Постанова

від 26.12.2024 по справі 523/16430/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/7599/24

Справа № 523/16430/24

Головуючий у першій інстанції Малиновський О.М.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,

розглянувши у спрощеному порядку без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу малолітньої ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_2 та ОСОБА_2 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2024 року у справі за заявою малолітньої ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_2 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про встановлення фактів, спростування недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог.

Адвокат Бабійчук І.В. діючи за ордером в інтересах малолітньої ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_2 звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси з позовними вимогами в яких просить:

- встановити факт зловживання батьківськими правами та неналежного виконання батьківських обов`язків ОСОБА_3 відносно дитини ОСОБА_1 в частині бездумного непогодженого з нею та проти її волі звернення від її (Єлизавети) імені в органи державної влади, місцевого самоврядування та до будь-яких інших осіб з метою досягнення своїх ( ОСОБА_3 ) особистих цілей, а не захисту прав та інтересів дитини, що призвело до порушення особистих немайнових прав ОСОБА_1 таких, як право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право бути вислуханою з питань, що стосуються її особисто;

- встановити факт порушення ОСОБА_3 особистих немайнових прав ОСОБА_1 таких, як право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право бути вислуханою з питань, що стосуються її особисто, яке відбулося у зв`язку із зловживанням ОСОБА_3 батьківськими правами та неналежного виконання батьківських обов`язків відносно дитини ОСОБА_1 в частині бездумного непогодженого з нею та проти її волі безпідставного звернення від її (Єлизавети) імені в органи державної влади, місцевого самоврядування та до будь-яких інших осіб з метою досягнення своїх ( ОСОБА_3 ) особистих цілей, а не захисту прав та інтересів дитини;

- для припинення подальшого порушення прав дитини ОСОБА_1 зобов`язати ОСОБА_3 не звертатися із заявами, клопотаннями, іншими зверненнями до органів державної влади, місцевого самоврядування та до інших осіб від імені ОСОБА_1 чи в її інтересах без письмової згоди ОСОБА_1 чи без письмової згоди її матері ОСОБА_2 (з якою визначено місце проживання дитини);

- для відновлення становища, яке існувало до порушення, та спростування недостовірної інформації зобов`язати ОСОБА_3 відмовитися від поданих ним від імені ОСОБА_1 позовів у судових справах 752/21544/18, 369/18828/23, 420/25027/24;

- для відновлення становища, яке існувало до порушення, та спростування недостовірної інформації зобов`язати ОСОБА_3 подати до Одеської міської ради, Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, Служби у справах дітей заяви такого змісту «Цією заявою, я, ОСОБА_3 , повідомляю, що всі звернення заяви, клопотання, скарги, які я подав у період з 17.05.2018 року до підписання цієї заяви від імені моєї доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим її інтересах, були мною подані на власний розсуд, без отримання попередньої згоди на таке звернення від ОСОБА_1 , та без доведення до її відома про наміри такого звернення. Також цією заявою підтверджую, що зміст всіх заяв, скарг та інших звернень, поданих мною від імені ОСОБА_1 були складені мною на власний розсуд, без з`ясування думки останньої, у зв`язку із чим всі ці заяви, скарги і звернення є моєю особистою позицією, та можуть не співпадати з особистою позицію ОСОБА_1 . У випадку, якщо ОСОБА_1 заявлятиме, що будь-яка подана мною від її імені заява чи звернення не відповідають ї власній думці чи позицій, така її заява вважатиметься єдино вірною, та не потребуватиме будь-якого додаткового підтвердження чи спростування поданих мною заяв. Крім того я підтверджую, що я знаю та усвідомлюю, що дитина ОСОБА_1 не перебуває в складних життєвих обставинах, що мої повідомлення про складні життєві обставини в житті ОСОБА_1 є завідомо безпідставними, у зв`язку із чим прошу залишити без розгляду всі мої звернення щодо повідомлення про такі обставини, та прошу видалити з усіх баз даних, обліків та реєстрів відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як про таку щодо якої надійшло звернення про її перебування у складних життєвих обставинах;

- для відновлення становища, яке існувало до порушення, та спростування недостовірної інформації щодо інших звернень, про які ОСОБА_1 невідомо, чи по яким вже прийняті рішення і за процедурою неможливо їх відкликати зобов`язати ОСОБА_3 скласти, нотаріально посвідчити та передати ОСОБА_1 чи її представнику заяву-спростування наступного змісту: «Всім кого це стосується. Підписанням цієї заяви, я, ОСОБА_3 , повідомляю, що всі звернення, заяви, клопотання, скарги, які я подав у період з 17.05.2018 року до підписання цієї заяви від імені моєї доньки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи в її інтересах, були мною подані на власний розсуд, без отримання попередньої згоди на тaке звернення від ОСОБА_1 , та без доведення до її відома про наміри такого звернення. Також цією заявою підтверджую, що зміст всіх заяв, скарг та інших звернень, поданих мною від імені ОСОБА_1 , були складені мною на власний розсуд, без з`ясування думки останньої, у зв`язку із чим всі ці заяви, скарги і звернення є мосю особистою позицією, та можуть не співпадати з особистою позицією ОСОБА_1 . У випадку, якщо ОСОБА_1 заявлятиме, що будь-яка подана мною від її імені заява, скарга чи звернення не відповідають її власній думці чи позиції, така її заява вважатиметься єдино вірною, та не потребуватиме будь-якого додаткового підтвердження чи спростування поданих мною заяв».

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про встановлення фактів, спростування недостовірної інформації передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі малолітня ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_2 та ОСОБА_2 просять скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при роздрукуванні остаточної редакції позову та додатків представник позивачів допустила технічну помилку та скопіювала останні сторінки позову не з об`єднаного проекту , а з одного з тих, в яких був один відповідач батько, і як наслідок позовна вимога до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради не була скопійована та роздрукована в кінцевій редакції позову, що був поданий до суду, так ситуація, що склалась є наслідком технічної помилки. Скаржники вважають, що суд помилково дійшов висновку про передачу справи за підсудністю іншому суду, оскільки суд першої інстанції встановивши, що до відповідача Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради не пред`явлено жодної позовної вимоги, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України через невідповідність позовної заяви п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України мав залишити позовну заяву без руху та надати строк для усунення недоліків, проте на думку скаржників проявив надмірний формалізм, утруднив позивачу доступ до правосуддя та подовжив у час шлях вирішення по суті питання щодо захисту прав малолітньої дитини. Також скаржники зазначають, що ЦПК України не передбачена можливість для сторони позивача виправити допущену технічну помилку в позові в інший спосіб, ніж усунення недоліків на виконання ухвали про залишення без руху, чи зміну позовних вимог після відкриття провадження, оскільки відсутня опція подібна виправленню описки.

Порядок розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України йдеться про те, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У вказаній цивільній справі апеляційна скарга подана на ухвалу про передачу справи на розгляд іншого суду (п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).

Апеляційне провадження розглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

З врахуванням тривалої недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 16, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 26 грудня 2024 року.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ч. 1 ст. 27 ЦПК України визначає загальні принципи підсудності справ за місцем знаходження відповідача, зокрема, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно відповіді від 07 жовтня 2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, місцем реєстрації відповідача, ОСОБА_3 є АДРЕСА_1 , що за територіально-адміністративним поділом відноситься до підсудності Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Щодо посилання адвоката позивача та його законного представника на пред`явлення позовної заяви за місцезнаходженням Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради то суд першої інстанції зазначив наступне.

За приписами ч. 2 ст. 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Крім іншого, основною засадою (принципом) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 11 ч. 2 ст. 2 ЦПК України).

Як убачається з позовної заяви, з урахуванням зазначеного мотивування підстав та предмету заявлених вимог, позовні вимоги цілком стосуються вимог пред`явлених до ОСОБА_3 . Позовна заява жодним чином не обґрунтована та не має посилань на те, що Пересипською районною адміністрацією Одеської міської ради порушуються, невизнаються або оспорюються права та охоронювані законом інтереси позивача, до такого відповідача не пред`явлено жодної позовної вимоги.

Тобто, залучення Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради до участі у справі в якості співвідповідача носить виключно штучний характер, направлений на визначення підсудності та розгляду справи в м. Одесі, за наявності заявлених позовних вимог саме до ОСОБА_3 . Такі дії слід визнати недобросовісною поведінкою та зловживанням процесуальними нормами з боку представника позивача адвоката Бабійчук І.В.

За таких обставин суддя першої інстанції правильно відхилив посилання представника позивача на застосування альтернативної підсудності в розгляді даної справи, - за місцезнаходженням одного з відповідачів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що правових підстав для відкриття провадження у справі Суворовським районним судом м. Одеси немає.

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що цивільну справу слід передати за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області для вирішення питання про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Щодо доводів скаржника, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Більше того, в постанові від 22 лютого 2024 року у справі №990/150/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає в позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Таким чином, враховуючи зміст вищенаведених положень ЦПК України, безпідставним є посилання скаржників на неможливість виправлення, як зазначено в скарзі допущеної технічної помилки та скопіювала останні сторінки позову не з об`єднаного проекту, а з одного з тих, в яких був один відповідач батько, і як наслідок позовна вимога до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради не була скопійована та роздрукована в кінцевій редакції позову, оскільки позивач вправі до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Більше того, дане право виникає з моменту подання позовної заяви, а не відкриття провадження у справі, або залишення позовної заяви без руху, проте позивачі не скористались даним правом.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні питання про територіальну підсудність справи правильно виходив зі змісту фактично заявлених позовних вимог.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Питання щодо передання справи за підсудністю вирішено судом першої інстанції по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвала постановлена у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу малолітньої ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_2 та ОСОБА_2 залишити без задоволення..

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 26 грудня 2024 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

А.І. Дришлюк