Ухвала

від 25.12.2024 по справі 185/3602/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №: 185/3602/20 Головуючий 1 інстанції: Тімонова В.М.

Провадження №:11-кп/818/2546/24 Головуючий апеляційної інстанції: Курило О.М.

Категорія: в порядку виконання судових

рішень

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді Курила О.М., суддів Люшні А.І. та Савенка М.Є., при секретареві Болотові О.О., з участю прокурора Сороки М.К., без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме самого засудженого, належним чином повідомленого про розгляд справи, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 19 11 2024 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Вказаною ухвалою задоволено подання ДУ «Покровська виправна колонія №17» та звільнено ОСОБА_1 від покарання, призначеного вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 10 2016 року за ч. 2 ст. 190 КК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Звільнено ОСОБА_1 від покарання, призначеного вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 10 2016 року на підставі ч.1 ст. 70 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 10 2016 року в частині призначеного покарання за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України залишено без змін.

Звільнено ОСОБА_1 від покарання, призначеного вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 09 2021 року за ч. 2 ст. 185 КК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 09 2021 року в частині призначеного покарання за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України залишено без змін.

Судом встановлено, що вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 04 2016 ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст.186 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнено від відбуття призначеного покарання з іспитовим терміном два роки.

Вирок набрав законної сили 06 05 2016.

Крім того, вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 10 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст.185 КК України та призначено покарання за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі строком два роки, за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком три роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком три роки.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання у виді позбавлення волі строком три роки частини покарання у виді позбавлення волі строком один рік шість місяців, що було не відбуте за попереднім вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2016 року, остаточно призначено покарання у виді позбавленні волі строком чотири роки шість місяців.

Вирок набрав законної сили 17 11 2016 року. Сума завданої матеріальної шкоди за цим вироком за кримінальні правопорушення, які він вчинив за епізодом від 01 08 2016 року становить 1000 грн., за епізодом від 03 08 2016 року 1400 грн.

Далі, вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 09 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст.185, ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки, за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років; за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання за постановленим вироком приєднано частково невідбуте покарання за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 10 2016 року, та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці.

Вирок набрав законної сили 07 02 2022 року. Сума завданої матеріальної шкоди за цим вироком за кримінальні правопорушення, які він вчинив за епізодом від 20 05 2020 року становить 3266,67 грн., за епізодом від 19 06 2020 року 1656,28 грн.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, засуджений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його неповноту, просить постановити нову законну та обґрунтовану ухвалу, врахувавши зміни, які відбулися відповідно до до вимог Закону України №3886-IX від 18 07 2024 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів".

Позиції учасників апеляційного провадження.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор просив про задоволення апеляційної скарги засудженого, посилаючись на незастосування судом першої інстанції кримінального закону, який підлягає застосуванню.

Обвинувачений ОСОБА_1 про дату та час розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв, які б перешкоджали розгляду справи за його відсутності не надавав. На особистій участі не наполягав.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1ст. 404КПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно дост. 94 КПК Українислідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно вимогст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі дотримався зазначених вимог закону.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, 02 вересня 2024 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшло подання Державної установи "ПОКРОВСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№17)" про вирішення питання щодо приведення вироків Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 09 2021 року, від 17 10 2016 року, від 05 04 2016 року стосовно засудженого ОСОБА_1 у відповідність до вимог Закону України №3886-IX від 18 07 2024 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів".

Подання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 засуджений вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24092021зач.2ст.185 ККУкраїни за кримінальне правопорушення, яке він вчинив 19 06 2020, чим завдав збитки на суму 1656,28 грн., що складає менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення за ст. 185 КК України.

Також, ОСОБА_1 засуджений вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 10 2016 за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст.185ККУкраїни за кримінальні правопорушення, які він вчинив 01 08 2016 року, 03 08 2016 року, чим завдав збитки на суму 1000 грн., 1400 грн., що складає менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення за ст.ст. 185, 190 КК України.

Так, ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 19 11 2024 року задоволено подання Державної установи "ПОКРОВСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№17)" відносно ОСОБА_1 .

Звільнено ОСОБА_1 від покарання, призначеного вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 10 2016 року за ч. 2 ст. 190 КК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Звільнено ОСОБА_1 від покарання, призначеного вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 10 2016 року на підставі ч.1 ст. 70 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 10 2016 року в частині призначеного покарання за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України залишено без змін.

Звільнено ОСОБА_1 від покарання, призначеного вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 09 2021 року за ч. 2 ст. 185 КК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 09 2021 року в частині призначеного покарання за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України залишено без змін.

Задовольняючи подання та звільняючизасудженого від призначеного йому покарання за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 10 2016 року за ч. 2 ст. 190 КК України та за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 09 2021 року за ч. 2 ст. 185 КК України, суд першої інстанції, посилаючись на вимоги Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09 08 2024 року,констатував, що вартість збитків, завданих ОСОБА_1 за епізодами від 01 08 2016 року та 19 06 2020 року є такими, що не перевищували двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З вказаним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, вважаючи його законним, обґрунтованим та таким, що ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.

В той же час, колегія суддів вважає безпідставним та помилковим висновок суду першої інстанції про визнання кримінально караним діяння ОСОБА_1 за епізодами від 03 08 2016 року та 05 08 2016 року за які його було засуджено вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 10 2016 року, з огляду на наступне.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 10 2016 року ОСОБА_1 було засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України за епізодом від 01 08 2016 року та за ч. 2 ст. 185 КК України за епізодами від 03 08 2016 року та 05 08 2016 року, у результаті яких останнім було вчинено крадіжу грошових коштів, у розмірі, відповідно 1000 та 400 грн.

Тобто, констатації підлягає факт того, що висновок суду першої інстанції про те, що за епізодом від 03 08 2016 року ОСОБА_1 було завдано матеріальну шкоду у розмірі 1400 грн., що перевищує розмір 2-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 2016 рік є помилковим.

Отже,враховуючи,що заепізодами від03082016року тавід 05082016року ОСОБА_1 було заподіяноматеріальну шкоду,відповідно 1000та 400грн.,що неперевищує розмір2-хнеоподатковуваних мінімумівдоходів громадянстаном на2016рік,який становив1378грн,колегія суддівдійшла висновкущодо необхідності звільнення ОСОБА_1 від призначеного покарання за ч. 2 ст.185 КК України за епізодами від 03 08 2016 року та 05 08 2016 року, у зв`язку із усуненням караності вказаного діяння.

Крім того,беручи доуваги,що підставоюдля застосуванняправил ст.71КК Українистало вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушеньпід часіспитового строкуза виркомПавлоградськогоміськрайонного судуДніпропетровської областівід 17102016року щодо якої прийнято рішення про декриміналізацію, правильність якого не заперечуються та не викликає сумнівів, підстави для застосування ст. 71 КК України відпали, а тому ОСОБА_1 слід вважати засудженим до покарання визначеного вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 09 2021 року за ч. 2 ст. 190 та ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, без застосування ст. 71 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 19 11 2024 року про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, стосовно засудженого ОСОБА_1 , - скасувати.

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 , - задовольнити.

Подання ДУ «Покровська виправна колонія (№17)» стосовно засудженого ОСОБА_1 , - задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від покарання, призначеного вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 10 2016 року за ч. 2 ст. 190 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, у зв`язку з усуненням караності діяння на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 09 2021 року за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі, у зв`язку з усуненням караності діяння на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Вважати ОСОБА_1 засудженим вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 09 2021 року за ч. 2 ст. 190 та ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, без застосування ст. 71 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Оскарження даної ухвали, у відповідностідо ч.2ст.424КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.

Судді:

О.М. Курило А.І. Люшня М.Є. Савенко