Постанова

від 26.12.2024 по справі 751/4237/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

26 грудня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/4237/24

Головуючий у першій інстанції Лібстер А. С.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1533/24

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мамонової О.Є.,

суддів: Онищенко О.І., Шитченко Н.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Комунальне підприємство "Чернігівводоканал",-

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Чернігівводоканал" про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства "Чернігівводоканал" (далі по тексту КП "Чернігівводоканал"), в якому просила:

- зобов`язати відповідача усунути несправності у водопровідній шахті, що виникли з його вини, за його рахунок негайно;

- зобов`язати відповідача відновити водопостачання до її будинку на АДРЕСА_1 негайно;

- стягнути з відповідача на її користь 10 000 грн моральної шкоди;

- всі судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власницею будинку АДРЕСА_1 . 08.02.2024 їй вручили повідомлення про припинення водопостачання через витік води з водопровідної мережі. Водопровідна мережа, від якої з шахти йде труба до її будинку, знаходиться посередині проїзної дороги, відстань від шахти до будинку біля 30 м. За поясненнями майстра прорив стався у шахті через кутник, який з`єднує центральну мережу з її трубою.

Зазначала, що у 2017, 2018 роках вона вже робила ремонт у шахті. 20.05.2017 укладала договір з відповідачем на ремонт через прорив у трубі за 2 метри від шахти, в результаті проведення ремонтних робіт було все змінено від крана до труби. У 2018 році знову стався прорив та було замінено 6 м труби. Два ремонти обійшлися їй як пенсіонерці у суму до 9 000 грн.

Указувала, що у лютому 2024 року вона звернулась до відповідача з відповідними документами, оператор повідомила, що їй необхідно ремонтувати колодязь, тому що водопровідна мережа, на якій стався витік води, не перебуває на балансі КП «Чернігівводоканал».

Наголошувала, що новий кутник був поставлений в 2017 році, а тому, на її думку, пробоїна у кутнику сталася тільки з вини відповідача, через нечесну, недобросовісну роботу, користуючись недосвідченістю споживача.

Стверджувала, що відповідач своїми діями наніс їй моральну шкоду, перетворив її життя у пекло. У лютому їй довелося топити сніг, збирати дощову воду, вода, яку вона бере у сусідів, задовольняє тільки фізичне існування. Вона почуває себе приниженою, обмеженою у своїх правах, витратила багато часу на ходіння по інстанціях, маючи при цьому велике навантаження на хворі ноги. Від хвилювання у неї піднімається тиск.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 вересня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги:

- визнати дії відповідача неправомірними, незаконними;

- зобов`язати відповідача відремонтувати водопровідну шахту і відновити водопостачання до її будинку по АДРЕСА_1 негайно;

- стягнути з відповідача на її користь 20 000 грн моральної шкоди;

- всі судові витрати покласти на відповідача.

Посилається на те, що суд упереджено поставився до неї та наданих нею доказів, які вона вважає повністю підтверджують наведені у позові обставини.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що КП «Чернігівводоканал» при розгляді справи у суді першої інстанції не надсилав їй ні відзив на позовну заяву, ні заперечення на її відповідь. Відзив вона отримала безпосередньо під час судового засідання, а про заперечення дізналася лише з рішення суду. Такі дії відповідача уважає протиправними та незаконними.

Указує, що у травні 2017 року за її адресою стався прорив у трубі, відповідачем на її замовлення було проведено ремонтні роботи водопроводу та замінено у водопровідному колодязі все від крана до труби, в тому числі і кутник, який з`єднує кран з трубою.

Зазначає, що у лютому 2024 стався витік води з водопровідної мережі в результаті отвору, який утворився у кутнику, який був поставлений у 2017 році.

Уважає, що пробоїна у кутнику сталася з вини відповідача, а тому він за власний рахунок має провести ремонт, так як КП «Чернігівводоканал» у 2017 році надав неякісні послуги, в результаті яких сталася аварія витік води з водопровідної мережі у лютому 2024 року.

Наголошує, що протиправна поведінка відповідача завдала їй страждань, душевного болю із-за приниження, яке вона терпить 8 місяців, перебуваючи без води, порушений звичайний ритм її життя, вона відчуває себе ущербленою та приниженою.

У відзиві на апеляційну скаргу КП «Чернігівводоканал» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, як безпідставну, необ`єктивну та таку, що не підтверджена належними доказами.

Відповідач зазначає, що заперечення на відповідь на відзив було направлено позивачці на адресу, зазначену нею у позовній заяві, а до суду надано докази цього направлення, до того ж суд надав їй можливість і час для ознайомлення з відзивом на позовну заяву.

Указує, що претензії ОСОБА_1 щодо якості робіт водопровідної мережі станом на 2024 рік є безпідставними, на їх підтвердження не надано жодного доказу, вони ґрунтуються тільки на її суб`єктивній думці.

Наголошує, що виконані у 2017 році роботи були прийняті позивачкою та оплачені кількома платежами на загальну суму 3 654,50 грн, що свідчить про відсутність зауважень до якості виконаних робіт. Договір був виконаний сторонами у повному обсязі у 2017 році.

Звертає увагу суду на те, що оскільки водопровідний колодязь, в якому відповідачем були виконані ремонтні роботи, не знаходиться на балансі КП «Чернігівводоканал», відповідно технічне обслуговування мереж позивачки не проводилося. Тож, за період з 2017 року по теперішній час доступ до зазначеного колодязя міг мати будь-який підрядник.

Уважає, що позивачкою не доведено, що поломка кутника сталася внаслідок істотних недоліків у проведених ремонтних роботах КП «Чернігівводоканал».

Відповідач наголошує, що ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами те, що неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача їй завдана моральна шкода.

16.10.2024 ОСОБА_1 подано доповнення до апеляційної скарги на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24.09.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до КП "Чернігівводоканал" про захист прав споживачів.

Вимоги до заяви, визначені ст. 183 ЦПК України, так п. 7 ч. 1 ст. 183 ЦПК України передбачено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити зокрема і інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Частинами першою, другою статті 364 ЦПК України передбачено, що особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна надати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи, в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Проте позивачка подала доповнення з порушенням даних вимог, доказів направлення доповнень до апеляційної скарги КП «Чернігівводоканал» нею не надано.

Частиною 4 ст. 183 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Таким чином, доповнення до апеляційної скарги підлягають поверненню ОСОБА_1 залишенню без розгляду.

Вислухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що суду не надані відомості про те, що водопровідний ввід до приватного домогосподарства позивача, де сталася аварія, перебуває на балансі КП «Чернігівводоканал» і за вказаних підстав вимога позивача, щодо зобов`язання відповідача відновити водопостачання задоволенню не підлягають.

Суд констатував, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача йому завдана моральна шкода, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями відповідача та вини відповідача у заподіянні моральної шкоди, не зазначив з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, що на підставі статті 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком.

З такими висновками районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки вважає, що вони відповідають обставинам даної справи та вимогам чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією технічного паспорта на житловий будинок (а.с. 33).

У 2017 році між ОСОБА_1 (замовник) та КП «Чернігівводоканал» (виконавець) укладено договір №1/167-05/17 на виконання комплексу робіт з ремонту водопроводу за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 5).

Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за 2017 рік, всього за актом виконано робіт з ремонту водопроводу за адресою: АДРЕСА_2 , на загальну суму 3 654,50 грн. Ремонт водопроводу включав такі роботи і витрати: установлення з`єднань діаметром до 40 мм; демонтаж водопроводу; шурфування комунікацій; укладання труб поліетиленових діаметром до 50 мм; розробка ґрунту екскаватором з доробкою вручну; засипка траншей та котлованів бульдозерами потужністю 59 кВт при переміщенні ґрунту до 5 м; камаз 4308 НОМЕР_1 ; екскаватори 3СХ 087-46; Камаз 55111 СВ 28-55 АО; кутники Д 20 мм; коротиш; труби поліетиленові для подачі холодної води РЕ 100 SDR-11, зовнішній діаметр 25х2,3 мм; муфта ПЕ 20/3/4 Нр; муфта ПЕ 20/3/4 Вр (а.с. 8-11).

У 2018 році між ОСОБА_1 (замовник) та КП «Чернігівводоканал» (виклнавець) укладено договір №1/365-07/18 на виконання комплексу робіт з ремонту водопроводу за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 12).

Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за 2018 рік, всього за актом виконано робіт з ремонту водопровідної мережі за адресою: АДРЕСА_2 , на загальну суму 5 710,01 грн. Ремонт водопровідної мережі включав такі роботи і витрати: заміна окремих ділянок водопроводу; прочищення оглядових колодязів глибиною до 3 м з відкачуванням мулу, маса осаду до 300 кг; розробка ґрунту екскаватором з доробкою вручну, група ґрунту 1; засипання траншей та котлованів бульдозерами потужністю 59 кВт при переміщенні ґрунту до 5 м, група ґрунту 1; екскаватори 3СХ 087-45; камаз 4308 НОМЕР_2 , камаз 55111 НОМЕР_3 , муфта НОМЕР_4 ; муфта ПЕ 20х/3/4; труби ПЕ, діаметр 20 мм; дезінфікуючий засіб «Бриліантовий міг» (а.с. 15-18).

Відповідно до розрахунку зі споживачем за період з січня 2024 по липень 2024 року, особовий рахунок № НОМЕР_5 ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 здійснено перерахунок, заборгованість відсутня (а.с. 60).

Крім того у матеріалах справи наявне фото кутника від 08.02.2024 (а.с. 19-20).

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 3,8,9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до приписів частини першої статті 526 ЦК України, Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язальні відносини між сторонами врегульовані законодавством у сфері надання і споживання послуг із водопостачання і водовідведення, а саме Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690, Правилами користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання комунальних послуг здійснюються безперервно, крім часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актам; міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; ліквідацію наслідків аварії.

Згідно з п.1, 2 Розділу ІІ Правил користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, затверджений наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008, виконавець послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування зі споживачем. Мережі водопостачання та водовідведення споживача експлуатуються та обслуговуються споживачем. Обслуговування мереж споживача може здійснюватися виконавцем послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення на умовах окремого договору.

Відповідно до п. 9 Розділу ІІ Правил, споживач забезпечує: експлуатацію, ремонт та усунення аварійних ситуацій на об`єктах/мережах водопостачання та водовідведення, які йому належать (перебувають у користуванні), власними силами або із залученням інших суб`єктів господарювання.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Відповідно до ч. 3, 4 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Судом у справі встановлено, що у 2017 та 2018 роках КП «Чернігівводоканал» на замовлення ОСОБА_1 здійснював комплекс робіт з ремонту водопроводу за адресою: АДРЕСА_2 . В тому числі у 2017 році було замінено кутник діаметром 20 мм.

На підтвердження цього позивачкою надані договори від 2017 та 2018 років та акти приймання виконаних будівельних робіт за вказаними договорами. Жодних заперечень ОСОБА_1 щодо якості виконаних робіт чи претензій до матеріалів у актах не зазначено.

При зверненні до суду з даним позовом та при зверненні з апеляційною скаргою позивачкою не надано достатніх та належних доказів на підтвердження того, що витік стався саме з вини КП «Чернігвводоканал» через неякісний ремонт.

Матеріали справи не містять також доказів на підтвердження того, що кутник, який був змінений відповідачем у 2017 році, не відповідає встановленим стандартам.

Суд першої інстанції зазначив, що відсутні відомості про те, що водопровідний ввід до приватного домогосподарства позивачки, де сталася аварія, перебуває на балансі КП «Чернігівводоканал». При цьому сторонами не заперечується, що водопровідна шахта не перебуває на балансі КП «Чернігівводоканал».

Таким чином, відповідно до Правил користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, мережі водопостачання експлуатуються та обслуговуються ОСОБА_1 , як споживачем послуг.

Отже, як правильно зазначає відповідач, будь-який підрядник мав можливість за період з 2017 року на замовлення позивачки здійснювати перевірку чи ремонт водопроводу.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджено, що прорив у трубі у 2024 році стався саме через неправомірні дії відповідача у 2017 році.

Клопотання про проведення судової експертизи в справі сторонами не заявлялось.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивачки, щодо зобов`язання відповідача усунути несправності у водопровідній шахті, що виникли з його вини, та відновити водопостачання до будинку на АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що позивачці не надсилався ні відзив на позов, ні заперечення на відповідь на відзив.

Так, у матеріалах справи відсутні докази направлення ОСОБА_1 відзиву, проте після ознайомлення з матеріалами справи позивачкою було подано відповідь на відзив, яка була взята до уваги судом першої інстанції.

Щодо заперечення на відповідь на відзив, то КП «Чернігівводоканал» надано накладну №1401708160677 від 08.08.2024 (а.с. 61), опис вкладення у лист від 08.08.2024 на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 63) та квитанцію АТ «Укрпошта» від 08.08.2024 (а.с. 62), які підтверджують направлення позивачці заперечення на відповідь на відзив.

Згідно з частиною першою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Верховний Суду в постанові від 27.01.2021 у справі №263/16183/18 зазначив, що у відповідності до вимог статті 1167 ЦК України відповідач зобов`язаний відшкодувати моральну шкоду позивачу, враховуючи ступінь вини відповідача, характер та обсяг душевних страждань позивача, визначивши розмір грошової компенсації з урахуванням вимог розумності і справедливості, що узгоджується з характером моральних страждань позивача.

Зобов`язання із компенсації моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду від 25.05.2022 в справі № 487/6970/20).

Установивши, що відсутність водопостачання у ОСОБА_1 не є наслідком неправомірних дій відповідача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів уважає, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим, згідно зі ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24.09.2024 - без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча О.Є. Мамонова

Судді: О.І. Онищенко

Н.В. Шитченко