Ухвала

від 25.12.2024 по справі 208/9339/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/9339/24

№ провадження 1-кс/208/3055/24

У Х В А ЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2024 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

Слідчого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

підозрюваного: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 м.Кам`янське клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу слідчого управління ГУНП в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Павлівка Маріїнського району Донецької області, українцю, громадянину України, військовослужбовцю військової служби за контрактом, заступнику командира зенітного ракетно-артилерійського дивізіону з тилу військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання мотивовано тим, що Майор ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він будучи військовою службовою особою, командиром зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , будучи учасником організованої групи, виконуючи відведену йому роль організатора, реалізуючи спільний з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 злочинний намір, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди членами групи, у невстановлені досудовим розслідуванням місце та спосіб, 31 січня 2024 року достовірно знаючи, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 , у період часу з 01.01.2024 по 19.01.2024 перебував за межами Бахмутського району Донецької області та фактично не брав безпосереднюучасть убойових діях, умисно вніс завідомо неправдиві відомості до рапорту участі особового складу зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 в бойових діях (забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), який є підставою для нарахування та виплат винагороди за безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оброни, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022, про те, що номер обслуги 3 зенітної артилерійської обслуги 2 зенітного артилерійського взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_11 у проміжок часу з 01.01.2024 по 19.01.2024 приймав безпосередню участь в бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оброни під час перебування в районах ведення бойових дій на території Бахмутського району Донецької області за січень 2024 року, тим самим вніс завідомо неправдиві відомості до офіційних документів.

В подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи злочинний намір, у невстановлений досудовим розслідуванням час, місце та спосіб (але не пізніше 01.02.2024) направив вищезазначений рапорт, з незаконним включенням до нього ОСОБА_11 , до командира зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , який в свою чергу, на підставі зазначених відомостей у вказаному рапорті, направив рапорт участі особового складу зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 в бойових діях (забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) до командира військової частини НОМЕР_1 , після чого було на підставі зазначених відомостей ОСОБА_11 внесли в наказ про виплату додаткової винагороди за участь у бойових діях (забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії).

Унаслідок вищевказаних незаконних дій командира зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , на особистий картковий рахунок відкритий у АТ «Сенс Банк» військовослужбовець ОСОБА_11 (рахунок НОМЕР_2 ) було безпідставно зараховано грошові кошти за участь в бойових діях у сумі 61290 гривні 32 копійки.

Він же, продовжуючи свої злочинні дії та керуючись раніше виниклим умислом, 29 лютого 2024 року достовірно знаючи, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 , у період часу з 01.02.2024 по 29.02.2024 перебував за межами Бахмутського району Донецької області та фактично не брав безпосереднюучасть убойових діях, умисно вніс завідомо неправдиві відомості до рапорту участі особового складу зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 в бойових діях (забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), який є підставою для нарахування та виплат винагороди за безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оброни, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022, про те, що номер обслуги 3 зенітної артилерійської обслуги 2 зенітного артилерійського взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_11 у проміжок часу з 01.02.2024 по 29.02.2024 приймав безпосередню участь в бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оброни під час перебування в районах ведення бойових дій на території Бахмутського району Донецької області за лютий 2024 року, тим самим вніс завідомо неправдиві відомості до офіційних документів.

В подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи злочинний намір, у невстановлений досудовим розслідуванням час, місце та спосіб (але не пізніше 01.03.2024) направив вищезазначений рапорт, з незаконним включенням до нього ОСОБА_11 , до командира зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , який в свою чергу, на підставі зазначених відомостей у вказаному рапорті, направив рапорт участі особового складу зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 в бойових діях (забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) до командира військової частини НОМЕР_1 , після чого на підставі зазначених відомостей ОСОБА_11 внесли в наказ про виплату додаткової винагороди за участь у бойових діях (забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії).

Унаслідок вищевказаних незаконних дій командира зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , на особистий картковий рахунок відкритий у АТ «Сенс Банк» військовослужбовець ОСОБА_11 (рахунок НОМЕР_2 ) було безпідставно зараховано грошові кошти за участь в бойових діях у сумі 100000 гривень.

Він же, продовжуючи свої злочинні дії та керуючись раніше виниклим умислом, 31 березня 2024 року достовірно знаючи, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 , у період часу з 01.03.2024 по 31.03.2024 перебував за межами Бахмутського району Донецької області та фактично не брав безпосереднюучасть убойових діях, умисно вніс завідомо неправдиві відомості до рапорту участі особового складу зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 в бойових діях (забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), який є підставою для нарахування та виплат винагороди за безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оброни, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022, про те, що номер обслуги 3 зенітної артилерійської обслуги 2 зенітного артилерійського взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_11 у проміжок часу з 01.03.2024 по 31.03.2024 приймав безпосередню участь в бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оброни під час перебування в районах ведення бойових дій на території Бахмутського району Донецької області за березень 2024 року, тим самим вніс завідомо неправдиві відомості до офіційних документів.

В подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи злочинний намір, у невстановлений досудовим розслідуванням час, місце та спосіб (але не пізніше 01.03.2024) направив вищезазначений рапорт, з незаконним включенням до нього ОСОБА_11 , до командира зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , який в свою чергу, на підставі зазначених відомостей у вказаному рапорті, направив рапорт участі особового складу зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 в бойових діях (забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) до командира військової частини НОМЕР_1 , після чого на підставі зазначених відомостей ОСОБА_11 внесли в наказ про виплату додаткової винагороди за участь у бойових діях (забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії).

Унаслідок вищевказаних незаконних дій командира зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , на особистий картковий рахунок відкритий у АТ «Сенс Банк» військовослужбовець ОСОБА_11 (рахунок НОМЕР_2 ) було безпідставно зараховано грошові кошти за участь в бойових діях у сумі 100000 гривень.

21.04.2024, ОСОБА_4 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 було переведено на вищестоящу посаду заступника командира зенітного ракетно-артилерійського дивізіону з тилу військової частини НОМЕР_1 , у результаті чого, у період часу з 21.04.2024 по 30.04.2024 (більш точний час, місце та спосіб не встановлено) продовжуючи свої злочинні дії та керуючись раніше виниклим умислом, маючи на меті розтратити та в подальшому заволодіти грошовими коштами, залучив до реалізації свого плану, у якості співвиконавця, ОСОБА_10 , та достовірно знаючи, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 , у період часу з 01.04.2024 по 30.06.2024 перебував за межами Бахмутського району Донецької області та фактично не брав безпосереднюучасть убойових діях, надавав вказівки ОСОБА_10 про внесення завідомо неправдивих відомостей до рапорту участі особового складу зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 в бойових діях (забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), який є підставою для нарахування та виплат винагороди за безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оброни, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022, про те, що номер обслуги 3 зенітної артилерійської обслуги 2 зенітного артилерійського взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_11 у проміжок часу з 01.04.2024 по 30.06.2024 приймав безпосередню участь в бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оброни під час перебування в районах ведення бойових дій на території Бахмутського району Донецької області.

Унаслідок вищевказаних незаконних дій ОСОБА_4 , на особистий картковий рахунок відкритий у АТ «Сенс Банк» військовослужбовець ОСОБА_11 (рахунок НОМЕР_2 ) було безпідставно зараховано грошові кошти за участь в бойових діях у сумі 461290, 32 гривень.

Також,майор ОСОБА_4 діючи умисно,з корисливихмотивів, зловживаючи службовою особою своїм службовим становищем, надаючи вказівки іншим учасникам злочинної групи, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та поділивши їх за ролями і обов`язками, у період часу з лютого по липень 2024 заволодів грошовими коштами, призначеними для виплати додаткової винагороди військовослужбовцю ОСОБА_11 в сумі 321 000 грн.

Таким чином,майор ОСОБА_4 ,діючи умисно,з корисливихмотивів, зловживаючислужбовою особоюсвоїм службовимстановищем, внаслідок незаконних дій, шляхом протиправного внесення ОСОБА_11 до рапорту про участь у бойових діях, у період часу з січня по червень 2024 року здійснив розтрату грошових коштів в сумі 461290, 32 грн., з яких заволодів грошовими коштами, призначеними для виплати додаткової винагороди військовослужбовцю ОСОБА_11 в сумі 321 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто розтраті та заволодінні чужим майном вчиненій організованою групою шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, у великих розмірах.

05.11.2024 ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024052110000061 продовжено до 6 місяців, тобто до 06.02.2025.

06.11.2024 ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області підозрюваному ОСОБА_4 продовжено застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 до 31.12.2024.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про продовження строку запобіжного заходу підтримав та просив задовольнити, надав пояснення аналогічні змісту клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 просили в відмовити у задоволенні клопотання прокурора відмовити та визначити запобіжний захід у виді застави із застосуванням мінімально можливого розміру.

Захисник ОСОБА_5 заперечував протизадоволення клопотанняпро продовженнястроку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, заслухавши сторін, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП в Донецькій області за процесуального керівництва Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР №42024052110000061 від 07.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

06.08.2024 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

15.08.2024 ухвалою слідчого судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено розмір застави у 3000 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908400 грн. та встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_4 .

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дінпропетровської області від 06.11.2024 строк застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 продовжено до 31.12.2024.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 5 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

З огляду на вищевказане слідчий суддя зазначає, що проголошуючи «право на свободу», стаття 5 передбачає фізичну свободу людини; її мета полягає в забезпеченні того, щоб жодна особа не могла бути свавільно позбавлена свободи. Позбавлення свободи не обмежується класичним випадком тримання під вартою після арешту або засудження, а може мати багато інших форм (Guzzardi проти Італії, § 95). Для того, щоб визначити, чи було особу «позбавлено свободи» у значенні статті 5, відправною точкою повинна бути її конкретна ситуація, і необхідно враховувати ряд критеріїв, таких, як тип, тривалість, наслідки і спосіб реалізації відповідного заходу (Guzzardi проти Італії, § 92; Medvedyev і Інші проти Франції, § 73; Creangг проти Румунії, § 91). Зобов`язання брати до уваги «різновид» і «спосіб імплементації» згаданого заходу дозволяє Суду враховувати особливий контекст і обставини, притаманні іншим обмеженням, ніж класичне ув`язнення в тюремній камері. Важливим фактором, який слід брати до уваги, є контекст, в якому цей захід застосовується, оскільки в сучасному суспільстві нерідко трапляються ситуації, коли громадськість може бути покликана змиритись з обмеженнями свободи пересування або особистої свободи задля загального блага (Nada проти Швейцарії, § 226; Austin і Інші проти Сполученого Королівства. Поняття позбавлення свободи за змістом статті 5 § 1 містить як об`єктивний елемент поміщення людини у певний обмежений простір на значний період часу, так і додатковий суб`єктивний елемент, який полягає в тому, що людина не давала чинної згоди на таке поміщення (Storck проти Німеччини, § 74; Stanev проти Болгарії, § 117). Право на особисту свободу є занадто важливим в демократичному суспільстві, тому людина повинна мати можливість скористатися захистом, передбаченим Конвенцією, навіть якщо вона, можливо, сама дозволила взяти себе під варту, особливо, якщо ця людина не має достатньої дієздатності для того, щоб погодитись або не погодитись із запропонованими діями (H.L. проти Сполученого Королівства, § 90; Stanev проти Болгарії.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави, слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи, що положення чинного кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання суд користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі протии Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК України.

Статтею 178 КПК України визначено обов`язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Також слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного.

В обґрунтування продовження строку дії застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Як вбачається з досліджених матеріалів, якими обґрунтовується подане клопотання, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, що відповідно до ст. 12 КК відносяться до особливо тяжкого злочину.

З огляду на тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення обґрунтовується тим, що теперішній час не встановлено всіх місць зберігання речей та документів, що мають значення для кримінального провадження, грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, чорнових / електронних записів з алгоритмом дій учасників, пов`язаних із організацією розтрати за заволодіння бюджетними грошовими коштами у зв`язку з чим, підозрюваний, може вжити заходів щодо знищення, спотворення, приховування речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, аналізуючи отримані на теперішній час докази, які зібрано під час досудового розслідування, є вагомі підстави вважати, що ОСОБА_4 до своєї протиправної діяльності, пов`язаної із організацією розтратою та заволодінням бюджетними грошовими коштами залучав інших осіб, у зв`язку з чим, підозрюваний, перебуваючи на волі та маючи свободу дій, може повідомляти відомості, які стали йому відомі в ході слідчих дій у цьому провадженні, а також інші важливі відомості, надавати вказівки на знищення, спотворення або приховання будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, що створить перешкоду для подальшого викриття фактів злочинної діяльності підозрюваного, встановлення всіх її членів та їх притягнення до кримінальної відповідальності.

Вказаний ризик також підтверджується способом вчинення кримінального правопорушення, якому притаманні вжиття конспіративних заходів діяльності підозрюваного, спілкування за допомогою месенджерів з шифруванням передачі даних, додаткове знеособлення кожного з можливих потенційних учасників осіб, яких ОСОБА_4 задіював для вчинення кримінального правопорушення, чіткої координації його дій.

Ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується тим, що отримавши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний володітиме інформацією стосовно характеризуючих, у тому числі біографічних даних свідків, які надали органу досудового розслідування показання, які доводять його причетність до скоєння кримінального правопорушення.

Вказані відомості можуть надати останньому можливість, як самостійно, так і з використанням кола своїх знайомих, здійснити незаконний фізичний, психологічний тиск на названих осіб, їх підкуп, або шантаж з метою ухилення від можливого покарання чи спотворення об`єктивної картини скоєння інкримінованого кримінального правопорушення.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що у вказаному кримінальному провадженні наразі залишаються не встановленими всі особи, які могли виступати пособниками у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи на відомі ОСОБА_4 форми та методи проведення досудового розслідування, підозрюваний використовуючи свою обізнаність, зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі й шляхом спотворення відповідної інформації, що має значення для досудового розслідування.

Крім того, у підозрюваного наявне нерухоме майно, і перебуваючи на волі, розуміючи ризик їх втратити у зв`язку з можливою конфіскацією, підозрюваний може спробувати здійснити відчуження чи переоформити майно на третіх осіб, що унеможливить в подальшому досягнення такої мети кримінального провадження, як забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання.

Таким чином, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 . ОСОБА_12 процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

З огляду на наведене клопотання підозрюваного та захисника про застосування більш м`якого запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Частиною 3ст.183КПК Українивизначено,що слідчийсуддя,суд припостановленні ухвалипро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою зобов`язанийвизначити розмірзастави,достатньої длязабезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Слідчим суддеювраховуються положенняч.3ст.183КПК України,згідно вимогякої слідчийсуддя,суд припостановленні ухвалипро застосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор просив визначити заставу, що дорівнює 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, захисник також просив слідчого суддю визначити підозрюваному заставу, однак з урахуванням його майнового стану у мінімальному розмірі .

Слідчий суддя погоджується з доводами обох сторін щодо призначенням застави, тому в цій частині клопотання обох сторін підлягає задоволенню.

Водночас, з урахуванням того, що відносно інших підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 уданому кримінальному проваджені вже було змінено розміри застави, зменшено, і те, що ОСОБА_4 є єдиним підозрюваним, який знаходиться під вартою, слідчий суддя вважає, що визначення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде відповідати меті застосування запобіжного заходу, а тому в цій частині клопотання прокурора слід задовольнити частково.

З оглядуна вищеневаденета відповіднодо положенньст.182КПК України,слідчий суддявизначає розмірзастави,достатньої длязабезпечення виконанняпідозрюваним передбаченихКПК Україниобов`язків,у розмірі242240гривень 00копійок,а такожпокладає напідозрюваного передбаченіч.5 ст. 194 КПК України, обов`язки, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим в цьому кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 176-179, 184, 193, 194, 196, 198, 199, 376 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу слідчого управління ГУНП в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 43 дня по 06.02.2025 включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов`язків, у розмірі 242240 грн.

Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу, а підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , починаючи з дня внесення застави по 06.02.2025 включно, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із місця дислокації військової частини НОМЕР_1 ;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , а також військовослужбовцями зенітного ракетно-артилерійського дивізіону з тилу військової частини НОМЕР_1 .

Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 ОСОБА_5 задовольнити частково - в частині визначення розміру застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., в іншій частині відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня

її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1