяців 27 днів), Рівненська районна рада з 23.12.2015 по 08.06.2018 (2 роки 05 місяців 16 днів), Головне управління Державної фіскальної служби у Рівненській області з 15.11.2018 по 08.10.2019 (10 місяців 3 дні); всього разом: 16 років 8 місяців 10 днів; зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області відповідно до пунктів 18, 19 Розділу II Порядку №384, винести наказ та обчислити (оголосити) вислугу років, яка дає право на встановлення надбавки ОСОБА_1 за стаж служби у Службі судової охорони; зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області виплачувати ОСОБА_1 надбавку за стаж служби у Службі судової охорони, яка входить до щомісячних основних видів грошового забезпечення відповідно до підпункту 3 пункту 5 Розділу І Порядку № 384 та додатку № 5 Постанови №289 Кабінету міністрів України від 03.04.2019 з урахуванням стажу служби у Службі судової охорони 16 років 8 місяців 10 днів; зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області внести зміни до графіку відпусток ОСОБА_1 на 2024 рік, додавши дні додаткових оплачуваних відпусток за 2022-2024 роки відповідно до пп.3 пункту 3 розділу Х Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони від 04.04.2019 №1052/0/15-19 (зі змінами); зобов`язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення з застосуванням відповідного розміру надбавки за стаж служби з 01.01.2022, з урахуванням вже виплачених сум.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення ухвалене з підстав неповного з`ясування обставин справи, за неправильного застосування норм матеріального права. Зазначає, що у Службі судової охорони виборних посад не має, не існує можливості перевести працівника з іншого державного органу, усі посади середнього та вищого складу комплектуються виключно кандидатами, які стали переможцями в конкурсі, а тому підстави, які б давали право зараховувати стаж державної служби до стажу служби у Службі судової охорони при призначенні на посади середнього та вищого складу співробітників, які до Служби працювали в інших державних органах - відсутні. Прийняття на службу до Служби судової охорони здійснюється виключно за результатами конкурсу, а переведення (перехід) з інших державних органів до Служби судової охорони відсутній. Положення Постанови № 393 не регулюють питання, щодо обчислення стажу в Службі судової охорони, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову просить відмовити.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без змін рішення суду.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно частини 1 статті 311 КАС України призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що наказом керівника Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області (далі ТУ ССО) від 13.05.2021 №211 о/с «Про особовому складу» ОСОБА_1 прийнято на службу до Служби судової охорони, як переможця конкурсу на посаду заступника начальника відділу фізичного захисту, організації безпеки суддів та підтримки Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області, з 13.05.2021; вислуга років, яка дає право на встановлення надбавки за стаж служби, станом на 13.05.2021 становить 00 років 00 місяців 01 день; встановлено до кінця 2021 року надбавку за особливості проходження служби в розмірі 42% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби.

Наказом керівника ТУ ССО від 15.07.2021 №334 о/с «По особовому складу» в зв`язку з проведенням організаційно-штатних заходів Позивача призначено головним спеціалістом (з охорони праці та пожежної безпеки) ТУ ССО.

Наказом керівника ТУ ССО від 02.06.2023 №280 о/с «По особовому складу» позивача призначено на вищу посаду в порядку просування по службі начальника відділу організації охорони та підтримання громадського порядку ТУ ССО.

Позивач звернувся до керівника ТУ ССО з рапортом від 05.04.2024, в якому просив зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони стаж (періоди) роботи в державних органах, зокрема: Рівненська районна державна адміністрація з 20.09.2002 по 13.08.2012 (9 років 10 місяців 24 дні); Державна податкова інспекція з 14.08.2012 по 27.01.2014 (1 рік 5 місяців 13 днів); Рівненська районна державна адміністрація з 03.02.2014 по 08.04.2014 (2 місяці 5 днів); Рівненська районна рада з 09.04.2014 по 24.02.2015 (10 місяців 15 днів); Рівненська районна державна адміністрація з 25.02.2015 по 22.12.2015 (11 місяців 27 днів); Рівненська районна рада з 23.12.2015 по 08.06.2018 (2 роки 05 місяців 16 днів); Головне управління Державної фіскальної служби у Рівненській області з 15.11.2018 по 08.10.2019 (10 місяців 3 дні). Всього 16 років 8 місяців 10 днів.

За результатами розгляду рапорту позивача, керівником ТУ ССО сформована відповідь від 14.05.2024, де зазначено, що переліки посад, про які ведеться мова в постанові Кабінету Міністрів України, були затверджені наказами Служби судової охорони від 24.10.2022 та від 01.12.2022 №№ 454, 519, та включають посади центрального органу управління Служби судової охорони; для зарахування до стажу періодів роботи немає підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив у зарахуванні до стажу служби в Службі судової охорони періоди роботи позивача в державних органах, оскільки згідно записів трудової книжки позивач має стаж роботи в державних органах. Стаж служби у Службі дає право на встановлення надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки, а, відтак, перерахунок грошового забезпечення позивача із застосуванням відповідного розміру надбавки за стаж служби з 01.01.2022. Враховуючи зарахування позивачу до стажу роботи періодів роботи в державних органах (16 років 8 місяців 10 днів), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача внести зміни до графіку відпусток позивача на 2024 рік, додавши дні додаткових оплачуваних відпусток за 2022-2024 роки відповідно до підпункту 3 пункту 3 розділу Х Положення №1052/0/15-19, оскільки стаж служби у Службі дає право на надання додаткової оплачуваної відпустки (пункт 5 розділу I Положення №1052/0/15-19).

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII) визначено, що Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Керівництво діяльністю Служби судової охорони здійснює Голова Служби судової охорони, який призначається на посаду за результатами відкритого конкурсу і звільняється з посади Вищою радою правосуддя. Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби. Структуру та штатну чисельність центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби судової охорони затверджує Голова Служби за погодженням з Державною судовою адміністрацією України. Територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (стаття 161 Закону).

Частиною 4 статті 163 Закону № 1402-VIII (в редакції Закону від 05.08.2018) передбачено, що до стажу служби у Службі судової охорони зараховується стаж служби в поліції, органах внутрішніх справ, військова служба в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.

З метою вдосконалення існуючого порядку зарахування до стажу служби у Службі судової охорони окремих періодів військової служби та служби в правоохоронних та інших державних органах, який дозволяє встановлювати співробітникам надбавки за стаж служби, а також надання їм додаткової оплачуваної відпустки, Верховною Радою України прийнято Закон України №1417-IX від 27.04.2021 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу працівників Служби судової охорони», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено статтею 162-1.

Так, відповідно до ст. 162-1 Закону № 1402-VIII, до працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.

Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

На державних службовців Служби судової охорони поширюється дія Закону України «Про державну службу». Посади державних службовців Служби судової охорони відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.

Повноваження керівника державної служби у Службі судової охорони здійснюють Голова Служби судової охорони та керівники територіальних підрозділів Служби судової охорони.

Трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони, регулюються законодавством України про працю.

Для захисту своїх прав та законних інтересів працівники Служби судової охорони можуть утворювати професійні об`єднання та професійні спілки відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Професійним спілкам співробітників Служби судової охорони та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь».

Також, статтю 163 Закону № 1402-VIII доповнено новою частиною, згідно якої на співробітників Служби судової охорони поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Порядок проведення службового розслідування стосовно співробітників Служби судової охорони та утворення дисциплінарних комісій, їх повноваження встановлюються Головою Служби судової охорони. Час проходження служби у Службі судової охорони зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

Статтею 164 Закону № 1402-VIII установлюються спеціальні звання співробітників Служби судової охорони.

Рішенням Вищої ради правосуддя 04.04.2019 №1052/0/15-19 «Про затвердження Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони», затверджено Положення, яке визначення порядок проходження громадянами України служби в Службі судової охорони (далі - Положення).

Положенням (із змінами, внесеними згідно з Рішенням Вищої ради правосуддя № 2236/0/15-21 від 18.11.2021) унормовано наступне.

Згідно з пунктом 5 розділу І Положення (зі змінами) час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах. Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей» (пункт 5 Положення).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що пункт 5 Положення містить бланкетну норму до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1999 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей».

Пунктом и частини першої статті 17 Закону №2262-ХІІ визначено, що особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, з статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.

Крім того, абзацом 12 пункту 1 Постанови № 393 передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.

Механізм виплати грошового забезпечення працівникам Служби судової охорони, визначено Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 (далі - Порядок №384).

Приписам даного Порядку №384, передбачено, що до щомісячних основних видів грошового забезпечення працівників ССО, серед іншого, належить надбавка за вислугу років (підпункт 3 пункту 5 розділу І Порядку №384).

Грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади, серед іншого, в територіальних орган Служби судової охорони. Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат (пункти 8, 9 розділу І Порядку №384).

Надбавка за стаж служби співробітникам виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 5 до Постанови № 289. Обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби співробітникам проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи співробітника та оголошується відповідним наказом Служби або територіального управління Служби в разі призначення (переміщення) на посаду та щороку станом на 1 січня. До вислуги років для виплати співробітникам надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постановою № 393 (пункти 17-19 розділу ІІ Порядку № 384).

З аналізу пункту 5 Положення, пунктів 17-19 Порядку № 384, пункту "и" частини першої статті 17 статті 17 Закону № 2262-XII та абзацу 12 пункту 1 Постанови №393 колегія суддів дійшла висновку, що даними нормами права визначено за особою право на зарахування до стажу в Службі судової охорони, стажу (часу) роботи в державних органах. При цьому, таке право закріплене в Законі № 2262-XII, порядок його підтвердження - Постановою №393, а порядок його реалізації - Порядком №384 та Положенням.

На час виникнення спірних правовідносин, перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах не затверджено.

Щодо відсутності переліку посад середнього і вищого складу, у разі переходу на які зараховується час роботи в державних органах.

Наказом Служби судової охорони від 05.12.2022 № 519 до вказаного вище Переліку внесено зміни, у зв`язку з чим останній викладено у новій редакції, а саме:

« 1. Перший заступник Голови Служби судової охорони, заступники Голови Служби судової охорони;

2. Начальники управлінь, відділів, служб, секторів та їх заступники центрального органу управління Служби судової охорони».

Колегія суддів погоджується з твердженнями відповідача про те, що перелік, затверджений наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 № 454 (зі змінами), включає лише керівні посади центрального органу управління Служби судової охорони.

У той же час, перелік посад середнього і вищого складу територіальних управлінь Служби судової охорони, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, станом на час виникнення спірних правовідносин, Головою Служби судової охорони не затверджено.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що за особою, у разі її переходу на службу до Служби судової охорони, зберігається право на зарахування до її стажу в Службі судової охорони, період (час) роботи в державних органах, що, у свою чергу, свідчить про безпідставність твердження Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області про те, що перелік, затверджений наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 № 454 (зі змінами), який включає лише керівні посади центрального органу управління Служби судової охорони, може слугувати підставою для відмови у зарахуванні спірного стажу позивача.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду сформував сталу судову практику під час вирішення питання щодо незатвердження державним органом списку посад, які зараховуються до стажу для обчислення вислуги років (постанови від 18.11.2019 у справі № 813/5876/15, від 20.09.2019 у справі № 813/904/15, від 04.10.2018 у справі № 819/1695/16 тощо). Зокрема, суд касаційної інстанції вказав, що Закон № 2262-XII для окремих категорій осіб передбачає гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення та затвердження списку посад. Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на встановлену державою гарантію для окремих категорій осіб як складової їхнього правового статусу, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Колегія суддів зазначає, що якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, у цьому випадку це надання для співробітників Служби судової охорони певних гарантій, а саме права на зарахування до вислуги років для призначення пенсії часу роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони за правилами, встановленими пунктом «и» частини першої статті 17 Закону № 2262-ХІІ, то держава, у цьому випадку в особі Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області, безпідставно, відступаючи від гарантованих позивачу прав та правомірних очікувань, не зарахувала до стажу службу в державних органах, як особі, на яку поширюється дія Закону № 2262-ХІІ.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях про те, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Відтак, реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення і затвердження списку посад.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги відповідача щодо відсутності затвердженого переліку посад, як на підставу відмови позивачу у зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії часу попередньої роботи в державних органах.

Як встановлено судом, до вислуги років для виплати співробітникам Служби судової охорони надбавки за стаж служби зараховуються періоди визначені Законом №2262-ХІІ та Постановою № 393 (пункт 19 розділу II Порядку № 384).

Відповідно до пункту «и» частини 1 статті 17 Закону № 2262-XII та абзацу 12 пункту 1 Постанови № 393, до стажу служби у Службі судової охорони зараховується час роботи в державних органах.

Водночас, статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , позивач має такий стаж роботи в державних органах та на таких посадах:

Рівненська районна державна адміністрація з 20.09.2002 по 13.08.2012 (9 років 10 місяців 24 дні) начальник управління економіки; Державна податкова інспекція з 14.08.2012 по 27.01.2014 (1 рік 5 місяців 13 днів) начальник Державної податкової інспекції у Рівненському районі; Рівненська районна державна адміністрація з 03.02.2014 по 08.04.2014 (2 місяці 5 днів) заступник голови райдержадміністрації; Рівненська районна рада з 09.04.2014 по 24.02.2015 заступник голови ради (10 місяців 15 днів); Рівненська районна державна адміністрація з 25.02.2015 по 22.12.2015 (11 місяців 27 днів) голова райдержадміністрації; Рівненська районна рада з 23.12.2015 по 08.06.2018 (2 роки 05 місяців 16 днів) голова ради; Головне управління Державної фіскальної служби у Рівненській області з 15.11.2018 по 08.10.2019 (10 місяців 3 дні).

Отже, стаж робити позивача в державних органах становить 16 років 8 місяців 10 днів.

На момент виникнення спірних правовідносин перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, ще не був затверджений.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача про те, що позивач не обіймав посад за переліком, затвердженим наказом Служби судової охорони «Про затвердження Переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах» №454 від 24.10.2022 з урахуванням наступного.

Верховний Суд, вирішуючи спори щодо призначення пенсій та зарахування стажу для осіб, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», неодноразово зазначав про те, що цей Закон для окремих категорій осіб передбачає гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення та затвердження списку посад. Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на встановлену державою гарантію для окремих категорій осіб як складової їхнього правового статусу, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Крім того, принцип юридичної визначеності, закріплений у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності - в даному випадку відсутність визначеного переліку посад середнього і вищого складу Служби судової охорони для обрахунку стажу.

Якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання для співробітників Служби судової охорони певних гарантій, а саме - реалізацію права на зарахування до вислуги років для призначення пенсії часу роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони за правилами, встановленими п. "и" ч. 1 ст. 17 Закону №2262-ХІІ, держава, в даному випадку в особі ТУССО, безпідставно, відступаючи від гарантованих позивачу прав та правомірних сподівань не зарахувала до стажу службу в державних органах особі, на яку поширюється дія Закону №2262-ХІІ.

Такі висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 14.08.2019 у справі №1740/2508/18, від 20.09.2019 у справі №813/904/15, від 18.11.2019 №813/5876/15.

Крім того, та обставина, що ОСОБА_1 в спірні періоди працював саме в державних органах, Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області не оспорює.

Колегія суддів зазначає, що не зарахування відповідачем зазначених періодів до стажу служби у Службі судової охорони суперечить приписами закону, а покликання відповідача на відсутність затвердженого переліку посад, як на підставу відмови позивачу у зарахуванні спірних періодів до стажу служби у Службі є необґрунтованим.

Також, безпідставними є покликання відповідача на наказ Служби судової охорони «Про затвердження Переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах» №454 від 24.10.2022, відповідно до якого позивач не обіймав посад за таким переліком, позаяк, з огляду на принцип дії нормативно-правових актів в часі, такий не існував на час виникнення спірних правовідносин та, відповідно, не поширює на них свою дію.

В даному контексті слід зазначити про те, що пунктом «и» частини 1 статті 17 Закону №2262-ХІІ передбачено зарахування відповідного попереднього часу роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони саме на посади середнього і вищого складу.

Щодо вимоги про зобов`язання виплачувати надбавку за стаж служби у Службі судової охорони, яка входить до щомісячних основних видів грошового забезпечення відповідно до підпункту 3 пункту 5 Розділу І Порядку №384 та додатку №5 Постанови №289 Кабінету міністрів України від 03.04.2019, з урахуванням стажу служби у Службі судової охорони 16 років 8 місяців 10 днів, то колегія суддів зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» від 03.04.2019 №289 затверджено, зокрема, Розміри надбавки за стаж служби співробітників Служби судової охорони згідно з додатком 5.

Пунктом 15 розділу I Порядку №384, грошове забезпечення, що належить до виплати співробітнику і своєчасно не виплачене або виплачене в меншому ніж належало розмірі, виплачується за весь період, протягом якого співробітник мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

За приписами пункту 23 розділу I Порядку №384, у разі підтвердження раніше невідомих та неврахованих в особових справах співробітників періодів служби, здійснюється перерахунок їх грошового забезпечення. Виплата співробітнику грошового забезпечення у розмірах, визначених за результатами такого перерахунку, здійснюється в порядку, визначеному пунктом 15 розділу І цього Положення, на підставі наказу Служби або територіального управління Служби.

Враховуючи зазначене, наявні підстави для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача із застосуванням відповідного розміру надбавки за стаж служби з 01.01.2022, з урахуванням вже виплачених сум.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача винести наказ та обчислити (оголосити) вислугу років, яка дає право на встановлення надбавки позивачу за стаж служби у Службі судової охорони, відповідно до пунктів 18, 19 Розділу II Порядку №384, з урахуванням стажу служби у Службі судової охорони 16 років 8 місяців 10 днів та внести зміни до графіку відпусток ОСОБА_1 на 2024 рік, додавши дні додаткових оплачуваних відпусток за 2022-2024 роки відповідно до підпункту 3 пункту 3 розділу Х Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони від 04.04.2019 №1052/0/15-19 (зі змінами), колегія суддів вважає таку вимогу передчасною, оскільки право позивача не порушено на даний час.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушення прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненні дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Колегія суддів зазначає, що у позовній заяві позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача. Однак, бездіяльність - це пасивна поведінка органу, яка виражається у формі невчинення дії, яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Відмова відповідача у зарахуванні стажу не може бути визнана як бездіяльність, оскільки на рапорт позивача відповідач здійснив активні дії - надав відповідь (лист), якою відмовив у зарахуванні стажу.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Також, колегія суддів зазначає, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії, і якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, під дискреційними повноваженнями розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення

Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації можливу поведінку (дії, бездіяльність) між альтернативами варіантами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Водночас, суб`єкт владних повноважень за даних (конкретних) фактичних обставин не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд.

Крім цього, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскільки відповідач протиправно відмовив у зарахуванні до стажу служби в Службі судової охорони періоди роботи позивача в державних органах, то таку відмову слід визнати протиправною; зобов`язати відповідача зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони ОСОБА_1 час попередньої роботи в державних органах: Рівненська районна державна адміністрація з 20.09.2002 по 13.08.2012 (9 років 10 місяців 24 дні), Державна податкова інспекція з 14.08.2012 по 27.01.2014 (1 рік 5 місяців 13 днів), Рівненська районна державна адміністрація з 03.02.2014 по 08.04.2014 (2 місяці 5 днів), Рівненська районна рада з 09.04.2014 по 24.02.2015 (10 місяців 15 днів), Рівненська районна державна адміністрація з 25.02.2015 по 22.12.2015 (11 місяців 27 днів), Рівненська районна рада з 23.12.2015 по 08.06.2018 (2 роки 05 місяців 16 днів), Головне управління Державної фіскальної служби у Рівненській області з 15.11.2018 по 08.10.2019 (10 місяців 3 дні); а всього 16 років 8 місяців 10 днів; зобов`язати відповідача виплачувати позивачу надбавку за стаж служби у Службі судової охорони, яка входить до щомісячних основних видів грошового забезпечення відповідно до підпункту 3 пункту 5 Розділу І Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони №384 та додатку № 5 Постанови Кабінету міністрів України від 03.04.2019 №289, з урахуванням стажу служби у Службі судової охорони 16 років 8 місяців 10 днів та здійснити перерахунок грошового забезпечення із застосуванням відповідного розміру надбавки за стаж служби з 01.01.2022, з урахуванням вже виплачених сум.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги частково складають підстави для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального закону, що призвело до помилкового вирішення справи в частині вимог, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення частини позовних вимог.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду в повному обсязі, виходячи із процесуальної неможливості усунути такі недоліки судового рішення шляхом його часткового скасування або зміни.

Керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області - задовольнити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі № 460/7005/24 - скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи в державних органах: Рівненська районна державна адміністрація з 20.09.2002 по 13.08.2012 (9 років 10 місяців 24 дні), Державна податкова інспекція з 14.08.2012 по 27.01.2014 (1 рік 5 місяців 13 днів), Рівненська районна державна адміністрація з 03.02.2014 по 08.04.2014 (2 місяці 5 днів), Рівненська районна рада з 09.04.2014 по 24.02.2015 (10 місяців 15 днів), Рівненська районна державна адміністрація з 25.02.2015 по 22.12.2015 (11 місяців 27 днів), Рівненська районна рада з 23.12.2015 по 08.06.2018 (2 роки 05 місяців 16 днів), Головне управління Державної фіскальної служби у Рівненській області з 15.11.2018 по 08.10.2019 (10 місяців 3 дні); всього разом: 16 років 8 місяців 10 днів.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони ОСОБА_1 час попередньої роботи в державних органах: Рівненська районна державна адміністрація з 20.09.2002 по 13.08.2012 (9 років 10 місяців 24 дні), Державна податкова інспекція з 14.08.2012 по 27.01.2014 (1 рік 5 місяців 13 днів), Рівненська районна державна адміністрація з 03.02.2014 по 08.04.2014 (2 місяці 5 днів), Рівненська районна рада з 09.04.2014 по 24.02.2015 (10 місяців 15 днів), Рівненська районна державна адміністрація з 25.02.2015 по 22.12.2015 (11 місяців 27 днів), Рівненська районна рада з 23.12.2015 по 08.06.2018 (2 роки 05 місяців 16 днів), Головне управління Державної фіскальної служби у Рівненській області з 15.11.2018 по 08.10.2019 (10 місяців 3 дні); всього разом: 16 років 8 місяців 10 днів.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області виплачувати ОСОБА_1 надбавку за стаж служби у Службі судової охорони, яка входить до щомісячних основних видів грошового забезпечення відповідно до підпункту 3 пункту 5 Розділу І Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони №384 та додатку № 5 Постанови Кабінету міністрів України від 03.04.2019 №289, з урахуванням стажу служби у Службі судової охорони 16 років 8 місяців 10 днів.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 із застосуванням відповідного розміру надбавки за стаж служби з 01.01.2022, з урахуванням вже виплачених сум.

В решті вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 10, ЄДРПОУ 43162140) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Р.Й. Коваль

О.Б. Заверуха

Повний текст постанови складено 23.12.2024