Номер провадження: 22-ц/813/6810/24
Справа № 761/20160/22
Головуючий у першій інстанції Ярема Х.С.
Доповідач Драгомерецький М. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
27.12.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Драгомерецького М.М.,
суддів: Громіка Р.Д., Дришлюка А.І.,
розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., Дришлюка А.І. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітрідат Одеса»</a>, треті особи без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротермінал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврокарго», Товариство з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ Порт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Коско Шиппінг Лайз» (Україна) про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Мітрідат Одеса» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок пошкодження транспортного засобу в розмірі 68 110,39 гривень, витрати на складення експертного звіту в розмірі 3 500 гривень, моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень, та судовий збір в розмірі 809 гривень.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 16 серпня 2024 року ТОВ «Мітрідат Одеса», в інтересах якого діє адвокат Воронюк М.О., подало апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2024 року та залишити без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 ..
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 серпня 2024 року визначено склад суду для розгляду даної справи, а саме: головуючий суддя Драгомерецький М.М., судді учасники колегії: Громік Р.Д., Дришлюк А.І..
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ «Мітрідат Одеса», в інтересах якого діє адвокат Воронюк М.О. на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2024 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2024 року призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського апеляційного суду на 22 травня 2025 року о 13 год. 30 хв..
26 грудня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., Дришлюка А.І..
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказує, що вона неодноразово зверталась до суду із заявами про зміну її поштової адреси та проханням направляти всі повістки за адресою м Київ, а/б скринька 96, вказана в позові адреса не є дійсною, однак колегія суддів ігнорує її право на належне повідомлення за тією адресою, що вона неодноразово інформувала в тому числі у відзиві на апеляційну скаргу.
Також ОСОБА_1 вказує, що хвилюється, щоб у м. Одеса винесли законне та обґрунтоване рішення, вона неодноразово просила надати інформацію, адже з моменту відкриття справи вересень 2024 року минуло 3 місяці, а суд, мабуть можливо спеціально поставив дату засідання через півроку і ще на її день народження. Таке затягування строку майже через рік після відкриття призначено судове засідання свідчить про порушення її прав на відшкодування збитків.
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 вказує, що не довіряє даному складу суду та просить відвести їх від розгляду справи та дати їй можливість відстояти свої права у не зацікавленому складі суду.
Перевіривши доводи заяви про відвід та вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що заява про відвід судді є необґрунтованою та безпідставною, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року і являється частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Частина 7 пункт 1 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Однією із гарантій права учасника справи на незалежний, безсторонній і справедливий суд є право на відвід судді (колегії суддів). Проте, право на відвід не є абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них. Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.
Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 40 ЦПК України встановлений порядок вирішення заявленого відводу, згідної якої питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Дослідивши питання безсторонності суддів з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28 листопада 2002 року, зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці.
Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.
По-друге, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див.: «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року п.п. 49,54; «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року, п. 66; «Агрокомплекс» проти України» від 06 жовтня 2011 року, п. 136; «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року, п.п. 103,107).
Крім того, апеляційний суд зазначає, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об`єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Щодо тверджень ОСОБА_1 про те, що колегія суддів ігнорує її заяви про зміну поштової адреси та прохання направляти всі повістки за адресою: м. Київ, а/б скринька 96, чим позбавляє права на належне повідомлення за тією адресою, що вона неодноразово інформувала, слід зазначити наступне.
Стаття 14 ЦПК України регулює питання Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, та згідно якої в судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно ч. 6 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, дата реєстрації: 18.03.2019, тому у відповідності до положень ст. ст. 14, 128 ЦПК України всі документи в даній справі ОСОБА_1 були направлені виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету.
Зазначене підтверджується супровідним листом від 18.09.2024 про відправку ОСОБА_1 в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету копії ухвали Одеського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року та копії апеляційної скарги, а також довідковим листом від 19.12.2024 про відправку судової повістки-повідомлення про судове засідання, призначене на 22.05.2025 о 13.30 год.
В матеріалах справи також міститься заява ОСОБА_1 від 12.11.2024 з проханням повідомити про час, дату та місце призначення судового засідання. Шляхом направлення електронної повістки в електронний суд.
Колегія суддів також визнає необґрунтованими твердження ОСОБА_1 про те, що судді навмисно затягують строки розгляду справи, що свідчить про порушення її прав на відшкодування збитків, з огляду на наступне.
Як було встановлено, ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2024 року призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського апеляційного суду на 22 травня 2025 року о 13 год. 30 хв.. При цьому, колегія суддів зазначила, що з врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість призначення справи до розгляду в строки передбачені національним законодавством, тому справу призначено до розгляду в найближчу вільну дату роботи колегії суддів.
Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Інші твердження ОСОБА_1 в заяві про відвід колегії суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., Дришлюка А.І., носять характер непідтверджених звинувачень, що не знайшли свого об`єктивного обґрунтування та розумного пояснення, що могли б бути добросовісно сприйняті та оцінені судом.
Таким чином, розглянувши заяву про відвід колегія суддів, з точки зору національного закону, а саме ст. 36 ЦПК України, та в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо безсторонності суду, колегія суддів не вбачає об`єктивного та суб`єктивного критерію, а саме наявності будь-якого правомірного сумніву в безсторонності суддів, а доводи заявника не свідчать про існування обставин, які викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності суддів апеляційного суду.
До заяви про відвід не додано жодного належного та допустимого доказу, на підставі якого можна було б зробити висновок про нібито упередженість суддів при розгляді даної цивільної справи.
Відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 40, ЦПК України, Одеський апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., Дришлюка А.І. - визнати необґрунтованою.
Цивільну справу №761/20160/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітрідат Одеса»</a>, треті особи без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротермінал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврокарго», Товариство з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ Порт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Коско Шиппінг Лайз» (Україна) про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди, передати до канцелярії Одеського апеляційного суду для визначення судді, у встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України порядку, для вирішення питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 27 грудня 2024 року.
Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький
Р.Д. Громік
А.І. Дришлюк
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2024 |
Оприлюднено | 31.12.2024 |
Номер документу | 124093946 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Драгомерецький М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні