Рішення

від 27.12.2024 по справі 553/4485/22

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 553/4485/22

№ провадження 2/646/1169/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.12.24 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Сіренко Ю.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Шарашидзе М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» до ОСОБА_1 про витребування майна (предмету лізингу) з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

21.09.2022 до Ленінського районного суду м. Полтави надійшла позовна заява ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ», в якій позивач просить суд: витребувати з незаконного володіння відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь позивача - ТОВ «Авентус Лізинг», ЄДРПОУ:42441539 наступне майно: колісний транспортний засіб (автомобіль): марка MAZDA, модель СХ-7, 2008 року випуску, Колір Червоний, Номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_2 , Номерний знак НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , видане 16.02.2021 р. ТСЦ № 6342, а також державних номерних знаків, ключів та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та передача даного майна належному власнику (позивачу); стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ ««Авентус Лізинг» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3879,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 16.02.2021 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» укладено Договір фінансового лізингу №КВ-1038 (далі Договір).

Згідно з п.1.1. Загальних умов Договору (Додаток №1 до Договору) Лізингодавець набуває у власність і передає на умовах фінансового лізингу в платне володіння та користування з правом викупу Майно (далі - «Об`єкт лізингу»), найменування, марка, модель, рік випуску, характеристики, ціна постачальника, строк лізингу, лізингові платежі та інші суттєві умови користування якого зазначаються у Договорі, а Лізингоодержувач зобов`язується прийняти Об`єкт лізингу тa сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору.

Відповідно до абз. 3 п.2.1. Договору лізингові платежі в погашення (компенсації вартості Об`єкта лізингу, комісію Лізингодавця за наданий в лізинг Об`єкт лізингу та інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені Договором, в тому числі оплата послуг.

Позивач свої зобов`язання своєчасно, належним чином та в повному обсязі виконав, зокрема, придбав предмет лізингу, а саме автомобіль: найменування (марка, модель) «Автомобіль Mazda CX-7» (вживаний). Специфікація (об`єм двигуна, тип палива, тип КПП) 2261 см.куб./газ/бензин/АКПП, VIN-код: НОМЕР_2 , Тип кузову: Універсал, Колір Червоний, рік випуску: 2008. Вартість Об`єкта лізингу, в т.ч. ПДВ, на дату укладання Договору cкладає: 258628,59 грн. Позивач передав у користування відповідачу ОСОБА_1 на підставі Акту приймання-передачі предмету лізингу до договору фінансового лізингу №КВ-1038 від 16.02.2021, однак належного виконання за цим Договором Лізингодавець не отримав. Так, ОСОБА_1 за договором систематично не виконувала визначений Договором графік сплати платежів, у зв`язку з чим ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» направило відповідачу повідомлення про усунення порушення за Договором фінансового лізингу щодо погашення несплаченої заборгованості згідно з графіком платежів за Договором фінансового лізингу у строк до 23 год. 59 хв. 25.07.2022. Втім, Лізингоодержувачем заборгованість сплачена не була. 29.07.2022 ОСОБА_1 засобом поштового зв`язку направлено повідомлення про одностороннє розірвання Договору фінансового лізингу та вимогу про повернення об`єкту фінансового лізингу. Належного виконання цієї вимоги про повернення об`єкту лізингу отримано не було, про що свідчить комісійний акт №10-08/22 від 10.08.2022. У зв`язку з вищевикладеним, ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» звернулось до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 14.02.2023 у зв`язку з відновленням територіальної підсудності Червонозаводського районного суду м. Харкова за розпорядження Голови Верховного Суду від 17.11.2022 №65 справу за клопотанням відповідача ОСОБА_1 справу передано на розгляд Червонозаводського районного суду м. Харкова.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2023, для розгляду вказаної справи визначена суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Сіренко Ю.Ю.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.09.2023 відкрите провадження у справі та призначений розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав письмову заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримав, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи, клопотань та заяв на адресу суду не надсилала. Відповідач в установлений ч. 7ст.178 ЦПК Українистрок не подала до суду відзив на позовну заяву.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разінеявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами п. 5 ч. 4 ст. 12 ЦПК України визначено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженістьзапобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд також враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому суд також зазначає, що відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд встановив такі обставини та відповідні їм докази.

ОСОБА_1 11.02.2021 звернулася до ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» із заявою-анкетою на отримання послуг з фінансування та укладення договору фінансового лізингу (а.с.25).

16.02.2021 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» укладено Договір фінансового лізингу №КВ-1038 (далі Договір) (а.с.8-21).

Згідно з п.1.1. Загальних умов Договору (Додаток №1 до Договору, далі - Додаток №1) Лізингодавець набуває у власність і передає на умовах фінансового лізингу в платне володіння та користування з правом викупу Майно (далі - «Об`єкт лізингу»), найменування, марка, модель, рік випуску, характеристики, ціна постачальника, строк лізингу, лізингові платежі та інші суттєві умови користування якого зазначаються у Договорі, а Лізингоодержувач зобов`язується прийняти Об`єкт лізингу тa сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору.

