Постанова

від 16.12.2024 по справі 910/9314/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2024 р. Справа№ 910/9314/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від ВГО «Український союз промисловців і підприємців»: Бровко О.М., Фокіна О.С.

від Управління адміністративних будинків ГФД Секретаріату КМУ: Лабушний А.Г., Засульська М.О.

від Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату КМУ: Вараниця К.В.

від Кабінету Міністрів України: Ткачук Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг:

- Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України,

- Кабінету Міністрів України,

- Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 про забезпечення позову до подання позовної заяви (повний текст складено та підписано 08.08.2024)

у справі № 910/9314/24 (суддя Трофименко Т.Ю.)

заявник - Всеукраїнська громадська організація «Український союз промисловців і підприємців»

Особи, які можуть отримати статус учасника справи:

відповідач-1 - Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України,

відповідач-2 - Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Кабінет Міністрів України

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст заяви про забезпечення позову до подачі позову

У липні 2024 року Всеукраїнська громадська організація "Український союз промисловців і підприємців" звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій заявник просить суд вжити такі заходи забезпечення позову:

- зобов`язати Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України та Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України на час розгляду справи надати Всеукраїнській громадській організації "Український союз промисловців і підприємців" постійний доступ до приміщень третього та сьомого поверху у будинку по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві;

- заборонити Управлінню адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України та Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на час розгляду справи вчиняти будь-які дії, спрямовані на створення перешкод у користуванні Всеукраїнською громадською організацією "Український союз промисловців і підприємців" приміщеннями третього та сьомого поверху у будинку по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві на умовах оплати фактичних витрат, пов`язаних з утриманням займаних приміщень будинку, в тому числі створення перешкод у доступі до вказаних приміщень.

В обґрунтування зазначених вимог заявник посилається на те, що протягом 30 років він користується приміщеннями третього та сьомого поверху у будинку по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві на умовах оплати фактичних витрат, пов`язаних з утриманням займаних приміщень будинку відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.1997 № 581-р, однак відповідачами не визнається право користування позивача цими приміщеннями, останні систематично вчиняють примусові дії з метою вивільнення зайнятих позивачем приміщень, блокуючи доступ позивача до приміщень, де залишаються його речі та цінності. Такі дії, на переконання заявника, дають підстави вважати, що відповідачі і надалі не мають наміру дотримуватись прав позивача. Відтак, Всеукраїнська громадська організація «Український союз промисловців і підприємців» вважає, що невжиття запропонованих нею заходів забезпечення позову призведе до ускладнення поновлення порушених її прав та інтересів, а саме, до можливості передачі в оренду приміщень іншим особам, які матимуть у розпорядженні речі та інші матеріальні цінності позивача, у зв`язку з чим останній буде змушений вживати додаткових заходів для поновлення своїх прав.

В свою чергу, предметом майбутніх позовних вимог Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» є визнання права користування приміщеннями третього та сьомого поверхів за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 34.

Заявник вважає, що запропоновані ним заходи забезпечення позову є співмірними із позовними вимогами та гарантують реальне виконання майбутнього рішення суду у випадку задоволення позову, адже покликані зберегти стан речей, який існує на момент виникнення спору без необхідності вчинення додаткових дій. Водночас, невжиття заходів забезпечення позову, на думку заявника, призведе до завдання значних втрат останньому, оскільки існує імовірність пошкодження майна заявника та заволодіння ним третіми особами, крім того, заявник внаслідок блокування відповідачами доступу до приміщень третього та сьомого поверху у будинку по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві позбавлений можливості здійснювати статутну діяльність, що призводить до негативних наслідків для держави та представників бізнесу, оскільки заявник представляє інтереси підприємців України, зокрема, і на міжнародному рівні, проводить заходи із залученням міжнародних партнерів та за участі представників державних органів.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі № 910/9314/24 заяву задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову до подання позову, а саме: заборонено Управлінню адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України та Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України до прийняття судом рішення по суті у справі вчиняти будь-які дії, спрямовані на створення перешкод у користуванні Всеукраїнською громадською організацією "Український союз промисловців і підприємців" приміщеннями третього та сьомого поверху у будинку по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві, в тому числі створення перешкод у доступі до вказаних приміщень. В іншій частині заяви про забезпечення позову, подану до пред`явлення позову, відмовлено.

Суд виходив з того, що невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, оскільки існує достатньо мотивована ймовірність того, що відповідні приміщення можуть бути передані в оренду іншим особам. Водночас у формулюванні, яке наведено заявником у пункті 2.2. прохальної частини заяви про забезпечення позову, а саме в частині слів «на умовах оплати фактичних витрат, пов`язаних з утриманням займаних приміщень будинку», захід забезпечення позову не може бути задоволено оскільки це буде втручанням у господарську діяльність відповідачів.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись із цією ухвалою, Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України та Кабінет Міністрів України та України звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять оскаржену ухвалу скасувати в частині задоволення заяви про забезпечення позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви повністю.

Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів також звернувся з апеляційною скаргою, в який просить:

« 1. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07 серпня 2024 року у справі № 190/9314/24.

2. Прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити апеляційну скаргу повністю.

3. Стягнути з Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» суму сплаченого судового збору.

4. Справу розглядати за участю представника Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів.»

Обставини, на які посилаються апелянти, підстави та нормативне обґрунтування апеляційних скарг є аналогічними. Апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції вимог ст. 136, 137 ГПК України, а також неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи.

Зокрема, апелянти зазначають, що:

- суд, застосовуючи заходи забезпечення позову неправильно встановив підстави користування заявником спірними приміщеннями;

- взявши до уваги доводи заявника стосовно того, що відповідачі змінюють в односторонньому порядку правовідносини користування приміщеннями заявником, суд дійшов не врахував, що оформлені правовідносини між заявником і відповідачами -відсутні;

-Уряд впорядкував порядок користування державним майном та реалізував свої повноваження як власник майна, проте суд не врахував існування нагальної потреби в розміщення у приміщеннях центральних органів виконавчої влади, відповідно до Розпорядження КМУ № 720, що матиме негативні наслідки як для відповідачів, так і для Держави в цілому;

- застосовані заходи забезпечення позову не є адекватними, оскільки фактично обмежують законні права Уряду щодо належного виконання його прав та обов`язків, що порушує принцип якості, передбачуваності законодавства та належного урядування;

- під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову суд не дотримався принципу їх співмірності із вимогами, які у майбутньому бажає заявити позивач;

- наявність лише припущень щодо можливого виникнення ускладнень під час виконання судового рішення не є беззаперечним свідченням наявності підстав вважати, що виконання рішення у справі буде ускладнено, або унеможливлено;

- за відсутності чітких і обґрунтованих підстав вжиття заходів призвело до незаконно надання преференцій одній із сторін спору, порушенню принципів справедливості та правової визначеності, а також необґрунтованого втручання в права іншої сторони;

- суд безпідставно не застосував положення ст. 43 ГПК України, адже заявник вже неодноразово, у інших справах, звертався до суду із тотожними заявами про забезпечення позову щодо права користування приміщеннями (справи №910/2983/24, №910/3427/24, №910/3707/24, № 910/9228/24, № 320/11298), що свідчить про зловживанням процесуальними правками;

- оскарженою ухвалою суд обмежує у правах законного власника спірного майна;

- формулювання вжитого заходу забезпечення позову тотожне за своїм змістом до визнання права користування.

Узагальнені доводи та заперечення позивача

Позивач з апеляційними скаргами не погодився, просить залишити їх без задоволення, а оскаржену ухвалу залишити без змін.

Зокрема, позивач зазначив, що суд першої інстанції повно і правильно дослідив обставини справи, правильно застосував норми чинного законодавства. Доводи апеляційних скарг вважає необґрунтованими.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2024 апеляційну скаргу Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Згідно з протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 19.08.2024, апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Згідно з протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 20.08.2024, апеляційну скаргу Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали оскарження №910/9314/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів оскарження з Господарського суду міста Києва.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління адміністративних будинків, Кабінету Міністрів України та Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/9314/24. Об`єднано розгляд апеляційних скарг Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Кабінету Міністрів України та Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів Українина ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/9314/24 в одне апеляційне провадження. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 02.10.2024. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 25.09.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 25.09.2024. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Розгляд справи відкладався, зокрема, на 16.12.2024.

Явка представників сторін

Представники скаржників (відповідачі-1.2 та третя особа) в судовому засіданні 16.12.2024 підтримали вимоги своїх апеляційних скарг та просили їх задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Представники позивача в судовому засіданні 16.12.2024 заперечили проти апеляційних скарг та просили залишити їх без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Також в судовому засіданні були присутні вільні слухачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Отже, інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Під забезпеченням позову у даному випадку необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. При цьому забезпечення позову має бути спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Мотиви та правові висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Як вже зазначено, свою заяву про забезпечення позову до подання позову від 29.07.2024, що подана в порядку ст. 136 ГПК України, Всеукраїнська громадська організація «Український союз промисловців і підприємців» обґрунтовує тим, що він має намір пред`явити позов про визнання за ним права користування приміщеннями третього та сьомго поверху у будівлі, за адресою : м. Київ вул. Хрещатик, 34.

Заява обґрунтовано тим, що протягом 30 років він користується приміщеннями третього та сьомого поверху у будинку по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві на умовах оплати фактичних витрат, пов`язаних з утриманням займаних приміщень будинку відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.1997 № 581-р, однак відповідачами не визнається право користування позивача цими приміщеннями, останні систематично вчиняють примусові дії з метою вивільнення зайнятих позивачем приміщень, блокуючи доступ позивача до приміщень, де залишаються його речі та цінності. Такі дії, на переконання заявника, дають підстави вважати, що відповідачі і надалі не мають наміру дотримуватись прав позивача. Відтак, Всеукраїнська громадська організація «Український союз промисловців і підприємців» вважає, що невжиття запропонованих нею заходів забезпечення позову призведе до ускладнення поновлення порушених її прав та інтересів, а саме, до можливості передачі в оренду приміщень іншим особам, які матимуть у розпорядженні речі та інші матеріальні цінності позивача, у зв`язку з чим останній буде змушений вживати додаткових заходів для поновлення своїх прав.

Суд першої інстанції визнав належним та таким, що відповідатиме предмету та підставам майбутніх позовних вимог захід забезпечення позову у вигляді заборони Управлінню адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України та Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України до прийняття судом рішення по суті у справі вчиняти будь-які дії, спрямовані на створення перешкод у користуванні Всеукраїнською громадською організацією «Український союз промисловців і підприємців» приміщеннями третього та сьомого поверху у будинку по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві, в тому числі створення перешкод у доступі до вказаних приміщень. Також суд зазначив, що невжиття такого заходу забезпечення позову матиме набагато більше негативних наслідків для позивача у порівнянні із тими наслідками, які настануть для відповідачів у справі.

Із урахуванням викладених вище висновків, суд частково задовольнив заяву Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» суду.

Серед іншого, суд першої інстанції виснував, що невжиття такого заходу забезпечення позову матиме набагато більше негативних наслідків для позивача у порівнянні із тими наслідками, які настануть для відповідачів у справі.

Дослідивши обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржена ухвала підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з таких підстав.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

У заяві про забезпечення позову заявник зазначає, що у майбутньому буде пред`явлена вимога про визнання за ним права користування приміщеннями третього та сьомого поверху у будинку по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві, яке порушується відповідачами, які змінюють в односторонньому порядку правовідносини, що склались між сторонами, безпідставно вимагаючи звільнення приміщення.

Суд першої інстанції, застосувавши заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на створення перешкод у користуванні заявнику приміщеннями третього та сьомого поверху у будинку по вул. Хрещатик, 34 у м. Києві, в тому числі створення перешкод у доступі до вказаних приміщень не врахував вимоги частини 11 статті 137 ГПК України яка передбачає, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Суд фактично дійшов висновку про необхідність тимчасового обмеження у правах законного власника спірного майна, водночас формулювання підстав вжитого заходу забезпечення позову тотожне за своїм змістом до визнання за заявником права користування спірними приміщеннями.

Разом з тим, суд першої інстанції застосував захід забезпечення позову, який не відповідає позовним вимогам для забезпечення яких від вживається.

Суд не звернув увагу на те, що в своїй заяві про забезпечення позову заявник зазначив, що предметом майбутнього позову буде: «вимога про визнання за ним права користування приміщеннями», а не «усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями». Отже, застосовані судом заходи забезпечення позову не відповідають принципу адекватності, адже не відповідають змісту позовних вимог, які в майбутньому бажає пред`явити заявник.

Суд не звернув увагу, що обраний ним спосіб забезпечення позову може застосовуватися лише у разі, коли заявник вже є носієм оспорюваного права. Водночас у справі що розглядається , суд ще не ухвалив судове рішення про наявність у заявника такого права. Більш того, в процедурі забезпечення майбутнього позову суд позбавлений права встановлювати такі факти. Разом з тим, за відсутності вимог про усунення перешкод у реалізації цього права, є передчасним застосування заходів для забезпечення позовних вимог, щодо яких заявник взагалі не висловив свого наміру пред`явити їх у майбутньому.

Суд апеляційної інстанції констатує, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з способом тимчасового обмеження, яке застосовується до власника майна в процедурі забезпечення позову.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17, від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).

Оскаржена ухвала зазначеним вимогам не відповідає, адже суд задовольнив (частково) заяву про забезпечення позову з порушенням викладених вимог процесуального закону.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції визнає апеляційні скарги обґрунтованими. Оскаржена ухвала підлягає скасуванню. У задоволення заяви Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» про забезпечення позову слід відмовити з підстав, викладених у постанові.

Згідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судові витрати

Судові витрати пов`язані з розглядом справи слід розподілити згідно вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Кабінету Міністрів України та Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі № 910/9314/24 скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» про забезпечення позову до подання позову.

Стягнути з Всеукраїнська громадська організація «Український союз промисловців і підприємців» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 34, ЄДРПОУ: 00036897) на користь Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2; ЄДРПОУ: 03539024) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з Всеукраїнська громадська організація «Український союз промисловців і підприємців» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 34, ЄДРПОУ: 00036897) на користь Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2; ЄДРПОУ: 00031101) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з Всеукраїнська громадська організація «Український союз промисловців і підприємців» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 34, ЄДРПОУ: 00036897) на користь Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2; ЄДРПОУ: 00019442) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 27.12.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков