Ухвала

від 26.12.2024 по справі 709/531/24

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 709/531/24

У Х В А Л А

про продовження запобіжного заходу

26 грудня 2024 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження №12023250370001248, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 жовтня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 1 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою посилаючись на те, що

ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить їх запобіганню. Так, обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від суду, оскільки останній офіційно не працює, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, незаконно впливати на свідків, оскільки йому відомо місце проживання свідків, отже матиме реальну можливість впливати на свідків шляхом вмовлянь, погроз чи шантажу, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував. Вказав, що обгрунтування ризиків, просто перераховано згідно КПК, жодного доказу наявності ризиків суду не надано. Також в судовому засіданні досліджено ряд доказів, допитані свідки, які пояснили, що обвинувачений на них не впливав. Посилаючись на застосування Європейської практики, а саме "Кобець проти України" зазначив, що повинні бути докази, які підтверджують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без зазначення доказів - це порушення Конвенції з прав людини, зокрема п. 4 ст. 5. Вважає, що особа значний строк перебуває під вартою і такий запобіжний захід як тримання під ватрою є суворим. Також зазначив, що ОСОБА_4 до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, має постійне місце проживання, а тому просив суд обрати більш м`який вид запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні просив змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, також вказав, що переховуватися та тиснути на свідків він не буде, в свою чергу зобов`язується дотримуватися вимог та заходів.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи мається заява потерпілої, в якій остання просила судове засідання проводити в її відсутність. За згодою учасників кримінального провадження, суд ухвалив проводити судове засідання без участі потерпілої.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов такого висновку.

У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

До закінчення продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Частиною 2 цієї статті Кодексу встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

За ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою суд виходить з того, що дії обвинуваченого досудовим слідством кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України, тобто ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років та який призвів до смерті людини, а тому суд вважає, що тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, може реально спонукати його до вчинення дій, спрямованих на переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, окрім цього останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також здійснювати вплив на потерпілу у даному кримінальному провадженні, будь-якої інформації про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про необхідність продовження застосованого до обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для нейтралізації зазначених вище ризиків.

Таким чином, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1

ст. 177 КПК України, що були враховані при обранні запобіжного заходу, які не зменшилися та продовжують існувати, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема цілодобового домашнього арешту, стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 наразі суд вважає недостатнім для запобігання зазначеним вище ризикам, а тому клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу не підлягає до задоволення. Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які безумовно свідчили б про неможливість тримання обвинуваченого під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

З огляду на викладене, враховуючи, що по даному кримінальному провадженню строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 29 грудня 2024 року, а тому суд погоджується з доводами прокурора про наявність підстав для задоволення клопотання та продовження тримання обвинуваченого під вартою на строк шістдесят днів.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

За ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи загальний строк тримання обвинуваченого під вартою, суд дійшов висновку про доцільність визначення розміру застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Злочин, перебачений ч. 1 ст. 115 КК України та в якому обвинувачується

ОСОБА_4 є особливо тяжким.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, зокрема: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 гривень.

У рішенні ЄСПЛ (справа "Мангурас проти Іспанії" від 20 листопада 2010 року) зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання) покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховувано наявність грошових засобів у обвинуваченого. Тобто, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Враховуючи особу ОСОБА_4 , суд вважає, що достатньою мірою гарантування виконання ним, покладених на нього обов`язків, є застава в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240,00 гривень, при внесенні якої обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, слід звільнити з-під варти та вважати таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На думку суду, такий розмір застави є достатнім, враховуючи особу обвинуваченого, відсутність у нього постійного джерела доходів.

В разі внесення застави, суд вважає, що на ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із Золотоніського району Черкаської області, без дозволу суду.

Згідно з ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави, а суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Слід, роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Черкаській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної Установи «Черкаський слідчий ізолятор». Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Черкаський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з - під варти та повідомити усно і письмово Чорнобаївський районний суд Черкаської області. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, судом буде розглядатися питання про звернення в дохід держави.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 331, 369-372 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі "Черкаський слідчий ізолятор" строком на 60 (шістдесят) днів - до 23 лютого 2025 року включно.

Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу - до 23 лютого 2025 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу у сумі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області (код ЄДРПОУ 26261092, UA888201720355269002000003652, банк отримувача ДКСУ,

м. Київ, МФО 820172) з покладенням обов`язків строком на 2 місяці:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із Золотоніського району Черкаської області, без дозволу суду.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі установи тимчасового тримання.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа установи тимчасового тримання негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити Чорнобаївський районний суд Черкаської області.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. У разі невиконання покладених обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та Державній установі "Черкаській слідчий ізолятор".

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд протягом семи днів.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали проголошено 27 грудня 2024 року о 09 год. 30 хв.

Суддя ОСОБА_1