Ухвала

від 27.12.2024 по справі 305/4913/24

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 305/4913/24

Провадження по справі 2-з/305/38/24

УХВАЛА

27.12.2024 м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ластовичака В.Ю. за участі секретаря судового засідання Верещак С.Л., розглянувши заяву Рахівської міської ради Закарпатської області про забезпечення позову,

встановив:

На розгляд до Рахівського районного суду надійшла позовна заява Рахівської міської ради до відділу комунального майна Рахівської районної ради, ОСОБА_1 про скасування реєстрації права власності, визнання недійсним свідоцтва про визнання незаконними та скасування рішень, скасування свідоцтва на право власності та запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно, речове право.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій зазначено, що предметом спору є кімната (квартира) в міському гуртожитку за АДРЕСА_1 , яка незаконно, на думку позивача, відчужена відділом комунального майна Рахівської районної ради на користь ОСОБА_1 , а невжиття заходів до забезпечення позову надасть можливість останній здійснити відчуження квартири на користь третіх осіб, що може призвести до неможливості поновити порушені права позивача та утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Просить накласти арешт на нерухоме майно (кімнату АДРЕСА_2 ) та не застосувати зустрічне забезпечення.

Подана заява відповідає вимогам, визначеним ст. 151 ЦПК України, до неї додано документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 1514 гривень відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», підстав для повернення заяви не встановлено.

У порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони до суду не викликалися, потреба у їх виклику відсутня.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши заяву та матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Як убачається із позовної заяви, предметом позову є скасування реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру (кімнату) в гуртожитку за відповідачкою ОСОБА_1 , визнання недійсним та скасування документів щодо права власності на вказане майно, провадження у цивільній справі судом наразі не відкрито.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20). Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову, що допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №320/3560/18.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

Заявлений вид забезпечення позову у виді накладення арешту на майно передбачений нормами чинного законодавства (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України), є доцільним у даній справі й співмірним із заявленими вимогами, оскільки оспорюється право власності на це майно та існують ризики розпорядження ним, у тому числі відчуження, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а отже істотного ускладнення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких звернувся до суду.

Забезпечення позову в даному випадку виступає запорукою виконання рішення суду, у разі ухвалення його на користь позивача, а тому вимога про забезпечення позову відповідає позовним вимогам.

Вжиття заявленого заходу забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване виключно на збереження існуючого становища спірного майна до завершення розгляду справи.

Забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обтяжене нерухоме майно залишається у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Права та інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу не порушуються, так як відповідачка ОСОБА_1 є єдиним власником спірного майна.

Суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 157 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані з власної ініціативи суду або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Таким чином, необхідність обрання такого виду забезпечення позову є обґрунтованою, тому заява підлягає до задоволення.

Підстав для застосування зустрічного забезпечення не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись статтями 153, 260 Цивільного-процесуального кодексу України, суд

постановив:

Заяву задовольнити.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на кімнату (квартиру) АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 , на строк вирішення справи по суті і набуття судовим рішенням законної сили.

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Стягувач: Рахівська міська ради Закарпатської області, місцезнаходження: 90600, Закарпатська область, м. Рахів, вул. Миру, 34, код ЄДРПОУ 04053878.

Боржник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Примірники ухвали направити учасникам справи для відома та Рахівському відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для виконання.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження, що не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК