Рішення

від 02.12.2024 по справі 334/5276/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 02.12.2024

Справа № 334/5276/24

Провадження № 2-а/334/56/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Добрєва М.В.,

за участю секретаря судового засідання Зайцевої С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Греков Д.В. до Східного офісу Держаудитслужби про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

Позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом, в якому просить скасувати постанову №08/0019пн/2024 від 13.06.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 164-14 КУпАП та накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23 березня 2023 року КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР в електронній системі закупівель було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2023-05-15-001532-а; назва предмета закупівель: Поточний ремонт приміщень цивільного захисту (ремонт найпростіших споруд (укриттів) травматологічного корпусу літ. «К-5» та хірургічного корпусу літ «Ж-4» в КНП "Міська лікарня №9" Запорізької міської ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Щаслива/Дудикіна 1/6; очікувана вартість закупівлі: 6 910 000,00 UAH.

Посилання на закупівлю: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-05-15-001532-а.

Згідно протоколу розкриття тендерних пропозицій, переможцем закупівлі було визнано ТОВ «Будівельна компанія «КАРАТ».

08.06.2023 року між КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР та ТОВ «Будівельна компанія «КАРАТ» було укладено Договір № 429-Т від 08.06.2023 року, предметом якого є здійснення поточного ремонту приміщень цивільного захисту (ремонт найпростіших споруд (укриттів) травматологічного корпусу літ. «К-5» та хірургічного корпусу літ «Ж-4» в КНП "Міська лікарня №9" Запорізької міської ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Щаслива/Дудикіна 1/6.

На підставі направлень від 10.05.2024 року №№ 75, 76, виданих начальником управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, групою з перевірки закупівель було проведено перевірку закупівель в КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР.

За наслідками перевірки було складено Акт перевірки закупівель в КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР № 040804-24/13 від 31.05.2024 року.

Відповідно до вказаного Акту перевірки, Уповноваженою особою, тобто позивачем, не оприлюднено в електронній системі закупівель договір про закупівлю від 08.06.2023 року у визначений законодавством триденний строк, договір оприлюднено 27.10.2023 року. Вказане призвело до порушення п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині не оприлюднення 13.06.2023 року договору з ТОВ «Будівельна компанія «КАРАТ» від 08.06.2023 року.

13 червня 2024 року за вказаними в Акті обставинами, заступником начальника управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області було складено постанову про накладання адміністративного стягнення № 08/0019пн/2024 від 13 червня 2024 року у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 164-14 КУпАП.

Позивач зазначає, що вказана оскаржувана постанова складена з порушенням норм права та підлягає скасуванню.

02.07.2024 ухвалою судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі.

29.07.2024 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності в межах строку передбаченого ст. 38 КУпАП, оскаржувана постанова винесена згідно чинного законодавства. В задоволенні позову просить відмовити.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та представника, позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши надані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить наступного висновку.

За змістом ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Оскільки предметом оскарження є постанова про накладення адміністративного стягнення, суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону при розгляді справи та інше.

В силу ст.ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Судом встановлено, що 23 березня 2023 року КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР в електронній системі закупівель було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2023-05-15-001532-а; назва предмета закупівель: Поточний ремонт приміщень цивільного захисту (ремонт найпростіших споруд (укриттів) травматологічного корпусу літ. «К-5» та хірургічного корпусу літ «Ж-4» в КНП "Міська лікарня №9" Запорізької міської ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Щаслива/Дудикіна 1/6; очікувана вартість закупівлі: 6 910 000,00 UAH.

Посилання на закупівлю: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-05-15-001532-а.

Згідно протоколу розкриття тендерних пропозицій, переможцем закупівлі було визнано ТОВ «Будівельна компанія «КАРАТ».

08.06.2023 року між КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР та ТОВ «Будівельна компанія «КАРАТ» було укладено Договір № 429-Т від 08.06.2023 року, предметом якого є здійснення поточного ремонту приміщень цивільного захисту (ремонт найпростіших споруд (укриттів) травматологічного корпусу літ. «К-5» та хірургічного корпусу літ «Ж-4» в КНП "Міська лікарня №9" Запорізької міської ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Щаслива/Дудикіна 1/6.

На підставі направлень від 10.05.2024 року №№ 75, 76, виданих начальником управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, групою з перевірки закупівель було проведено перевірку закупівель в КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР.

За наслідками перевірки було складено Акт перевірки закупівель в КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР № 040804-24/13 від 31.05.2024 року.

Відповідно до вказаного Акту перевірки, Уповноваженою особою, тобто позивачем, не оприлюднено в електронній системі закупівель договір про закупівлю від 08.06.2023 року у визначений законодавством триденний строк, договір оприлюднено 27.10.2023 року. Вказане призвело до порушення п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині не оприлюднення 13.06.2023 року договору з ТОВ «Будівельна компанія «КАРАТ» від 08.06.2023 року.

Відповідно до п. 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Порядку №550 акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта. Виявлені допущені об`єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції органу державного фінансового контролю, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов`язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб (абз.5 п. 35 Порядку №550).

З огляду на викладене, дата складання та реєстрації акту ревізії є датою виявлення порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції органу державного фінансового контролю та за допущення яких уповноважені посадові особи Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів вправі складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Водночас пунктами 40-43 Порядку № 550 встановлено строки для ознайомлення об`єктом контролю із актом ревізії, подання ним заперечень (зауважень) щодо його змісту та надання письмового висновку органом державного фінансового контролю на такі заперечення.

Враховуючи вищезазначене, протокол про адміністративне правопорушення складається протягом двадцяти чотирьох годин (ст. 254 КУпАП) після закінчення строку для ознайомлення об`єктом контролю із актом ревізії подання ним заперечень (зауважень) щодо його змісту та надання письмового висновку органом державного фінансового контролю па такі заперечення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 Кодексу, уповноважені посадові особи органів державного фінансового контролю мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 164-14 Кодексу. Згідно з частиною першою статті 256 Кодексу у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Процедуру складання Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема за статтею 16414 Кодексу, визначено Порядком оформлення Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженим наказом Держаудитслужби від 01 грудня 2016 року № 168, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 грудня 2016 року за № 1674/29804 (далі - Порядок № 168).

Враховуючи вищевикладене, 13 червня 2024 року за вказаними в Акті обставинами, заступником начальника управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області було складено постанову про накладання адміністративного стягнення № 08/0019пн/2024 від 13 червня 2024 року у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 164-14 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 234-1 КУпАП, органи державного фінансового контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства з фінансових питань (стаття 1642), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя - шоста статті 1666), порушенням законодавства про закупівлі (частини перша і друга статті 16414). Від імені органів державного фінансового контролю розглядати справи про адміністративні/правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

Так, відповідно до наказу Держаудитслужби №109 від 19.10.2016 «Про уповноваження осіб розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення від імені органів державного фінансового контролю» уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення від органів державного фінансового контролю начальників управлінь офісів Держаудитслужби в областях та їх заступників.

Враховуючи вищевикладене, заступник начальника - начальник відділу управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області Мамонова Алла Анатоліївна при розгляді адміністративної справи відносно ОСОБА_1 та винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення від 13.06.2024 №08/0019пн/2024, виконувала функції покладені Держаудитслужбою України відповідно до наказу Держаудитслужби України від 19.10.2016 № 109 «Про уповноваження посадових осіб розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення від імені органів державного фінансового контролю».

Частиною другою статті 164-14 КУпАП передбачена відповідальність за порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз`яснень щодо змісту тендерної документації; тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 922-VIII, за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону № 922-VІІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону № 922-VІІІ договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням, визначених цим Законом.

Пунктом 10 частини 1 статті 10 Закону № 922-VІІІ зазначено про повідомлення про договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону), який повинен оприлюднюватися протягом трьох робочих днів з дня його укладення в системі https://prozorro.gov.ua.

Таким чином, вказаний Договір № 429-Т від 08.06.2023 року, предметом якого є здійснення поточного ремонту приміщень цивільного захисту (ремонт найпростіших споруд (укриттів) травматологічного корпусу літ. «К-5» та хірургічного корпусу літ «Ж-4» в КНП "Міська лікарня №9" Запорізької міської ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Щаслива/Дудикіна 1/6, підлягав обов`язковому оприлюдненню протягом трьох робочих днів, а саме протягом 09, 10 та 11 червня 2023 року.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов`язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами ст. 86 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи наявні докази, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 164-14 КУпАП, оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою із дотриманням передбаченої законодавством процедури.

Разом з тим, щодо строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд не погоджується із твердженням представника відповідача про те, що вказане правопорушення є «триваючим», з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частинами третьою шостою статті 164-14 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Таким чином, за приписами ст. 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

КУпАП не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення.

Проте в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Визначення цього терміну також надає і Верховний Суд у постанові від 11.12.2018 (справа №242/924/17). Так, відповідно до позиції Верховного Суду «триваюче» правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Аналізуючи склад правопорушення, який міститься в ст. 164-14 КУпАП, а саме неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства, суд вважає, що таке правопорушення не може вважатися триваючим, у розумінні наведених правових норм та позиції Верховного Суду.

На думку суду, законодавець, встановлюючи відповідальність за неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації, встановив чіткі часові рамки, які повинні дотримуватися суб`єктом вказаного правопорушення при виконанні своїх обов`язків і порушення цих часових обмежень тягне за собою відповідальність з моменту вчинення або невчинення відповідних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Відтак, термін правопорушення щодо неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, на думку суду, необхідно обчислювати у разі неоприлюднення - на наступний день граничного строку встановленого законом для такого оприлюднення з урахуванням норм ст. 38 КУпАП.

Згідно із оскаржуваною постановою №08/0019пн/2024 від 13.06.2024, порушення виявлено 04.06.2024.

Однак, граничний строк оприлюднення Договору № 429-Т від 08.06.2023, встановлений законом - протягом трьох робочих днів, а саме протягом 09, 10 та 11 червня 2023 року, що не заперечується відповідачем у відзиві на позов.

Таким чином, враховуючи, що адміністративне стягнення на позивача може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, застосування його 13.06.2024 відбулося поза межами строку, встановленого ч. 1 ст. 38 КУпАП.

Згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на вищенаведене, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова від 13.06.2024 № 08/0019пн/2024, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164-14 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 400,00 грн. скасуванню, із закриттям провадження у справі, оскільки на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58), згідно з якою, принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи вищевказане та задоволення позову із зазначеної судом підстави, суд вважає недоцільним надавати детальну відповідь на інші аргументи сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до Квитанції 3823-3640-9894-6590 від 24.06.2024 при подачі позову ОСОБА_1 було сплачено судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Таким чином, з Східного офісу Держаудитслужби на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати у виді судового збору в розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-79, 139, 241, 242-246, 286, 293 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Греков Д.В. до Східного офісу Держаудитслужби про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області № 08/0019пн/2024 від 13.06.2024, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164-14 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 400,00 грн. скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 164-14 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у виді судового збору в розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Добрєв М. В.