Рішення

від 27.12.2024 по справі 610/140/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 610/140/22

Провадження № 2-а/183/5/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2024 року м. Самар Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Майної Г. Є., розглянувши в письмовому, спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу поліції № 1 Ізюмського РУПГУНП вХарківській області, Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5222698від 12 січня 2022 року, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП скасувати, та справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити. В обґрунтування позову посилається на те, що постанову про вчинення адміністративного правопорушення винесено в приміщення адміністративної будівлі ВП № 1 Ізюмського РУПГУНП вХарківській області. Вважає, що поліцейський не склавши протоколу про адміністративне правопорушення є порушенням, прямо визнаний Конституційний Судом України, оскільки працівник поліції не склав протокол про адміністративне правопорушення, а виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та наклав на нього штраф. Щодо обставин події, зазначає, що наприкінці 2021 року та на початку 2022 року, після сильних опадів, у нього декілька разів демонтувався передній номерний знак, внаслідок контакту зі сніговими кучугурами, але одразу після виявлення відсутності номерного знаку, ним одразу було усунуто таку несправність.

Відповідачем Головним управлінням Національної поліції в Харківській області подано відзив на позов, відповідно до якого відповідач просить у задоволенні позову відмовити, оскільки спірна постанова є правомірною. Зазначив, що оскаржувана постанова була винесена суб`єктом владних повноважень інспектором ВП №1 Ізюмського РУПГУНП вХарківській області Меркуловим Д. А. з дотриманням вимог КУпАП та Закону України «Про Національну поліцію». Вказав, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується наданим суду відеозаписом та фотодоказом.

Відповідачем поліцейським СРПП Відділу поліції № 1 Ізюмського РУПГУНП вХарківській області Меркуловим Д. А. подано відзив на позов, відповідно до якого відповідач просить у задоволенні позову відмовити, оскільки позивач керував транспортним засобом, який мав технічну несправність, а саме був відсутній передній держави номерний знак, що підтверджується відеозаписом подій, які відбувались.

Ухвалою судді Балаклійського районного суду Харківської області від 09 лютого 2022року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання. Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ураховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням Голови Верховного Суду від 18.03.2022 № 11/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Балаклійського районного суду Харківської області на Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. 21 березня 2023 року на адресу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа № 610/140/22. Ухвалою суду від 01червня 2023 року прийнято цю цивільну справу до свого провадження. Вирішено Справу розглядати цю справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

Так, згідно зі ст. 7, 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Згідно зіст.251 КУпАПпередбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виноситьпостанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначенихчастиною другоюцієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначенихчастинами другоюітретьоюцієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, суд враховує, що особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до ст. 9, 77 КАСУ розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.72 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Судом установлено, що згідно з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №8222698 від 12.01.2022 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850гривень за порушення вимог ч .6 ст. 121 КУпАП, а саме: 31.12.2021 о 09 год.40 хв. в м.Балаклія, вул. 1 Травня, 4, водій керував транспортним засобом без номерного знаку, чим порушив вимоги п. 2.9.в. ПДР України. В графі «8. Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз`яснено» позивач зазначив «не згоден» із простовленням особистого підпису; в графі «9. Копію постанови мною отримано. Підпис особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, запису про відмову від підпису або отримання копії постанови: ( ОСОБА_1 ) позивач зазначив «не згоден» із простовленням особистого підпису (а.с. 10).

До відзиву відповідачем надано суду докази, а саме, фотофіксацію транспортного засобу, якими підтверджується відсутність переднього державного номерного знаку. (а.с. 52).

Крім того, надано копію клопотання позивача від 31 грудня 2021 року, у яому останні й просив перенести розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з тим, що бажає скористатись своїм правом на захист (а.с. 53).

Судом досліджено диск з відеозаписом з наданим відповідачем до відзиву, інформація з відеозапису підтверджує, що позивач всупереч вимог п. 2.9. «в» ПДР керував транспортним засобом «ВАЗ 217030», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у якого був відсутній передній державний реєстраційний номер (а.с. 65).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п. 8 ч. 1 статті 23 Закону «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. У пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин ч. 6 ст. 121 КУпАП).

Відповідно до п.2.9 в) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється, зокрема керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий;,

Згідно з п. 1.3. ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9. ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.3.а) ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Згідно з п. 2.3.б) ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 30.2. ПДР, на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка, а в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов`язковому контролю, закріплюється самоклейна мітка радіочастотної ідентифікації про проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом (крім причепів і напівпричепів).

ДСТУ 4278:2019 «Дорожній транспорт. ЗНАКИ НОМЕРНІ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ» розроблені Технічним комітетом стандартизації «Дорожній транспорт» (ТК 80), прийняті та є чинними (на час спірних правовідносин) за наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 21 грудня 2019 № 465 з 2020-03-16. Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України на заміну ДСТУ 4278:2012.

Цей стандарт установлює типи та основні розміри, вимоги до інформаційного змісту, правила застосування номерних знаків (далі знаки) для: транспортних засобів усіх типів, які призначено для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та підлягають державній реєстрації та обліку: автомобілів, автобусів, мопедів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, квадроциклів, трицикпів та інших прирівняних до них транспортних засобів, самохідних машин, причепів та напівпричепів; транспортних засобів Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту; транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування: великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних транспортних засобів, тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів. Дозволено закріплювати на транспортні засоби знаки, виготовлені згідно з попереднім виданням цього стандарту.

Відповідно до п.4.1 вказаного стандарту, кількість номерних знаків на автомобілях має становити два знаки. Відповідно до п.4.3 вказаного стандарту, знаки не повинні зменшувати кутів переднього та заднього звисів транспортного засобу.

Частиною 1 статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, передбачені частиною шостою статті 121 КУпАП.

Згідно з п. 4 розділу І Інструкціїз оформленняполіцейськими матеріалівпро адміністративніправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксовані нев автоматичномурежимі,яка затвердженанаказом МВСУкраїни від07.11.2015№1395,у разівиявлення правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,розгляд якоговіднесено докомпетенції Національноїполіції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, в т.ч. передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП, без складання відповідного протоколу.

Відповідно до положень п. 2 розділу III Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема, ч. 6 ст. 121 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

До того ж, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті,повинна містити відомості про: дату,час і місце вчинення адміністративного правопорушення,транспортний засіб,який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Необхідно зазначити, що Законом України від 14.07.2015 № 596-УІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст. 258 КУпАП, зокрема, доповнено абзацом 4, зі змісту якого вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП.

Зазначені норми права вказують на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 6 ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення правопорушення. При цьому, не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП.

Згідно з нормами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, за результатами розгляду справи, суд установив відсутність належних, допустимих та переконливих доказів, які б свідчили про відсутність провини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст.121КУпАП. На думку суду, постанова від 12 січня 2022 року відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом не установлено порушень з боку поліцейського Меркулова Д. А. при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст.121КУпАП, ураховуючи досліджені під час розгляду справи докази, доводи, на які посилається позивач у позовній заяві, є безпідставними та необґрунтованими.

За такихобставин,факт вчиненняпозивачем ОСОБА_1 правопорушення,передбаченого ч.6ст.121КУпАП (вредакції,чинній начас виникненняспірнихправовідносин), є доведеним, притягнення його до адміністративної відповідальності вважається законним, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5, 9, 72-79, 90, 121, 242-246, 262, 268-272, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу поліції № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;

- Відділ поліції № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, код ЄДРПОУ 08676671, 64200, Харківська область, м. Харків, вул. Жовтнева, 33

- Головне управління Національної поліції в Харківській області, код ЄДРПОУ 40108599, 61000, Харківська область, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5.

Суддя Г.Є.Майна