Ухвала

від 09.11.2010 по справі 5/300-3/48а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2010 р. м. Київ К-22199/07

Карася О.В. (головуючог о),

Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Рибч енка А.О.,

розглянувши у письмовому п ровадженні касаційну скаргу Державної податкової інс пекції у Галицькому районі м . Львова на постанову Львівсь кого апеляційного адміністр ативного суду від 25.10.2007 року по справі № 5/300-3/48А (22а-453/07)

за позовом Державн ої податкової інспекції у Га лицькому районі м. Львова

до Державног о підприємства «Львівська зе рноторгова компанія»

до Приватног о підприємства «Тім сервіс»

про визнання недійсним договору куп івлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарс ького суду Львівської област і від 28.03.2007 року відмовлено в за доволенні позовних вимог Дер жавної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (далі - позивач, орган податк ової служби) до Державного пі дприємства «Львівська зерно торгова компанія» (далі - ДП «Львівська зерноторгова ком панія») та Приватного підпри ємства «Тім сервіс»(далі - П П «Тім сервіс») про визнання н едійсним договору поставки о лії соняшникової в період з 10. 08.2005 року по 31.03.2006 року на загальну суму 526 171,44 грн., та застосування наслідків в порядку ст.ст. 207, 208 Господарського код ексу України.

Рішення мотивоване тим, що о скільки позивачем не доведен о, що спірна угода укладена з метою, завідомо суперечною і нтересам держави і суспільст ва, та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо наста ння відповідних наслідків за даною угодою.

Постановою Львівського ап еляційного адміністративно го суду від 25.10.2007 року по справі № 5/300-3/48А (22а-453/07) скасовано рішенн я суду першої інстанції з під став, що згідно протоколу суд ового засідання оскаржувана постанова прийнята без вихо ду в нарадчу кімнату, та прийн ято нову постанову про відмо ву в задоволенні позову.

Не погоджуючись з судовим р ішенням апеляційної інстанц ії орган податкової служби п одав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, оскі льки рішення прийняте з пору шенням норм матеріального пр ава, що призвело до неправиль ного вирішення справи, та ухв алити нове рішення, яким позо вні вимоги задовольнити повн істю.

З урахування того, що сторон и в судове засідання не з' яв илися, та на підставі положен ня пункту другого частини пе ршої статті 222 Кодексу адмініс тративного судочинства Укра їни касаційний розгляд справ и здійснюється в порядку пис ьмового провадження за наявн ими у справі матеріалами.

Перевіривши правильність застосування судом апеляцій ної інстанції норм матеріаль ного та процесуального права , юридичної оцінки обставин с прави, доводи касаційної ска рги колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підляга є задоволенню з наступних пі дстав.

Судом апеляційної інстанц ії встановлено, що між ДП «Льв івська зерноторгова компані я» та ПП «Тім Сервіс»укладен о договір поставки олії соня шникової в період з 10.08.2005 року п о 31.03.2006 року на загальну суму 526 171 ,44 грн.

Виконання сторонами догов ору підтверджується накладн ою, відповідними податковими накладними. Зі змісту листа Д ПІ у Вишгородському районі К иївської області від 04.12.2006 року вбачається, що ПП «Тім Сервіс », як платник податку подавав інформацію по деклараціях з податку на додану вартість з а серпень 2005 року та березень 20 06 року.

Відповідачі на час укладен ня договору були зареєстрова ні органами державної реєстр ації і перебували на обліку в державних податкових інспек ціях за місцем знаходження ю ридичної адреси, як платники податків та одержали свідоц тво на додану вартість, що сві дчить про укладення договору правоздатними юридичними ос обами. За наявними доказами в бачається, що умови договору сторонами виконані.

Судом апеляційної інстанц ії вірно зазначено, що оподат кування певної операції є на слідком цивільних правовідн осин, за які настає відповіда льність, передбачена чинним законодавством, і порушення порядку сплати податків одно го із контрагентів за угодою не може впливати, в даному вип адку, на вирішення питання що до недійсності спірного дого вору.

Як зазначено судами, органо м податкової служби не спрос товані доводи відповідача пр о те, що на момент здійснення г осподарських операцій ПП «Ті м Сервіс» зареєстроване в Єд иному державному реєстрі, та мало свідоцтво про реєстрац ію платника податку на додан у вартість.

За таких обставин, діючим по датковим законодавством не п ередбачена відповідальніст ь покупця (в даному випадку - ДП «Львівська зерноторгова к омпанія») за несплату податк ів контрагентами угод, так і з а можливу недостовірність ві домостей про них, включених д о Єдиного державного реєстру , за умови необізнаності поку пця щодо такої.

Закон України від 03.04.1997 № 168/97- ВР «Про податок на додану варті сть» (далі - Закон № 168/97) не пов' язує право на віднесення до п одаткового кредиту, сплачени х сум податку на додану варті сть в ціні товару, окрім тих пі дстав, які викладені у змісті цього закону, та не передбача є додаткових підстав, в тому ч ислі і щодо визнання в наступ ному недійсними державну ре єстрацію, реєстрацію платник ом податку на додану вартіст ь.

Посилання скаржника на ріш ення Вишгородського районно го суду Київської області ві д 26.04.2006 року в справі за № 1\2-1106, яки м скасовано державну реєстра цію ПП «Тім сервіс» та визнан о недійсним його Статут та св ідоцтво платника податку на додану вартість з часу їх дер жавної реєстрації, не може бу ти підставою для визнання уг оди недійсною, оскільки пози вачем не доведено наявність умислу у сторін при укладенн і та виконанні спірної угоди , що завідомо суперечить інте ресам держави і суспільства.

Частинами 1 та 2 статті 18 За кону України «Про державну р еєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців »(чинним на момент виникне ння спірних правовідносин) в становлено, що якщо відомост і, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достов ірними і можуть бути викорис тані в спорі з третьою особою , доки до них не внесено відпов ідних змін. Якщо відомості, як і підлягають внесенню до Єди ного державного реєстру, є не достовірними і були внесені до нього, то третя особа може п осилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не мо же посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могл а знати про те, що такі відомос ті є недостовірними.

Частиною1 ст. 203 Цивільного ко дексу України (далі - ЦКУ) пер едбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Код ексу, іншим актам цивільного законодавства, а також морал ьним засадам суспільства.

Частиною 1 ст. 215 ЦКУ визначен о, що підставою недійсності п равочину є недодержання в мо мент вчинення правочину стор онами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п' ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 207 Господар ського кодексу України, госп одарське зобов'язання, що не в ідповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держав и і суспільства, може бути на в имогу однієї із сторін, або ві дповідного органу державної влади визнано судом недійсн им повністю або в частині.

Необхідними умовами для ви знання угоди недійсною відпо відно до вищезазначеної норм и є її укладення з метою, завід омо суперечною інтересам дер жави і суспільства, та наявні сть умислу хоча б у однієї із с торін щодо настання відповід них наслідків за даною угодо ю. Наявність умислу у сторін (с торони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали чи повин ні були усвідомлювати протип равність угоди, що укладаєть ся, суперечність її інтереса м держави та суспільства і пр агнули або свідомо допускали настання протиправних наслі дків.

Оскільки, позивачем не нада но доказів, що свідчать про на явність умислу у сторін при у кладенні та виконанні спірно ї угоди, що завідома суперечи ть інтересам держави і суспі льства, то суд апеляційної ін станції дійшов обґрунтовано го висновку, що і підстави для визнання спірного договору недійсним відсутні.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду н е спростовують і не дають під став для висновку, що судом ап еляційної інстанції при розг ляді справи неправильно заст осовано норми матеріального права, які регулюють спірні п равовідносини, чи порушено н орми процесуального права.

Таким чином ухвалене по сп раві судове рішення апеляцій ної інстанції є законним і об ґрунтованим, а зазначена поз иція скаржника є помилковою. Відповідно судове рішення а пеляційної інстанції скасув анню не підлягає, як таке, що п рийняте за вичерпних юридичн их висновків при правильному застосуванні норми матеріал ьного та процесуального прав а.

Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 2 24, 230 Кодексу адміністративн ого судочинства України, суд , -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Держав ної податкової інспекції у Г алицькому районі м. Львова за лишити без задоволення.

Постанову Львівського апе ляційного адміністративног о суду від 25.10.2007 року по справі № 5/300-3/48А (22а-453/07) залишити без змін.

Ухвала набирає зако нної сили протягом п' яти дн ів після направлення її копі ї особам, які беруть участь у с праві, та може бути перегляну та з підстав, встановлених ст аттею 237 Кодексу адміністрати вного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К. Голубє ва

М.І. Кост енко

Н.Є. Мари нчак

А.О. Риб ченко