Ухвала

від 25.12.2024 по справі 320/10741/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 грудня 2024 року

Київ

справа № 320/10741/23

адміністративне провадження № К/990/49682/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №320/10741/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ЛУБРИКАНТС" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

23.12.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2024.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.10.2024 відмовив у задоволенні клопотання ГУ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження, залишив без руху апеляційну скаргу та запропонував апелянту протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення та документ про сплату судового збору.

Підставою для залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, стало те, що звернення до суду із апеляційною скаргою відбулось після спливу строку, встановленого для її подання. Суд зазначив, що в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт не навів жодних причин, а лише вказав, що копію оскаржуваного рішення було ним отримано та зареєстровано 15.04.2024. Водночас, вдруге апеляційну скаргу подано 08.10.2024. Апеляційний суд зауважив, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може вступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення і погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що внаслідок введення в Україні воєнного стану було здійснено переорієнтацію бюджетних видатків на військові цілі. Незважаючи на ці обставини (впровадження воєнного стану, звільнення працівників, велике навантаження на новопризначених працівників), ГУ ДПС вжито усіх заходів для своєчасного оскарження судових рішень, прийнятих не на користь держави.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, що на ГУ ДПС як на суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок із забезпечення безперебійного функціонування своїх підрозділів з метою своєчасного виконання відповідних напрямків роботи, в тому числі, і оскарження судових рішень у встановлені законом строки. Врахувавши викладене та оцінивши приведені апелянтом доводи, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність поважних та об`єктивних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що звернення до суду з апеляційною скаргою вперше відбулось в межах встановленого КАС України строку, повторно ж апеляційну скаргу подано в межах строку, визначеного частиною другою статті 299 КАС України (протягом одного року з дня складення повного тексту рішення). Зауважує, що пропуск строку на апеляційне оскарження зумовлений відсутністю достатнього фінансування на сплату судового збору, що підтверджується виписками з рахунку ГУ ДПС за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». Просить врахувати, що протягом строку апеляційного оскарження ним постійно вживались заходи із збільшення видатків на сплату судового збору шляхом направлення відповідних листів до ДПС України. Введення на території України воєнного стану також спричинило ускладнення в роботі як ГУ ДПС, так і органів казначейського обслуговування коштів. Також скаржник посилається на практику Верховного Суду щодо поновлення строку на апеляційне оскарження та приводить практику Європейського суду з прав людини щодо забезпечення доступу до суду.

Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що наведені скаржником причини пропуску строку є неповажними, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вперше подану апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою від 05.08.2024 і надано строк для усунення недоліку апеляційної скарги (надати документ про сплату судового збору); ухвалою від 03.09.2024 суд у задоволенні клопотання ГУ ДПС про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та повернув апеляційну скаргу скаржнику; повторно скаржник подав апеляційну скаргу 08.10.2024. Отже, між поверненням вперше поданої апеляційної скарги і поданням такої скарги повторно минуло більше одного місяця, що не може бути визнано розумним та оптимальним строком для реалізації права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою. Загальний строк, що минув з дня ухвалення рішення суду першої інстанції і до моменту подання повторної апеляційної скарги, становить понад сім місяців, що значно виходить за межі встановленого строку на апеляційне оскарження. Причин, які позбавляли ГУ ДПС можливості звернутися з апеляційною скаргою повторно у більш стислі строки скаржник не зазначає, натомість посилається на відсутність коштів.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.

Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 29.02.2024 (дата ухвалення рішення судом першої інстанції) і до 08.10.2024 (дата подання апеляційної скарги вдруге) ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ГУ ДПС не надало.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки зазначені скаржником причини пропуску строку визнані неповажними і на пропозицію суду ГУ ДПС не зазначило інших поважних причин пропуску строку. Відсутнє посилання на наявність таких і в касаційній скарзі.

Доводи скаржника, що апеляційна скарга подана в межах річного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, а тому суд апеляційної інстанції повинен був прийняти апеляційну скаргу до розгляду, є безпідставними, оскільки ця норма імперативно встановлює граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судового рішення суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів. Не встановлює ця норма і наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права протягом року оскаржувати судове рішення без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Посилання скаржника на постанови Верховного Суду, у яких суд дійшов висновку про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження у випадку, якщо повторне звернення з апеляційною скаргою у найкоротший строк після повернення попередньо поданої апеляційної скарги та з усуненням виявленого недоліку, який став підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки не стосується обставин, які мали місце у цій справі (звернення із апеляційною скаргою вдруге відбулося більше, ніж через місяць з дня постановлення ухвали про повернення попередньої поданої апеляційної скарги та без усунення недоліку, який слугував підставою для повернення попередньої апеляційної скарги).

Приведені витяги з рішень Європейського суду з прав людини, з огляду на їх зміст, не доводять наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №320/10741/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ЛУБРИКАНТС" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон В.В. Хохуляк В.П. Юрченко