Справа № 704/108/24
Провадження № 2/698/197/24
УХВАЛА
26 грудня 2024 р. Катеринопільський райрнний суд Черкаської області у складі головуючого судді Лазаренка В.В., при секретарі судового засідання Триліс Я.О., представника позивачки адвоката Банара В.В., позивачки ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивачки адвоката Банара В.В. про притягнення до відповідальності за зловживання процесуальними правами Тальнівську міську раду по справі за позовом ОСОБА_1 до Тальнівської міської ради про визнання наказів незаконними, визнання звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією установи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Тальнівської міської ради про визнання наказів незаконними, визнання звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією установи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
26.12.2024 року від представника позивачки адвоката Банара В.В. до суду надійшло клопотання про застосування до Тальнівської міської ради засобу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 908,40 грн. у зв`язку із зловживанням представником відповідача процесуальними правами, а саме подання заяви про відкладення розгляду справи у зв`язку з його відпусткою та знаходженням за межами Черкаської області.
Представник позивачки в судовому засіданні підтримав заявлене ним клопотання в повному обсязі, з підстав наведених в ньому та пояснив, що бачив представника Тальнівської міської ради в місті Тальному, а у разі неможливості з`явитися в судове засідання Тальнівська міська рада мала можливість направити в судове засідання іншого представника.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Разом з тим, відповідно до частини 1статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 44 ЦПК).
Зловживання процесуальними правами - це цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), з метою перешкоджання гарантованому у пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).
Зловживання правами характеризуються умислом, спрямованим на порушення порядку цивільного судочинства.
Характерними ознаками зловживання процесуальними правами є: формальне, непропорційне використання процесуального права всупереч легітимній меті, з якою це право встановлено нормами цивільного процесуального права, недобросовісність дій, умисний характер, завідома несумлінність.
Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються з видимістю реалізації законних прав особи.
З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою взагалі перешкоджання розгляду справи.
Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин. Такі висновки наведені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2019 року у справі № 337/474/14.
Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені ст. 223 ЦПК України.
Фактично у своїй заяві представник відповідача просить перенести судове засідання на іншу дату у зв`язку з перебуванням у відпустці та визнати причину неявки поважною. Разом з тим, будь-яких підтверджуючих документів до заяви не надає.
Разом з тим, питання щодо можливості продовження розгляду справи без осіб які не з`явилися в судове засідання та поважність причин такої неявки, до подання клопотання, судом не вирішувалося, явка в судове засідання представника позивача обов`язковою не визнавалася.
Отже, судом не встановлено обставин, які б свідчили про зловживання процесуальними правами або порушення відповідачем процесуального обов`язку визначеного законом чи покладеного судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Згідно п. 5 ч. 1ст. 144 ЦПК України заходом процесуального примусу, крім іншого, є штраф.
Положеннями ст. 148 ЦПК України регламентовано підстави для застосування судом процесуального примусу у вигляді штрафу, а також його розміри, залежно від суті зловживання процесуальними правами учасником провадження, його тривалості та обставин конкретної справи.
Враховуючи вищевказані положення, вбачається, що застосування заходів процесуального примусу належить до виключної компетенції суду та можливе виключно за його ініціативи, а не за клопотанням представника сторони у справі.
Водночас, суд не вбачає достатніх підстав на даний час для застосування до відповідача або його представника, процесуального примусу у вигляді накладення штрафу, як найсуворішого заходу процесуального примусу, оскільки неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись статтями 44, 143, 144, 148, 260 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання представника позивачки адвоката Банара В.В. про притягнення до відповідальності за зловживання процесуальними правами Тальнівську міську раду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженю не підлягає.
Суддя В.В. Лазаренко
Суд | Катеринопільський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124099340 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Катеринопільський районний суд Черкаської області
Лазаренко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні