Рішення

від 17.12.2024 по справі 206/6237/24

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа 206/6237/24

Провадження 2-о/206/683/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі: головуючого судді Малихіної В.В.,

при секретарі судового засідання Тимченко Ю.А.,

представника заявника Черкавського Ю.С.,

представника заінтересованої особи: Чудновського А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро за правилами окремого провадження за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за заявою представника заявниці ОСОБА_1 адвоката Черкавського Юрія Сергійовича, заінтересовані особи: Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, Дніпровська міська рада про встановлення факту реєстрації та проживання без реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

28.11.2024 року представник заявниці ОСОБА_1 адвокат Черкавський Ю.С. звернувся до Самарського районного суду міста Дніпропетровська зі заявою про встановлення факту реєстрації та проживання без реєстрації, у якій просить суд встановити факт реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПІ НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 з 12 серпня 1969 року по 07 жовтня 2004 року та факт проживання без реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 з 08 жовтня 2004 року по 24 травня 2007 року.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає в АДРЕСА_3 . В період з 12 серпня 1969 року по 07 жовтня 2004 року вона проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, з 08 жовтня 2004 року по 24 травня 2007 року ОСОБА_2 проживала адресою: АДРЕСА_2 без реєстрації у зв`язку з сімейними обставинами.

25 травня 2007 року і по теперішній час вона зареєстрована і проживає в АДРЕСА_3 . Наразі ОСОБА_2 потрібна інформація про її реєстрацію та проживання з 1991 року по теперішній час. Для отримання даної інформації ОСОБА_3 зверталася до відділу обліку проживання фізичних осіб Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, проте відповідно до відповіді № 10/5-2041 від 26 жовтня 2021 року на її звернення надати запитувану інформацію не вбачається за можливе, так як картотека з питань реєстрації фізичних осіб за адресою: АДРЕСА_1 в розпорядженні Департаменту станом на 26.10.2021 року - відсутня.

В даний час будинок АДРЕСА_4 переобладнано під магазин новими власниками, будь-яких документів, що могли б підтвердити факт її проживання за цією адресою, в тому числі будинкову книгу, віднайти неможливо. Станом на сьогоднішній день ОСОБА_2 самостійно не може підтвердити факт своєї реєстрації з 12 серпня 1969 року по 07 жовтня 2004 року за адресою: АДРЕСА_1 та проживання без реєстрації з 08 жовтня 2004 року по 24 травня 2007 року за адресою: АДРЕСА_2 .

Єдиним доказом реєстрації в квартирі АДРЕСА_5 , є лише відмітка про реєстрацію в паспорті ОСОБА_4 . Факт її проживання, в тому числі без реєстрації можуть підтвердити свідки факту проживання за спірний період часу.

Таким чином, у зв?язку з відсутністю можливості підтвердити документально факт свого проживання та реєстрації ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалою судді від29.11.2024 року відкрито провадження в порядку окремого провадження з викликом сторін.

17.12.2024 року до канцелярії суду надійшли заперечення від представника заінтересованої особи, в якій просив залишити заяву без задоволення. Обґрунтувавши тим, що заявником зазначено лише потрібна інформація про її реєстарцію та проживання з 1991 року по теперішній час та не зазначено інших або додаткових пояснень з якою метою заявник звернулась до суду. Також, що в заяві вбачається спір про право та підстави про залишення заяви без розгляду.

У судовому засіданні представник заявниці заяву підтримав та просив задовольнити її у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи - Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради в судовому засіданні просив залишити заяву без задоволення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до копії паспорту серії НОМЕР_2 виданого 26 листопада 2001 року Красногвардійським РВУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Зелений Гай Васильківського району Дніпропетровській області, в якому на 11-12 аркушах зазначено, що заявниця була зареєстрована 12.08.1969 року за адресою АДРЕСА_1 та була знята з реєстрації 07.10.2004 року Красногвардійським РВДМУ України в Дніпропетровській області, зареєстрована 25 травня 2007 року за адресою АДРЕСА_6 УМВС України в Дніпропетровській області (а.с.7-9).

Згідно відповіді на заяву від 25.10.2021 щодо надання інформації про первинну реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 , картотеки з питань реєстрації фізичних осіб за вищезазначеною адресою в розпорядженні Департаменту станом на 26.10.2021 - відсутня, тому надати інформацію не вбачається за можливе (а.с.11).

Відповідно до копії акту про проживання від 18 листопада 2024 року підписаного ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала без реєстрації з 08.10.2004 року по 24.05.2007 року за адресою АДРЕСА_2 (а.с.13).

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що вони з заявницею є сусідами по АДРЕСА_4 . Їй відомо що заявниця проживала з батьком ОСОБА_8 в період з 2004-2007 рік.

Свідок ОСОБА_6 , яка є сусідкою заявниці по АДРЕСА_4 , у судовому засіданні пояснила, що вона проживає на 4 поверсі, а заявниця на 3 поверсі разом з ОСОБА_8 та її батьком.

Свідок ОСОБА_8 , яка є племінницею заявниці, у судовому засідання пояснила, що тітка переїхала на АДРЕСА_2 з 2004 по 2007 рік постійно проживала разом з нею та батьком.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту реєстрації та проживання без реєстрації.

Згідно зі частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 560/17953/21 у постанові від 18.01.2024 зробила такі висновки: « Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий. У той же час перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Статтею 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Водночас у частині шостій статті 294 ЦПК України визначено, що суд залишає заяву про встановлення факту, без розгляду якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, і роз`яснює заінтересованими особами особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

Згідно ст. З Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Згідно ст. 29 ЦК України «Місце проживання фізичної особи» місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров?я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров?я, в якому вона проживає.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» місце проживання - жигло, розташоване на території адміністративне територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що ресстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутності не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обстеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Згідно із ст. 6 ЖК України жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому законом порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.

Згідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа мас право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ураховуючи викладене вище, суд уважає, що дана справа мала бути розглянута саме в окремому провадженні, а не в позовному, та заява підлягає задоволенню як підставна та обгрунтована.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 19, 141, 263, 265, 293, 294, 315, 316, 319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника заявниці ОСОБА_1 адвоката Черкавського Юрія Сергійовича, заінтересовані особи: Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, Дніпровська міська рада про встановлення факту реєстрації та проживання без реєстрації - задовольнити.

Встановити факт реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПІ НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 з 12 серпня 1969 року по 07 жовтня 2004 року та факт проживання без реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 з 08 жовтня 2004 року по 24 травня 2007 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Суддя В.В. Малихіна