Постанова

від 12.12.2024 по справі 501/1743/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4279/24

Справа № 501/1743/22

Головуючий у першій інстанції Пушкарський Д.В.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів: Дришлюка А.І., Громіка Р.Д.,

при секретарі: Узун Н.Д.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 січня 2024 року у справіза позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про захист прав пільговика споживача комунальних послуг, -

в с т а н о в и в:

05 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до Комунального підприємства «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (-далі КП «МУЖКГ» ЧМР), Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (-далі УСП ЧМР) про захист прав пільговика споживача комунальних послуг, в якому просив суд:

- визнати незаконними дії УСП ЧМ щодо відмови від оплати за послуги з управління багатоквартирним будинком на користь КП «МУЖКГ» ЧМР по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 в КП «МУЖКГ», оформлений на ОСОБА_1 інваліда війни II групи, який має право на 100-проценту знижку на такі послуги у відповідності до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»);

- визнати незаконними вимоги КП «МУЖКГ» ЧМР щодо погашення заборгованості за послугу з управління багатоквартирним будинком (по квартирі АДРЕСА_1 ) ОСОБА_1 інвалідом війни, який має право на 100-проценту знижку на такі послуги у відповідності до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язати УСП ЧМР погасити заборгованість з оплати послуг з управління багатоквартирними будинками (квартплата) перед КП «МУЖКГ» ЧМР по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 у КП «МУЖКГ» ЧМР, оформлений на ОСОБА_1 ), розмір якої станом на 01 червня 2022 року становив 6 014,01 грн;

- зобов`язати КП «МУЖКГ» ЧМР припинити поширення інформації (шляхом розміщення оголошень та у будь-який інший спосіб) щодо наявності заборгованості з оплати послуг з управління багатоквартирними будинками (квартплаті) по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 , оформлений на ОСОБА_1 ).

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він, ОСОБА_1 , має статус інваліда війни II групи, та як інвалід війни II групи, вінвнесений до Єдиного державного автоматизованого реєстру пільгових категорій громадян.

У відповідності дост. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач має відповідні пільги: 100-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю); 100% знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Позивач зареєстрований та проживає в квартирі площею 51,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , разом із трьома членами своєї сім`ї з дружиною ОСОБА_2 , донькою ОСОБА_3 та онуком ОСОБА_4 ..

Як вказує позивач, площа його житла із розрахунку на 4-х осіб повністю охоплюється установленою законодавством соціальною нормою. При цьому, УСП ЧМР, вважає, що право на пільги має лише позивач та його дружина ОСОБА_2 , а також що вони користуються пільгами у розмірі 100 відсотків на житлово-комунальні послуги у грошовій безготівковій формі з 01 жовтня 2019 року, про що зазначено у листі цього відповідача №970 від 31.05.2022.

У вказаному листі УСП ЧМР також зазначає, що норма пільгової площі при розрахунку витрат на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком становить 52,5 кв.м (21 кв.м х 2 пільговика + 10,5 кв.м на сім`ю = 52,5 кв.м, що на 1,2 кв.м перевищує загальну площу квартири позивача).

Разом із тим, згідно оголошення КП «МУЖКГ» ЧМР, розмішеним у будинку позивача, станом на 01 травня 2022 року за його квартирою АДРЕСА_3 обліковується заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком (квартплата) у сумі 5 658,57 грн.

Як зазначено у листі КП «МУЖКГ» ЧМР від 17.03.2021, наявність в позивача боргу за послуги з управління багатоквартирним будинком зумовлена тим, що з жовтня 2019 року пільга надається у грошовій формі, а відтак він (позивач) нібито повинен щомісяця сплачувати вартість фактично спожитої послуги.

Позивач стверджує, що жодних заяв про виплату пільги у грошовій готівковій формі він не подавав. Факт користування пільгами у розмірі 100% за житлово-комунальні послуги саме у грошовій безготівковій Формі з 01 жовтня 2019 року підтверджується вищевказаним листом УСП ЧМР за №970 від 31.05.2022. Таким чином, оскільки він не подавав жодних заяв про виплату пільг у грошовій готівковій формі, позивач вважає, що саме КП «МУЖКГ» ЧМР, як управитель, повинен був вжити заходів щодо укладення відповідного договору з АТ «Ощадбанк» та подання відповідних реєстрів пільговиків для отримання оплати за послуги з управління багатоквартирним будинком.

Натомість, окрім розміщення письмової інформації про наявність у позивача заборгованості по квартплаті, розмір якої станом на 01 травня 2022 року становить 5 658,57 грн, КП «МУЖКГ» ЧМР листом №526 від 13.06.2022 вимагає від позивача сплату боргу за надані послуги з управління багатоквартирним будинком, розмір якого, станом на 01 червня 2022 року, нібито становить 6 014,01 грн (із розрахунку 6,28 грн за 1 кв.м загальної площі щомісячні нарахування з 01 вересня 2021 року становлять 355,44 грн).

Свої вимоги КП «МУЖКГ» ЧМР пояснює тим, що,«АТ «Ощадбанк» перераховує кошти не за пропорційним принципом, коли за кожну послугу проводився розрахунок у рівних відсотках від суми платежу, а за пріоритетним принципом: за першу послугу в повному обсязі, якщо залишились кошти за другу, тощо. Поки дозволяє сума пільги. Ті послуги, на які не вистачило коштів, пільговик повинен сплатити самостійно»(лист КП «МУЖКГ» ЧМР за №526 від 13.06.2022).

Такі дії відповідачів позивач вважає незаконними, оскільки у відповідності до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1994 року №94 «Про порядок надання пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» витрати державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, пов`язані з наданням пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», покриваються місцевими фінансовими органами на підставі розрахунків, поданих організаціями, шляхом перерахування коштів на їх рахунки в установах банків. Пільги, передбачені зазначеним Законом, надаються організаціями за рахунок власних коштів з наступним відшкодуванням їх з бюджету за встановленими нормами у погоджені з фінансовими органами терміни. Відшкодування організаціями витрат, пов`язаних з наданням пільг, фінансові органи провадять за рахунок коштів місцевих бюджетів на підставі перевірених ними розрахунків, поданих організаціями.

Також, позивач вказує, що УСП ЧМР у своєму листі №970 від 31.05.2022 визнав, що при оплаті послуги з управління багатоквартирним будинком норма пільгової площі по його квартирі становить 52,5 кв.м, тобто повністю охоплює фактичну загальну площу житла (51,3 кв.м), відтак у відповідності до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має застосовуватись 100% знижка плати за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з управління багатоквартирним будинком) в межах норм, передбачених чинним законодавством. Натомість, Управління соціальної політики у вказаному листі зазначає, що,так якпослуга як управління багатоквартирним будинком остання в послідовності перерахування коштів, то і кошти надаються в останнючергу, при їхнаявності.

Тобто, на думку позивача, використання ним пільги, гарантованої ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ставиться даним відповідачем в залежність від наявності коштів, що є неприпустимим.

Так само неприпустимими і незаконними є вимоги КП «МУЖКГ» ЧМР, щодо сплати позивачем заборгованості за послугу з управління багатоквартирним будинком, яка утворилися виключно внаслідок того, що УСП ЧМР, посилаючись на відсутність коштів, систематично не здійснює відповідних сплат.

За вказаних обставин, вважаючи дії відповідачів незаконними, позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом про захист прав пільговика споживача комунальних послуг (а.с. 1-8).

Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі (а.с. 147).

11 січня 2023 року представник УСП ЧМР, надала суду пояснення на позовну заяву, в якіх просила суду відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що управління діяло в межах повноважень та в рамках законодавства, у зв`язку з чим підстави для визнання дій протиправними та стягнення коштів відсутні (а.с. 59-64). Також представник УСП ЧМР надала суду заяву про розгляд справи без її участі (а.с. 148).

13 грудня 2022 року представник КП «МУЖКГ» ЧМР, надала суду відзив на позовну заяву, в якому просила суд відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з підстав, викладених у відзиві на позов (а.с. 33-37).

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 січня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про захист прав пільговика споживача комунальних послуг відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове судові рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

В судове засідання, призначене на 12 грудня 2024 року об 13 год 30 хв сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням та довідками, наявними в матеріалах справи (а.с. 191-193).

Від ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій позивач вказав про те, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розгляд справи проводити без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

У частинах1та 2статті 367ЦПК Українизазначено,що судапеляційної інстанціїпереглядає справуза наявнимив нійі додатковоподаними доказамита перевіряєзаконність іобґрунтованість рішеннясуду першоїінстанції вмежах доводівта вимогапеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що,здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У статті 11 ЦПК України зазначено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно достатті 322 ЦК Українивласник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

У пунктах 5 14 частині першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VІІІ (надалі Закон №2189-VІІІ) Закону зазначено, що житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

кількісний показник комунальних послуг - кількість одиниць виміру обсягу отриманої споживачем комунальної послуги, визначена відповідно до показань вузла обліку та/або вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством;

колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками;

колективний споживач юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги;

норми споживання комунальних послуг (далі норми споживання) кількісні показники споживання комунальних послуг, які використовуються для розрахунків за спожиті комунальні послуги у випадках, передбачених законодавством;

плата за абонентське обслуговування платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води);

послуга з управління багатоквартирним будинком результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору;

споживач житлово-комунальних послуг (далі споживач) індивідуальний або колективний споживач;

управитель багатоквартирного будинку (далі управитель) фізична особа підприємець або юридична особа суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

У статті5Закон №2189-VІІІ зазначено,що дожитлово-комунальнихпослуг належать: 1)житлова послуга послугаз управліннябагатоквартирним будинком. Послугаз управліннябагатоквартирним будинкомвключає: забезпеченняутримання спільногомайна багатоквартирногобудинку,зокрема прибираннявнутрішньобудинкових приміщеньта прибудинковоїтериторії,якщо прибудинковатериторія,за данимиДержавного земельногокадастру,знаходиться увласності абокористуванні співвласниківбагатоквартирного будинкувідповідно довимог законодавства,виконання санітарно-технічнихробіт,обслуговування внутрішньобудинковихсистем (крімобслуговування внутрішньобудинковихсистем,що використовуютьсядля наданнявідповідної комунальноїпослуги уразі укладенняіндивідуальних договорівз обслуговуваннямвнутрішньобудинкових системпро наданнятакої послуги,за умовамияких обслуговуваннятаких системздійснюється виконавцем),утримання ліфтівтощо; купівлюелектричної енергіїдля забезпеченняфункціонування спільногомайна багатоквартирногобудинку; поточнийремонт спільногомайна багатоквартирногобудинку; іншідодаткові послуги,які можутьбути замовленіспіввласниками багатоквартирногобудинку; 2) комунальні послуги послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Статтею 6Закон №2189-VІІІпередбачено,що учасникамиправовідносин усфері наданняжитлово-комунальнихпослуг є: 1)споживачі (індивідуальніта колективні); 2)управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальнихпослуг є: 1)послуг зпостачання тарозподілу природногогазу постачальник,який напідставі ліцензіїпровадить діяльністьіз постачанняприродного газу,та операторгазорозподільної системи,до якоїприєднані об`єктигазоспоживання споживача; 2)послуг зпостачання тарозподілу електричної енергії енергопостачальникабо іншийсуб`єкт,визначений законом; 3)послуг зпостачання тепловоїенергії теплопостачальна організація; 4)послуг зпостачання гарячоїводи суб`єкт господарювання,який євласником (абоволодіє ікористується наінших законнихпідставах)теплової,тепловикористальної аботеплогенеруючої установки,за допомогоюякої виробляєгарячу воду,якщо споживачамине визначеноіншого постачальникагарячої води; 5)послуг зцентралізованого водопостачання суб`єктгосподарювання,що провадитьгосподарську діяльністьз централізованоговодопостачання; 6)послуг зцентралізованого водовідведення суб`єктгосподарювання,що провадитьгосподарську діяльністьз централізованоговодовідведення; 7) послуг з управління побутовими відходами адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності визначений у встановленому законодавством порядку суб`єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від29листопада 2001року №2866-ІІІ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ).

Відповідно до частини четвертої статті 4 цього Закону основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних із діяльністю об`єднання.

За змістом статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов`язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об`єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку (частина шоста статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Частиною першою статті 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» на співвласника покладено зобов`язання: виконувати обов`язки, передбачені статутомобєднання;виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням.

Згідно частин п`ятої, восьмої статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі, якщо правління об`єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором із постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об`єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об`єднання комунальних послуг. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості з плати за відповідними рахунками у примусовому порядку.

Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником приміщення і, у свою чергу, співвласником будинку, в якому створено ОСББ, однак не є членом цього об`єднання, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. При цьому ні Законом про ОСББ, ні іншими законодавчими актами України не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування розмірів внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ, що спростовує доводи відповідачки у цій частині.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі №916/2197/13 (№3-28гс15) та від11листопада 2015 року у справі №3-945гс15за позовом ОСББ щодо стягнення заборгованості з оплати фактично спожитих послуг.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 , згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 01.10.2014, виданого Управлінням соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, має статус інваліда війни II групи (а.с. 9).

Згідно Довідки №469 від 15.09.2017, виданою УСП ЧМР (а.с. 10), ОСОБА_1 внесений до Єдиного державного автоматизованого реєстру пільгових категорій громадян, як інвалід війни II групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач ОСОБА_1 , як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, має право на пільги, передбачені ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у тому числі100% знижку плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв.м на сім`ю).

За адресою реєстрації позивача: АДРЕСА_2 , окрім ОСОБА_1 , також зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується довідкою про склад зареєстрованих (сім`ї) у житловому приміщенні (а.с. 11).

У відповідності до ч. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України, при наданні пільг та здійсненні видатків з бюджету щодо їх виплати до членів сім`ї пільговика належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи; особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за ним, за умови що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.

Тобто, до членів сім`ї позивача ОСОБА_1 при наданні пільг належить дружина позивача, і пільги за послуги з управління багатоквартирним будинком розраховуються наступним чином: 21 кв.м х на 2 особи ( ОСОБА_1 та його дружина) + 10,5 кв.м на сім`ю = 52,5 кв.м норма пільгової площі.

Оскільки загальна площа квартири ОСОБА_1 складає 51,3 кв.м, що не заперечується сторонами, то 100% знижка плати за користування житлом розраховується на всю загальну площу квартири позивача.

З 01 жовтня 2019 року застосовується Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 за №373 (далі Порядок).

Цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, та механізм надання громадянам у грошовій формі пільг, у тому числі: житлових послуг послуг з управління багатоквартирним будинком (п. 1 Порядку).

Дія цього Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги у тому числі згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (п. 3 Порядку).

Згідно п. 1 Порядку, пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються щомісяця у грошовій формі (готівковій або безготівковій).

Виплата розрахованої суми пільги здійснюється у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Мінсоцполітики в АТ «Ощадбанк» на підставі укладеного між Мінсоцполітики та АТ «Ощадбанк» договору (далі рахунок для виплати пільг).

За заявою пільговика, поданою структурному підрозділу з питань соціального захисту населення до 15 жовтня (15 травня), але не пізніше 15 жовтня 2022 року, у якій зазначаються виплатні реквізити, виплата пільги здійснюється у грошовій готівковій формі з початку опалювального (неопалювального) сезону (п. 7 Порядку).

Оскільки ОСОБА_1 не подавав до управління заяву про виплату пільг у грошовій готівковій формі, виплата розрахованої суми пільги ОСОБА_1 здійснюється у грошовій безготівковій формі.

У відповідності до п. 11 Порядку, фінансування та перерахування пільг у грошовій безготівковій формі здійснюється в такій послідовності:1)структурні підрозділи з питань соціального захисту населення формують та передають щомісяця Мінсоцполітики захищеними каналами зв`язку реєстри нарахованих пільг у поточному місяці за формою, встановленою договором між Мінсоцполітики та АТ «Ощадбанк», які Мінсоцполітики після перевірки подає до 27 числа АТ «Ощадбанк»;2) АТ «Ощадбанк» інформує не пізніше ніж протягом наступного робочого дня Мінсоцполітики про можливість подальшої обробки отриманих реєстрів нарахованих пільг;3) Мінсоцполітики формує протягом трьох робочих днів узагальнений реєстр нарахованих пільг, який подає АТ «Ощадбанк», та протягом наступних п`яти робочих днів здійснює переказ коштів на рахунок для виплати пільг для відображення таких коштів в автоматизованих системах АТ «Ощадбанк» за обліковими записами пільговиків. Форма узагальненого реєстру нарахованих пільг встановлюється договором між Мінсоцполітики та АТ «Ощадбанк».

Згідно п. 12 Порядку, перерахування коштів з рахунка для виплати пільг на рахунки управителів, об`єднань, виконавців комунальних послуг здійснюється АТ «Ощадбанк» в такій послідовності:1) управителі, об`єднання, виконавці комунальних послуг, які уклали з АТ «Ощадбанк» договори, подають щомісяця до 13 числа (включно) АТ «Ощадбанк» реєстри пільговиків разом з даними про облікові записи пільговиків, нараховані суми за спожиті послуги у попередньому місяці окремо за кожним видом послуги (далі реєстр нарахованих сум платежів пільговикам); 2) АТ «Ощадбанк» на підставі отриманих реєстрів нарахованих сум платежів пільговикам здійснює щомісяця до 18 числа перерахування коштів у розмірі нарахованих сум за спожиті послуги в попередньому місяці з рахунка для виплати пільгна рахунки управителів, об`єднань, виконавців комунальних послуг з наданням реєстрів нарахованих сум платежів пільговикам, у яких зазначається інформація про перерахування коштів.

Перерахування коштів за послуги (витрати) здійснюється у такій послідовності: постачання теплової енергії, постачання та розподіл природного газу або постачання та розподіл електричної енергії за наявності відповідного виду індивідуального опалення, постачання гарячої води, централізоване водопостачання, централізоване водовідведення, постачання та розподіл електричної енергії, постачання та розподіл природного газу, поводження з побутовими відходами, послуги з управління багатоквартирним будинком, абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг.

Отже, Порядком передбачено перерахування коштів АТ «Ощадбанк» на рахунки управителів, об`єднань, виконавців комунальних послуг не за пропорційним принципом, коли за кожну послугу проводиться розрахунок в рівних відсотках від суми платежу, а за пріоритетним принципом: за першу послугу (постачання теплової енергії) в повному обсязі, якщо залишилися кошти за другу (постачання та розподіл природного газу), тощо, поки дозволяє сума нарахованої пільги.

Пільговик можевизначити іншу послідовність перерахування коштів за послуги (витрати) шляхом подання відповідної заяви структурному підрозділу з питань соціального захисту населення (п. 12 Порядку).

Відповідну заяву про визначення іншої послідовності перерахування коштів за послуги (витрати) ОСОБА_1 до управління не подавав.

Пунктом 7 Порядку передбачено, щопільговики, яким надається пільга у грошовій формі,зобов`язані сплачувати щомісяця вартість фактично спожитої послуги з урахуванням суми пільги, перерахованої управителям, об`єднанням, виконавцям комунальних послуг або виплаченої таким пільговикам готівкою.

Таким чином, з урахуванням вказаних норм законодавства, ОСОБА_1 зобов`язаний щомісяця сплачувати вартість фактично спожитої послуги з урахуванням суми пільги, перерахованої управителям, об`єднанням, виконавцям комунальних послуг.

Згідно п. 12 Порядку, АТ «Ощадбанк» занаявності в нього інформації про номер мобільного телефону пільговика інформує протягом однієї доби після перерахування коштів управителям, об`єднанням, виконавцям комунальних послуг пільговика (смс-повідомленням або через електроні засоби зв`язку (за наявності) про стан розрахунків за послуги. В смс-повідомленні/ інформаційному повідомленні через електроні засоби зв`язку (за наявності) обов`язково зазначаються дані про наявний залишок платежу за кожним видом послуг і перелік послуг, за якими від управителів, об`єднань, виконавців комунальних послуг АТ «Ощадбанк» не отримано реєстри нарахованих сум платежів пільговику.

В обліковому записі ОСОБА_1 автоматизованої системи АТ «Ощадбанк» наявна інформація про номер мобільного телефону пільговика, отже смс-повідомлення про стан розрахунків за послуги позивач отримував.

Отже, згідно Порядкуструктурні підрозділи з питань соціального захисту населення лише формують та передають щомісяця Мінсоцполітики реєстри нарахованих пільг у поточному місяці;Мінсоцполітики формує та подає АТ «Ощадбанк» узагальнений реєстр нарахованих пільг та здійснює переказ коштів на рахунок для виплати пільг для відображення таких коштів в автоматизованих системах АТ «Ощадбанк» за обліковими записами пільговиків;управителі, об`єднання, виконавці комунальних послуг подають щомісяця АТ «Ощадбанк» реєстри пільговиків разом з даними про облікові записи пільговиків, нараховані суми за спожиті послуги у попередньому місяці окремо за кожним видом послуги (далі реєстр нарахованих сум платежів пільговикам);АТ «Ощадбанк» на підставі отриманих реєстрів нарахованих сум платежів пільговикам здійснює щомісяця перерахування коштів у розмірі нарахованих сум за спожиті послуги в попередньому місяці з рахунка для виплати пільг на рахунки управителів, об`єднань, виконавців комунальних послуг з наданням реєстрів нарахованих сум платежів пільговикам, у яких зазначається інформація про перерахування коштів.

П.п. 3-1, 8 Порядку передбачено, що за отриманням інформації, пов`язаної з нарахуванням пільги, пільговики звертаються до уповноважених органів (до 01.12.2022 структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, з 01.12.2022 орган Пенсійного фонду України).

За отриманням інформації про спожиті послуги, нараховані суми за послуги, розмір заборгованості (переплати) пільговики звертаються до управителів, об`єднань, виконавців комунальних послуг.

За отриманням інформації про операції, здійснені за обліковим записом пільговика щодо перерахування коштів управителям, об`єднанням, виконавцям комунальних послуг, пільговики звертаються до 01 червня 2023 року до АТ «Ощадбанк».

З 01 жовтня 2019 року ціна послуги з управління багатоквартирним будинком без урахування послуги з прибирання сходових кліток за адресою: АДРЕСА_4 , введена в діюНаказом КП «МУЖКГ» ЧМР від 27.02.2019 за №30 (а.с. 99) та складає 4,78 грн/кв.м на місяць.

З 01 жовтня 2019 року по 31 січня 2020 року управлінням нараховано пільгу ОСОБА_1 за послугу з управління багатоквартирним будинком в розмірі 245,21 грн (51,30 кв.м х 4,78 грн = 245,21 грн).

З 01 лютого 2020 року ціна послуги з управління багатоквартирним будинком без урахування послуги з прибирання сходових кліток за адресою: АДРЕСА_4 введена в діюНаказом КП «МУЖКГ» ЧМР від 27.01.2020 за №7 (а.с. 101) та складає 5,25 грн/кв.м на місяць.

З 01 лютого 2020 року по 31 серпня 2021 року управлінням нараховано пільгу ОСОБА_1 за послугу з управління багатоквартирним будинком в розмірі 269,33 грн (51,30 кв.м х 5,25 грн = 269,33 грн).

З 01 вересня 2021 року ціна послуги з управління багатоквартирним будинком без урахування послуги з прибирання сходових кліток за адресою: АДРЕСА_4 введена в дію Наказом КП «МУЖКГ» ЧМР від 30.08.2021 №80 (а.с.103) та складає 6,28 грн./кв.м в місяць.

З 01 вересня 2021 року по 31 березня 2022 року управлінням нараховано пільгу ОСОБА_1 за послугу з управління багатоквартирним будинком в розмірі 322,16 грн (51,30 кв.м х 6,28 грн = 322,16 грн).

З 01 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року пільга ОСОБА_1 за послугу з управління багатоквартирним будинком нараховувалась на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 за №215 та від 19.04.2022 за №462 з урахуванням коефіцієнту 0,59 в розмірі 190,07 грн (322,16 х 0,59 = 190,07 грн).

З 01 травня 2022 по 30 червня 2022 року пільга ОСОБА_1 за послугу з управління багатоквартирним будинком нараховувалась на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 за №215 та від 19.04.2022 за №462 з урахуванням коефіцієнту 0,29 в розмірі 93,43 грн (322,16 х 0,29 = 93,43 грн).

З 01 липня 2022 року по 30 листопада 2022 року управлінням нараховано пільгу ОСОБА_1 за послугу з управління багатоквартирним будинком в розмірі 322,16 грн (51,30 кв.м х 6,28 грн = 322,16 грн).

На підтвердженнянарахування вказанихпільг наоплату житлово-комунальнихпослуг,в томучислі послугиз управліннябагатоквартирним будинком ОСОБА_1 в зазначенихвище розмірахза періодз жовтня2019року полистопад 2022року,УСП ЧМР надано повідомлення про нарахування пільг (а.с. 65-79).

Відомостями з облікового запису пільговика (а.с. 80-98) підтверджується зарахування нарахованого розміру пільг на оплату житлово-комунальних послуг, в тому числі послуги з управління багатоквартирним будинком на рахунок для виплати пільг ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк», та на яку послугу за пріоритетом, (зазначеним у п. 12 Порядку), перераховані кошти.

Доступ довідомостей працівникамуправління наданийна підставі листа ДП «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» від 12.05.2020 за №013-509, листа Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації від 13.05.2020 за №12-20/2853, наказу начальника управління від 10.01.2020 за №03-ОД (а.с. 105, 106, 108).

В позовній заяві ОСОБА_1 посилається на Порядок надання пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.1994 за №94.

Порядок надання пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.1994 №94 є чинним, але не узгоджується зПорядком надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 за №373.

Міністерство юстиції України у листі щодо практики застосування норм права у випадку колізії від 26.12.2008 за №758-0-2-08-19, а також у листі від 30.01.2009 за №Н-35267-18 зазначає, щонеузгодженість між чинними нормативно-правовими актами, їхнє протиріччя з одного й того самого предмета регулювання, а також суперечність між двома або більше формально чинними нормами права, прийнятими з одного і того ж питання, в теорії права відомі як колізія норм права.

Колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акту, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту).

Існує і декілька способів, за якими можливо визначити нормативно-правовий акт, яким слід керуватися.

У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності.

Така неузгодженість може виникнути в наслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням «застарілих» норм з одного й того ж питання.

Тобто, в цьому випадку, колізія норм права вирішується застосуванням до спірних правовідносин акту, виданого пізніше, а саме:Порядку надання пільгна оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 за №373.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованому висновку, що твердження позивача, про те, що управління, посилаючись на відсутність коштів, систематично не здійснює відповідні оплати, у зв`язку з чим з`явилась заборгованість у ОСОБА_1 по оплаті за послугу з управління багатоквартирним будинком, спростовується наданими управлінням соціальної політики письмовими доказами.

Управління здійснювало нарахування позивачу суми пільги на оплату житлово-комунальних послуг, у тому числі послуги з управління багатоквартирним будинком, формування та передання Мінсоцполітики реєстрів нарахованих пільг. Мінсоцполітики здійснювало формування узагальненого реєстру нарахованих пільг та переказ коштів на рахунок для виплати пільг в АТ «Ощадбанк».

Перерахування коштів за послуги (витрати) рахунки управителів, об`єднань, виконавців комунальних послуг здійснювалося АТ «Ощадбанк» в послідовності, встановленій у Порядку.

Заборгованість позивача за послугу з управління багатоквартирним будинком виникла в результаті нехтування ним встановленим в Порядку обов`язком сплачувати щомісяця вартість фактично спожитої послуги з урахуванням суми пільги, перерахованої управителям, об`єднанням, виконавцям комунальних послуг.

Таким чином, відповідач управління соціальної політики діяло в межах повноважень та в рамках законодавства, у зв`язку з чим підстави для визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії відсутні.

За адресою: АДРЕСА_4 , з уповноваженим представником співвласників багатоквартирного будинку Назаровим А.Є. на підставі Типового договору затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 05 вересня 2018 року №712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком», укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_4 , від 01.03.2019 (а.с. 43-50).

Відповідно до п. 5 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» «комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг».

Згідно пункту 15 розділу «Порядок взаємного інформування сторін» Договору №7 від 01.03.2019 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_4 , інформацію, пов`язану з виконанням цього договору, управитель доводить до відома співвласників шляхом розміщення відповідних інформаційних матеріалів на офіційному сайті КП «МУЖКГ» ЧМР. Під час розміщення матеріалів управитель враховує вимоги законодавства про захист персональних даних.

КП «МУЖКГ» ЧМР не спростовуючи право ОСОБА_1 на пільги зі сплати комунальних послуг, в своєму листі, адресованому на ім`я позивача за вих. №526 від 13.06.2022 надало роз`яснення щодо порядку надання пільг за надані житлово-комунальні послуги, а саме послуги з управління багатоквартирного будинку (а.с. 18).

Відповідно до абзацу 2 пп. 2. пункту 12 Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №373: «Перерахування коштів за послуги (витрати) здійснюється у такій послідовності: постачання теплової енергії, постачання та розподіл природного газу або постачання та розподіл електричної енергії за наявності відповідного виду індивідуального опалення, постачання гарячої води, централізоване водопостачання, централізоване водовідведення, постачання та розподіл електричної енергії, постачання та розподіл природного газу, поводження з побутовими відходами, послуги з управління багатоквартирним будинком, абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг.

Пільговик може визначити іншу послідовність перерахування коштів за послуги (витрати) шляхом подання відповідної заяви структурному підрозділу з питань соціального захисту населення».

Тому, враховуючи чинне законодавство, тільки сам пільговик може визначати послідовність перерахування коштів, а не КП «МУЖКГ» ЧМР.

КП «МУЖКГ» ЧМР укладено договір з АТ «Ощадбанк» №204 про приймання платежів від 10.04.2013 та, відповідно до електронної анкети №328845236617-190214-141157 від 14.02.2019, до цього договору, щомісячно здійснюється передача реєстру пільговиків (а.с. 53-55).

Отже, порушень чинного законодавства в діях КП «МУЖКГ» ЧМР не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії відсутні.

Оцінюючи всі перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позовних вимог позивачем, оскільки останнім не надано належних доказів порушення його прав, а відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Посилання позивача ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом не враховано, що держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які постраждали під час захисту її суверенітету та територіальної цілісності, не приймаються до уваги за таких підстав.

Згідно із частинами 1-4 статті 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцієюта законами України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

У пункті 23 Рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України» (заява №63566/00 від 25 жовтня 2000 року, «Суд нагадує, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94, Серія A, №303-A, параграф 29).

Аналогічний висновок, висловлений Європейським судом з прав людини у п. 18 Рішення від 07 жовтня 2010 року (остаточне 21.02.2011) у справі «Богатова проти України» (заява №5232/04 від 27 січня 2004 року).

Більш детальніше щодо застосування складової частини принципу справедливого судочинства обґрунтованості судового рішення Європейський суд з прав людини висловився у п. 58 Рішення від 10 лютого 2010 року (остаточне 10.05.2011) у справі «Серявін та інш. проти України» (заява №4904/04 від 23 грудня 2003 року), а саме «Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частинами 1 та 2 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті89ЦПК України,суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено у частині 1 статті 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Верховний суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №522/16724/16 (провадження №61-28810св18) зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

За своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та,що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача».

Колегія суддів вважає, що позивачем, ОСОБА_1 , не доведено належним чином обґрунтованість підстав позову, а саме, те, що позивач є споживачем житлово-комунальний послуг, які йому надає КП «МУЖКГ» ЧМР й зобов`язаний сплачувати за спожиті послуги у встановлений законом строк, але позивач не виконує свої обов`язки в повному обсязі.

У аналогічній справі Верховний суд у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №522/2173/14 (провадження №61-21971св18) дійшов наступного правового висновку: «відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником приміщення і, у свою чергу, співвласником будинку, в якому створено ОСББ, однак не є членом цього об`єднання, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. При цьому ні Законом про ОСББ, ні іншими законодавчими актами України не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування розмірів внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ, що спростовує доводи відповідачки у цій частині.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі №916/2197/13 (№3-28гс15) та від11листопада 2015 року у справі №3-945гс15 за позовом ОСББ щодо стягнення заборгованості з оплати фактично спожитих послуг».

Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Судом першої інстанції з достовірністю та об`єктивністю встановлено, що до членів сім`ї позивача ОСОБА_1 при наданні пільг належить дружина позивача, і пільги з послуги з управління багатоквартирним будинком розраховуються наступним чином: 21 кв.м х на 2 особи ( ОСОБА_1 та його дружина) + 10,5 кв.м на сім`ю = 52,5 кв.м норма пільгової площі.

Оскільки загальна площа квартири ОСОБА_1 складає 51,3 кв.м, що не заперечується сторонами, то 100% знижка плати за користування житлом розраховується на всю загальну площу квартири позивача.

З 01 жовтня 2019 року застосовується Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №373 (далі Порядок).

Цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, та механізм надання громадянам у грошовій формі пільг, у тому числі житлових послуг послуг з управління багатоквартирним будинком (п. 1 Порядку).

Дія цього Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги у тому числі згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (п. 3 Порядку).

Згідно п. 1 Порядку, пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються щомісяця у грошовій формі (готівковій або безготівковій).

Виплата розрахованої суми пільги здійснюється у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Мінсоцполітики в АТ «Ощадбанк» на підставі укладеного між Мінсоцполітики та АТ «Ощадбанк» договору (далі - рахунок для виплати пільг).

За заявою пільговика, поданою структурному підрозділу з питань соціального захисту населення до 15 жовтня (15 травня), але не пізніше 15 жовтня 2022 року, у якій зазначаються виплатні реквізити, виплата пільги здійснюється у грошовій готівковій формі з початку опалювального (неопалювального) сезону (п. 7 Порядку).

Оскільки ОСОБА_1 не подавав до управління заяву про виплату пільг у грошовій готівковій формі, виплата розрахованої суми пільги ОСОБА_1 здійснюється у грошовій безготівковій формі.

Управління здійснювало нарахування позивачу суми пільги на оплату житлово-комунальних послуг, у тому числі послуги з управління багатоквартирним будинком, формування та передання Мінсоцполітики реєстрів нарахованих пільг. Мінсоцполітики здійснювало формування узагальненого реєстру нарахованих пільг та переказ коштів на рахунок для виплати пільг в АТ «Ощадбанк».

Перерахування коштів за послуги (витрати) рахунки управителів, об`єднань, виконавців комунальних послуг здійснювалося АТ «Ощадбанк» в послідовності, встановленій у Порядку.

КП «МУЖКГ» ЧМР, не спростовуючи право ОСОБА_1 на пільги зі сплати комунальних послуг, в своєму листі, адресованому на ім`я ОСОБА_1 за вих.№526 від 13.06.2022 надало роз`яснення щодо порядку надання пільг за надані житлово-комунальні послуги, а саме послуги з управління багатоквартирного будинку (а.с. 18).

Пільговик може визначити іншу послідовність перерахування коштів за послуги (витрати) шляхом подання відповідної заяви структурному підрозділу з питань соціального захисту населення».

Отже, враховуючи чинне законодавство, тільки сам пільговик може визначати послідовність перерахування коштів, а не КП «МУЖКГ» ЧМР.

КП «МУЖКГ» ЧМР укладено договір з АТ «Ощадбанк» №204 про приймання платежів від 10.04.2013 та, відповідно до електронної анкети №328845236617-190214-141157 від 14.02.2019, до цього договору, щомісячно здійснюється передача реєстру пільговиків (а.с. 53-55).

Отже, заборгованість позивача за послугу з управління багатоквартирним будинком виникла в результаті не врахування ним встановленим в Порядку обов`язком сплачувати щомісяця вартість фактично спожитої послуги з урахуванням суми пільги, перерахованої управителям, об`єднанням, виконавцям комунальних послуг.

За такихобставин,суд першоїінстанції дійшовобґрунтованого висновку,що УСПЧМР діявв межахповноважень тав рамкахзаконодавства.Порушень чинногозаконодавства вдіях КП«МУЖКГ» ЧМР не встановлено,у зв`язку з чим підстави для визнання дій відповідачів незаконними та зобов`язання вчинити певні дії відсутні.

Виходячи з висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17 березня 2011 року (остаточне 17 червня 2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого королівства»). Проте таке доведення може впливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між особою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)

Аналізуючи зазначені норми процесуального та матеріального права, правові висновки Верховного Суду, застосовуючи Європейську конвенцію з прав людини та практику Європейського суду з прав людини, з`ясовуючи вказані обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, та наявні у справи докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтовано виходив, що відповідачі, Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, та Комунальне підприємство «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області діяли в межах повноважень та в рамках законодавства, у зв`язку з чим підстави для визнання дій відповідачів незаконними та зобов`язання вчинити певні дії відсутні.

Таким чином, позивачем ОСОБА_1 в судовому засіданні не доведено належним чином те, що відповідачі порушили його права на отримання оплати за спожиті комунальні послуги з урахуванням встановлених законодавством пільг, тому у відповідності до статей 15, 16 ЦК України вказане право позивача не підлягає захисту судом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03 вересня 2014 року у справі №6-84цс14.

Отже, судпершої інстанціївсебічно,повно таоб`єктивно з`ясувавобставини,які маютьзначення дляправильного вирішеннясправи, дослідивв судовомузасіданні усідокази,які є усправі,з урахуваннямїх переконливості,належності і допустимості, на предмет пропорційності співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою у контексті конституційного принципу верховенства права та права на справедливий розгляд, та керуючись критерієм «поза розумним сумнівом», дав їм правильну оцінку та обґрунтовано виходив з того, що є законні підстави для залишення позовних вимог без задоволення.

У п. 54 Рішення у справі Трофимчук проти України (заява №4241/03) від 28.10.2010, остаточне 28 січня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що, «беручи до уваги свої висновки за статтею 11Конвенції(див. вищепункти 42-45), Суд не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявниці про переслідування її роботодавцем, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими. У зв`язку з цим Суд повторює, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (див. рішення у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1)».

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Тому, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового судового рішення про задоволення позову в повному обсязі немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, п. 1 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено: 23 грудня 2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

А.І. Дришлюк