Пунктом 2.1. Додатку №1 передбачено, що всі платежі за користування Предметом лізингу Лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати в національній валюті Україні (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингоодержувача не пізніше за дату та в сумі, які встановлені для їх оплати відповідно до Графіка платежів.

Відповідно до п.п. 2.1.1. Додатку №1 Лізингоодержувач зобов`язаний спачувати на користь Лізингодавця лізингові платежі.

Відповідно до п. 7.1. Додатку №1 протягом усього терміну дії цього Договору Предмет лізингу є власністю Лізингодавця. Відповідно до п.п. 7.1.1. право власності на Предмт лізингу переходить до Лізингоодержувача лише за умови належного, повного та безумовного виконання Лізингоодержувачем всіх Умов Договору фінансового лізингу, в тому числі за умови відсутності заборгованості за лізинговими платежами, неоплачених/невідшкодованих витрат Лізингодавця, штрафних санкцій та підтверджених збитків Лізингодавця за Договором, в тому числі за будь-якими іншими Договорами, які були або будуть укладені між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем, що підтверджується Актом звіряння розрахунків, підписаним Сторонами.

Відповідно до п. 8.2. Додатку №1 Лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір (відмовитися від Договору) та вилучити Предмет лізингу у випадку якщо, зокрема лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або повністю) та/або інший платіж, передбачений Договором, та прострочення оплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу (п.п. 8.2.1. Загальних умов договору фінансового лізингу).

Відповідно до п. 8.3. Додатку №1 у разі виникнення будь-якої з підстав, передбачених п.8.2.1. - 8.2.4. цих Загальних умов договору, Лізингодавець направляє Лізингоодержувачу повідомлення з вимогою усунути існуючі порушення або достроково викупити предмет лізингу, сплативши Лізингодавцю суму викупу, згідно до п. 7.3. Загальних умов договору.

Відповідно до п. 8.4. Додатку №1 у разі якщо протягом 10 календарних днів з дати направлення повідомлення Лізиноодержувач не усунув визначені в повідомленні порушення або не викупить Предмет лізингу, Лізингодавець направляє на адресу Лізингоотримувача, вказану в Договорі, цінний лист з описом вкладення або вручає нарочно повідомлення про відмову від Договору (його розірвання) і повернення Предмета лізингу із зазначенням дати розірвання Договору та дати і місця повернення Предмета лізингу Лізингодавцю. Лізингоодержувач зобов`язаний за свій кошт протягом терміну, передбаченого в повідомленні, повернути Предмет лізингу Лізингодавцю за адресою, вказаною в повідомленні.

Відповідно до п.п. 8.4.1. Додатку №1 у випадку, передбаченому пунктом 8.2. Загальних умов Договору, Договір вважається розірваним (припиненим) на 10 (десятий) календарний день з дня надіслання відповідного письмового повідомлення Лізингодавем на адресу Лізингоодержувачу.

Відповідно до п.п. 9.2.2. Додатку №1 Лізингоодержувач зобов`язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати Лізингодавцю лізингові платежі, а також інші платежі відповідно до умов договору, а також штрафні санкції відповідно до положень Договору та інші платежі, які пов`язані з використанням Предмета лізингу виключно на рахунки лізингодавця.

Відповідно до п.п. 9.2.6. Додатку №1 у разі закінчення строку фінансового лізингу, а також у разі дострокового припинення договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення Предмета лізингу, повернути Предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 9.2.7. Додатку №1 у разі закінчення строку договору фінансового лізингу та/або дострокового розірвання договору, Лізингоодержувач повинен зняти Предмет лізингу з обліку державної реєстрації та передати Лізингодавцю постійні реєстраційні документи на Предмет лізингу.

Відповідно до п.п. 9.4.1., 9.4.4. Додатку №1 Лізингодавець зобов`язаний вимагати усунення будь-яких порушень, що призвели до обмеження права власності Лізингодавця на Предмет лізингу; прийняти Предмет лізингу в разі дострокового розірвання Договору фінансового лізингу.

Позивач свої зобов`язання своєчасно, належним чином та в повному обсязі виконав, зокрема, придбав предмет лізингу, а саме автомобіль: найменування (марка, модель) «Автомобіль Mazda CX-7» (вживаний). Специфікація (об`єм двигуна, тип палива, тип КПП) 2261 см.куб./газ/бензин/АКПП, VIN-код: НОМЕР_2 , Тип кузову: Універсал, Колір Червоний, рік випуску: 2008. Вартість Об`єкта лізингу, в т.ч. ПДВ, на дату укладання Договору cкладає: 258628,59 грн, що підтверджується договором купівлі-продажу №П-1 038 від 16.02.2021, укладеним між ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» та ОСОБА_2 (а.с.23-24).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Mazda CX-7, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN код: НОМЕР_2 , власником автомобіля є ТОВ «Авентус Лізинг» (а.с.28).

Позивач передав у користування відповідачу ОСОБА_1 на підставі Акту прийому-передачі предмету лізингу до договору фінансового лізингу №КВ-1038 від 16.02.2021 автомобіль, однак належного виконання за цим Договором Лізингодавець не отримав (а.с.22).

14.07.2022 року ТОВ «Авентус Лізинг» засобом поштового зв`язку направив відповідачу ОСОБА_1 повідомлення про усунення порушення за Договором фінансового лізингу щодо погашення несплаченої заборгованості згідно з графіком платежів за Договором фінансового лізингу у строк до 23 год. 59 хв. 25.07.2022 (а.с.29-31).

29.07.2022 відповідачу ОСОБА_1 засобом поштового зв`язку направлено повідомлення про одностороннє розірвання Договору фінансового лізингу та вимогу про повернення об`єкту фінансового лізингу (а.с.32-34).

10 серпня 2022 року о 18 год. 00 хв. посадові особи ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» склали та підписали Комісійний акт №10-08/22 про те, що рухоме майно Mazda CX-7, 2008 року випуску, колір червоний, VIN код: НОМЕР_2 , який належить ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , яке видане 16.02.2021 органом ТСЦ 6342 - не було повернуто власнику як об`єкт фінансового лізингу за Договором фінансового лізингу №КВ-1038 від 16.02.2021 у визначений строк (10 серпня 2022 року до 17-00 год.) у повідомленні, яке направлено Лізингоодержувачу засобом поштового зв`язку «Укрпошта», ідентифікатор 0505088994757. З наступного дня від дати складання цього Акту ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» набуло права на витребування від особи, яка незаконного користується та володіє вищевказаним майном, у судовому або позасудовому порядку.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно із ст. 321 ЦK України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Представник позивача у позові посилається на норми ст.ст. 387, 388 ЦК України, та зазначає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Крім того, зазначає, що з моменту невиконання відповідачем вимоги з повернення предмету лізингу за розірваним договором колишня договірна правова підстава користування майном з боку Клієна/Лізингоодержувача втрачена (як і його статус Лізингоодержувач), тому спірне майно вважається таким, що вибуло з володіння власника не з його волі. Стаття 388 ЦК України передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. Крім того, зазначає, що вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суди повинні встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника в силу обставин, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України, зокрема, чи з волі власника вибуло це майно з його володіння.

Відповідно до пункту 21 Постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню за правилами статей387,388 ЦК України. Пунктом 19 вказаної постанови передбачено, що застосовуючи положення ст. 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Верховний суд у Постанові від 02 жовтня 2020 року у справі 752/11904/17 зазначив, що витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача. Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Відповідно до акту прийому-передачі предмета лізингу до договору фінансового лізингу № КВ-1038 від 16 лютого 2021 року, підписаного генеральним директором ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ», відповідач прийняв від позивача спірний автомобіль Mazda CX-7, 2008 року випуску, колір червоний, VIN код: НОМЕР_2 .

Крім того, ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» не оспорює факту передачі спірного автомобіля із його володіння на користь відповідача, дійсності угоди між сторонами чи справжності підпису директора ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ», вчиненого на договорі та акті прийому-передачі спірного автомобіля.

Отже, посилання ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» на вибуття спірного автомобіля з його володіння поза його волею є неприйнятними та спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, ч.1 ст. 388 ЦК України, на яку посилається представник позивача у позові як на підставу для задоволення позовних вимог, не підлягає застосуванню.

Як зазначено у Постанові Верховного суду України віл 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц, у цивільному процесуальному законодавстві діє принцип «juranovitcuria» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3)суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (damihifactum, dabotibijus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем ,виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

Тобто суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Водночас суд зазначає, що відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18 роз`яснено, що якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.

Враховуючи, що позивач ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» в односторонньому порядку розірвало Договір фінансового лізингу № КВ-1038 від 16 лютого 2021 року з відповідачем, суд дійшов висновку, що до цих правовідносин слід застосовувати положення статті 1212 ЦК України.

Оскільки підстава, на якій відповідачем був набутий транспортний засіб автомобіль Mazda CX-7, 2008 року випуску, колір червоний, VIN код: НОМЕР_2 , відпала, позивач ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ», як власник транспортного засобу має право витребувати його із чужого незаконного володіння, а відповідач зобов`язаний повернути предмет лізингу власнику ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ».

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 3879,43 грн.

Керуючись ст.ст. 76-80, 89, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимогиТовариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» до ОСОБА_1 про витребування майна (предмету лізингу) з чужого незаконного володіння задовольнити у повному обсязі.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , колісний транспортний засіб марка MAZDA, модель СХ-7, 2008 року випуску, Колір Червоний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , видане 16.02.2021 ТСЦ № 6342, а також державний номерний знак, ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу з передачею вказаного майна власнику Товариству з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ».

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3879 (три тисячі вісімсот сімдесят дев`ять) грн. 43 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ТОВ "АВЕНТУС ЛІЗИНГ", ідентифікаційний код юридичної особи 42441539, адреса місцезнаходження: місто Київ, вул. Митрофана Довнар-Запольського, будинок 5, офіс 220;

представник позивача: адвокат Лисенко Дмитро Вячеславович, РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса для листування: АДРЕСА_1 , діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №9359/10 від 31.07.2020, ордер серії АІ №1272248;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя - Ю.Ю. Сіренко