Ухвала

від 09.11.2010 по справі 25/423-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2010 р. м. Київ К-14931/07

Карася О.В. (головуючог о),

Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Рибч енка А.О.,

при секретарі: Титенко М.П.

за участі представників по зивача: Сливоцького Р.В.

відповідача: Ясніцької Т .С., Циганкової В.О.

Генеральної прокуратури У країни: Комаса О.Ю.

розглянувши в судовому зас іданні касаційну скаргу Д ержавної податкової інспекц ії у Подільському районі м. Ки єва на постанову Господарськ ого суду м. Києва від 21.12.2006 року та ухвалу Київського апеляці йного господарського суду ві д 12.06.2007 року по справі № 25/423-А

за позовом Відк ритого акціонерного товарис тва «Експериментальний меха нічний завод»

до Державн ої податкової інспекції у По дільському районі м. Києва

за участі Прокурат ури Подільського району м. Ки єва

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне тов ариство «Експериментальний механічний завод»(далі - по зивач, ВАТ «Експериментальни й механічний завод») звернул ось до суду з позовом про визн ання нечинним рішення Держав ної податкової інспекції у П одільському районі м. Києва (д алі - відповідач, орган пода ткової служби) від 29.06.2006 року № 0000552202/0, яким до поз ивача застосовано штрафні (ф інансові) санкції в розмірі 216 25877,22 грн.

Постановою Господарсько го суду м. Києва від 21.12.2006 року, за лишеною без змін ухвалою Киї вського апеляційного господ арського суду від 12.06.2007 року по справі № 25/423-А позов задоволен о повністю. Визнано нечинним рішення Державної податково ї інспекції у Подільському районі м. Києва про застосува ння штрафних (фінансових) сан кцій від 29.06.2006 року № 0000552202/0. Стягну то з рахунків Державного бюд жету України на користь пози вача 3,40 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з зазначе ними судовими рішеннями, від повідач звернувся з касаційн ою скаргою до Вищого адмініс тративного суду України.

В касаційній скарзі відпов ідач просить скасувати судов і рішення та постановити нов е, яким в задоволенні позовни х вимог відмовити, посилаючи сь на порушення судами першо ї та апеляційної інстанцій н орм матеріального та процесу ального права, а саме ст. 7, 16 Д екрету Кабінету Міністрів Ук раїни віід 19.02.1993 № 15-93 «Про систем у валютного регулювання та в алютного контролю»(далі - Декрет КМУ № 15-93).

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій нор м матеріального та процесуал ьного права, юридичної оцінк и обставин справи, доводи кас аційної скарги колегія судді в вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задовол енню з наступних підстав.

Судами попередніх інста нцій встановлено, що органом податкової служби проведено виїзну планову комплексну д окументальну перевірку дотр имання вимог податкового та валютного законодавства поз ивачем за результатами якої складено Акт від 16.06.2006 року .

На підставі вказаного акту , відповідачем прийнято ріше ння про застосування штрафни х (фінансових) санкцій від 29.06.2006 року № 0000552202/0., яким за порушення позивачем абз. 1 ст. 7 Декрет у КМУ № 15-93, а саме здійснення розрахунків у готівковій фо рмі за договорами купівлі-пр одажу від 01.07.2003 року № 01-07-Я та № 03/01-Я від 03.01.2005 року з нерезиден том через касу продавця та бе з участі уповноваженого банк у, та відповідно до ст. 16 Декрет у КМУ №15-93 до позивача застосов ано штрафні (фінансові) санкц ії в розмірі 21625877,22 грн.

Вказане порушення було вст ановлене на підставі прибутк ових касових ордерів, за яким и надійшло до каси підприємс тва 21625877,22 грн. від нерезидента п риватного підприємця без ств орення юридичної особи ОСО БА_10 (Росія) (далі - ПП ОСОБ А_10В.) за зазначеними договор ами купівлі-продажу.

Згідно п. 3.1 вказаних вище дог оворів купівлі-продажу покуп ець виконує передоплату за т овар шляхом внесення грошови х коштів до каси продавця або на розрахунковий рахунок пр одавця.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позов, виходи ли з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 7 Декрету КМУ №15- 93 у розрахунках між резидента ми і нерезидентами в межах то рговельного обороту викорис товується як засіб платежу і ноземна валюта. Такі розраху нки здійснюються лише через уповноважені банки.

Відповідно до спільного Ін структивного листа Націонал ьного банку України та Кабін ету Міністрів України від 26.04.19 93 №19029/730 «Щодо порядку розрахун ків з країнами зони функціон ування рубля»- тобто країна ми - суб'єктами колишнього С РСР, за виключенням Естонії, п оложення абзацу першого ст. 7 Д екрету КМУ №15-93 щодо використа ння у розрахунках між резиде нтами і нерезидентами інозем ної валюти не розповсюджуєть ся на розрахунки з резидента ми країн зони функціонування рубля, які можуть здійснюват ися в українських карбованця х, якщо це передбачено контра ктами.

Згідно ст. 14 Закону Україн и «Про зовнішньоекономічну д іяльність»№ 959-XII від 16.04.1991року всі суб'єкти зовнішньоеконо мічної діяльності мають прав о самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоеко номічних операціях з-поміж т их, що не суперечать законам У країни та відповідають міжна родним правилам.

Таким чином, суди заз начили, що здійснення платіж них операцій нерезидентом ПП ОСОБА_10 за договорами куп івлі-продажу, укладених з поз ивачем, відповідає ст. 3 Декрет у КМУ №15-93 п. 3.3 ст. 3 Закону Укра їни «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» та п. 4.13 Правил використання го тівкової іноземної валюти на території України.

Проте, згідно ст. 7 Декр ету КМУ №15-93 у розрахунках між р езидентами і нерезидентами в межах торгівельного обороту використовуються як засіб п латежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лиш е через уповноважені банки.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Декре ту КМУ №15-93 здійснення розраху нків між резидентами і нерез идентами в межах торговельно го обороту у валюті України д опускається за умови одержан ня індивідуальної ліцензії Н аціонального банку України.

Разом з цим, згідно з частин ою 4 статті 5 зазначеного Декре ту, індивідуальні ліцензії в идаються резидентам і нерези дентам на здійснення разової валютної операції на період , необхідний для здійснення т акої операції, та визначено в иключний перелік операцій, щ о потребують індивідуальних ліцензій. До вказаного перел іку не включено операції з ро зрахунків у валюті України м іж резидентами та нерезидент ами.

На підставі наведених факт ичних обставин, судами першо ї та апеляційної інстанцій з роблено висновок, що абц. 1 ст. 7 Декрету КМУ №15-93 встановлений порядок розрахунків в інозе мній валюті і вимоги про пров едення розрахунків між резид ентом і нерезидентом через у повноважений банк стосуютьс я саме таких розрахунків, що п рямо передбачено в даній нор мі. Оскільки, розрахунки між п озивачем і нерезидентами зді йснені не в іноземній валюті , а в національній валюті Укра їни, то висновки відповідача про обов'язок проведення так их розрахунків через уповнов ажений банк не ґрунтуються н а вимогах Декрету КМУ №15-93.

Проте, суд касаційної інст анції не може у повній мірі по годитись зі вказаними виснов ками судів попередніх інстан цій з урахуванням наступного .

Відповідно до ст. 7 Декрету К МУ №15-93 у розрахунках між резид ентами і нерезидентами в меж ах торгівельного обороту вик ористовуються як засіб плате жу іноземна валюта. Такі розр ахунки здійснюються лише чер ез уповноважені банки.

Здійснення розрахун ків між резидентами і нерези дентами в межах торговельног о обороту у валюті України до пускається за умови одержанн я індивідуальної ліцензії На ціонального банку України.

Згідно з абц. 6 ч. 2 ст. 16 Де крету КМУ №15-93 до резидентів, не резидентів, винних у порушен ні правил валютного регулюва ння і валютного контролю, зас тосовуються такі міри відпов ідальності (фінансові санкці ї):

за порушення резидентами п орядку розрахунків, установл еного ст. 7 Декрету КМУ №15-93, - штр аф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що в икористовувалися при розрах унках, перерахованій у валют у України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких роз рахунків.

Припис цієї норми сто совно перерахунку валютних ц інностей, що використовували сь при розрахунках, у валюту У країни не означає, що цим сами м виключається відповідальн ість за розрахунки між резид ентами і нерезидентами в меж ах торговельного обороту у в алюті України без отримання індивідуальної ліцензії Нац іонального банку України, ос кільки, нормою абц. 6 ч. 2 ст. 16 Дек рету КМУ №15-93 передбачен о відповідальність за поруше ння порядку розрахунків, уст ановленого ст. 7 Декрету КМУ №1 5-93 без будь-яких виключень з та кого порядку.

Статтею 159 КАС України визн ачено, що судове рішення пови нно бути законним і обґрунто ваним. Законним є рішення, ухв алене судом відповідно до но рм матеріального права при д отриманні норм процесуально го права. Обґрунтованим є ріш ення, ухвалене судом на підст аві повно і всебічно з'ясован их обставин в адміністративн ій справі, підтверджених тим и доказами, які були дослідже ні в судовому засіданні.

Під час нового розгл яду справи суду першої інста нції необхідно врахувати вищ езазначене.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративног о судочинства України, суд ка саційної інстанції,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Держав ної податкової інспекції у П одільському районі м. Києва з адовольнити частково.

Постанову Господарс ького суду м. Києва від 21.12.2006 рок у та ухвалу Київського апеля ційного господарського суду від 12.06.2007 року по справі № 25/423-А ск асувати, справу направити на новий судовий розгляд до суд у першої інстанції.

Ухвала набирає законної с или з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в поря дку, визначеними Главою 3 КАС У країни.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К. Голу бєва

М.І. Ко стенко

Н.Є. Мари нчак

А .О. Рибченко