Ухвала

від 23.12.2024 по справі 824/100/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а,inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 824/100/24 Головуючий у І інстанції суддя Яворський М.А.

провадження № 22-ск/824/49/24

У Х В А Л А

іменем України

23 грудня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Яворського М.А. при секретарі Русан А.М., розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Києві заяву адвоката ОСОБА_1, яка діє в інтересах компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1), про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі НОМЕР_1 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення неустойки в розмірі ІНФОРМАЦІЯ_4 та штрафу у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_5 за несвоєчасну поставку товарів, та відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, включаючи реєстраційний збір,-

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) - ОСОБА_1, про скасування рішення МКАС при ТПП України від ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі НОМЕР_1 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення неустойки в розмірі ІНФОРМАЦІЯ_4 та штрафу у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_5 за несвоєчасну поставку товарів, та відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, включаючи реєстраційний збір.

Заяву мотивовано тим, що дане рішення прийняте в порушення вимог Регламенту МКАС при ТПП України та Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», а також поза межами компетенції МКАС при ТПП України, оскільки між сторонами не укладалась арбітражна угода, тобто відсутнє арбітражне застереження щодо передання такого спору на розгляд до МКАС при ТПП України.

Вказує, що у ІНФОРМАЦІЯ_7 між сторонами відбулися перемовини з питань постачання ІНФОРМАЦІЯ_6.

В рамках переговорного процесу відповідачем направлялася електронною поштою скан-копія попередньо підписаного заявником проєкту Договору № НОМЕР_3 та додатків до нього. Однак, зазначає, що це був лише проєкт, а не узгоджена сторонами остаточна редакція Договору, оскільки сторони не підписали Договір, як того вимагали положення п.11.3. Разом з тим, ні у заявника, ні у ІНФОРМАЦІЯ_3 не існує оригіналу такого Договору.

Зазначає, зі змісту тексту вищевказаного проєкту Договору вбачається, що він передбачає обов`язкове його підписання обома сторонами в двох оригінальних примірниках. Відтак, лише підписання обома сторонами оригіналу такого Договору свідчило б про те, що обидві сторони погодилися з усіма положеннями, викладеними в Договорі, в тому числі і погодилися з текстом арбітражного застереження.

Вказує, враховуючи ситуацію, яка відбувалася в Україні, сторони, на той момент, в питанні здійснення постачання ІНФОРМАЦІЯ_6 керувалися усними домовленостями щодо асортименту, місця поставки, кількості товару.

В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_3 оплатило, а відповідач поставив ІНФОРМАЦІЯ_6, про що представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 підписано відповідні акти приймання-передачі без будь-яких зауважень з їхньої сторони.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вказує, що Договір НОМЕР_2, проєкт якого містив текст арбітражного застереження, всупереч положенням законодавства України та п. 11.3. проєкту Договору, не підписано оригінальними підписами сторін та не було укладено у письмовій формі. Отже, арбітражна угода у вигляді арбітражного застереження в контракті не була укладена сторонами, що свідчить про відсутність компетенції МКАС при ТПП України для розгляду вказаного спору та є підставою для скасування рішення МКАС, що було прийнято ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі № НОМЕР_4.

Представник відповідача також наголошує, що твердження МКАС при ТПП України про те, що арбітражна угода може бути укладена шляхом обміну різними видами електронних повідомлень, в тому числі месенджерами, такими як «WhatsApp», не стосується взаємовідносин, які виникли між ІНФОРМАЦІЯ_3 та компанією ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) і не свідчить про наявність у арбітражного суду компетенції щодо розгляду даного спору.

Враховуючи викладене, представник компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) - ОСОБА_1 просить скасувати рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі № НОМЕР_4.

17 грудня 2024 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_2 на адресу апеляційного суду надійшли заперечення, у яких останній вказує, що твердження відповідача про те, що оскільки арбітражна угода між сторонами міститься в Договорі поставки № НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_8 у формі арбітражного застереження, то до арбітражної угоди застосовуються ті самі вимоги щодо форми та укладення, що і до Договору, є хибним.

Вказує, договір та арбітражне застереження мають різну правову природу та регулювання.

Посилаючись на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 26 липня 2023 року у справі №824/123/22, від 04 березня 2024 року у справі №824/97/22, від 21 березня 2024 року у справі №824/99/22 зазначає, що арбітражна угода - це процесуальний договір, хоча й може міститися в приватно-правовому договорі.

Відтак, арбітражна угода по своїй суті є процесуальним договором, для якого встановлюється спеціальний порядок визнання недійсним, а також застосовуються спеціальні норми щодо регулювання питань форми арбітражної угоди. На підставі цього, представник відповідача помилково застосовує до арбітражної угоди норми Цивільного Кодексу України щодо форми, порядку укладення, дійсності/недійсності правочинів, оскільки зазначені питання щодо арбітражної угоди регулюються Нью-Йоркською Конвенцією, Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Відповідно до вищевказаних нормативно-правових актів арбітражна угода укладається в письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі шляхом обміну листами, електронними повідомленнями.

На підставі вищевикладеного, вважає, що Договір № НОМЕР_3 та арбітражне застереження, що міститься в ньому, є укладеним належним чином, з дотриманням всіх вимог, є дійсними та визнаними сторонами, тому дане рішення прийняте в межах компетенції МКАС при ТПП України.

Звертає увагу суду, що відповідач не заперечує того, що ним було підписано Договір № НОМЕР_3. Відповідач посилався на нього в своїх листах та документах. Представник відповідача під час приймального контролю товару підписував відповідні документи, які мали чітке посилання на вищевказаний Договір. Більше того, обидві сторони Договору вчиняли дії направлені на його виконання, що спростовує твердження представника відповідача, що Договір № НОМЕР_3 є неукладеним.

Враховуючи викладене, представник ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_2 просить рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі НОМЕР_1 залишити без змін, а заяву компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - без задоволення.

При розгляді справи представник компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ), адвокат ОСОБА_1 підтримала подану заяву та просила скасувати рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі № НОМЕР_4, посилаючись на необґрунтованості висновків викладених у оскаржуваному рішенні МКАС при ТПП України.

Посилалася на те, що між сторонами не укладалась арбітражна угода, відтак відсутнє і арбітражне застереження щодо передання такого спору на розгляд до МКАС при ТПП України. Вказувала, відповідачем направлялася електронною поштою скан-копія попередньо підписаного заявником проєкту Договору № НОМЕР_3 та додатків до нього. Однак, це був лише проєкт, а не узгоджена сторонами остаточна редакція Договору, оскільки сторони не підписали Договір, як того вимагали положення п.11.3. Разом з тим, наголошувала, зі змісту тексту вищевказаного проєкту Договору вбачається, що він передбачає обов`язкове його підписання обома сторонами в двох оригінальних примірниках. Відтак, лише підписання обома сторонами оригіналу такого Договору свідчило б про те, що обидві сторони погодилися з усіма положеннями, викладеними в Договорі, в тому числі і погодилися з текстом арбітражного застереження.

При розгляді справи в Київському апеляційному суді як суді першої інстанції представники позивача у справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечили щодо доводів, викладених у поданій заяві, мотивували свої заперечення тим, що є хибним твердження відповідача про те, що оскільки арбітражна угода між сторонами міститься в Договорі поставки № НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_8 у формі арбітражного застереження, то до арбітражної угоди застосовуються ті самі вимоги щодо форми та укладення, що і до Договору. Вказували, що арбітражна угода укладається в письмовій формі та угода вважається укладеною в письмовій формі шляхом обміну листами, електронними повідомленнями. Разом з тим, зазначають, відповідач посилався на вищевказаний Договір в своїх листах та документах. Представник відповідача під час приймального контролю товару підписував відповідні документи, які мали чітке посилання на вищевказаний Договір. Більше того, оскільки обидві сторони Договору вчиняли дії, направлені на його виконання, то такий Договір та арбітражне застереження до нього є укладеними. Тому, просили рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі НОМЕР_1 залишити без змін, а заяву компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - без задоволення.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представника компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ), адвоката ОСОБА_1 та представників ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, дослідивши матеріали даної справи та матеріали справи НОМЕР_1 розглянутої МКАС при ТПП України, Київський апеляційний суд як суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви та залишення без змін рішення арбітражного суду, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 та компанія ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 )уклали договір поставки № НОМЕР_3, відповідно до умов якого компанія ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 )як постачальник зобов`язалося передати у встановлений строк партію (партії) товару у власність ІНФОРМАЦІЯ_3 як покупця, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Постановою МКАС при ТПП України від ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі НОМЕР_1, винесеною у складі одноосібного арбітру пані ОСОБА_4 , був задоволений позов ІНФОРМАЦІЯ_3. Стягнуто з компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 як неустойка за несвоєчасну поставку Товару за Договором. Стягнуто з компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_9 як штраф за прострочення доставки Товару за Договором, більш, ніж 30 днів та ІНФОРМАЦІЯ_10 в рахунок відшкодування арбітражного збору, а всього: ІНФОРМАЦІЯ_11.

Відповідно до ч. 1 ст. 454 ЦПК України сторони мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Відповідно до ч. 1 ст. 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Частиною 2 вказаної статті визначено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо:

1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що:

а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або

б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або

в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або

г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або

2) суд визначить, що:

а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або

б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Аналогічні положення містяться у ч. 2 ст. 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Оскарження постанов міжнародного комерційного арбітражу про наявність у нього компетенції, винесених з питання попереднього характеру, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється в порядку, передбаченому цим розділом, з особливостями, встановленими міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж" (ст. 461 ЦПК України).

ІНФОРМАЦІЯ_3 звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України на підставі арбітражної угоди, що викладена у формі арбітражного застереження у п. 10 договору поставки НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_8, яким визначено, що усі спори, розбіжності чи вимоги, які виникають із цього договору або у зв`язку з ним, у тому числі щодо його укладення, тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України згідно з його Регламентом.

Спір між сторонами виник з договірних відносин, які мають комерційний характер, він відповідає предметній і суб`єктній юрисдикції міжнародного комерційного арбітражу. Зважаючи на положення п.10 договору поставки НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_12 Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України обґрунтовано визнав себе компетентним розглядати даний спір.

Ініціюючи питання оскарження ухваленої у спорі постанови МКАС представник компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) посилалася на відсутність арбітражної угоди між ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та ІНФОРМАЦІЯ_3.

За результатами розгляду заяви компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) суд дійшов висновку про недоведеність недійсності арбітражного застереження у договорі поставки.

Частина 1-2 статті II Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10.06.1958 (далі - Нью-Йоркська Конвенція), яка набула чинності для України 10 січня 1961 року та імплементована у законодавство України, встановлює, що кожна Договірна Держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які спори, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-яким конкретним договірним чи іншим правовідношенням, об`єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду. Термін "письмова угода" включає арбітражне застереження в договорі, або арбітражну угоду, підписану сторонами, або що міститься в обміні листами чи телеграмами.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди. Арбітражна угода укладається в письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або міститься у проспекті цінних паперів (рішенні про емісію цінних паперів), що передбачає призначення адміністратора за випуском облігацій, або укладена шляхом обміну листами, електронними повідомленнями, якщо інформація, що міститься в них, є доступною для подальшого використання, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електрозв`язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, або шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, в яких одна із сторін стверджує наявність угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання в угоді на документ, що містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що угода укладена в письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане застереження частиною угоди.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Згідно із статтею 81 Господарського кодексу (далі - ГК) України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом (далі - ЦК) України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу (частина друга статті 184 ГК України).

Статтею 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення цього виду договорів. Проєкт договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проєкт договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проєкт договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України. Отже, договори між юридичними особами повинні вчинятись в письмовій формі, при цьому правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо зміст правочину, воля сторін зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі електронних, за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то він також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, за умови, якщо він підписаний його стороною (постанова Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року в cправі № 914/249/21).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

За змістом частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 7 Закону про МКАС арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Арбітражна угода укладається в письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або міститься у проспекті цінних паперів (рішенні про емісію цінних паперів), що передбачає призначення адміністратора за випуском облігацій, або укладена шляхом обміну листами, електронними повідомленнями, якщо інформація, що міститься в них, є доступною для подальшого використання, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електрозв`язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, або шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, в яких одна із сторін стверджує наявність угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання в угоді на документ, що містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що угода укладена в письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане застереження частиною угоди.

Згідно зі статтею 4 Регламенту МКАС при ТТП України, затвердженого рішенням Президії ТПП України від 27 липня 2017 року № 25(6), МКАС приймає до свого розгляду спори за наявності письмової угоди (домовленості) між сторонами про передачу йому усіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між сторонами у зв`язку із будь-якими конкретними правовідносинами незалежно від того, мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в договорі або у вигляді окремої угоди.

Арбітражна угода укладається у письмовій формі. Угода вважається укладеною у письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, електронними повідомленнями, якщо інформація, яка міститься у них, доступна для подальшого використання, повідомленнями по телетайпу, телеграфу, факсу або з використанням інших засобів електрозв`язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, а також шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, у яких одна із сторін стверджує про наявність арбітражної угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання у договорі на документ, який містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що договір укладено у письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане застереження частиною договору.

Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до МКАС та/або сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

Арбітражне застереження, що є частиною договору, повинно трактуватися як угода, яка не залежить від інших умов договору. Винесення рішення складом Арбітражного суду про недійсність договору не тягне за собою в силу закону недійсність арбітражного застереження.

Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності (частина третя статті 22 Господарського процесуального кодексу України).

Нью-Йоркська конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року передбачає, що кожна договірна держава визнає арбітражну угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які суперечки, які виникають або можуть виникнути між ними у зв`язку з якими-небудь конкретними договірними або іншими правовідносинами, об`єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Термін «письмова угода» включає арбітражне застереження в договорі, або арбітражну угоду, підписану сторонами, або що міститься в обміні листами чи телеграмами.

Зазначений обов`язок визнання арбітражної угоди вимагає від суду також тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності (принцип імунітету та автономії арбітражної угоди).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 липня 2023 року в справі № 824/140/22 (провадження № 61-2953ав23), від 18 січня 2024 року в справі № 824/99/23 (провадження № 61-14919ав23).

Договір поставки від ІНФОРМАЦІЯ_8 № НОМЕР_3, укладений між ІНФОРМАЦІЯ_3 та компанією ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ), містить арбітражне застереження у розділі 10 «Вирішення спорів і застосовне право». Договір укладено шляхом обміну скан-копіями за допомогою електронного засобу зв`язку. Наявна в матеріалах справи № НОМЕР_4 скан-копія такого договору містить підписи сторін, зокрема директора компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_5.

Отже, воля сторін, у тому числі щодо арбітражного застереження, виражена за допомогою технічного засобу зв`язку, у позовній заяві ІНФОРМАЦІЯ_3 стверджувало про наявність угоди про передачу справи на розгляд МКАС при ТПП України, а компанія ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 )у відзиві на позов хоч і заперечувала щодо укладення вказаного договору ( п. Х.3, та п. ХІ рішення МКАС при ТПП України) однак арбітражний суд у своєму рішенні ( п. 456 -474) надав відповідної оцінки вказаним запереченням відповідача та наявності компетенції у МКАС щодо розгляду вказаної справи (а.с. 125-127 т.1).

Відповідно до статті 34 Закону про МКАС та підпункту «а» пункту 1 частини другої статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо, сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що арбітражна угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували.

Доказів недійсності арбітражного застереження компанія ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) не надала. Оспорювана арбітражна угода у вигляді арбітражного застереження у договорі відповідає критерію письмової форми укладення, оскільки міститься в документі, підписаному сторонами, та укладена шляхом обміну листами (електронними повідомленнями).

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09 лютого 2023 року в справі № 824/269/21 (провадження № 61-12901ав22).

Крім того із матеріалів справи вбачається, що у відповіді на претензію № НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_13 компанія ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) зазначає лише про строки виконання зобов`язання з поставки товарів. Проте, нічого не вказуючи щодо не укладення Договору № НОМЕР_3, на підставі чого, як вказує відповідач, відсутня арбітражна угода та арбітражне застереження щодо передання такого спору на розгляд до МКАС при ТПП України. Навпаки, відповідач визнав факт укладення Договору та Додаткових угод до нього.

Відтак компанія ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) не спростовувало виникнення з ІНФОРМАЦІЯ_3 правовідносин за договором поставки № НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_8.

В ході розгляду справи встановлено, що обидві сторони договору поставки НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_8 вчиняли дії на його виконання, укладали до договору додаткові угоди. Відтак, сторони виконували свої зобов`язання з чітким посиланням на Договір НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_8. Відповідач виставляв рахунок на оплату за Договором та отримав оплату за Договором із чітким посиланням на нього.

Так, виконання договору підтверджується актами приймання-передачі, які підписані представником ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та містять посилання на договір поставки НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_8 та додаткові угоди до нього.

Замовником перераховано компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) в рахунок оплати товару за договором поставки НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_8 кошти в сумі ІНФОРМАЦІЯ_14, що підтверджується рахунком до Договору Постачання НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_8, від ІНФОРМАЦІЯ_15, який підписано представником ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1).

Вказані обставини ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )не спростовувало.

Відтак, слід вважати, що договір поставки НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_8 був укладений у формі, узгодженій сторонами у їхній практиці, яка діяла у відповідний період, а арбітражна угода, що міститься в пункті 10 договору відповідає вимогам терміну "угода в письмовій формі", зазначеному в статті ІІ Конвенції Організації Об`єднаних Націй про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року, статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж". Разом з тим, відповідно до вищевказаної статті, угода вважається укладеною в письмовій формі шляхом обміну листами, електронними повідомленнями.

Судом не встановлено підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу, визначених ч. 2 ст. 459 ЦПК України, ч. 2 ст. 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_1, яка діє в інтересах ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1), про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі НОМЕР_1 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення неустойки в розмірі ІНФОРМАЦІЯ_4 та штрафу у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_5 за несвоєчасну поставку товарів, та відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, включаючи реєстраційний збір, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 459-461 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) адвоката ОСОБА_1, про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі НОМЕР_1 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення неустойки в розмірі ІНФОРМАЦІЯ_4 та штрафу у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_5 за несвоєчасну поставку товарів, та відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, включаючи реєстраційний збір, відмовити.

Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі НОМЕР_1, залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до цього суду. У разі, якщо ухвала не буде оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, вона набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Текст ухвали складено 26 грудня 2024 року.

Суддя Київського

апеляційного суду М.А.Яворський