Ухвала

від 27.12.2024 по справі 908/1010/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

27.12.2024 м.Дніпро Справа № 908/1010/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді: Іванова О.Г. - доповідач

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю Манкі Бразерз на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.09.2024 (суддя Азізбекян Т.А., повний текст якого підписаний 12.11.2024) у справі № 908/1010/24

за первісним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Манкі Бразерз, місто Запоріжжя

до відповідача Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Запоріжжя

про стягнення суми

за зустрічною позовною заявою Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю Манкі Бразерз, місто Запоріжжя

про визнання договору суборенди нежитлового приміщення розірваним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.09.2024 у справі № 908/1010/24 первісний позов залишено без задоволення. Зустрічний позов залишено без задоволення.

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Манкі Бразерз, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким:

1. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНКІ БРАЗЕРЗ» (ЄДРПОУ 43741413) неустойку за Договором суборенди нежитлового приміщення № 01/03-2021-СОБ-152 від 01.03.2021р., в сумі 297 127 (двісті дев`яносто сім тисяч сто двадцять сім) грн. 46 коп.;

2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНКІ БРАЗЕРЗ» (ЄДРПОУ 43741413) комунальні витрати за Договором суборенди нежитлового приміщення № 01/03-2021- СОБ-152 від 01.03.2021р., в сумі 23 228 (двадцять три тисячі двісті двадцять вісім) грн. 20 коп.;

3. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНКІ БРАЗЕРЗ» (ЄДРПОУ 43741413) судові витрати.

Таким чином, згідно змісту скарги апелянт просить задовольнити первісний позов.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 11.12.2024 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

26.12.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання про відповідність апеляційної скарги нормам чинного законодавства, суд вирішив, що скаргу слід залишити без руху, враховуючи наступне.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст.58 ГПК України).

Частиною 4 ст.60 ГПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Згідно із ч.ч.1-2, 4 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.

Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій. Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення).

Відповідно до Положення:

П. 2. Ордер на надання правничої допомоги є письмовий документ (в паперовій або електронній формі), що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.

П. 3. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1).

П. 4. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

П. 9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

П. 10. Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу на підставі цього ордера, та підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи (за її наявності).

Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об`єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності.

Ордер повинен містити, зокрема, такі реквізити:

12.11. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»);

12.12. Підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/ адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням.

Під час дії воєнного стану на території України, реквізити, передбачені цим підпунктом можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення;

12.13. Двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ;

12.14. Реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

Згідно з матеріалами апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю Манкі Бразерз на представництво своїх інтересів у Центральному апеляційному господарському суді уповноважило адвоката Адвокатського об`єднання «Хілько» Хілько Антона Сергійовича.

На підтвердження повноважень Хілько А.С. до матеріалів скарги додано скан-копію ордера від 04.12.2024 серія АР № 1210782.

Втім, наданий ордер не містить обов`язкових реквізитів, встановлених п. 12.11, 12.12 Положення, підписів адвоката у графі «Адвокат» (власноручний або електронний) та керівника адвокатського об`єднання, який надає правничу допомогу за ордером, виданим адвокатським об`єднанням.

При цьому, Верховний Суд в ухвалах від 17.06.2024 у справі №904/8895/21, від 19.06.2024 у справі №910/14968/22 (910/7825/23), зазначив, що: «скріплення касаційної скарги електронним цифровим підписом, зокрема, скріплення електронним цифровим підписом скан-копії ордеру про надання правничої (правової) допомоги, а також подання касаційної скарги із застосуванням системи "Електронний суд" із доданням до останньої не підписаної скан-копії ордеру не підтверджує дотримання форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, зокрема на підписання касаційної скарги, як того вимагають норми Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Положення».

Водночас, за приписами пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Зазначені положення (пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України) стосуються виключних випадків повернення апеляційної скарги, коли, зокрема, відсутність повноважень в особи на підписання апеляційної скарги не викликає сумнівів, натомість, у разі наявності сумнівів щодо достовірності, достатності та належності долучених до апеляційної скарги документів на підтвердження повноважень у особи, яка підписала апеляційну скаргу як представник або в порядку самопредставництва, суд повинен залишити без руху апеляційну скаргу на підставі статті 174, частини другої статті 260 ГПК України для усунення недоліків (надання відповідних документів, передбачених вимогами процесуального законодавства). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.08.2020 зі справи № 908/290/20 та від 17.09.2020 зі справи № 910/3850/20, і Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 по справі № 910/25456/15 не знайшов підстав для відступу від неї.

Відтак, апелянт має надати скановану копію ордеру, що містить всі необхідні реквізити (зокрема підпис адвоката і керівника адвокатського об`єднання).

Крім того, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги, зокрема, додаються докази сплати судового збору.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями).

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру заявник має сплатити 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах (ч.6 ст.6 Закону).

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі: 3028 гривні.

Відповідно до пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Предметом первісних позовних вимог є стягнення 320 355,66 грн, судовий збір з якого становить 4805,33 грн ((320355,66 грн х 1,5%) (а при множенні на коефіцієнт 0,8 становить розмір 3844,27 грн)), а не 2562,82 грн, що був сплачений позивачем за платіжною інструкцією №217 від 03.04.2024 (а.с.8). Звідси, до суду першої інстанції позивач не доплатив судовий збір до встановленого законом розміру, оскільки при сплаті відповідного судового збору позивачем допущена помилка ним здійснено множення суми заявлених вимог на відсоток 0,8, а не 1,5%, від якого в подальшому вираховується коєфіцієнт 0,8 належного до сплати судового збору.

Предметом зустрічних позовних вимог є визнання розірваним договору суборенди, відтак, зустрічна позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, за який зустрічним позивачем правильно оплачено 2422,40 грн. згідно платіжної квитанції №8ЕК4-RDM7-U27E від 19.04.2024 (а.с.96), з урахуванням застосування коефіцієнту 0,8 (3028 грн х 0,8).

Таким чином, за подання апеляційної скарги у даній справі судовий збір підлягає сплаті у сумі 9400,01 грн ((3844,27+ 2422,40 грн) х 150 %) та, відповідно, має бути сплачений за наступними реквізитами Центрального апеляційного господарського суду:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA678999980313131206082004628

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(номер справи), Центральний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).

Скаржником судовий збір сплачений у сумі 7207,99 грн за платіжною інструкцією №238 від 04.12.2024.

Відтак, в разі оскарження рішення господарського суду в повному обсязі, первісним позивачем (апелянтом) недоплачено судовий збір в сумі 2192,02 грн. (9400,01 грн 7207,99 грн).

В той же час, за положеннями ч.4 ст.6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Оскаржуваним рішенням залишені без задоволення як первісний, так і зустрічний позови.

При цьому, згідно прохальної частини скарги вимоги викладені лише щодо первісного позову.

Таким чином, в разі оскарження рішення суду лише щодо первісних позовних вимог, апелянт мав сплатити: 3844,27 грн х 150% = 5766,41 грн. (а відтак, наявна переплата в сумі 1441,58 грн).

Суд констатує, що ні мотивувальна частина, ні прохальна частина апеляційної скарги не містить вимоги про часткове скасування рішення суду лише щодо первісного позову, а містить вимогу про скасування рішення у повному обсязі та ухвалення нового, таким чином, скаржнику слід також уточнити вимоги апеляційної скарги в якій частині він оскаржує рішення суду.

В даному випадку суд апеляційної інстанції враховує висновки, наведені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.04.2019 у справі №908/1514/18, що саме скаржник у прохальній частині своєї скарги має чітко та недвозначно викласти свої кінцеві підсумкові вимоги щодо оскаржуваного судового рішення, в межах яких суд апеляційної інстанції і розглядає апеляційну скаргу та, відповідно, зазначає в своїй постанові про її повне чи часткове задоволення з відповідним розподілом судових витрат, а не перекладати на суд обов`язок тлумачити чи здогадуватися, що мав на увазі скаржник.

Також, згідно з пунктом 3 частини 3 ст.258 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Зокрема, за положеннями ч.ч. 5-8 ст. 42 ГПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) та здійснено публікацію оголошення про початок функціонування цих підсистем (модулів) у газеті «Голос України» від 04.09.2021 №168.

Пунктом 24 Положення передбачено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до пунктів 25, 26 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення регламентовано, що процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом справ у суді та розглядом у Вищій раді правосуддя справ про порушення суддею (прокурором) вимог щодо несумісності, дисциплінарного проступку судді, втручання в діяльність судді, можуть подаватися до суду та Вищої ради правосуддя в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд".

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

За приписами п.29 Положення у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

Слід зазначити, що апелянт у цій справі Товариство з обмеженою відповідальністю Манкі Бразерз, має зареєстрований електронний кабінет у системі ЄСІКС, і скаргу ним подано також через модуль ЄСІКС «Електронний суд».

Первісний відповідач - Фізична особа ОСОБА_1 , хоча не відноситься до переліку осіб, наведених у ч.6 ст.6 ГПК України, які зобов`язані мати електронний кабінет, втім, згідно відповіді №6179455 від 27.12.2024 на запит суду, відповідний електронний кабінет у системі ЄСІКС має з 29.07.2022.

Апелянтом, у свою чергу, до скарги не надано автоматично сформованого системою ЄСІКС доказу квитанції, щодо направлення скарги первісному відповідачу, як і не надано доказів направлення скарги у паперовому вигляді листом з описом вкладення.

Тобто, до скарги не надано в якості додатку жодного належного і допустимого доказу направлення скарги первісному відповідачу, пропри зазначення у додатку до скарги про наявність таких доказів (фактично до скарги надано двічі квитанцію про сплату судового збору).

До того ж, за приписами ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали (рішення) суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти (двадцяти, відповідно) днів з дня вручення йому відповідного ухвали (рішення) суду (частина 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3).

Згідно з матеріалами справи, у судовому засіданні 11.09.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду, повний текст якого виготовлено та підписано 12.11.2024, отже, строк на апеляційне оскарження рішення суду, визначений законодавством, сплив 02.12.2024. Скаржником апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції через модуль ЄСІКС «Електронний суд» з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку 04.12.2024 (та зареєстровано судом 05.12.2024).

За змістом частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними.

Тобто, законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

У клопотанні скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду.

В обґрунтування поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення скаржник, зокрема, зазначив, що рішення суду надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 12.11.2024, зареєстровано 13.11.2024 та надано до нього загальний доступ 14.11.2024 і саме з цієї дати апелянт вираховує строк на подання скарги.

Натомість суд зазначає, що згідно вимог ч.2 ст.256 ГПК України апелянт має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Так, рішення суду від 11.09.2024 доставлено первісному позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю Манкі Бразерз в електронний кабінет 12.11.2024 о 20:46 годині.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (ч.6 ст.242 ГПК України).

З урахуванням наведеного, рішення вважається врученим позивачу 13.11.2024.

З огляду на викладене, поважними є підстави пропуску строку до 03.12.2024.

Відповідно до викладеного, не є спроможними доводи апелянта про надання загального доступу до рішення в Реєстрі 14.11.2024 (з якого він здійснював відлік двадцятиденного строку на подачу скарги), з урахуванням отримання рішення позивачем 13.11.2024.

Отже, скаржнику слід навести інші доводи та підтвердити їх відповідними доказами щодо пропуску строку і подачі скарги 04.12.2024.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 174 Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та: уточнити вимоги скарги, в якій частині оскаржує рішення апелянт; в разі оскарження рішення у повному обсязі доплатити судовий збір у сумі 2192,02 грн.; надати підписану адвокатом скановану копію ордера АР №1210782 від 04.12.2024; надати нове клопотання про поновлення строку на оскарження рішення суду, в якому навести інші доводи та підтвердити їх відповідними доказами щодо пропуску строку та подачі скарги 04.12.2024.

Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.

Керуючись ст. ст. 174, 176, 234-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю Манкі Бразерз на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.09.2024 у справі № 908/1010/24 залишити без руху.

2. Апелянту протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:

- уточнити вимоги скарги, в якій частині оскаржує рішення апелянт;

- в разі оскарження рішення у повному обсязі (за первісним і зустрічним позовами) доплатити судовий збір у сумі 2192,02 грн.;

- надати підписану адвокатом скановану копію ордера АР №1210782 від 04.12.2024;

- надати нове клопотання про поновлення строку на оскарження рішення суду, в якому навести інші доводи та підтвердити їх відповідними доказами щодо пропуску строку та подачі скарги 04.12.2024.

3. У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.8 ст. 260, ст.261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/

Головуючий суддя О.Г. Іванов