Постанова

від 14.11.2024 по справі 495/11424/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3630/24

Справа № 495/11424/23

Головуючий у першій інстанції Мишко В.В.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду

цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.

за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Відділ «Центр надання адміністративних послуг» Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 грудня 2023 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заявлених вимог

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського міськайонного суду Одеської області із позовною заявою до Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської області від 06 грудня 2023 року провадження у цивільній справі № 495/11424/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії закрито.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку про те, що справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки віднесені до компетенції адміністративного суду та підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства на підставі вимог, приписів та положень Кодексу Адміністративного судочинства України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Скарга мотивована тим, що суд зробив невірний висновок про визначення юрисдикції даної справи, оскільки даний спір про незгоду особи з позбавленням права користування житловим будинком та зняттям з реєстраційного обліку стосується права користування житловим приміщенням, відповідно, має приватноправовий характер та не відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Пояснення учасників справи

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому, в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Встановлені обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського міськайонного суду Одеської області із позовною заявою до Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Аналогічна норма закріплена й у частині першій статті 19 ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі Закон № 2147-VIII).

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства, у редакції до набрання чинності Законом № 2147-VIII, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини другої цієї статті).

Аналогічна норма закріплена й у пункті 1 частини першої статті 19 КАС України в редакції Закону № 2147-VIII.

Суб`єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України, у редакції до набрання чинності Законом № 2147-VIII).

Справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС України, у редакції до набрання чинності Законом № 2147-VIII).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника.

Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Разом з тим участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим.

У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов`язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлово го будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.

Така правова позиція була неодноразово висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 16 травня 2018 року (справа № 337/2535/2017), від 10 квітня 2019 року (справа № 826/3620/17), від 04 грудня 2019 року (справа №820/212/18), від 19 лютого 2020 року (справа №161/20662/18), у яких дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання незаконною та скасування (зняття) з реєстрації місця проживання не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Також колегія суддів звертає увагу на постанову Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 522/20762/19, позовні вимоги у якій стосувалися визнання протиправними дій Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, скасування рішення про зняття з реєстрації місця проживання та були розглянуті в порядку цивільного судочинства.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що спірні правовідносини стосуються права користування та розпорядження майном. Таким чином, спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами ЦПК України.

Суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження у справі дійшов помилкових висновків, що спір у справі є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 грудня 2023 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 379, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 грудня 2023 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

Ю.П. Лозко