Рішення

від 23.12.2024 по справі 202/5816/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/5816/24

Провадження № 2/202/3621/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Доценко С.І.,

за участі секретаря Тарасової К.О.,

розглянувши у відкритому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Завод засобів механізації аеропортів» про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом про стягнення з відповідача нарахованої та невиплаченої заробітної плати в розмірі 88467,22 грн. та відшкодування моральної шкоди за затримку виплати заробітної плати яку оцінює в 20000 грн.,

Позов обґрунтований тим, що він з 18.04.2005 року по 22.04.2024 року працював у відповідача. 22.04.2024 року був звільнений за його заявою на підставі ст.38 КЗпП . На момент звільнення він працював машиністом автокрану . Починаючи з 2021 року підприємство стало затримувати виплату заробітної плати, потім сплачувало частинами, потім затримувало виплату на декілька місяців , що і стало підставою для звільнення. При звільненні в розрахунковому листі була зазначена заборгованість 99901,90 грн. Під час звільнення заборгованість по заробітній платі йому не заплатили. В 20-х числах квітня 2024 року отримав на свою картку частину заборгованості в сумі 16434,68 грн., а тому на момент звернення до суду заборгованість по заробітній платі склала 83467,22 грн. Не виплату заборгованості керівництво підприємство обґрунтовує відсутністю коштів на рахунках. Такими діями відповідача вважає йому завдана моральна шкода , яку він оцінює в 20000 грн., тому що не виплата своєчасна заробітної плати та навіть заборгованості при звільненні ставить його в скрутне матеріальне становище. Він не міг вчасно сплатити комунальні платежі ,це зазначалось на харчуванні та оздоровленні, забезпеченні інших нагальних потреб його та його сім`ї. Все це завдавало йому моральних страждань та переживань. Просив задовольнити вимоги.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому вони заперечують проти задоволення позову тому що на момент розгляду справи , на 13.05.2024 року ,заборгованість в повному обсязі виплачена . Відповідачем визнається, що при звільненні дійсно в повному обсязі не був проведений розрахунок з позивачем у зв`язку із важким матеріальним становищем підприємства , яке ускладнилось в 2022 році у зв`язку із збройною агресією рф проти України. В задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди просили відмовити, тому що вона не доведена. Заробітна плата із затримками, але виплачувалась , З 01.07.2022 року за заявою позивача йому було встановлено режим роботи 4 години на день, окрім того він отримує пенсію, а тому неможна сказати про його складне матеріальне становище. Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди вважають не доведеними та просили відмовити.

Ухвалою суду від 10.06.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.11.2024 року була прийнята відмова позивача від частини позовних вимог, в частині стягнення заборгованості по заробітній платі , яка на момент розгляду виплачена в повному обсязі та закрито в цій частині провадження.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги в частині стягнення моральної шкоди. Просив задовольнити в повному обсязі. Із-за невиплати заробітної плати йому доводилось брати гроші в борг, пенсії не вистачало, що приводило до нервових зривів та невпевненості в майбутньому.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився , хоча належним чином був повідомлений про час судового розгляду. Але стороною поданий відзив на позовну заяву та докази на обґрунтування .

04.11.2024 року сторони в судове засідання не з`явились, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, які були повідомлені про час судового розгляду.

Дослідивши заяви по суті спору, суд дійшов наступних висновків та відповідних їм правовідносин.

Сторонами не оспорюється і це підтверджено копією трудової книжки позивача, що ОСОБА_1 працював з 18.04.2005 року по 22.04.2024 року у відповідача на посаді машиніста автокрану .

Згідно наказу №11-ос від 22.04.2024 року був звільнений з роботи на підставі ст.38 КЗпП .

Згідно з вимогами ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Сторони визнають, що 22.04.2024 року при звільненні позивача відповідачем, в порушення ст.116 КЗпП не було сплачено заборгованість по заробітній платі.

Відповідно розрахункового листа за квітень 2024 року від 22.04.2024 року при звільненні ПрАТ «Завод засобів механізації аеропортів» мав заборгованість по заробітній платі в сумі 99901,90 грн., який утворився за період з квітня 2022 року по день розрахунку . Також судом встановлено, що в розрахунковому листі зазначено компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату за період 1-22 квіт.24 , що становить 6351,04 грн.

Сторонами не оспорюється , та підтверджується копіями платіжних інструкцій , що на 13.05.2024 року , після звернення позивача з позовом до суду (02.05.2024 ) заборгованість була погашена в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Суд вважає доведеним, що відповідачем були порушені трудові права позивача , а саме в порушення ст.116 КЗпП з позивачем не було проведено повний розрахунок при звільненні та не була виплачена заборгованість по заробітній платі, яка утворилась з квітня 2022 року по квітень 2024 року.

Враховуючи наявну на день звернення з позовом заборгованість по заробітній платі в сумі 83467,22 грн, яка накопичилась з квітня 2022 року по 22.04.2024 року та не була виплачена в день звільнення, суд вважає доведеним, що позивачу таким порушенням його трудових прав було завдано моральну шкоду, яка полягала в моральних стражданнях і переживаннях , пов`язаних з тим, що для організації свого життя він вимушений був застосовувати додаткові зусилля, що викликало в нього душевні хвилювання.

Визначаючи розмір завданої моральної шкоди , суд враховує роз`яснення, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму ВС України № 4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року та виходить із обсягу порушених відповідачем прав позивача, розміру коштів, які не були сплачені відповідачем на користь позивача, строк , протягом якого право було порушене і відновлене, та виходить з принципів розумності, зваженості та справедливості.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що з свого боку на день судового розгляду відповідачем заборгованість по заробітній платі погашена в повному обсязі та виплачена компенсація за несвоєчасно виплачену заробітну плату.

Також, при визначенні суми відшкодування моральної шкоди , суд враховує об`єктивні обставини, які впливали на виникнення заборгованості по заробітній платі. А саме - специфіку роботи ПрАТ «Завод засобів механізації аеропортів», який в умовах військової агресії рф обмежений в можливості отримувати доход від діяльності в період воєнного стану.

Таким чином, з урахуванням всіх зазначених обставин, з урахуванням розумності, зваженості та справедливості 5000 гривень суд вважає достатньою сумою для відновлення порушеного права позивача з урахуванням обсягу його моральних страждань та переживань, які доведені .

В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволених вимог

Позивачем при зверненні з позовом про стягнення моральною шкоди сплачений судовий збір в сумі 2000 гривень.

Враховуючи, що задоволено лише 25% позовних вимог, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 500 гривень .

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 82, 88, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Завод засобів механізації аеропортів» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод засобів механізації аеропортів», код ЄДРПОУ 01128481, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 моральну шкоду за затримку виплати заробітної плати при звільненні в сумі 5000 грн. ( п`ять тисяч гривень , 00 коп.) та 500( п`ятсот гривень) сплаченого при зверненні судового збору, а всього 5500 грн.( п`ять тисяч п`ятсот гривень, 00 коп.)

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти ) днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день йогопроголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 23.12.2024 року.

Суддя С. І. Доценко