Ухвала

від 26.12.2024 по справі 200/9176/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 грудня 2024 року

м. Київ

справа №200/9176/21

адміністративне провадження № К/990/49069/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у справі № 200/9176/21 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про стягнення коштів,

у с т а н о в и в :

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року та постановою Верховного Суду від 16 січня 2024 року, позов задоволено: стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за червень та вересень 2019 року в загальному розмірі 3733729 грн та пеню, нараховану на суму такої заборгованості, в розмірі 158218,93 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року, задоволено заяву Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду: зобов`язано відповідачів подати до 06 травня 2024 року звіт про виконання рішення суду у цій справі.

Зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988155, 49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, 1) подати до 06 травня 2024 року звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року в адміністративній справі №200/9176/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» до 1) Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, 2) Головного управління ДКС України у Дніпропетровській області про стягнення з Державного бюджету України заборгованості у сумі 3891947 грн. 93 коп.

08 квітня 2024 року від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до суду першої інстанції надійшло клопотання, в якому заявник просить зняти судовий контроль.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зняття судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 200/9176/21.

Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями щодо відмови у знятті судового контролю, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону на час її подання, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Реалізація судом повноважень щодо судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, регламентується положеннями статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів установила, що у спірній ситуації позивач оскаржує ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду за наслідками її перегляду, якими відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зняття судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі.

Частиною другою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пункті 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

При цьому, предмет розгляду оскаржуваної у цьому випадку ухвали охоплюється пунктом 25 (накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу) та пункту 30 (прийняття або відмови у прийнятті звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення) частини першої статті 294 цього Кодексу.

Наведений у частині другій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Отже, законодавцем визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх апеляційного перегляду, серед яких відсутня ухвала, яка є предметом оскарження у цій касаційній скарзі.

Також Суд звертає увагу на те, що у цій ситуації скаржнику було забезпечено належні процесуальні умови для реалізації основоположного права на апеляційний перегляд судового рішення, ухваленого в його справі, яке гарантоване статтею 129 Конституції України. Водночас касаційне оскарження вказаного судового рішення положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не допускається.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v.Croatia), №40160/12) вказав на обмеженість доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], №36760/06, п. 230, ЄСПЛ 2012). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (див. рішення у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», п. 45; рішення у справі «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії», п. 37; рішення у справі «Козліца проти Хорватії» (Kozlica v. Croatia), п. 32; рішення у справі «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia), п. 29).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що позивачем оскаржується ухвала суду першої інстанції про встановлення судового контролю (пункт 25 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України), яка відповідно до частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у справі № 200/9176/21 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про стягнення коштів.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко