Рішення

від 20.12.2024 по справі 742/2955/24

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/960/24

Єдиний унікальний № 742/2955/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретарів судових засідань Шептун В.В.,Сороки Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад та територій України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державне підприємство «Південна залізниця», Линовицька селищна рада Прилуцького району Чернігівської області та Акціонерне товариство «Українська залізниця» про скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації прав,

установив:

Представник позивачазвернувся досуду зпозовом доМіністерства розвитку громад та територій України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Державне підприємство «Південна залізниця» про скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації прав.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 належить на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 11.03.2010 на підставі розпорядження №1 від 01.02.2010 року Гребінківського будівельно-монтажного експлуатаційного управління. На підставі зазначеного правовстановлюючого документа, 12.03.2010 рішенням державного реєстратора про реєстрацію права власності Комунального підприємства «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради, зареєстроване право власності позивача на житловий будинок в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25547973 від 12.03.2010. Згідно зазначених Свідоцтва та Витягу, позивач є власником вказаного житлового будинку і право власності є належним чином зареєстрованим в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, в порядку, який діяв на момент виникнення і реєстрації права власності. Маючи намір відчужити належний житловий будинок, позивач звернувся до приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Бич В.М. для укладення та нотаріального посвідчення договору. 25.03.2024 при перевірці нотаріусом інформації щодо належності позивачу житлового будинку на праві власності було виявлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстровано право власності на один і то й же об`єкт нерухомого майна, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 , за різними суб`єктами. Так, згідно Інформаційної довідки №371242197 від 25.03.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, в розділі «Відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно» власником житлового будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 22100902, є позивач, на підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_1 , 11.03.2010 року, Гребінківське будівельно-монтажне експлуатаційне управління, дата прийняття рішення і внесення запису 12.03.2010. А згідно розділу «Відомості з Державного реєстру речових прав», власником житлового будинку АДРЕСА_1 за реєстраційним номером 462962974241 є Держава в особі Міністерства інфраструктури України, код ЄДРПОУ 37472062, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 , виданого 12.02.2008 Линовицькою селищною радою Прилуцького району Чернігівської області, а підставою внесення запису до реєстру було рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державного реєстратора Левченко Тетяни Миколаївни Реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області, індексний номер 16075124 від 26.09.2014. Отже, достовірно підтверджується, що власниками житлового будинку АДРЕСА_1 , є два різні суб`єкти, зокрема позивач, право власності якого зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 12.03.2010, та відповідач Міністерство розвитку громад та територій України, право власності якого зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 26.09.2014. За наведених обставин право власності позивача на житловий будинок є порушеним і позивач змушений звернутись до суду за його захистом. Позивач вважає, що рішення державного реєстратора Левченко Т.М. Реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області, індексний номер 16075124 від 26.09.2014 прийняте з порушенням закону, відповідно підлягає скасуванню, речове право власності відповідача на житловий будинок - припиненню.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке відкладено до 09.07.2024.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 09.07.2024 задоволено заяву представника Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Залучено до участі в справі за позовом ОСОБА_1 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Линовицьку селищну раду Прилуцького району Чернігівської області та АТ «Українська залізниця». Підготовче засідання відкладено.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.10.2024 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано з КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» оригінал інвентарної справи на житловий будинок АДРЕСА_1 . Відкладено підготовче засідання.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27.11.2024 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, проте його представник адвокат Чередніченко О.М. заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити посилаючись на обставини викладені у позові та додаткових поясненнях.

Крім того, представник позивача подав до суду заяву про подання доказів понесених у зв`язку з розглядом справи в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнала в повному обсязі, просила суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

Відповідно до відзиву на позов відповідач зазначає, що в наявних у Міністерстві станом на дату подання відзиву документів вбачається, що право власності держави в особі Міністерства на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (далі - майно) виникло на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 , виданого 12.02.2008 Линовицькою селищною радою Прилуцького району Чернігівської області. Майно знаходиться в господарському віданні державного підприємства «Південна залізниця» (далі - ДП «Південна залізниця»), що підтверджується зокрема Інформацією від 04.08.2020 №218920724 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо майна. Листом АТ «Укрзалізниця» від 27.06.2024 №ЦЦК-12/30 надано Міністерству інформацію про те, що копії правовстановлюючих документів на майно: свідоцтво про право власності, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, технічний паспорт відповідно до акта приймання-передачі правовстановлюючих документів та технічної документації на об`єкти нерухомого майна було передано від структурного підрозділу регіональної філії «Південна залізниця» до виробничого підрозділу «Кременчуцьке територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд», у подальшому реорганізованому у виробничий структурний підрозділ «Харківська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця» (далі - ВСП «Харківська дирекція» філії БМЕС). Станом на 01.01.2024 дане майно має інвентаризаційну картку обліку та обліковується на балансі ВСП «Харківська дирекція» філії БМЕС АТ «Укрзалізниця» та має інвентарний номер 8950101006779. А отже майно станом на сьогодні обліковується як державне та перебуває у державній власності. При цьому відповідно до наданих вищевказаним листом АТ «Укрзалізниця» документів, згідно з пунктом 25 Переліку майна виробничого підрозділу «Гребінківське будівельно-монтажне експлуатаційне управління», яке передається з балансу регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» та яким наділяється філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» ПАТ «Укрзалізниця» станом на 01.04.2017, який є додатком до наказу ПАТ «Укрзалізниця» від 21.11.2018 №731, вбачається, що майном, попереднім балансоутримувачем якого було БМЕУ-8 РФ «Півд.залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» наділено філію «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» ПАТ «Укрзалізниця».

З наданих позивачем, а також ДП «Південна залізниця» до суду Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається вказаний Реєстр містить два записи стосовно правового режиму державної власності та приватної власності. При цьому режим державного майна зареєстровано у 2008 році, а приватної - у 2010 році. Зважаючи на те, що згідно наданої позивачем інформації відомості про право власності позивача підтверджують «Відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно», звертає увагу на норми Порядку ведення реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 №7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003р. за №67/7388 (чинного станом на дату внесення запису про право власності позивача (далі - Порядок), відповідно до пункту 3.1 розділу ІІІ якого внесення записів до Реєстру прав проводилося реєстратором бюро технічної інвентаризації після пошуку інформації в Реєстрі прав шляхом відкриття: розділу Реєстру прав та/або внесення записів до розділу Реєстру прав; редагування запису або скасування запису розділу Реєстру прав; закриття розділу Реєстру прав.

Таким чином, у випадку правомірного отримання позивачем майна у приватну власність розділ права державної власності Мінінфраструктури на майно підлягав редагуванню, скасуванню та закриттю. Водночас, ні надана позивачем Інформація з Державного реєстру, ні надана ДП «Південна залізниця» інформація відомостей про закриття (скасування) розділу права державної власності на майно не містять, а отже такий розділ був відкритим, що підтверджує законність перереєстрації такого права державної власності у 2014 році. А отже можна стверджувати про те, що запис про право державної власності у Реєстрі не скасовано, розділ є відкритим, у зв`язку із чим державним реєстратором у 2014 році не було допущено порушень при реєстрації права державної власності на майно за Мінінфраструктури. Міністерством зареєстровано в установленому порядку право державної власності на майно до 2014 року. У 2014 році при реєстрації державного майна лише підтверджено право власності Міністерства на це майно, адже проведення реєстраційній дій стосовно майна не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності. Таким чином, власне помилковими є обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 обґрунтовані помилковістю дій Міністерства при реєстрації майна.

Вказує, що усі майнові права та обов`язки ДП «Південна залізниця» з 01.12.2015 перейшли до правонаступника ПАТ «Укрзалізниця» (АТ «Укрзалізниця»). Разом з тим, Мінінфраструктури не вбачає жодних помилкових дій жодного з органів, які були задіяні у реєстрації майна у 2014 році та вважає, що жодних порушень прав позивача допущено не було, а саму реєстрацію проведено на підставі чинних належних достовірних документів, якими підтверджується право державної власності Міністерства на майно.

Звертають увагу суду на те, що з наданої позивачем Інформаційної довідки, а також копій свідоцтв про право власності вбачається, що Мінінфраструктури на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 , виданого 12.02.2008 Лановицькою селищною радою Прилуцького району Чернігівської області зареєстровано право власності на житловий будинок А-1, сарай Б-1, загальною площею 108,1, позивачем же на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 , виданий 11.03.2010 Гребінківським будівельно-монтажним експлуатаційним управлінням зареєстровано право власності на будинок АДРЕСА_1 загальною площею 108,1 кв. м., житловою площею 44,7 кв.м. Отже право державної власності зареєстровано на майно, що має складові - будинок і сарай, позивачем же зареєстровано право приватної власності лише на будинок, проте метраж якого повністю співпадає з метражем складових майна Міністерства.

Заявляючи позовні вимоги позивач фактично оскаржує дії державного реєстратора Левченко Т.М. Реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області, водночас позовні вимоги заявляє до Мінінфраструктури та не залучає до участі у справі державного реєстратора жодного співвідповідача. Тому вважають невірним визначення позивачем суб`єктного складу спірних правовідносин, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи такими твердженнями вимоги щодо скасування державної реєстрації права державної власності позивачем жодним чином не зазначено якими саме діями Міністерства як відповідача порушено права позивача, а власне жодних порушень Міністерства у спірних правовідносинах не вбачається. За таких умов, обраний позивачем спосіб захисту через скасування реєстраційних дій на майно не може вважатись ефективним, адже майно має статус державного і станом на сьогодні, Мінінфраструктури набуло право державної власності на майно законно та раніше позивача. Вимога про скасування такого рішення після внесення на його підставі відповідних відомостей (записів) до Державного реєстру прав не відповідає належному способу захисту.

Представник третьої особи Линовицької селищної ради в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судових засідань неодноразово повідомлявся належним чином.

Представник третіх осіб ДП «Південна залізниця» та Акціонерне товариство «Українська залізниця» в судовому засіданні заперечив з приводу заявлених вимог, посилаючись на обставини, викладені у письмових поясненнях.

Відповідно до письмових пояснень зазначають, що до позовної заяви було додано Інформацію з Державного реєстру речових драв на нерухоме майно, відповідно до яких в розділі «Відомості з Реєстру прав власності нерухомого майна» власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 11.03.2010 Гребінківське будівельно-монтажне експлуатаційне управління; дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 12.03.2010. В той же час відповідно до вище зазначеної Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в розділі «Відомості з Державного реєстру речових прав» зазначено, що власником житлового будинку АДРЕСА_1 є Держава в особі Міністерства інфраструктури України, правовий режим майна: об`єкт знаходиться в господарському віданні державного підприємства «Південна залізниця», на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 , виданого 12.02.2008 Линовицькою селищною радою Прилуцького району Чернігівської області, дата державної реєстрації 26.09.2014. Отже, на зазначене вище нерухоме майно позивач ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право власності 11.03.2010. В свою чергу державна реєстрація нерухомого майна відбулась 26.09.2014 де власником є Держава в особі Міністерства інфраструктури України, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке було видане 12.02.2008 Линовицькою селищною радою Прилуцького району Чернігівської області знаходиться в господарському віданні ДП «Південна залізниця». Таким чином, свідоцтво про право власності на нерухомого майна де власником в Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України видано раніше - 12.02.2008. Відповідно до інвентаризаційної картки обліку станом на 01.01.2024 на балансі виробничого структурного підрозділу «Харківська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця» обліковується житловий будинок АДРЕСА_1 інвентарний номер 8950101006779. Позивачем до позовної заяви не надано копію технічного паспорту, як і будь-які рішення чи інші документи, на підставі яких ним було отримано свідоцтво про право власності.

Суд, заслухавши учасників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як зазначено у ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 , виданого Линовицькою селищною радою 12.02.2008, власником житлового будинку АДРЕСА_1 є Держава Україна в особі Міністерства транспорту та зв`язку України, в господарському віданні Статутного територіально-галузевого об`єднання «Південна залізниця». Житловий будинок А-1, сарай Б-1. Підстава набуття: рішення виконавчого комітету №17 від 28.02.2007.

Право власності на вказаний будинок було зареєстровано 20.03.2008 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.03.2008 за №18173883.

Відповідно до наказу Гребінківського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Державної адміністрації залізничного транспорту України «Південна залізниця» №294 від 19.10.2005 наказано: для проведення приватизації житла, яке знаходиться на балансі Гребінківського будівельно-монтажного експлуатаційного управління призначити керівником органу приватизації заступника начальника управління Запорожця А.В.

22.12.2009 ОСОБА_1 звернувся до керівника органу приватизації Запорожця А.В. із заявою про оформлення та передачу у приватну власність будинку, який він займає на умовах найму.

23.12.2009 Гребінківське будівельно-монтажне експлуатаційне управління Статутного територіально-галузевого об`єднання «Південна залізниця», в особі начальника управління Гребінківського БМЕУ-8 Чічібан В.Є. звернулось з листом до КП «Прилуцького міжміського бюро технічної інвентаризації» в якому просить провести поточну інвентаризацію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок наймача.

03.03.2010 Гребінківське будівельно-монтажне експлуатаційне управління Статутного територіально-галузевого об`єднання «Південна залізниця», в особі начальника управління Гребінківського БМЕУ-8 Чічібан В.Є. звернулось з листом до КП «Прилуцького міжміського бюро технічної інвентаризації» в якому просить провести роботи, пов`язані з технічною інвентаризацією та реєстрацією права власності на квартиру в АДРЕСА_1 , які необхідні в процесі приватизації квартири.

Відповідно до копії розпорядження органу приватизації за №1, задоволено заяву ОСОБА_1 про приватизацію будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та передано будинок у якому він мешкає і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у приватну власність Затверджено розрахунок вартості надлишкової загальної площі будинку, що приватизується, в розмірі 13,49грн., яка сплачена в касу БМЕУ-8.

Згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого Гребінківським будівельно-монтажним експлуатаційним управлінням 11 березня 2010 року, ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Загальна площа 108,1 кв.м., житлова площа 44,7 кв.м.

Право власності на вказаний будинок було зареєстровано 12.03.2010 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.03.2010 за №25547973.

Відповідно до копії довідки КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 13.03.2024 за №483 вбачається, що згідно матеріалів архівної справи КП «Прилуцьке МБТІ» станом на 31.12.2012, ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Гребінківським будівельно-монтажним експлуатаційним управлінням 11.03.2010.

Згідно Інформаційної довідки №371242197 від 25.03.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, в розділі «Відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно» власником житлового будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 22100902, є позивач ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_1 , 11.03.2010 року, Гребінківське будівельно-монтажне експлуатаційне управління, дата прийняття рішення і внесення запису 12.03.2010 року. А згідно розділу «Відомості з Державного реєстру речових прав», власником житлового будинку АДРЕСА_1 за реєстраційним номером 462962974241 є Держава в особі Міністерства інфраструктури України, код ЄДРПОУ 37472062, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 , виданого 12.02.2008 року Линовицькою селищною радою Прилуцького району Чернігівської області, а підставою внесення запису до реєстру було рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державного реєстратора Левченко Тетяни Миколаївни Реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області, індексний номер 16075124 від 26.09.2014 року.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що власниками житлового будинку АДРЕСА_1 , є два різні суб`єкти, зокрема позивач, право власності якого зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 12.03.2010, та відповідач Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, право власності якого зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 26.09.2014.

Відповідно до копії наказу Міністерства юстиції України від 11.04.2024 залишено без розгляду по суті скаргу ОСОБА_1 від 28.03.2024, у якій скаржник просить анулювати рішення від 26.09.2014 №16075124, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області Левченко Т.М. щодо житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 462962974241). Обґрунтовуючи наступним: оскаржуване рішення прийнято 26.09.2014; Міністерство юстиції України отримало повноваження щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації прав з 01.01.2016; згідно з пунктом 8 частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України залишає скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо скаргу подано на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що прийняті, вчинені до 01.01.2016.

Відповідно до копії інвентаризаційної картки обліку станом на 01.01.2024 на балансі виробничого структурного підрозділу «Харківська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця» обліковується житловий будинок АДРЕСА_1 інвентарний номер 8950101006779.

Відповідно до п.1.11 копії Наказу Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 20 червня 2017 року «Про деякі питання діяльності філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд», виробничі підрозділи «Гребінківське будівельно-монтажне експлуатаційне управління», «Кременчуцьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» включити до складу виробничого підрозділу «Кременчуцьке територіальне управління» Філії БМЕС (числовий номер 877), адреса: 39612, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 1.

Згідно копії додатку до наказу ПАТ «Укрзалізниця» від 21.11.2018 №731 «Перелік майна виробничого підрозділу «Гребінківське будівельно-монтажне експлуатаційне управління», яке передається з балансу регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» та яким наділяється філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатаційних будівель і споруд» ПАТ «Укрзалізниця» станом на 01.04.2017, останній був наділений житловим будинком А-1 ст. Линовиця, який розташований за адресою: Чернігівська обл., Прилуцький р-н., смт. Линовиця, вул. Вокзальна, 4, ст. Линовиця.

Відповідно до копії листа Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 27.06.2024 вбачається, що згідно зі Статутом акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.12.2023 №1338), Товариство є юридичною особою, що утворена відповідно до Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (зі змінами) та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (зі змінами). Рішенням засідання правління Товариства від 06.02.2017 створена філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» ПАТ «Укрзалізниця» (далі - філія БМЕС). Філія БМЕС є відокремленим підрозділом Товариства, який не мав і на теперішній час не має статусу юридичної особи відповідно до пункту 2.1. положення, затвердженого рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 17.10.2022 р. Відповідно до наказу Товариства від 21.11.2018 №731 «Про наділення майном філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» ПАТ «Укрзалізниця»», філію БМЕС наділено майном, яке передавалось від регіональних філій Товариства, у т.ч. від регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця». Згідно з додатком до наказу Товариства від 21.11.2018 №731 «Перелік майна виробничого підрозділу «Гребінківське будівельно-монтажне експлуатаційне управління», яке передається з балансу регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» та яким наділяється філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» ПАТ «Укрзалізниця»» філія БМЕС була наділена житловим будинком А-1 ст. Линовиця, вул. Вокзальна, 4, Прилуцького району, Чернігівської області. У процесі здійснення господарської діяльності, філія БМЕС неодноразово реформувалась, відповідно майно закріплене за підрозділами переходило від реорганізованих підрозділів філії до новостворених. Так, відповідно до наказу філії БМЕС від 20.06.2017 №ФБМЕС-3/24 «Про деякі питання діяльності філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» виробничий підрозділ «Гребінківське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» включене до складу виробничого підрозділу «Кременчуцьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління» філії БМЕС. На теперішній час, виробничий підрозділ «Кременчуцьке територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» увійшло до складу виробничого структурного підрозділу «Харківська дирекція» філії БМЕС (наказ філії БМЕС від 07.09.2021 №138 «Про реорганізацію територіальних управлінь Філії»). До утворення ВСП «Харківська дирекція» філії БМЕС, відповідно до акта приймання-передачі правовстановлюючих документів та технічної документації на об`єкти нерухомого майна від структурного підрозділу регіональної філії «Південна залізниця» до виробничого підрозділу «Кременчуцьке територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» по зазначеному житловому будинку були передані наступні документи: свідоцтво про право власності, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, технічний паспорт.

Листом АТ «Укрзалізниця» від 27.06.2024 №ЦЦК-12/30 надано Міністерству інформацію про те, що копії правовстановлюючих документів на майно: свідоцтво про право власності, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, технічний паспорт відповідно до акта приймання-передачі правовстановлюючих документів та технічної документації на об`єкти нерухомого майна було передано від структурного підрозділу регіональної філії «Південна залізниця» до виробничого підрозділу «Кременчуцьке територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд», у подальшому реорганізованому у виробничий структурний підрозділ «Харківська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця» (далі - ВСП «Харківська дирекція» філії БМЕС).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження. об`єктів нерухомого майна щодо майна, вбачається вказаний Реєстр містить два записи стосовно правового режиму державної власності та приватної власності. При цьому режим державного майна зареєстровано у 2008 році, а приватної - у 2010 році. Зважаючи на те, що згідно наданої позивачем інформації відомості про право власності позивача підтверджують «Відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно», варто звернути увагу на норми Порядку ведення реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 №7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003р. за №67/7388 (чинного станом на дату внесення запису про право власності позивача (далі - Порядок), відповідно до пункту 3.1 розділу ІІІ якого внесення записів до Реєстру прав проводилося реєстратором бюро технічної інвентаризації після пошуку інформації в Реєстрі прав шляхом відкриття: розділу Реєстру прав та/або внесення записів до розділу Реєстру прав; редагування запису або скасування запису розділу Реєстру прав; закриття розділу Реєстру прав.

Так, пунктом 1.5 вказаного Порядку було визначено, що внесення записів до розділу Реєстру прав, відкритого реєстратором БТІ, внесення змін та скасування записів або закриття розділу Реєстру прав проводяться реєстратором того БТІ, реєстратором якого він був відкритий. Пунктом 3.4. зазначеного Порядку 3.4. встановлено, що закриття розділу Реєстру прав проводиться шляхом внесення запису до Реєстру прав, який містить відомості про: підставу закриття розділу Реєстру прав; дату прийняття рішення про закриття розділу Реєстру прав; прізвище, ім`я, по батькові реєстратора БТІ; прізвище, ім`я, по батькові керівника БТІ. Закриття розділу Реєстру прав виконується в такій послідовності: спочатку закриваються записи про право власності на об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб`єкта цього права; записи про інші речові права на нерухоме майно та суб`єкта цих прав, а потім закривається запис про об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації. Пунктом 3.1. вказаного Порядку встановлено, що внесення записів до Реєстру прав проводиться реєстратором БТІ після пошуку інформації в Реєстрі прав шляхом: 1) відкриття розділу Реєстру прав та/або внесення записів до розділу Реєстру прав; 2) редагування запису або скасування запису розділу Реєстру прав; 3) закриття розділу Реєстру прав; 4) взяття на облік безхазяйного нерухомого майна. Пунктом 3.2. вказаного Порядку серед іншого встановлено, що відкриття розділу Реєстру прав та внесення записів до розділу Реєстру прав проводяться у такому порядку: внесення до Реєстру прав запису про об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації; внесення до Реєстру прав запису про право власності на об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб`єкта цього права; внесення до Реєстру прав запису про інші речові права на нерухоме майно та суб`єкта цих прав; внесення до Реєстру прав записів про перехід права власності на об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб`єкта цього права; про зміну або припинення інших речових прав на нерухоме майно та суб`єкта цих прав; про зміну даних про об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації. Згідно з пунктом 3.2.4. Порядку внесення до Реєстру прав запису про перехід права власності на об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб`єкта цього права проводиться шляхом зміни запису про право власності на об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб`єкта цього права. Зміна запису про право власності на об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб`єкта нього права полягає у внесенні до відповідного розділу Реєстру прав запису про право власності, яке виникло на об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб`єкта цього права відповідно до вимог підпункту 3.2.2 пункту пункту 3.2 цього розділу взамін даних про зареєстроване право власності на об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб`єкта цього права. Внесення до Реєстру прав записів про перехід права власності на об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб`єкта цього права; про зміну або припинення інших речових прав на нерухоме майно та суб`єкта цих прав може здійснюватися за заявою попереднього власника, правокористувача або уповноваженої ними особи. Редагування запису розділу Реєстру прав полягає у зміні окремих його даних про об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації; про право власності на такий об`єкт та суб`єкта цього права; про інші речові права на нерухоме майно та суб`єкта цих прав, що внесені до електронної бази даних Реєстру прав. Скасування запису розділу Реєстру прав полягає в анулюванні відповідного запису розділу Реєстру прав у цілому. Скасування запису виконується в такій послідовності: спочатку скасовуються записи про право власності на об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб`єкта цього права; про інші речові права на нерухоме майно та суб`єкта цих прав, а потім у разі необхідності скасовується запис про об`єкт, права щодо якого підлягають державний реєстрації. Скасований запис не може бути поновлений. Після скасування запису реєстратор БТІ створює новий запис з дотриманням вимог Порядку. Відповідно до пункту 3.4 Порядку закриття розділу Реєстру прав проводиться шляхом внесення запису до Реєстру прав, який містить відомості про: підставу закриття розділу Реєстру прав; дату прийняття рішення про закриття розділу Реєстру прав; прізвище, ім`я, по батькові реєстратора БТІ; прізвище, ім`я, по батькові керівника БТІ. Закриття розділу Реєстру прав виконується в такій послідовності: спочатку закриваються записи про право власності на об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб`єкта цього права; записи про інші речові права на нерухоме майно та суб`єкта цих прав, а потів закривається запис про об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації.

Таким чином, при отриманні позивачем майна у приватну власність розділ права державної власності Мінінфраструктури на майно підлягав редагуванню, скасуванню та закриттю. Водночас, ні надана позивачем Інформація з Державного реєстру, ні надана ДП «Південна залізниця» інформація відомостей про закриття (скасування) розділу права державної власності на майно не містять, а отже такий розділ був відкритим.

Крім того, пунктом 3.2.1 Порядку визначено, що у разі наявності складових частин об`єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, до Реєстру прав вноситься інформація про кожну складову частину: ідентифікаційну ознаку та назву складової частини об`єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації; загальну та у разі наявності житлову площу складової частини об`єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації; вартість складової частини об`єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації; технічний опис складової частини об`єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації. Після внесення до Реєстру прав запису про об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у Реєстрі прав формується та відображається повідомлення про присвоєння реєстраційного номера об`єкту.

З наданої позивачем Інформаційної довідки, а також копій свідоцтв про право власності вбачається, що Мінінфраструктури на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 , виданого 12.02.2008 Лановицькою селищною радою Прилуцького району Чернігівської області зареєстровано право власності на житловий будинок А-1, сарай Б-1, загальною площею 108,1, позивачем же на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 , виданий 11.03.2010 Гребінківським будівельно-монтажним експлуатаційним управлінням зареєстровано право власності на будинок АДРЕСА_1 загальною площею 108,1 кв. м., житловою площею 44,7 кв.м. Отже право державної власності зареєстровано на майно, що має складові - будинок і сарай, позивачем же зареєстровано право приватної власності лише на будинок, проте метраж якого повністю співпадає з метражем складових майна Міністерства.

Заявляючи позовні вимоги позивач прагне захистити право власності позивача, яке вважає порушеним, тобто для захисту права власності, набутого позивачем у 2010 році, позивачем самостійно обрано спосіб його захисту шляхом скасування державної реєстрації на майно, проведеної у 2014 році на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 , виданого 12.02.2008 Линовицькою селищною радою Прилуцького району Чернігівської області. Обґрунтовуючи спосіб захисту порушеного права та позовні вимоги позивач зазначає: «Невиконання державним реєстратором наведених вимог закону та підзаконних актів, призвело до прийняття незаконного рішення про реєстрацію права власності з відкриттям розділу на житловий будинок ( АДРЕСА_1 ) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Державою в особі Міністерства інфраструктури України, при вже зареєстрованому праві власності на цей житловий будинок ( АДРЕСА_1 ) за позивачем в Реєстрі прав власності нерухомого майна».

Таким чином, фактично позивач оскаржує дії державного реєстратора Левченко Т.М. Реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області, водночас позовні вимоги заявляє до Мінінфраструктури та не залучає до участі у справі державного реєстратора жодного співвідповідача.

Звертаючись до суду з позовом позивачем жодним чином не зазначено якими саме діями Міністерства як відповідача порушено його права, а власне жодних порушень Міністерства у спірних правовідносинах не вбачається.

Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №552/6381/17, від 01.04.2020 у справі №520/13067/17).

Означене дозволяє стверджувати про невірне визначення позивачем суб`єктного складу спірних правовідносин, що в самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340, від 22.10.2019 у справі №923/876/16 та постановах Верховного Суду від 20.12.2022 у справі №914/1688/21, від 18.10.2022 у справі №912/4031/20, від 13.09.2022 у справі №910/9727/21.

Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №331/6927/16-ц (пункт 69)).

За таких обставин, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що належне йому право зареєстроване за іншою особою або щодо його нерухомого майна неправомірно зареєстроване право іншої особи чи обтяження, то порушене право позивача може бути захищене способами, передбаченими ЦК України. У таких випадках способи захисту, передбачені статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є неналежними і застосовуватися не можуть.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952) за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав. Отже, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав (записів до Державного реєстру прав). З відображенням таких відомостей (записів) у Державному реєстрі прав рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпує свою дію.

Отже, вимога про скасування такого рішення після внесення на його підставі відповідних відомостей (записів) до Державного реєстру прав не відповідає належному способу захисту. Такі висновки сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування як рішень, так і записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц, від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13).

За таких обставин, обґрунтовуючи вимогу щодо скасування державної реєстрації права державної власності позивачем жодним чином не зазначено якими саме діями Міністерства як відповідача порушено права позивача, а власне жодних порушень Міністерства у спірних правовідносинах не вбачається.

Вимога про скасування такого рішення після внесення на його підставі відповідних відомостей (записів) до Державного реєстру прав не відповідає належному способу захисту.

Тому обрання позивачем неналежного способу захисту прав, які ОСОБА_1 вважає порушеними, є самостійною підставою для відмови у позові, і в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 315, 352, 354-355, п.9, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенніпозову ОСОБА_1 до Міністерстварозвитку громадта територійУкраїни,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмету спору:Державне підприємство«Південна залізниця»,Линовицька селищнарада Прилуцькогорайону Чернігівськоїобласті таАкціонерне товариство«Українська залізниця»про скасуваннярішення державногореєстратора тадержавної реєстраціїправ відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 25 грудня 2024 року.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА