Рішення

від 26.12.2024 по справі 624/1107/24

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 624/1107/24

№ провадження 2/624/397/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого-судді Богачової Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в смт. Кегичівка, Харківської області цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Кегичівської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Кегичівської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів/піклувальників, в залежності від подальшої форми влаштування дитини, на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття, починаючи з моменту надходження позовної заяви до суду.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач є батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати дитини ОСОБА_3 , рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 18 жовтня 2021 року справа № 624/614/21 позбавлена батьківських прав. Відповідно заяви батька ОСОБА_1 20 липня 2020 року дитину ОСОБА_4 було влаштовано до Комунального Закладу «Харківський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Служби у справах дітей Харківської обласної державної адміністрації, в зв`язку зі складними життєвими обставинами, в яких опинилася родина ОСОБА_5 . Після повернення дитини з закладу ситуація в родині не покращилася. Батько у вихованні сина участі не бере, має агресивний, скритий характер, на критику реагує неадекватно, неодноразово перебував у місцях позбавлення волі за крадіжки, в громадським місцях не контролює свої розмови: виражається нецензурною лайкою, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності в тому числі за вчинення домашнього насильства та невиконання батьківських обов`язків. Відповідно наказу Служби у справах дітей Кегичівської селищної ради Харківської області від 21 квітня 2021 року № 107 взято під соціальний супровід сім`ю ОСОБА_1 , як таку, яка перебуває в складних життєвих обставинах. Відповідно рішення Виконавчого комітету Кегичівської селищної ради від 26 жовтня 2023 року № 462 дитину, за заявою батька, було влаштовано на виховання в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_6 . В зв`язку з не подоланням батьком складних життєвих обставин відповідно рішення Виконавчого комітету Кегичівської селищної ради від 25 січня 2024 року № 29 було продовжено строку перебування ОСОБА_4 в сім`ї патронатного вихователя. 04 квітня 2024 року батько звернувся з проханням вивести із сім`ї патронатного вихователя його неповнолітнього сина, в зв`язку з подоланням складних життєвих обставин. Дитина була повернута батьку, однак 20 серпня 2024 року ОСОБА_1 знову звернувся з заявою до Служби у справах дітей Кегичівської селищної ради з проханням влаштувати ОСОБА_4 на виховання до сім`ї патронатного вихователя. ОСОБА_4 також не заперечував проти влаштування в патронатну родину, про що свідчить написана ним власноруч заява. В заяві від 20 серпня 2024 року батько дитини ОСОБА_1 повідомив, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітнього сина. Дитина в своїй заяві від 20 серпня 2024 року не заперечує позбавити батьківських прав його батька, бо батько не приділяє йому уваги, ображає, кричить на нього. Відповідно рішення Виконавчого комітету Кегичівської селищної ради від 05 вересня 2024 року № 1332 дитину було влаштовано на виховання в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_7 . Відповідно акту про факт передачі дитини від 02 вересня 2024 року дитина була занедбана, пригнічена, у брудному одязі.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 06 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Залучено до участі у справі як третю особу Службу у справах дітей Кегичівської селищної ради.

Учасники справи у підготовче засідання не з`явились, про дату час та місце проведення підготовчого засідання повідомлялись належним чином.

Представник позивача, ОСОБА_8 , подала заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_1 подав заяву про те, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав, позов просить задовольнити, розгляд справи провести без його участі.

Представник третьої особи, ОСОБА_9 , подала заяву про не заперечення проти позовних вимог, просить їх задовольнити та розглянути справу без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.ч. 3,4, ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

В підготовчому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його матірю є ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Розсохуватською сільською радою Кегичівського району Харківської області 05 березня 2010 року..

Мати дитини ОСОБА_3 , рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 18 жовтня 2021 року, позбавлена батьківських прав щодо її дитини ОСОБА_2 .

Відповідно характеристики Комунального закладу «Кегичівський ліцей» Кегичівської селищної ради від 16 липня 2020 року № 01-67/102 ОСОБА_10 є учнем 5 класу, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями, але іноді проявляє агресію, неповагу до дітей. Не вміє вирішувати конфлікти мирним шляхом. Не завжди дотримується правил поведінки в школі. Батько не справляється з вихованням сина. Теплих стосунків з дитиною не має. Дитина потребує уваги, родинного тепла, позитивного прикладу взаємовідносин між членами родини.

Відповідно до акту прийому від 20 липня 2020 року дитину ОСОБА_2 влаштовано до Комунального Закладу «Харківський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Служби у справах дітей Харківської обласної державної адміністрації, в зв`язку зі складними життєвими обставинами, в яких опинилася родина ОСОБА_5 .

Відповідно характеристики старости с. Рояківка, с. Гутирівка, с. Софіївка, с. Дальнє Кегичівської селищної ради від 23 березня 2021 року № 56 ОСОБА_1 проживає з сином ОСОБА_4 в особистому домоволодінні. Працює різноробочим на молокозаводі в с-ще Кегичівка. У вихованні сина участі не бере, має агресивний характер, на критику реагує неадекватно. Неодноразово перебував у місцях позбавлення волі за крадіжки. Має скритий характер, з сусідами та жителями села майже не спілкується. В громадським місцях не контролює свої розмови, виражається нецензурною лайкою.

Відповідно до наказу Служби у справах дітей Кегичівської селищної ради Харківської області від 21 квітня 2021 року № 107, сім`ю ОСОБА_1 взято під соціальний супровід, як таку, яка перебуває в складних життєвих обставинах.

Відповідно до наказу Служби у справах дітей Кегичівської селищної ради Харківської області від 23 жовтня 2023 року №124, рішення Виконавчого комітету Кегичівської селищної ради від 26 жовтня 2023 року № 462 ОСОБА_2 було влаштовано на виховання в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_11 на період до 23 січня 2024 року.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Кегичівської селищної ради від 25 січня 2024 року № 29 було продовжено строк перебування ОСОБА_4 в сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_6 до 23 квітня 2024 року.

Згідно з заявою ОСОБА_1 від 04 квітня 2024 року, батько дитини просить вивести із сім`ї патронатного вихователя його неповнолітнього сина ОСОБА_2 , в зв`язку з подоланням складних життєвих обставин.

Відповідно до рішенням Виконавчого комітету Кегичівської селищної ради від 23 квітня 2024 року № 607, неповнолітню дитину ОСОБА_2 виведено з сім`ї патронатного вихователя, в зв`язку із поверненням на виховання батькові ОСОБА_1 .

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 20 серпня 2024 року вх. №С-267/01-27, батько дитини просить Службу у справах дітей Кегичівської селищної ради влаштувати його сина ОСОБА_4 на виховання до сім`ї патронатного вихователя у зв`язку з потребою батька лікування.

Згідно з заявою від 20 серпня 2024 року вх. № С-268/01 -27 дитина ОСОБА_2 не заперечує проти влаштування його в патронатну родину.

Відповідно до заяви від 20 серпня 2024 року вх. № С-269/01 -27, ОСОБА_1 просить порушити питання про позбавлення його батьківських прав стосовно його неповнолітнього сина ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що дитина куре, неслухається, висловлюється нецензурною лайкою.

Згідно з заявою від 20 серпня 2024 року вх. № С- 270/01-27 дитина ОСОБА_2 не заперечує проти позбавлення батьківських прав його батька ОСОБА_1 , бо батько кричить, ображає, не пускає гулять, проміняв на іншу дитину ОСОБА_12 і їй приділяє увагу.

Відповідно до заяви патронатного вихователя ОСОБА_6 від 22 серпня 2024 року вх. № Л-271/01-27 вона відмовилась від влаштування в її родину дитини ОСОБА_13 , в зв`язку з тим, що він під час перебування в її родині вів себе неадекватно, вчиняв крадіжки.

Відповідно до інформації Комунального Закладу «Центр соціальних служб» Кегичівської селищної ради від 29 серпня 2024 року № 01-18/453, родина ОСОБА_5 перебуває на обліку як сім`я, яка опинилася в складних життєвих обставинах. Родині надається послуга соціального супроводу, послуга консультування, яка спрямовується на профілактику складних життєвих обставин, їх подолання задля мінімізації негативних наслідків для сім`ї, але ситуація у родині залишається складною та потребує подальшого втручання і підтримки. Біологічна матір ОСОБА_4 позбавлена батьківських прав, а батько, ОСОБА_1 , який наразі є основним опікуном, не може вплинути на виховання сина, через постійну зайнятість на роботі та фізичну і емоційну втому. З батьком та його співмешканкою ОСОБА_14 часто проводилися бесіди, надавалися консультації та рекомендації щодо поліпшення взаємовідносин в родині, та відповідальності за збереження життя та за розвиток неповнолітнього сина. Але, на жаль, непоодинокі випадки, коли батько самоусувався від виконання батьківських обов`язків. Спільна мова між батьком, його співмешканкою та ОСОБА_4 взагалі відсутня, що ускладнює реалізацію будь- яких рекомендацій щодо виховання. Зі слів батька, ОСОБА_4 також висловлює погрози фізичною розправою, що створює додатковий рівень напруження та страху в родині. Сам ОСОБА_4 демонструє поведінку, яка включає втечі з дому, бродяжництво, крадіжки, ведення асоціального способу життя, вживання алкоголю, де вголос сам про це розповідає фахівцю при спілкуванні, та повну відмову від співпраці з будь-якими спеціалістами. На жаль, спроби встановити контакт з підлітком не дають бажаних результатів.

Відповідно до наказу Служби у справах дітей Кегичівської селищної ради від 02 вересня 2024 №47 ОСОБА_2 влаштовано до 02 грудня 2024 року до сімї патронатного вихователя ОСОБА_7 .

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Кегичівської селищної ради від 05 вересня 2024 року № 1332, дитину ОСОБА_2 було влаштовано на виховання в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_7 до 02 грудня 2024 року.

Згідно з актом про факт передачі дитини ОСОБА_2 від 02 вересня 2024 року, дитина була занедбана, сумна, пригнічена, у брудному одязі.

Відповідно до акту обстеження проживання сім`ї ОСОБА_1 проведеного 10 вересня 2024 року, умови проживання незадовільні, постільна білизна брудна, існують ліжко, стіл для навчання. Члени родини постійно сваряться, батько вихованням дитини не займається, постійно виникають сварки, дитина часто тікає з дому. З 02 вересня 2024 року дитина ОСОБА_10 була влаштована до сімї патронатного вихователя за заявою батька та згодою дитини.

Відповідно до повідомлення СПД№ 1 ВП №1 Красноградського РВП ГУ НП в Харківській області від 03 вересня 2024 року № 3741/119-82/01-2024, з метою покращення взаємовідносин між батьком ОСОБА_15 та сином ОСОБА_16 , поліцією постійно проводяться профілактичні заходи, але взаємовідносини між батьком та сином залишаються вкрай напруженими, що призводить до того, що син ОСОБА_4 не має бажання проживати в даній сім`ї та маються факти залишення ним місця проживання, а саме: 15 серпня 2024 року, дитина ОСОБА_2 , близько 14.30 год самовільно залишив місце свого проживання. 15 серпня 2024 року близько 21:00 год працівниками поліції ОСОБА_10 був розшуканий та повернутий на місце свого проживання. Стосовно нього правопорушень не скоєно. Причиною такого вчинку, зі слів ОСОБА_13 стало погіршення відносин з батьком. Також 01 вересня 2024 року близько 18:00 год, дитина ОСОБА_2 самовільно залишив місце свого проживання. 01 вересня 2024 року близько 21:00 год, прийшов додому самостійно. Стосовно нього ніяких правопорушень не скоєно. Причиною такого вчинку, зі слів ОСОБА_13 стало погіршення відносин з батьком.

Відповідно до інформації Національної поліції України Сектору поліцейської діяльності №1 Відділення поліції №1 Красноградського районного відділу поліції в Харківській області від 02 жовтня 2024 року № Б-12, а також постанов Кегичівського районного суду Харківської області від 24.10.2023, від 16.09.2024, відповідач ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання, проживання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , а саме: 1)16 жовтня 2023 року за ч.1 ст. 184 КУпАП, 2)02 вересня 2024 року за ч.2 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до характеристики наданої старостою Кегичівської селищної ради, Рояківського старостинського округу від 30 вересня 2024 року № 21-39/202, ОСОБА_1 проживає разом зі співмешканкою ОСОБА_17 та її дочкою ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в особистому домоволодінні. ОСОБА_19 працює різноробочим в ПОСП «Софіївка». Має неповнолітнього сина, в вихованні якого не бере участі, має агресивний характер, на критику реагуєне адекватно, неодноразово перебував у місцях позбавлення волі за крадіжки. Має скритний характер: з сусідами та жителями села майже не спілкується. В громадських місцях не контролює своєї розмови: виражається не цензурною лайкою.

Відповідно до характеристики наданої Комунальним закладом «Кегичівський ліцей» Кегичівської селищної ради, ОСОБА_2 навчається в закладі освіти з 5 класу, а з 6 - з інклюзивною формою навчання. ОСОБА_4 володіє навчальним матеріалом на середньому рівні. Навчається не в повну міру своїх можливостей, потребує постійного контролю, не виявляє зацікавленості до навчання. Має довільну змішану пам`ять, повільно запам`ятовує матеріал. Логічне мислення слабо розвинене. На уроках буває незібраним і неорганізованим. Виявляє активність тільки під час тієї роботи, яка йому подобається. Співпрацює у групі, але рідко висловлює власні ідеї. До виконання громадських доручень ставиться недбало. Правила поведінки ігнорує, має порушення дисципліни, схильний до протиправної поведінки. Підтримує стосунки з учнями, але іноді проявляє неповагу до дітей. Батько не справляється з вихованням сина, теплих стосунків з дитиною не мав. З учителями зв`язок не підтримував, крім асистента вчителя. З 02 вересня 2024 року ОСОБА_4 перебуває в патронатній родині ОСОБА_7 . За час перебування у сім`ї патронатного вихователя спостерігається позитивна динаміка. ОСОБА_4 виконує домашнє завдання, присутній на онлайн уроках та виховних годинах. Патронатний вихователь цікавиться навчанням дитини, тримає зв`язок з класним керівником та асистентом вчителя.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Кегичівської селищної ради №1574 від 19 листопада 2024 року строк перебування дитини ОСОБА_2 в сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_7 з сім`ї, що опинилася в складних життєвих обставинах, продовжено до 02 березня 2025 року.

Згідно з висновком органу опіки та піклування Кегичівської селищної ради від 25.10.2024 №04-30/3306, комісією визнано доцільним позбавлення батьківськиї прав ОСОБА_1 стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_2 . Висновок наданий на підставі вищедосліджених судом документів. Батько дитини на засідання, яке відбулося 23.10.2024 був запрошений, але не зявився, подав заяву від 22.10.2024 №С-347/01-27 про розгляд питання без його присутності, не заперечує проти позбавлення його батьківських прав.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

В даній ситуації суд звертає увагу, що статтею 32 Конституції України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Сімейне життя - це особисті майнові та немайнові відносини між подружжям, іншими членами сім`ї, яке здійснюється на засадах, визначених у Сімейному кодексі: кожна особа має право на повагу до свого сімейного життя (частина четверта статті 4); ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України (частина п`ята статті 5); регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя (частина четверта статті 7) та інше.

Неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними і реалізуються в різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру, стосунках, явищах, подіях тощо. Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розвиту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб (див. пункт 3.1 рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України).

Для суду є безспірним, що в даних правовідносинах при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав відповідача відбувається втручання в його право на сімейне життя, яке не є абсолютним і може бути обмеженим в порядку передбаченому Конституцією України.

З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав неповнолітньої дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини" (статті 1, 9 Конвенції).

Досліджуючи правомірність втручання в право відповідача на сімейне життя, суд розуміючи місце Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року в сфері стандартів прав людини, вважає за необхідне звернутись до принципів викладених в статті 29 Декларації, згідно із якими:

Кожна людина має обов`язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві. Отже, в даному випадку допускається обмеження прав особи, а процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами Сімейного кодексу України (статті 164-167).

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Положеннями норм Сімейного кодексу України встановлено, що кожний із батьків зобов`язаний піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов`язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст.ст. 150, 151, 152, 155 СК України).

Відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Відповідно до п.п. 15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року та ратифікованої постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Відповідно до пункту 47 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Савіни проти України" право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 49 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Савіни проти України" хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

Відповідно до пункту 50 рішення Європейського Суду у справі "Хант проти України" втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно здійснене "згідно із законом", відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є "необхідним у демократичному суспільстві" для забезпечення цих цілей.

Згідно з наданими позивачем доказами, суд приходить до висновку, що відповідач дійсно ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, нехтує своїми батьківськими обов`язками і не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не піклується про стан її здоров`я, не забезпечує необхідними умовами проживання, харчування, навчання, хоча б мав це робити, тобто по своїй вині ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

На підставі викладеного, суд дійшов переконливого висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_20 батьківських прав стосовно його неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , що повністю відповідає інтересам дитини.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

В такому разі, судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч.4 ст. 169 Сімейного кодексу України).

Таким чином, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, їх належність, допустимість, достовірність, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки в ході судового розгляду підтверджено факт свідомого ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, покладених на нього ст. 150 СК України, відносно неповнолітньої дитини. Батько дитини позовні вимоги про позбавлення його батьківських прав підтримав.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Позивач просить стягнути з відповідачів аліменти на утримання дитини на користь прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів/піклувальників, в залежності від подальшої форми влаштування дитини, не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття, починаючи з моменту надходження позовної заяви до суду.

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно.

Відповідно ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку згідно з ч. 2 ст. 182 СК України.

Згідно ст. 184 ВК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти, на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВП № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно ч. 1 ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Враховуючи те, що батько дитини добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, суд задовольняє позовну вимогу та стягує аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 193 СК України, за рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Оскільки позивачем питання про призначення судом піклувальника неповнолітньої дитини не порушено, то аліменти підлягають перерахуванню на особистий рахунок дитини.

Вимога позивача про стягнення аліментів на користь ймовірних в майбутньому призначених осіб, які будуть опікуватися дитиною задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦК України, суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування..

Згідно матеріалів справи неповнолітня дитина була влаштована на виховання в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_7 до 02 березня 2025 року.

Органом опіки та піклування подання про призначення піклувальника неповнолітній дитині до суду не надано. За таких обставин суд позбавлений можливості вирішити питання щодо призначення дитині піклувальника та передає дитину органу опіки та піклування Кегичівської селищної ради для подальшого її влаштування.

Згідно ч. 4 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», за дітьми сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особам з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 71 Житлового кодексу України, жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках: влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім`ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

У відповідності до ст. 18 вказаного Закону держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про охорону дитинства», у разі передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім`ї жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх в цих закладах, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім`ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім`ї.

Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання від 23 червня 2021 року, витягу з реєстру Кегичівської територіальної громади від 28 червня 2024 року, довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні будинку осіб від 30 вересня 2024 року дитина ОСОБА_2 та його батько ОСОБА_1 зареєстровані по АДРЕСА_1 .

Відомості про власника цього житла відсутні в матеріалах справи. Також відсутні відомості про наявність нерухомого майна ОСОБА_1 .

За таких обставин питання накладення заборони на відчуження житла та нерухомого майна дитини підлягають вирішенню у порядку ст. 246 СК, ч. 4 ст. 17, Закону України «Про охорону дитинства», з покладенням обов`язку повідомлення відповідної державної нотаріальної контори про накладення заборони на відчуження житла та нерухомого майна дитини на орган опіки та піклування.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно з ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Приймаючи до уваги вимоги ч. 6 ст. 141 ЦПК України, та враховуючи те, що позивачем заявлені вимоги немайнового (позбавлення батьківських прав) та майнового (стягнення аліментів) характеру, суд враховуючи положення ч.1 ст. 142 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень (50% від (1211,20-розмір ставки судового збору*2-кількість позовних вимог).

У відповідності до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 200, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування Кегичівської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Кегичівської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Софіївка, Кегичівського району, Харківської області, громадянина України, стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження №02 складений 05 березня 2010 року Розсохуватською сільською радою Кегичівського району Харківської області.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 04 грудня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, на особистий рахунок дитини відкритий в Державному банку України.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави (на розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, банк отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів: 22030106, ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) у розмірі 1211 (тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Зобов`язати орган опіки та піклування Кегичівської селищної ради Харківської області відкрити рахунок на ім`я неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , в Державному ощадному банку України.

Передати дитину ОСОБА_2 органу опіки та піклування Кегичівської селищної ради для подальшого її влаштування.

Накласти заборону на відчуження житла та майна дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язати орган опіки та піклування повідомити про це відповідну державну нотаріальну контору.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Орган опіки та піклування Кегичівської селищної ради, місцезнаходження за адресою: вул. Волошина, буд. 33, с-ще Кегичівка, Берестинського району, Харківської області, 64003, код ЄДРПОУ 04396963.

Представник позивача: Богинська Тетяна Іванівна, довіреність №16/04-46 від 27.09.2024, адреса робочого місця: вул. Волошина, буд. 33, с-ще Кегичівка, Берестинського району, Харківської області, 64003.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Софіївка, Кегичівського району, Харківської області, громадянин України, ІПН НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_4 виданий 11.06.2011, орган, що видав 6341, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Служба у справах дітей Кегичівської селищної ради, вул. Волошина, буд. 33, с-ще Кегичівка, Берестинського району, Харківської області, 64003, код ЄДРПОУ 04396963.

Представник третьої особи: Березка Вікторія Анатоліївна, довіреність №09/04-46 від 07.04.2023, адреса робочого місця: вул. Волошина, буд. 33, смт. Кегичівка, Красноградського району, Харківської області, 64003.

Суддя Т.В. Богачова