Ухвала

від 26.12.2024 по справі 754/1438/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 754/1438/23

провадження № 61-16908ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Приватне підприємство «Кристал Авто», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, за участю Деснянської окружної прокуратури міста Києва, про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2024 року через підсистему Електронний суд ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду міста Києва

від 15 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року у справі № 754/1438/23.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

І. Щодо зазначення у касаційній скарзі відомостей про учасників справи та надання доказів надсилання учасникам справи копій документів, поданих до суду в електронній формі

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Відповідно до оскаржених судових рішень, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Деснянська окружна прокуратура міста Києва була допущена до участі у розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанції, однак у касаційній скарзі відповідні відомості щодо неї не зазначено.

Сама по собі незгода заявника із допуском прокуратури до участі у справі, не є підставою для не зазначення відповідних відомостей щодо неї у касаційній скарзі.

Вказані недоліки мають бути усунені шляхом подання уточненої касаційної скарги із зазначенням у ній відомостей, передбачених у пункті 3 частини другої статті 392 ЦПК України щодо всіх учасників справи.

У разі подання уточненої касаційної скарги через підсистему Електронний суд заявник має надати докази надсилання копії касаційної скарги до електронних кабінетів іншим учасникам справи або докази надсилання копії касаційної скарги листом з описом вкладення іншим учасникам справи, які не зареєстровані в системі Електронний суд.

У разі подання уточненої касаційної скарги засобами поштового зв`язку, копії скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до положень пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

ІІ. Щодо сплати судового збору

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги до касаційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, відповідно до якого просив визнати за ним право власності за набувальною давністю на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:62:206:0051) площею

130 кв.м, на АДРЕСА_1 .

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.

В поданій касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржені судові рішення, ухваливши нове - про задоволення позову.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю такого майна.

Отже судовий збір за подану касаційну скаргу має бути сплачено за вимоги майнового характеру з урахуванням вартості спірного майна.

У розпорядженні Верховного Суду наразі відсутні відомості про вартість спірного нерухомого майна, а саме земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням наведеного судовий збір за подану касаційну скарги становить 1 відсоток ціни позову (вартості спірного майна), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 200% х 0,8.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Також Верховний Суд звертає увагу заявника, що за загальним правилом судові рішення у справах з ціною позову, яка не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (757 000 грн у 2024 році) касаційному оскарженню не підлягають (частина третя статті 389 ЦПК України).

До касаційної скарги додано копію посвідчення ОСОБА_1 серії

НОМЕР_1 від 28 жовтня 1999 року, згідно якої заявник має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом із тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України

від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).

У розглядуваній справі ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки заявлені ним вимоги про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю не пов`язані із захистом прав, наданих законом учаснику бойових дій.

Деснянський районний суд міста Києва, залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_1 , ухвалою від 06 лютого 2023 року визначив розмір судового збору за ставкою - 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 13 420 грн.

Згідно із відомостями, наявними в підсистемі Електронний суд ОСОБА_1 на виконання вимог вказаної ухвали сплатив судовий збір за подання позову у розмірі 13 420 грн.

Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом:

1) подання уточненої касаційної скарги із зазначенням у ній відомостей, передбачених у пункті 3 частини другої статті 392 ЦПК України щодо всіх учасників справи, у тому числі Деснянської окружної прокуратури міста Києва. До касаційної скарги поданої в електронній формі мають бути додані докази її надіслання іншим учасникам справи.;

2) надання документу, що підтверджує сплату судового збору з урахуванням роз`яснень, викладених у цій ухвалі.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року у справі № 754/1438/23 залишити без руху.

Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Шипович