Ухвала

від 09.12.2024 по справі 387/2/24

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 387/2/24

Номер провадження 2/387/170/24

У Х В А Л А

09 грудня 2024 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого судді Майстер І. П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

представника позивача ОСОБА_1

позивачки ОСОБА_2

представник відповідача

відділу освіти виконавчого комітету

Помічнянської міської ради Семашко Н.В

представник Помічнянської міської ради

Новоукраїнського району Кіровоградської області Боруш А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах позивачки ОСОБА_2 до відділу освіти виконавчого комітету Помічнянської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, Помічнянської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання протиправними та скасування наказів про оголошення доган та звільнення, поновлення на роботі

У С Т А Н О В И В :

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області звернувся представник позивача ОСОБА_1 в інтересах позивачки ОСОБА_2 з позовом до відділу освіти виконавчого комітету Помічнянської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про поновлення пропущеного з поважних причин строку на оскарження наказу начальника відділу освіти виконавчого комітету Помічнянської міської ради №34-к від 18.08.2023 "Про оголошення догани ОСОБА_3 "; визнання протиправними та скасування: наказу начальника відділу освіти виконавчого комітету Помічнянської міської ради №34-к від 18.08.2023 "Про оголошення догани ОСОБА_3 ", наказу начальника відділу освіти виконавчого комітету Помічнянської міської ради №42-к від 24.10.2023 "Про оголошення догани ОСОБА_2 ", наказу начальника відділу освіти виконавчого комітету Помічнянської міської ради №52-к від 30.11.2023 "Про звільнення ОСОБА_2 "; поновлення ОСОБА_2 на посаді фахівця з публічних закупівель відділу освіти виконавчого комітету Помічнянської міської ради з 30.11.2023.

Під час судового розгляду справи представник позивача Ведющенко В.В. в судовому засіданні заявив клопотання про відвід судді так як вважає, бо слово забаганки має легке лексичне значення. Отже вважає, що суддя упереджено віднісся до представника відповідача.

Позивачка в судовому засіданні підтримала свого представника.

Представник відповідача відділу освіти виконавчого комітету Помічнянської міської ради Семашко Н.В в судовому засіданні щодо заяви про відвід судді заперечувала, просила відмовити за безпідставністю.

Представник Помічнянської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Боруш А.О. щодо заяви про відвід судді заперечував, просив відмовити .

Дослідивши заяву про відвід судді, підстави заявленого відводу, суд дійшов таких висновків.

Суд зазначає, що на даний час в суді фактично здійснює судочинство два судді, а тому згідно з положенням ч.5 ст. 40 ЦПК України заява про відвід вирішується суддею, який розглядає справу.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

У п.п.104-106 рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2013 року по справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (і) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

У п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 ЄСПЛ зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), п. 32, Reports 1996-III).

Статтями 36, 37 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Згідно з ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Обставини, викладені в усній заяві представника позивача Ведющенка В.В. про відвід, є необґрунтованими. Суд вважає, що висловлювання представника позивача стосовно присутньої в судовому засіданні представниці відповідача ОСОБА_4 було зневажливим. Зокрема, під час запитання до свідка ОСОБА_5 про функціональні обов`язки позивачки, представник позивача вжив вираз, що припускав, ніби це "забаганки" Семашко.

У зв`язку з цим суддя Майстер І.П. справедливо вимагав від представника перефразувати запитання, уникнувши образливих формулювань щодо іншої сторони. Дії судді слугують демонстрацією об`єктивності та неупередженості в процесі, що є надзвичайно важливим для забезпечення справедливого судочинства. Суд вважає, що дії судді Майстера І.П. є правомірними і не містять жодних ознак упередженості.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, §46).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Суд вважає, що поведінка судді Майстера І.П. не дає жодних об`єктивних підстав вважати, що вона не є безсторонньою або що їй бракує неупередженості під час розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 36-41, 353 ЦПК України, суд-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви представника позивача Ведющенко Віктора Володимровича про відвід судді -відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І. П.